Постанова

від 18.12.2014 по справі 911/2195/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа№ 911/2195/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

Представники сторін не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаря Миколи Володимировича

на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2013р.

у справі №911/2195/13 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Ясногородської сільської ради Київської області

до Фізичної особи-підприємця Бондаря Миколи Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Макарівському районі Київської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.07.2014р. у справі №911/2195/13 позов задоволено.

Внесено зміни до абзацу 6 пункту 1 договору оренди земельної ділянки від 05.08.2003р., укладеного між Ясногородською сільською радою Макарівського району Київської області та Фізичною особою - підприємцем Бондарем Миколою Володимировичем, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 3389, а також зареєстрований у Макарівському районному відділі земельних ресурсів Київської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 002, виклавши його в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5343300 грн. (п'ять мільйонів триста сорок три тисячі триста грн. 00 коп.)".

Внесено зміни до п. 2.3 договору оренди земельної ділянки від 05.08.2003р., укладеного між Ясногородською сільською радою Макарівського району Київської області та Фізичною особою - підприємцем Бондарем Миколою Володимировичем, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 3389, а також зареєстрований у Макарівському районному відділі земельних ресурсів Київської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 002, виклавши його в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 160299,00 гривень в рік (без врахування ПДВ) на поточний рахунок орендодавця. Сплата орендної плати провадиться орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на спеціальний рахунок. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розмірів ставки земельного податку; збільшення відсоткової ставки орендної плати; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. Про зміну умов орендної плати сторонами складається додаткова угода сторін".

Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Бондаря Миколи Володимировича в доход Державного бюджету України 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 30.07.2013р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи, та на неправильне застосування останнім норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.2 ст.96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, представники прокуратури, позивача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи наявність поштових повідомлень про отримання ухвал суду, телефонограм, відсутність будь яких клопотань, положення ст.102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

17.12.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник бере участь у судовому засіданні Шевченківського райсуду м. Києва. Крім того наголошує, що відкладення розгляду у справі необхідно в зв'язку зі зверненням до Управління Держземагенства у Макарівському районі стосовно перерахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, необхідного для правильного вирішення спору.

Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, судова колегія дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.3.9.2 постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проте, відповідачем відповідно до вимог ст.ст.32,34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Також не надано належних доказів того, що його представник дійсно буде брати участь у розгляді цивільної справи.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у попередніх судових засіданнях від відповідача брали участь як представник так і відповідач особисто, поважність неявки ФОП Бондаря М.В. не доведена.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

05.08.2003 між Ясногородською сільською радою Макарівського району Київської області та Фізичною особою - підприємцем Бондарем Миколою Володимировичем був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець - позивач передає, а орендар - відповідач одержує в оренду земельну ділянку загальною площею 9,0 га, що знаходиться в межах Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області за рахунок земель громадського призначення, а саме: чагарники та болота, не придатна для сільськогосподарського використання, строком на 40 років, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 3389, а також зареєстрований у Макарівському районному відділі земельних ресурсів Київської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за. № 002.

Територія, яка надається орендареві, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, буде використовуватися для традиційних народних промислів та підприємницької діяльності, код 1.6 за грошовою оцінкою земельної ділянки - 101 788,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору орендна плата встановлена щорічно у розмірі 1 ставки земельного податку, який переглядається щорічно, з подальшим урахуванням інфляційних процесів та індексації грошової оцінки земельної ділянки. Сплата орендної плати провадиться орендарем щоквартально рівними частками до 15 числа поточного (звітного) кварталу на спеціальний бюджетний рахунок, який буде доведений орендареві одночасно з оформленням акту прийому-передачі земельної ділянки. У розмір орендної плати не входить податок на землю. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати сторонами розглядаються у разі необхідності один раз у 2 роки.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Прокурор Київської області в інтересах Ясногородської сільради, звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки мотивуючи вимоги тим, що рішенням Ясногородської сільської ради від 28.12.2012р. № 162-21-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Ясногородка Макарівського району Київської області" затверджено нормативну грошову оцінку земель населеного пункту с. Ясногородка Макарівського району Київської області.

Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київсбкої області листом від 08.04.2013р. № 01-12/672 повідомив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передана у тимчасове користування на умовах оренди ФОП Бондар М.В. кадастровий номер земельної ділянки - 3222789201:01:024:0033 площа 9,0 га, розташованої на території Ясногородської сільської ради становить 5 343 300 грн.

Рішенням Ясногородської сільської ради від 28.12.2012р. № 163-21-VI "Про затвердження додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок комунальної власності в зв'язку з розробленням нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Ясногородка Макарівського району Київської області" було вирішено затвердити додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, зокрема, з Фізичною особою - підприємцем Бондар М.В., відповідно до якого оцінка земельної ділянки згідно нормативно-грошової оцінки за 1 кв.м. становить 59,37 грн./кв.м.; 3% від нормативно-грошової оцінки; сума оренди в рік складає 160 299 грн.; площа орендованої земельної ділянки 9,00 га.

Оскільки відповідач не надав відповіді на звернення та відповідні зміни до вказаного договору оренди земельної ділянки не внесені, то, на думку прокурора, договір в частині вартості земельної ділянки та розміру орендної плати суперечить вимогам чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що встановлення ст. 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, а також з того, що рішення Ясногородської сільської ради, якими було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Ясногородка Макарівського району Київської області та встановлено розміри орендної плати, не оскаржувались та є чинними.

Заперечуючи проти оскаржуваного рішення суду першої інстанції, відповідач вказує на те, що офіційне оприлюднення Рішення про затвердження нової нормативної оцінки землі відбулося 11.01.2013р. у газеті Районної державної адміністрації «Макарівські вісті» №1 (10755) через 15 днів після прийняття, тому норми про затвердження нормативної грошової оцінки землі можуть бути застосовані лише з 01.01.2014р. Більше того, як видно із витягу №82 від 06.02.2013p. виданого Відділом Держземагенства у Макарівському районі Київської області Головного управління земагенства у Київській області, середня вартість земельної ділянки становить - 59 грн. коп. за 1 кв. м., нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 5 343 300 грн., при цьому визначено цільове призначення земельної ділянки - для комерційного використання - 2,5 (коефіцієнт комерційного використання). Між тим, відповідно до договору оренди, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 9,0 га, чагарники та болота, не придатні для сільськогосподарського використання. Земельна ділянка передається в оренду з метою створення ставка під риборозведення.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно із ст. ст. 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Загальні умови порядку зміни та розірвання господарських договорів визначені у ст. 188 Господарського кодексу України, в якій зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Для визначення можливих підстав для зміни або розірвання господарських договорів, слід враховувати загальні правила ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 р. по справі N 2-1/10068-2008).

Крім цього, згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду земель" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ч. ч. 1 - 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 23 цього ж Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Пунктом 14.1.136 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно із п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП Бондарь М.В. звернувся до адміністративного суду з позовом до Управління Держземагенства у Макарівськом районі Київської області, третя особа Ясногородська сільська рада про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду даного позову, Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову № 810/4093/14 від 22.09.2014р., з якої вбачається, що обраний Управлінням Держземагенством коефіцієнт комерційного використання у розмірі 2,5% є помилковим, оскільки віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням проводиться згідно Інструкцією із заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем,6б-зем,2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998р. № 377, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. З довідки форми № 6-зем, виданої Макарівським районним відділом земельних ресурсів зазначено, що земельна ділянка надається ФОП Бондарю М.В. для створення ставка під риборозведення і відноситься до земель громадського призначення Ясногородської сільради, а саме землі: чагарників та боліт. Встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки є завищеною, оскільки Управління Держземагенства керувався при розрахунку критеріями, які застосовуються для визначення вартості земельної ділянки комерційного використання.

Крім того, адміністративний суд вказав, що при розрахунку нормативної грошової вартості земельної ділянки був використаний коефіцієнт Км2 у розмірі 0,91, тоді як, відповідно до Таблиці 1.6 Порядку граничні значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території у межах населених пунктів із численністю населення до 20 000 чоловік становлять максимальний-1,5; мінімальний - 0,75. Про необґрунтованість висновків також свідчить та обставина, що при розрахунку нормативної грошової оцінки земель села Ясногородка було використано дані Таблиці 2 «Площа Ясногородської сільської ради згідно форми № 6-зем(га)», відповідно до яких загальна площа земель в межах сільради становить 424,7910га, із них землі комерційного та іншого використання - 0,6094 га, в тому числі 9 га що орендована ФОП Бондарем М.В.

Так, Київський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області в частині застосування коефіцієнта функціонального використання до земель комерційного призначення - 2,5 та зонального коефіцієнту, що характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту в розмірі 0,91 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 9га, яка перебуває у користування на умовах оренди у ФОП Бондаря М.В.; визнав незаконним витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 82 від 06.02.2013р.; зобов'язав Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області розглянути питання щодо перерахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності здійснення перерахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, задоволення позову про внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки є неможливим.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду у справі до вирішення сторонами питання про перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то колегія суддів звертає увагу на приписи ст. 102 ГПК України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк, між тим здійснення перерахунку, прийняття радою відповідного рішення, тощо можуть мати тривалий процес.

Разом з тим, сторони не позбавлені можливості здійснити врегулювання спірного питання у досудовому порядку.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню; в позові слід відмовити повністю.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на Ясногородську сільську раду Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бондаря Миколи Володимировича на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2013р. у справі №911/2195/13 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2013 року у справі №911/2195/13 скасувати.

3. В позові Прокурору Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Ясногородської сільської ради Київської області відмовити.

4. Стягнути з Ясногородської сільської ради Київської області (08061, Київська область, Макарівський район, с.Ясногородка, вул.Київська, 47; код 04358833) на користь Фізичної особи-підприємця Бондаря Миколи Володимировича (07354, Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, вул.Новопрорізна; ідентифікаційний код 2379704299) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи №911/2195/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв