Постанова

від 10.12.2014 по справі 910/16817/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/16817/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Корсакової Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Хитрова Л.В. - предст. за довір. № 52 від 22.01.2010

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/16817/14 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД"

про стягнення 72 106, 46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2014 по справі № 910/16817/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк " до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" задоволено повністю, а саме присуджено до стягнення 53 670, 50 грн.- заборгованість за кредитом, 11 786, 02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 222, 82 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 2 427,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем порушені договірні зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 53 670,50 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 11 786, 02 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 2 427,12 грн., що нормативно та документально підтверджено, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення наведених сум є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, перевіривши розрахунки позивача пені, нарахованої за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 4 222, 82 грн..

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/16817/14 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що 19.07.2013 було відкрито поточний рахунок № 26005052715611 у ПАТ «КБ «Приватбанк» для Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД". Проте, жодних інших договорів між сторонами не укладалось. Посилаючись на ст. ст. 1066, 1069 Цивільного кодексу України заявник зазначає, що посилання позивача на існування кредитного договору не відповідає дійсності, оскільки жодний договір між сторонами не підписувався. Крім того, відповідач зазначає, що посилання у заяві на умови обслуговування, що знаходяться за адресою www.pb.ua також не відповідають дійсності, оскільки за даною адресою знаходиться інша інформація. Враховуючи вищенаведене, на думку апелянта, підстави для задоволення позову в справі № 910/16817/14 відсутні.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" у справі № 910/16817/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Згідно розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду, було сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/16817/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №910/16817/14 призначено на 03.12.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 розгляд справи № 910/16817/14 відкладего на 10.12.2014.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2014 проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апелянт своїх представників в судове засідання 10.12.2014 не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд апеляційної інстанції враховує і те, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та, що підтверджується матеріалами справи, на підставі заяви про відкриття поточного рахунку, поданої 19.07.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД", Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" було відкрито відповідачу рахунок № 26005052715611 з встановленим кредитним лімітом грошових коштів, які останні зобов'язався повернути позивачу на умовах встановлених "Умовами та правилами надання банківських послуг", що розміщені на офіційному сайті позивача.

Відповідно до умов поданої відповідачем до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 19.07.2013, підписавши цю заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, (що розміщені на сайті банку), Тарифами банку, які разом із цією анкетою складають договір банківського обслуговування. Підписавши вказану заяву, в порядку діючого законодавства відповідач підтвердив згоду на введення з позивачем документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманої в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Своїм підписом клієнт приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку (www.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком).

Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів врегульовані п. 3.18 Умов та правил надання банківських послуг.

Порядок розрахунків між Позивачем та Відповідачем визначений у п. 3.18.4. Умов та правил надання банківських послуг (Умов та Правил обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів).

Так, позивач зазначає, що станом на 25.06.2014 відповідачем було порушено вищевказані умови та правила, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" виникла заборгованість в сумі 72 106,46 грн.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку, позивач звернувся до відповідача із претензією № 30719К3S3S095 від 30.05.2014, в якій просив погасити суму заборгованості, проте відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з позовом про стягнення 53 670, 50 грн.- заборгованості за кредитом, 11 786, 02 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 222, 82 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 2 427,12 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, враховуючи вищевикладене та встановлені обставини стосовно того, що відповідач після підписання заяви про відкриття поточного рахунку від 19.07.2013 та заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 19.07.2013 із зразками підпису і відбитка печатки приєднався до «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку», колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексуУкраїни позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу україни одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.18.1.1. Умов та Правил обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.3. Умов та Правил обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов, Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до 3.18.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Пунктом 3.18.1.11. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

Відповідно до п. 3.18.1.16 вказаних Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач, підписавши заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 19.07.2013, погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, (що розміщені на сайті банку), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування, із встановленням кредитного ліміту, у зв'язку з чим доводи апелянта в обґрунтування підстав скасування судового рішення про те, що між сторонами не було укладено та підписано жодного договору, судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставні та необґрунтовані.

Так, відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені вищевказаними Правилами.

Згідно п.п. 3.18.4.1.1. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.1.2. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Згідно п. 3.18.4.1.3. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.18.5.4. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність заборгованості за кредитом по рахунку № 26005052715611 в сумі 53 670, 50 грн. підтверджується банківською виписки за період з 19.07.2013 по 26.08.2014 та банківською випискою за період з 22.07.2013 по 26.08.2014, в яких відображено рух кредитних коштів за вищевказаним кредитним рахунком.

Таким чином враховуючи наведене, а також те, що відповідач не заперечує факт відкриття поточного рахунку № 26005052715611 та отримання за цим рахунок кредитних коштів у розмірі 53670,50 грн., колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи апелянта в обґрунтування підстав скасування судового рішення про те, що посилання у заяві на умови обслуговування, що знаходяться за адресою www.pb.ua не відповідають дійсності, оскільки за даною адресою знаходиться інша інформація, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на те, що Умови та Правила обслуговування за розрахунковими картками є публічною офертою, що не позбавляє можливості відповідача ознайомитися з наведеними умовами та правилами у інший спосіб.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення заборгованість по процентам за користування кредитом, яка станом на 25.06.2014 складає 11 786,02 грн.

Пунктом 3.18.4.9 Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) погоджено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Так, перевіривши розрахунок позивача суми заборгованість по процентам за користування кредитом, враховуючи відсутність доказів погашення зазначеного вище боргу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про задоволення зазначених позовних вимог в сумі 11 786,02 грн.

Серед іншого, через порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати за здійснення банківського обслуговування позивачем було здійснено нарахування комісії за користування кредитом у сумі 2 427,12 грн.

Згідно з п. 3.18.2.2.7 Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) обов'язком клієнта визначено сплату Банку винагороди відповідно до п.п. 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11.

Перевіривши розрахунок заборгованість по комісії за користування кредитом, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 2 427,12 грн.

Також, позивачем, внаслідок порушення виконання зобов'язання щодо погашення кредиту по рахунку № 26005052715611, була нарахована пеня в сумі 4 222,82 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України,боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.18.5.1. Умов та Правил обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Таким чином, дії відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов'язань за договором є порушенням умов договору, а тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведений розрахунок є обґрунтований та такий, що відповідає нормам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо пені є такими, що підлягають задоволенню у розмірі 4 222,82 грн.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/16817/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/16817/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16817/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

Г.В. Корсакова