Ухвала

від 16.12.2014 по справі 826/8387/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8387/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просила зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази органів державної податкової служби Акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/ про проведення документальної невиїзної перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року позов задоволено.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційної бази органів державної податкової служби Акт від 17.10.2012 № 3953/17-10/ про проведення документальної невиїзної перевірки ОСОБА_5.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.10.2012 відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правомірності включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сільвертел» (ЄДРПОУ 36755832) за період лютий, березень, квітень та травень 2012 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт №3953/17-10/ від 17.10.2012.

В ході проведення перевірки, відповідач прийшов до висновку про те, що позивачем порушено: п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України.

Встановлено, що відповідачем на підставі вказаного акта перевірки здійснено коригування в електронних базах даних сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту позивача за період лютий, березень, квітень та травень 2012 року.

Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваних дій, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Крім того, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час вчинення ним дій або допущення бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади - підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обов'язковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

У свою чергу, висновок, що викладений в акті перевірки, є умовиводом посадової особи контролюючого органу стосовно дотримання платником податків вимог податкового та іншого законодавства, який в подальшому може стати підставою для нарахування податковим органом податкового зобов`язання шляхом винесення податкового повідомлення-рішення та/або звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Висновок податкового органу про вчинення суб`єктом господарювання правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, може бути відображено в акті перевірки у разі, якщо посадова особа податкового органу за своїм внутрішнім переконанням вважає, що має місце умисел суб`єкта господарювання вчиняти правочини без мети настання реальних правових наслідків, намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків тощо.

Жодних обставин, які не дозволяють податковому органу оцінювати діяльність суб`єкта господарювання на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим, наведений вище висновок посадової особи податкового органу не робить правочин автоматично недійсним (нікчемним) та не покладає на суб`єкта господарювання жодних безумовних обов`язків, у тому числі, зі сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Обґрунтованість такого висновку та оцінка його на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом під час розгляду справ про оскарження податкових повідомлень-рішень або стягнення нарахованого податкового зобов`язання (коштів, отриманих за нікчемним правочином), якщо в основу спору покладено такий висновок.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не нараховувалось, податкові повідомлення-рішення не виносились.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - наказ № 266).

Згідно пункту 1.3 наказу № 266, для реалізації методичних рекомендацій створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Пунктом 2.8 наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Пунктом 2.21 наказу № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Тобто, відповідач не має право коригувати показники податкової звітності на підставі акту перевірки.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за наслідками перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення податковим органом було здійснено коригування в електронних базах даних сум податкових зобов'язань та сум податкового кредиту позивача за період лютий, березень, квітень та травень 2012 року.

Так. відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевіркою порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з підпунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акті перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилати (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за лису розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. В акт: перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Це означає, що у випадку складення акта за наслідками перевірки платника податків податковий орган визначає грошове зобов'язання та нараховує штрафні санкції лише шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може у разі незгоди бути оскарженим до вищестоящого органу чи до суду.

А відтак, відображення в інформаційних базах інформації про результати перевірки позивача, оформленої Актом перевірки, є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язати відповідача вилучити із вказаної автоматизованої системи інформацію, яку внесено на підставі Акта перевірки.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 19.12.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.