Ухвала

від 24.11.2014 по справі 805/7960/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Київ К/800/52325/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року

у справі № 805/7960/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Донецьк-Авто»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Донецьк-Авто» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року № 0004481503 в сумі 417, 00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17.05.2013 року № 0004481503 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 90 009, 00 (дев'яносто тисяч дев'ять) грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фокстрот-Донецьк Авто» щодо правомірності формування залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів з терміном виникнення понад 1095 днів по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, відповідачем складено акт від 17.04.2013 року №1688/15-3/33838580, яким встановлено порушення п.п. 200.6, 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України та Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року про Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1342 від 17.12.2012 року, в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 90 009, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 року № 0004481503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 90 009, 00 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про неправомірне декларування позивачем у січні 2013 року залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, сформованого за рахунок податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач втратив право на бюджетне відшкодування за період з липня 2009 року по грудень 2009 року з підстав пропущення строків давності, тому включення сум за вказаний період до залишку від'ємного значення у податковій декларації за січень 2013 року є безпідставним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов повністю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, зважаючи на таке.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України).

В силу п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У свою чергу підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначеного згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно пп. 4.6.6 п. 4.6 Розділу 5 Наказу ДПА України від 25.01.2011 року № 1492, яким затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення і бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься, до декларації наступного звітного (податкового) періоду).

При цьому, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи викладені вище норми права, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Встановлено, що позивачем у рядку « 24» декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року визначено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду, у розмірі 4 458 910, 00 грн., яка виникла в період з липня 2009 року по грудень 2012 року.

Заява про повернення суми бюджетного відшкодування до податкового органу позивачем не подавалась, отже, застосування строку у 1095 днів, передбаченого законом для обмеження терміну повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість, є безпідставним, та спростовує висновок суду першої інстанцій про часткове задоволення позову в межах цього строку.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи те, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, яка підлягає залишенню в силі, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року скасована, вимога скаржника у касаційній сказі про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є безпідставною.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 805/7960/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук