Ухвала

від 12.02.2015 по справі 910/16817/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 лютого 2015 року Справа № 910/16817/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А., Попікової О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" на рішенняГосподарського суду міста Києва від 21.10.2014р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. у справі№ 910/16817/14 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк " доТовариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" простягнення 72 106, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. у справі № 910/16817/14. Вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено наступне: за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 3 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Згідно з положеннями частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

В касаційній скарзі заявник, оскаржуючи рішення суду І інстанції та постанову апеляційного суду, посилається лише на порушення норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема статей 36, 37, 43.

Проте, в чому саме полягає порушення або неправильне застосування норм чинного законодавства при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій скаржником не наведено.

Заявник наголошує лише на тих обставинах, що договір між сторонами не укладався, а посилання позивача на істотне порушення договору є безпідставним.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного, керуючись статтею 86, пункту 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014р. у справі № 910/16817/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова