Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/25382/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25382/14 17.12.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод", м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С", м. Київ простягнення 256633,40 грн. За участю представників сторін:

від позивача: Калугіна К.С. (дов. б/н від 29.09.2014р.); Сідліченко В.В. (дов. б/н від 01.12.2014р.) від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (надалі - ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод") звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С" (надалі - ТОВ "Б.В.С") про стягнення 256633,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2014р. порушено провадження у справі №910/25382/14 та розгляд справи призначено на 03.12.2014р.

Через канцелярію суду 27.11.2014р. до початку розгляду по-суті, від позивача надійшла заява про зміну предмету позову у справі, згідно якої позивач просить розірвати договір підряду №02/07/2013 від 02 липня 2013 року, укладений між ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" та ТОВ "Б.В.С" та стягнути з відповідача 256633,40 грн.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи наведене, суд визнає подане клопотання таким, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийнято судом до розгляду.

03.12.2014р. представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2014р. у зв'язку із клопотання представника позивача та неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 17.12.2014р.

У судовому засіданні 17.12.2014р. представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить суд розірвати договір підряду №02/07/2013 від 02 липня 2013 року та зобов'язати відповідача повернути безпідставно отримані кошти в сумі 256633,40 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Однак, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі 910/25382/14.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013р. між позивачем (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Підрядник) було укладено Договір підряду № 02/07/2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) підрядник зобов'язується виконати монтажні роботи по влаштуванню зовнішніх та внутрішньо майданчикових мереж будівлі за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі (надалі - об'єкт): водопостачання; господарсько-побутової каналізації; дощової каналізації.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт по влаштуванню зовнішніх та внутрішньо майданчикових мереж викладена у «Договірній ціні» кошторису на монтажні роботи. Кошторис додається до Договору.

Матеріали справи містять договірну ціну, локальний кошторис №6-1-1, №6-1-2, №6-1-3(Додатки до договору).

Згідно з п. 2.2 Договору замовник здійснює фінансування робіт та матеріалів за даним договором на підставі підписаного сторонами графіку фінансування та виконання робіт, що є додатком до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Матеріали справи містять графік фінансування та виконання робіт (Додаток №2 до договору).

Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється замовником протягом десяти банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт сторонами (п. 2.4 договору).

Пунктом 3.1.1 Договору підряду сторони погодили, що підрядник зобов'язується своєчасно і якісно виконати всі роботи, які визначені в договорі, додатках до нього та відповідно до проектно-кошторисної документації, в повному обсязі та у встановлені Договором строки, використовуючи свої матеріали, і передати Замовнику об'єкт, готовий до експлуатації.

Відповідно до п. 3.3 договору підрядник має право на оплату виконаних робіт згідно з умовами договору.

Згідно п. 3.4.1 договору замовник має право у разі порушення строків виконання робіт - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

Строки виконання робіт встановлюються Сторонами в графіку фінансування та виконання робіт, що є додатком до даного Договору і є його невід'ємною частиною (п. 5.1 договору).

Судом встановлено, що за умовами укладеного Договору вартість робіт згідно договірної ціни становить 1370556грн., а вид договірної ціни - динамічна.

Графіком фінансування та виконання робіт (додаток №2) сторонами було визначено : Фінансування та виконання робіт, а саме період з 15.07.2013р. по 29.09.2013р.

Так, підрядник зобов'язався виконати роботи в повному обсязі у визначений графіком з 15.07.2013 р. по 29.09.2013р. , а позивач, в свою чергу, зобов'язався здійснити фінансування робіт на загальну суму 1370556,00 грн.

У відповідності до наявних в матеріалах справи належним чином завірених копій платіжних доручень № 369 від 11.07.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 392 від 24.07.2013 р. на суму 195000,00 грн., № 409 від 01.08.2013 р. на суму 91000,00 грн., № 446 від 12.08.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 455 від 20.08.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 464 від 29.08.2013 р. на 65 000,00 грн., № 480 від 05.09.2013 р. на суму 200000,00 грн., № 510 від 17.09.2013 р. на суму 100000,00 грн., № 561 від 10.10.2013 р. на суму 250000,00 грн. (оригінали яких судом було оглянуто в судовому засіданні), позивачем було сплачено відповідачу 1201000,00 грн. передплати за Договором.

Спір у справі виник в зв'язку з неповним виконанням відповідачем Робіт за Договором, що призвело до виникнення прострочення відповідачем свого обов'язку по поверненню грошових коштів (передплати за Договором).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 02.07.2013р. між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач зобов`язався виконати монтажні роботи по влаштуванню зовнішніх та внутрішньо майданчикових мереж будівлі за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40 у Солом'янському районі: водопостачання; господарсько-побутової каналізації; дощової каналізації., а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.875 ЦК України.

За приписами ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи та погоджено сторонами у п. 8.1 договору приймання виконаних робіт здійснюється шляхом складання акта здачі-приймання виконаних робіт (разом з виконавчою документацією, що вимагається до такого виду робіт).

Разом з тим, відповідач виконав роботи не повністю, а лише на суму 944 366,60 грн. (акти виконаних робіт №1, №2, №3 від 30.09.2013р. та довідки про вартість виконаних робіт будівельних робіт/та витрати від 30.09.2013р.). Відповідачем не повністю виконано узгодженого обсягу робіт, а саме - не здійснено останній етап робіт (згідно Графіку) - врізка в діючу водопровідну мережу та реконструкцію камери.

Також Відповідачем фактично не виконано та не передано за Актом приймання - передачі роботи, передбачені локальним кошторисом № 6-1-1, а саме розділом 3 - запірна арматура, розділом 5 - камери водопровідні бетонні, не встановлено очисне обладнання в дощовій каналізації К2, незавершені опоряджувальні роботи в колодязях та камерах каналізації К1 та К2, про що складено Довідку начальника департаменту будівництва АТ «КДРМЗ» та підтверджується локальними кошторисами та актами виконаних робіт, долученими до матеріалів справи. Зазначені роботи були погоджені Сторонами в локальному кошторисі (договірній ціні), що є додатковим підтвердженням факту невиконання відповідачем умов договору.

У відповідності до п.п. 3.1.1 п. 3.1. Відповідач зобов'язався своєчасно і якісно, в повному обсязі у встановлені строки, використовуючи свої матеріали, виконати всі роботи, визначені в договорі та додатках до нього.

Отже, в даному випадку має місце суттєве відставання по вині підрядника у виконанні строків виконання робіт, як передбачено договором до 29.09.2013р.

Позивач звернувся до відповідача з листом №07/00 від 11.11.2014р., в якому відмовився від договору та вимагав повернути сплачений та невикористаний аванс у розмірі 256633,40 грн., як різницю між сумою сплаченого авансу та сумою виконаних робіт (1201000,00 грн. - 944 366,60 грн. = 256633,40 грн.).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 4 ст. 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Виходячи із змісту ст. ст. 651, 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним, а у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст. ст. 653, 849 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то договір підряду №02/07/2013 від 02.07.2013р. є припиненим. Аналогічна позизія викладена в п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України).

Отже, з урахуванням названих норм закону та обставини справи, а саме: наявності односторонньої відмови позивача від договору підряду та її одержання відповідачем 24.11.2014р., зобов'язання сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду є припиненими, а відтак, господарський суд приходить до висновку, що предмет спору в частині вимоги про розірвання договору підряду, відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про розірвання договору підряду №02/07/2013 від 02.07.2013р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 256633,40 грн. невикористаного авансу, на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні ;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, кошти в розмірі 256633,40 грн. (різниця між сумою сплаченого позивачем авансу та сумою виконаних робіт відповідачем (1201000,00 грн. - 944 366,60 грн. = 256633,40 грн.), перераховувались відповідачу на підставі договору підряду №02/07/2013 від 02.07.2013р. Окрім того, на підтвердження заборгованості сторонами 31.12.2013р. підписано акт звірки взаємних і рахунків станом на 31.12.2013р.

Отже, розірвання договору підряду №02/07/2013 від 02.07.2013р. і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання за договором та наявності понесених збитків, завданих розірванням договору, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 256633,40 грн. невикористаного авансу за договором обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" задовольнити частково.

2. Провадження у справі №910/25382/14 в частині позовних вимог про розірвання договору підряду №02/07/2013 від 02.07.2013р., укладеного між ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" та ТОВ "Б.В.С"припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.С." (04060, м. Київ, вул. Ризька, будинок 6/1, ідентифікаційний код 36174964) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40; ідентифікаційний код 05528421), 256633 (двісті п'ятдесят шість тисяч шістсот тридцять три) грн. 40 коп., судовий збір у розмірі 5132 (п'ять тисяч сто тридцять дві) грн. 67 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 19.12.2014р.

Суддя В.В. Князьков