Постанова

від 16.12.2014 по справі 820/18601/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 грудня 2014 р. №820/18601/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Зарайського О.М., відповідача - Лук'янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" , з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032204 від 10.10.2014 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ" код ЄДРПОУ 31236774 по взаємовідносинам з ТОВ "Алерон Індастрі" податковий номер 38771510 за період січень, лютий 2014 року, про що складено акт № 3216/20-38-22-04-08/31236774 від 29.09.2014 року.

На підставі висновків акту перевірки Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000032204 від 10.10.2014 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 17370,00т грн., з яких за основним платежем 11580,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5790,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 3216/20-38-22-04-08/31236774 від 29.09.2014 року висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198,3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ" зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з отриманих послуг (послуг, робіт) у ТОВ "Алерон Індастрі" (код ЄДРПОУ 38771510) на загальну суму ПДВ 11580 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 11580 грн., в тому числі: січень 2014 року на суму ПДВ 4380 грн; лютий 2014 року на суму ПДВ 7200 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі" ( як виконавцем) було укладено договір на виконання робіт від 27.11.2013 року №27/11-17. Згідно умов договору виконавець (ТОВ "АЛЕРОН ІНДАСТРІ") зобов'язується виконати узгоджений із замовником (ТОВ "ІМПЕКСІНВЕСТ") комплекс робіт з використанням власних матеріалів, а замовник прийняти та своєчасно сплатити наступні роботи: укладка, сортування та палетування (закріплення на дерев'яних палетах) продукції; заміна пакунку (переупакування бумажних (поліпропіленових) мішків, у випадку, якщо пакунок порушено). Роботи виконуються на території складу ТОВ «Імпексінвест», який знаходиться за

адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 114 (а.с. 112)

Факт виконання робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі" та передачі товару виконавцю для палетування та факт повернення товару виконавцем після палетування підтверджується первинними документами: актами приймання - передачи товарів до договору на виконання робіт від 27.11.2013 року №27/11-17; протоколами узгодження цін на виконання робіт, актами виконаних робіт, податковими накладними .

Оплата за отримані послуги (роботи) за договором від 27.11.2013 року №27/11-17 була проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

З наданої до суду податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі" .

Всього отримано послуг на суму 78480 грн. в т.ч. ПДВ на суму 13080 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначеністаттею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що вказана сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договору, актів виконаних робіт.

Факт придбання послуг (робіт) документально підтверджено первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором; актами приймання - передачі товарів до договору на виконання робіт від 27.11.2013 року №27/11-17; протоколами узгодження цін на виконання робіт, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.

На час видачі податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі" був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Судом встановлено, що придбання позивачем послуг (робіт) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі", здійснювалось саме в межах господарської діяльності. Згідно довідки АА№849289 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" є: неспеціалізована оптова торгівля; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших допоміжних комерційних послуг; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки ; будівництво житлових і нежитлових будівель. В даному випадку придбання позивачем послуг (робіт) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі" , було обумовлено виробничею необхіднітю приведення товару, що реалізується у відповідність із вимогами договорів укладених із покупцями. Як вбачається із договорів поставки від 12.12.2013 року №01 та №02 з ТОВ "Тіккурілата" та ТОВ "Техноком" за умовами зазначеними у п. 5.2. та 5.3 договорів товар повинен поставлятися на палетах та номер партії і дата виготовлення повинні зазначатися саме на палетах.

Роботи по сортуванню, перепакуванню и палетуванню продукції виконувались ТОВ "Алерон Індастрі" на території складу замовника за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 6. 114 , згідно п. 1.1.3 договору від 27.11.2013 року №27/11-17. Вказаний склад належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" на підставі договору оренди №4624-Н від 04.06.2010 року та додаткових угод до цього договору.

Факт зміни стану товару підтверджується ВМД від18.12.2013, 26.12.2013 року, згідно яких ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» отримує товар в мішках без закріплення на палетах; товарно-транспортними накладними на відвантаження товару - товар відвантажується на палетах.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення податкових накладних, які виписувалися Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі", та по яким позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаним договором інший результат, ніж виконання робіт. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором підряду, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Як вбачається з акту №3216/20-38-22-04-08/31236774 від 29.09.2014 року, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на довідку №335/20-33-22-05-21/38771510 від 13.05.2014 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Алерон Індастрі» (код ЄДРПОУ 38771510) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2014 року та лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При цьому суд зазначає, що неправомірність дій податкового органу, щодо проведення перевірки за результатом якої було складено довідку №335/20-33-22-05-21/38771510 від 13.05.2014 р. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі", було встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, наявного в матеріалах справи.

Також, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором на виконання робіт відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму, яка підтверджена податковими накладними, складеними Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерон Індастрі". За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198,3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000032204 від 10.10.2014 р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000032204 від 10.10.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕКСІНВЕСТ" (м. Харків вул. Війська б. 37, код 31236774) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2014 року.

Суддя Волошин Д.А.