Ухвала

від 17.02.2015 по справі 820/18601/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р.Справа № 820/18601/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Донець Л.О., Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКСІНВЕСТ» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКСІНВЕСТ» (далі по тексту ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ»), звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача - Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Основ'янська ОДПІ) від 10.10.2014 року №0000032204, прийнятого на підставі акта перевірки № 3216/20-38-22-04-08/31236774 від 29.09.2014 року, яким йому, за встановлені порушення гл. 5, ст. 201 п. 201.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 17.370 грн. 00 коп., з яких за основним платежем - 11.580 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5.790 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 29.09.2014 року № 3216/20-38-22-04-08/31236774 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» код ЄДРПОУ 31236774 по взаємовідносинам з ТОВ «Алерон Індастрі» податковий номер 38771510 за період січень, лютий 2014 року» (далі - Акт перевірки). Вказує на те, що при формуванні податкового кредиту ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» дотримані вимоги Податкового кодексу України. Господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «Алерон Індастрі» є реальними, роботи фактично виконані та оплачені, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку у зв'язку з чим ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» має право на відображення указаних господарських операцій у податковому обліку, зокрема формувати податковий кредит при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року адміністративний позов ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» задоволено.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, отримані послуги (роботи) позивачем використані у власній господарській діяльності. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Угоди між позивачем та контрагентом - ТОВ «Алерон Індастрі» у січні, лютому 2014 року укладені відповідно до норм діючого законодавства та свідчать про реальність господарських взаємовідносин.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Основ'янська ОДПІ, фактично посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не явилися, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Основ'янською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» код ЄДРПОУ 31236774 по взаємовідносинам з ТОВ «Алерон Індастрі» податковий номер 38771510 за період січень, лютий 2014 року результати якої оформлено актом № 3216/20-38-22-04-08/31236774 від 29.09.2014 року (а.с. 18-36) згідно висновків якого ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» порушено: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198,3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з отриманих послуг (послуг, робіт) у ТОВ «Алерон Індастрі» (код ЄДРПОУ 38771510) на загальну суму ПДВ 11.580 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 11.580 грн., в тому числі: січень 2014 року на суму ПДВ 4.380 грн.; лютий 2014 року на суму ПДВ 7.200 грн.

Підставою для зазначених висновків податкового органу, стало ненадання на письмовий запит Основ'янської ОДПІ № 12188/10/20-38-22-04-06 від 12.08.2014 року пояснень та документів підтверджуючих подальше просування послуг, отриманих від ТОВ «Алерон Індастрі», а також інформація закріплена в, отриманому від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, акті (довідці) від 13.05.2014 року № 335/20-33-22-05-21/38771510 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Алерон Індастрі» (код ЄДРПОУ 38771510) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2014 року та лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку» згідно висновків якого: звіркою ТОВ «Алерон Індастрі» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцями та постачальниками за січень 2014 року та лютий 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки; не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із покупцями та постачальниками за січень та лютий 2014 року.

Таким чином, враховуючи інформацію, яка надійшла про результати відпрацювання ризикового платника податків Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з постачальником в частині формування податкового кредиту за січень, лютий 2014 року на загальну суму ПДВ 11.580 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки № 3216/20-38-22-04-08/31236774 від 29.09.2014 року, за результатом встановлених порушень Основ'янською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000032204 від 10.10.2014 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 17.370 грн. 00 коп., у тому числі 11.580 грн. 00 коп. за основним платежем, 5.790 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України). Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких актив як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, надані президентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачанні яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітної періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» документально підтвердило факт здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом - ТОВ «Алерон Індастрі».

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» (як замовником) та ТОВ «Алерон Індастрі» (як виконавцем) укладено договір на виконання робіт від 27.11.2013 року №27/11-17. Згідно умов договору виконавець (ТОВ «АЛЕРОН ІНДАСТРІ») зобов'язується виконати узгоджений із замовником (ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ») комплекс робіт з використанням власних матеріалів, а замовник прийняти та своєчасно сплатити наступні роботи: укладка, сортування та палетування (закріплення на дерев'яних палетах) продукції; заміна пакунку (переупакування бумажних (поліпропіленових) мішків, у випадку, якщо пакунок порушено). Роботи виконуються на території складу ТОВ «Імпексінвест», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 114 (а.с. 112).

Факт виконання робіт ТОВ «Алерон Індастрі» та передачі товару виконавцю для палетування та факт повернення товару виконавцем після палетування підтверджується первинними документами: актами приймання - передачі товарів до договору на виконання робіт від 27.11.2013 року №27/11-17; протоколами узгодження цін на виконання робіт, актами виконаних робіт, податковими накладними, внесеними до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 51-65, 89-100).

Оплата за отримані послуги (роботи) за договором від 27.11.2013 року №27/11-17 проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с. 66-70).

На час видачі податкових накладних ТОВ «Алерон Індастрі» було зареєстровано в установленому законом порядку, знаходилося на обліку в податковому органі, мало статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди (а.с. 43-48), докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Встановлено, що придбання позивачем послуг (робіт) у ТОВ «Алерон Індастрі», здійснювалось саме в межах господарської діяльності ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» та обумовлено виробничею необхіднітю приведення товару, що реалізується у відповідність із вимогами договорів укладених із покупцями.

Як вбачається із договорів поставки від 12.12.2013 року №01 та №02 з ТОВ «Тіккуріла» та ТОВ «Техноком» за умовами зазначеними у п. 5.2. та 5.3 договорів товар повинен поставлятися на палетах та номер партії і дата виготовлення повинні зазначатися саме на палетах (а.с. 49-50).

Роботи по сортуванню, перепакуванню и палетуванню продукції виконувались ТОВ «Алерон Індастрі» на території складу замовника за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 6. 114 , згідно п. 1.1.3 договору від 27.11.2013 року №27/11-17. Вказаний склад належить ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» на підставі договору оренди №4624-Н від 04.06.2010 року та додаткових угод до цього договору (а.с. 111-121).

Факт зміни стану товару підтверджується ВМД від 18.12.2013 року, 26.12.2013 року, згідно яких ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» отримує товар в мішках без закріплення на палетах; товарно-транспортними накладними на відвантаження товару - товар відвантажується на палетах (а.с. 101-104).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені реально існуючими суб'єктами права.

Крім того, Основ'янська ОДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентом позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому, посилання відповідача на довідку №335/20-33-22-05-21/38771510 від 13.05.2014 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Алерон Індастрі» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2014 року та лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку є безпідставним, оскільки неправомірність дій податкового органу, щодо проведення перевірки за результатом якої було складено вказану довідку №335/20-33-22-05-21/38771510 від 13.05.2014 року встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили (а.с. 135-148).

Таким чином враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність доказів, що надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ» та ТОВ «Алерон Індастрі».

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем же, відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів відсутність реальності господарських операцій за договором на виконання робіт в межах спірних правовідносин, використання позивачем отриманих послуг не за призначенням, несумісності виконаних робіт з напрямом господарської діяльності. Судом самостійно таких доказів не виявлено.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ІМПЕКСІНВЕСТ», які не спростовані доводами апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.

В порядку, визначеному ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Л.О. Донець

(підпис) В.А. Калиновський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 лютого 2015 року.