Ухвала

від 16.12.2014 по справі 809/1402/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 16 грудня 2014 року                                           м. Київ                                        К/800/48607/14 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Головуючого:          Маслія В.І. (суддя-доповідач) Суддів:                    Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до ПрАТ «Агропромбудмеханізація» про стягнення заборгованості, в с т а н о в и л а: У травні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулось до суду з позовом до ПрАТ «Агропромбудмеханізація» про стягнення заборгованості в сумі 8369,16 грн. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року позов задоволено частково: стягнуто з ПрАТ «Агропромбудмеханізація»  на корить  Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2014 року по 01.04.2014 року в сумі 646,02 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року скасовано, провадження у справі закрито з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулось до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права та наданої ним правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що даний спір не є публічно-правовим, а тому, не підлягає розгляду у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, апеляційним судом не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, яки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб"єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору та обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від суб'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 Закону. У відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Ст. 23 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку. Згідно з пунктом 2.3 Постанови Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» Пенсійний фонд має право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулось з позовом до ПрАТ «Агропромбудмеханізація» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2. Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на цей спір, оскільки він виник за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадку, встановленому законом. Згідно з частиною 1 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Враховуючи викладене, ухвала суду апеляційної інстанції у даній справі підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - у х в а л и л а: Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задовольнити частково. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у цій справі скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: