Постанова

від 16.12.2014 по справі 910/9940/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 910/9940/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року у справі№ 910/9940/14 господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" простягнення 79 107, 24 грн. за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" доДержавного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" провизнання договору недійсним

за участю представників сторін:

позивача: Макаренкова Л.О., Дунаєвський М.В., Костів Г.Т.,

відповідача: Клименко М.С.,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Арсенал Телекомбуд" про стягнення з останнього заборгованості за договором про відшкодування ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщення спільного користування та прибудинкової території Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 02-К від 01.01.2013 р. у розмірі 79107,24 грн., в тому числі: 67954,74 грн. основного боргу, 3299,17 грн. пені, 3829,50 грн. штрафу, 3752,67 грн. інфляційних втрат та 271,16 грн. 3 % річних.

ТОВ "Арсенал Телекомбуд" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ДП "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" про визнання недійсним договору про відшкодування ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщення спільного користування та прибудинкової території Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 02-К від 01.01.2013 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.09.2014р. у справі № 910/9940/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р., позовні вимоги Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" за первісним позовом задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" заборгованості у розмірі 44707,15 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" на користь Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" заборгованість у розмірі 23247,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 3752,67 грн., 3 % річних у розмірі 271,16 грн., штраф у розмірі 3829,50 грн., пеню у розмірі 1492,22 грн. та 1785,27 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" за первісним позовом відмовлено. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" до Державного підприємства "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" за зустрічним позовом відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ТОВ "Арсенал Телекомбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов у повному обсязі, а у задоволенні первісного позову відмовити в частині стягнення з ТОВ "Арсенал Телекомбуд" штрафу у розмірі 3829,50 грн. та пені у розмірі 1492,22 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державне підприємство "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" є балансоутримувачем приміщення інженерно-лабораторного корпусу загальною площею 10754,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57.

Згідно з Витягом з державного реєстру правочинів № 2803528 Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 23.08.2006 р. є власником нежилого приміщення ІІІ-го поверху в літері А, загальною площею 489,70 кв.м., що складає 3/100 від нежилого будинку пл. 14611,1 кв.м., за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 57.

Судами встановлено, що 01.01.2013 р. між Державним підприємством "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" (користувач за договором) укладено договір про відшкодування ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщення спільного користування та прибудинкової території Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" №02-К, відповідно до умов п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг, обслуговування, капітальний і поточний ремонт приміщень спільного користування, ремонт конструктивних елементів будівлі, інженерних систем, технічних пристроїв, що знаходяться за адресою: м. Київ-113, пр.-т. Перемоги, 57 (далі будівля), а також утримання прибудинкової території за вказаною адресою, а користувач відшкодовує балансоутримувачу витрати за забезпечення надання комунальних послуг, обслуговування, капітальний та поточний ремонт приміщень спільного користування, ремонт конструктивних елементів будівлі, інженерних систем, технічних пристроїв, утримання прибудинкової території, а також відшкодовує витрати з компенсації земельного податку на землю за вищевказаною адресою пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Згідно з пунктом 1.2. договору загальна площа приміщень, що враховується при визначенні розміру відшкодування балансоутримувачу користувачем складає 537,0 кв.м, з яких власність користувача - 489,7 кв.м - згідно з договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 23.08.2006 р.

Відповідно до пункту 2.1. договору розмір витрат, що підлягає відшкодуванню балансоутримувачу користувачем, визначається розрахунком щомісячних платежів балансоутримувача згідно додатку 2 до цього договору. Відшкодування за використання електроенергії визначається згідно з показниками лічильника. Крім того, сплачуються витрати за електроенергію, спожиту обладнанням спільного користування за діючими тарифами.

Згідно з пунктом 2.2. договору розмір відшкодувань витрат балансоутримувача у період дії договору може змінюватися на підставі доповнень до цього договору, у зв'язку із змінами цін, тарифів, вартості послуг та робіт, заробітної плати та її індексації, а також розмірів податків і відрахувань.

Відповідно до умов пункту 3.1.1. договору балансоутримувач зобов'язується забезпечити, зокрема, обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території з метою створення співробітникам користувача необхідних умов для здійснення його господарської діяльності згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.

Перелік послуг, які надаються балансоутримувачу суб'єктами господарювання для належного утримання будівлі та прибудинкової території, передбачений додатком 2 до даного договору (3.1.2 договору).

Положеннями пункту 3.2.3. договору користувач зобов'язується сплачувати рахунки, надані балансоутримувачем користувачу, шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 6.1. договору, даний договір діє з 01.01.2013 до 31.12.2014 включно.

Позивач, на виконання умов укладеного договору, здійснював нарахування плати за спожиті відповідачем комунальні послуги за період з січня 2014 року по квітень 2014 року на загальну суму 77954,74 грн., що підтверджується копіями рахунків № 43 від 31.01.2014, № 88 від 28.02.2014, № 125 від 31.03.2014 р. та № 170 від 30.04.2014 р. Однак відповідач сплатив не всю суму.

Факт та обсяг забезпечення позивачем за первісним позовом надання відповідачу за первісним позовом житлово-комунальних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, укладених між позивачем за первісним позовом та виробниками (постачальниками) послуг та актами приймання-передачі послуг (виконання робіт) та розрахунками, здійсненими позивачем за первісним позовом, відповідно до укладеного договору про відшкодування ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщення спільного користування та прибудинкової території Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 02-К від 01.01.2013.

Позивач за первісним позовом, звертаючись до суду, вимоги обґрунтовував тим, що відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства, належним чином та у повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих позивачем рахунків, у зв'язку з чим за період з січня 2014 року по квітень 2014 року в останнього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 67954,74 грн., яку він просив суд стягнути на його користь.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом просив суд визнати недійсним договір про відшкодування ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщення спільного користування та прибудинкової території Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 02-К від 01.01.2013 р.

Задовольняючи частково первісну позовну заяву про стягнення заборгованості та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості, пені, штрафу, річних та інфляційних, оскільки було доведено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно з укладеним між сторонами договором. При цьому місцевий суд припинив провадження у справі, на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення суми боргу у розмірі 44707,15 грн., оскільки було надано належні докази сплати вказаної суми після порушення провадження у справі. В іншій частині первісної позовної заяви відмовлено. Також, місцевий суд відмовив у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору, оскільки дійшов висновку про те, що сторонами були погоджені всі істотні умови договору, як цього вимагає чинне законодавство, та вказаний договір фактично виконувався сторонами, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач на виконання умов договору про відшкодування ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщення спільного користування та прибудинкової території Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 02-К від 01.01.2013 р., здійснював нарахування плати за спожиті відповідачем комунальні послуги за період з січня 2014 року по квітень 2014 року на загальну суму 77954,74 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями рахунків № 43 від 31.01.2014 р., № 88 від 28.02.2014 р., № 125 від 31.03.2014 р. та № 170 від 30.04.2014 р., а відповідач оплатив позивачеві за комунальні послуги частково, заборгувавши за період з січня 2014 року по квітень 2014 року 67954,74 грн.

Факт та обсяг забезпечення позивачем за первісним позовом надання відповідачу за первісним позовом житлово-комунальних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, укладених між позивачем за первісним позовом та виробниками (постачальниками) послуг та актами приймання-передачі послуг (виконання робіт) та розрахунками здійсненими позивачем за первісним позовом.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем за первісним позовом було надано суду виписки з рахунку № 260003011057 за 02.06.2014 р. та 05.06.2014 р., згідно з якими відповідач сплатив 44707,15 грн. в рахунок погашення боргу за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем за первісним позовом було сплачено частину боргу у розмірі 44 707,15 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в цій частині позову за відсутністю предмета спору.

Що стосується решти вимог позивача за первісним позовом про стягнення суми основного боргу, яка складає 23247,59 грн., після часткової оплати відповідачем, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову в цій частині цілком правомірними та обґрунтованими, оскільки позивачем за первісним позовом доведено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повного та вчасного розрахунку за спожиті комунальні послуги.

Крім суми боргу, позивач за первісним позовом просив суд стягнути на його користь штраф, інфляційні , річні та пеню.

Згідно з пунктом 5.6. договору у разі несвоєчасної оплати рахунку наданого балансоутримувачем користувачу згідно з умовами цього договору, користувач сплачує балансоутримувачу пеню у розмірі 0,1% несвоєчасно оплачених витрат, які підлягають відшкодуванню, за кожний день прострочення оплати, а за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаних витрат. Нарахування пені починається з робочого дня, що є наступним після останнього дня строку оплати.

Місцевим господарським судом було встановлено, що наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені є неправильним, та таким, що суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому місцевий суд здійснив власний розрахунок пені, відповідно до якого стягнув на користь позивача пеню у сумі 1492,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з розрахунком пені, який здійснив суд першої інстанції, відповідно до норм статті 3 Закону України Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та положень пункту 5.6. договору та вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у розмірі 1492,22 грн. В іншій частині було обґрунтовано відмовлено у позові.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення первісного позову в частині стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 3752,67 грн., 3 % річних у розмірі 271,16 грн. та суми штрафу у розмірі 3829,50 грн., оскільки позивачем за первісним позовом було доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання за укладеним договором.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки судами було вірно встановлено, що позивачем та відповідачем були погоджені всі істотні умови договору про відшкодування ДП "ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ" витрат на утримання приміщень, які знаходяться у власності ТОВ "Арсенал Телекомбуд" приміщення спільного користування та прибудинкової території Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" № 02-К від 01.01.2013 та вказаний договір фактично виконувався сторонами, тому немає підстав визнавати його недійсним.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Телекомбуд" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року у справі № 910/9940/14 - без змін.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова