Постанова

від 18.12.2014 по справі 13/15-пн-08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р.Справа № 13/15-ПН-08 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, В.І. Жеков

(на підставі розпорядження голови суду від 16.12.2014р. № 829)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від третьої особи - ОСОБА_1

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008 року

у справі № 13/15-ПН-08

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2007 року приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на цілісний майновий комплекс у складі: цеху по виробництву пластикових виробів № 2 -літера «У1», площею 829,0 кв.м.; цеху по виробництву пластикових виробів № 3 -літера «Т1», площею 443,4 кв.м.; складу -літера «Б2», площею 1022,0 кв.м.; складу -літера «Ь1», площею 743,6 кв.м.; навісу -літера «ь1», площею забудови 579,5 кв.м.; навісу -літера «ь2», площею забудови 579,5 кв.м.; складу -літера «А2» площею 729,7 кв.м.; навісу -літера «а», площею забудови 563,8 кв.м.; навісу -літера «а1», площею забудови 557,8 кв.м.; будинку спеціалістів - літера «Я1», площею 316,9 кв.м.; адмінбудівлі -літера «Ш1», площею 29,5 кв.м.; цеху по виробництву пластикових виробів № 1 -літера «К», площею 1388,9 кв.м.; навісу - літера «К1», площею забудови 364,5 кв.м.; прохідної - літера «К2», площею забудови 7,0 кв.м.; складу № 1 -літера «Т4», площею 510,5 кв.м.; складу № 2 -літера «Т3», площею 145,1 кв.м.; адміністративно-побутової будівлі -літера «Т5», площею 114,4 кв.м., розташованих на земельній ділянці з огорожею площею 3,800 га, присвоївши йому адресу: АДРЕСА_1 та зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію цього права (а.с. 2-3 т.1)

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 392 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. (суддя Закурін М.К.) позов задоволено повністю з мотивів його доведеності (а.с. 64-66 т.1).

06.11.2014 р. ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що господарський вирішив питання про її права та обов'язки, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 24-28 т.2)

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2; замінено Херсонське державне бюро технічної інвентаризації на його правонаступника - КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради.

Заслухавши представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу від 04.04.2005р., 19.02.2007р., 28.08.2007р. придбав у власність нерухоме майно, а саме: склад - літ. T; будівлі та споруди, до складу яких входить: корпус для свиней № 1 - літ. «Ь1, ь1, ь2, ь2, ь4», корпус для свиней № 2 - літ. «А2, а, а1, а2, а3»; будинок спеціалістів - літ. «Я1», вагова - літ. «Ш1»; корпус для свиней - літ. «УІ»; корпус для свиней № 6 - літ. «Б2»; корпус для свиней № 9 - літ. «К», що розташоване в АДРЕСА_1 (а.с. 13 т.1, 65-69 т.2).

Постановою господарського суду Херсонської області від 03.07.2007р. у справі № 13/309-АП-07 за позовом СПД ФО ОСОБА_3 до Херсонського державного БТІ про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію цього права, за ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно перебудоване нерухоме майно, а саме: склад № 1 -літ. Т-4, площею 527,8 кв.м., склад № 2 - літ. Т-3, площею 150 кв.м., адміністративно-побутову будівлю - літ. Т-5, площею 71,76 кв.м., присвоївши адресу: АДРЕСА_1; зобов'язано Херсонське державне БТІ провести державну реєстрацію права власності СПД ФО ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно (а.с. 11 т.1).

Постановою господарського суду Херсонської області від 12.07.2007р. у справі № 13/323-АП-07 за позовом СПД ФО ОСОБА_3 до Херсонського державного БТІ про визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію цього права, за ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно - цілісний майновий комплекс у складі: складу -літ. Т, площею 439,7 кв.м., корпусу для свиней № 6 - літ. Б, площею 1132,01 кв.м., корпусу для свиней № 1 -літ. Ь1, ь1,ь2, ь3, ь4, площею 1930,11 кв.м., корпусу для свиней № 2 - літ. А2, а, а1, а2, а3, площею 1858,97 кв.м., корпусу для свиней - літ. У, площею 898,89 кв.м., будинку спеціалістів - літ. Я, площею 312,65 кв.м., вагової - літ. Ш, площею 40,81 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1; зобов'язано Херсонське державне БТІ провести державну реєстрацію права власності СПД ФО ОСОБА_3 на цілісний майновий комплекс (а.с. 9-10 т.1).

На підстави вищезазначених постанов суду вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_3, що вбачається з витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.07.2007р. та від 03.10.2007р. (а.с. 12, 15 т.1).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що він, як власник цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 здійснив перепланування та перебудову цього майна, яка пов'язана з розширенням внутрішньої площі об'єктів та добудовою огорожі, за результати якої майно набуло вигляд цілісного майнового комплексу, проте в оформленні права власності на перебудоване майно останньому було відмовлено, пославшись на факт самовільності переобладнання цього майна, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на слідуюче.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 30.06.2009р. у справі №2-3486/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, розподілено майно нажите ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період проживання однією сім'єю без укладання шлюбу; визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності, зокрема на 1/2 цілісного майнового комплексу та земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с. 34-35 т.2).

Рішенням виконкому Херсонської міської ради від 19.01.2010р. № 8 ЦМК, який знаходиться в приватній спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 36 т.2).

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 03.03.2010р. у справі № 2-1767/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, виділено у власність ОСОБА_2, зокрема, частину ЦМК по АДРЕСА_2, до складу якої входить земельна ділянка площею 5459 кв.м., цех пластикових виробів літ. «К» загальною корисною площею 1282,6 кв.м., прибудова літ. «к» і «к1» загальною площею 106,3 кв.м., навіс літ. «К1» і прохідна літ. «к2», склад літ. «У1» загальною корисною площею 829 кв.м., вагова літ. «Ш1» площею 29,5 кв.м.; 1/10 частину будинку фахівців літ. «Я1»; 1/10 частину адмінбудівлі літ. «Т5»; 1/10 частину складів літ. «А2» , «Б2», «В1», «Ц», «Ч», «Т1», «Т4», «Т3»; 1/10 частину навісів літ. «а», «а1», «в1», «в2», «ц», «ц1», «ч», «ч1»; виділено у спільне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частину ЦМК по АДРЕСА_2, що складається з будинків фахівців літ. «Я», адміністративної будівлі літ. «Т5», восьми складів і восьми навісів (а.с. 37-39 т.2).

Рішенням виконкому Херсонської міської ради від 20.04.2010р. №205 присвоєно окремі поштові адреси частинам ЦМК по АДРЕСА_2: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - АДРЕСА_2; ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 (а.с. 40 т.2).

В матеріалах справи наявні свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.06.2010р.:

-серії САС №889515 на будівлі та споруди, за адресою: АДРЕСА_2, згідно якого ОСОБА_2 належить на праві приватної власності майно, що складається з цеху, К, загальною площею 1388,9 кв.м., навісу, К1, цеху У1, загальною площею 829,0 кв.м., вагової, Ш1, прохідної, К2 (а.с. 55 т.2);

-серії САС №889516 на будівлі та споруди, за адресою: АДРЕСА_2, згідно якого ОСОБА_2 (частка 1/10) та ОСОБА_3 (частка 9/10) належать на праві приватної спільної часткової власності майно, що складається зі складу B1, загальною площею 732,4 кв.м., складу А2, складу Б2, загальною площею 1022,0 кв.м., складу Т3, загальною площею 145,1 кв.м., будинку спеціалістів, Я1, навісів а, а1, ц, ц1, ч, ч1, в, в1, в2, цеху Т1, загальною площею 439,7 кв.м., складу Т4, загальною площею 510,5 кв.м., складу Ц, складу Ч, адміністративної будівлі, Т5, загальною площею 114,4 кв.м., огорожею № 1 (а.с. 56 т.2).

Крім того, матеріали справи містять державний акт серії ЯИ № 801044 на право власності на земельну ділянку, площею 0,5459 га, за адресою: АДРЕСА_2 виданий ОСОБА_2 (а.с. 57 т.2).

За заявою ОСОБА_2 18.09.2014р. головним державним інспектором Грейц А.О. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил об'єкта будівництва - ЦМК за адресою: АДРЕСА_2, про що того ж дня складено відповідний акт (а.с. 43-45 т.2).

Перевіркою встановлено, що проектна документація на цілісний майновий комплекс відсутня. Підрядна організація не встановлена. Підтвердити відповідність державним будівельним нормам, стандартам і правилам цілісного майнового комплексу не видається можливим. Роботи виконувались без оформлення дозвільної документації на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги діючого на той час містобудівного законодавства.

За твердження ОСОБА_2, перепланування та перебудова спірного майна не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню. Крім того, остання як співвласник спірного майна не давала згоди ОСОБА_3 на перепланування та перебудову цього майна.

Згідно ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції чинній на момент прийняття оскарженого рішення) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови. У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок). Порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону. Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури. У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення. При наданні дозволу на будівництво органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені регіональними та/або місцевими правилами забудови та цим Законом. У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю). У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

За приписами ст. ст. 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції чинній на момент прийняття оскарженого рішення) проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У випадках, передбачених законодавством, розроблення проектної документації здійснюється на конкурсній основі. Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється протягом одного місяця з дня подання заяви. У разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Роз'яснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення. Відмову надання дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. У разі, якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (підрядчика), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядчиків будівельних робіт надаються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2). Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3). Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4).

Пунктами 3, 4, 12 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо. У справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 здійснив перепланування та перебудову цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу Інспекції ДАБК у Херсонській області на виконання будівельних робіт, без належним чином затвердженого проекту, без вирішення питання про передачу йому у користування або власність земельної ділянки, на якій здійснено перепланування цілісного майнового комплексу, тобто самовільно.

Та обставина, що здійснення перепланування та перебудови майна цілісного майнового комплексу є самочинним, підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-яких документів, які б свідчили про відведення позивачу земельної ділянки під будівництво, або під вже збудоване нерухоме майно, надання йому дозволу на будівництво та видачу дозволу на виконання будівельних робіт. Перебудова здійснена без затвердженого проекту, що підтверджується також актом Інспекції ДАБК у Херсонській області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил об'єкта будівництва від 18.09.2014р.

ОСОБА_3 визнає, що здійснена ним перебудова є самовільною, що випливає зі змісту позовної заяви, проте безпідставно вважає, що статус власника нерухомого майна (склад і площі об'єктів якого вказані в договорах купівлі-продажу та витязі про реєстрацію права власності) надає йому законні підстави для легалізації самочинного будівництва за судовим рішенням.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право особи.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За умовами ст. 182 Цивільного Кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4. ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника , іншого набувача, сторони правочину, за яким виникло право.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до органу державної реєстрації прав з відповідною заявою або про відмову у такій реєстрації. Разом з тим, слід зазначити, що відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна.

Крім того, позивачем не доведено ким оспорюється та/або не визнається його права власності на спірне нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, у даному випадку порушення прав позивача у розмінні ст. 15 Цивільного кодексу України відсутнє.

Враховуючи наведене, у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності слід відмовити, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності, як похідна вимога від первісної.

Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасування, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційній перегляд у сумі 7193,10 грн. відшкодовується скаржнику за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.01.2008р. у справі № 13/15-ПН-08 скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7193,10 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 19.12.2014 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.І. Жеков