Постанова

від 11.12.2014 по справі 816/4557/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4557/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

представника позивача - Пасюка В.В.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Ілона" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2014 року Мале приватне підприємство "Ілона" (далі - МПП "Ілона") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу №2981 від 10.10.2014 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", податкового повідомлення-рішення №0005802202/2260 від 07.11.2014, а також визнання протиправними дій відповідача щодо проведення податкової перевірки.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що перевірка МПП "Ілона" проведена відповідачем за відсутності передбачених законом підстав та з порушенням встановленого порядку. На думку позивача, посилання на порушення правил зайняття господарською діяльністю контрагентами МПП "Ілона", встановлені в ході інших перевірок, є неприпустимим, оскільки чинним законодавством не передбачена відповідальність господарюючого суб'єкта за порушення законодавства, допущені третіми особами. В той же час господарські операції з придбання позивачем у ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Берег" термоконтейнера з холодильною установкою та борошна вищого ґатунку підтверджені належними документами первинного бухгалтерського обліку. Придбані товари використовуються у господарській діяльності позивача за основним видом діяльності підприємства, яка пов'язана з виробництвом хлібопекарських виробів.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що МПП "Ілона" занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ), які сформовані за наслідками взаємовідносин із ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Берег", оскільки перевірками вказаних контрагентів встановлено, що підприємства не знаходяться за адресами реєстрації. Перевіркою з'ясовано, що сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу походження товару не підтверджена, не виявлено наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) системного придбання та продажу товарів. В діях зазначених товариств вбачаються ознаки проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з господарюючими суб'єктами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що доводить нереальність задекларованих платником операцій за недійсними правочинами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала заперечення проти позову та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що МПП "Ілона" (місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 98-А, м. Кременчук, Полтавська область) зареєстроване як юридична особа 24.02.1994 (ідентифікаційний код 21074698). Позивач, згідно з довідкою від 21.09.2010 №702/29-039 (а.с. 186) взятий на облік в Кременчуцькій ОДПІ з 14.03.1994 за №1565, згідно зі свідоцтвом №100302746 зареєстрований платником ПДВ з 01.01.2010 (а.с. 187). Як свідчить довідка АБ №597714 (а.с. 185) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до зареєстрованих видів діяльності МПП "Ілона" за КВЕД-2010 відносяться: виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання.

Наказом в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ від 10.10.2014 №2981 у зв'язку з надходженням інформації про можливі порушення МПП "Ілона" податкового законодавства за наслідками проведення перевірок ТОВ "ТД "Трейдторг" і ТОВ "Берег" та у зв'язку з тим, що на запит контролюючого органу платником податків надано пояснення без їх повного документального підтвердження, у відповідності до приписів пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, було призначено позапланову виїзну перевірку позивача (а.с. 22).

На підставі даного наказу працівниками Кременчуцької ОДПІ у період з 13.10.2014 по 17.10.2014 була проведена позапланова виїзна перевірка МПП "Ілона" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "ТД "Трейдторг" за період лютий - квітень 2014 року та ТОВ "Берег" за період червень 2014 року, результати якої оформлено актом від 24.10.2014 №2493/16-03-22-02-12/21074698 (а.с. 23-35).

Висновками акту перевірки встановлено порушення МПП "Ілона" вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 97 467,00 грн., в тому числі за лютий 2014 року у сумі 9 000,00 грн., березень 2014 року - 26 400,00 грн., квітень 2014 року - 33 000,00 грн., червень 2014 року - 29 067,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07.11.2014 було винесене податкове повідомлення-рішення №0005802202/2260 (а.с. 15), яким МПП "Ілона" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 121 834,00 грн. (97 467,00 грн. - за основним платежем та 24 367,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, а також визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та скасування наказу №2981 від 10.10.2014 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", суд виходить з наступного.

Вимога позивача про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки є похідною від вимоги про скасування наказу, яким призначено цю перевірку.

Враховуючи те, що оспорюваний наказ контролюючим органом фактично реалізовано, а саме - здійснено перевірку, за результатами якої складено акт №2493/16-03-22-02-12/21074698 від 24.10.2014 (який також не створює ніяких правових наслідків для позивача, оскільки за своєю суттю є інформаційною довідкою та може бути доказом в адміністративній справі), то такий наказ вичерпав свою дію і вже не призводить до виникнення прав чи обов'язків у позивача.

У зв'язку з цим слід зазначити, що вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такої вимоги має наслідком позбавлення спірного акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків.

Таким чином позовна вимога про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає, як така, що не може призвести до захисту прав позивача, який в даному випадку обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.

Оскільки вимога про визнання протиправними дій податкового органу під час проведення перевірки є похідною, то за відсутності підстав для задоволення основної вимоги відсутні й підстави для задоволення усіх похідних.

Оцінюючи висновки перевірки щодо змісту господарських операцій, суд буде досліджувати факт їх здійснення на предмет участі у них господарюючих суб'єктів, на підставі чиїх документів позивач формував дані власного податкового обліку.

Як встановлено судовим розглядом, фактичною підставою для нарахування позивачу сум податкового зобов'язання слугував висновок про нереальність операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з відсутністю контрагентів за адресою реєстрації, ненаданням ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Берег" до звірки первинних документів, які б підтверджували факти придбання, транспортування, зберігання, реалізації, якості товарів.

В ході розгляду даної справи суд встановив, що у перевірений період позивач укладав ідентичні за своїм змістом договори купівлі-продажу із ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Берег" на придбання борошна вищого ґатунку та термоконтейнера з холодильною установкою.

Так, 20.02.2014 позивач, як покупець, уклав із ТОВ "ТД "Трейдторг" (постачальник) договір купівлі-продажу №200214 (а.с. 36-37), за умовами якого постачальник зобов'язується передати в обумовлений строк у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання (товар).

Згідно зі специфікацією №1 від 20.02.2014 до даного договору (а.с. 38) покупець здійснив придбання термоконтейнера з холодильною установкою у кількості 1 шт. вартістю 54000,00 грн.

На виконання умов даного договору продавець виписав на ім'я МПП "Ілона" рахунок-фактуру №200214 від 20.02.2014 (а.с. 39), видаткову накладну №200214 від 20.02.2014 (а.с. 40), податкову накладну від 20.02.2014 №138 (а.с. 42) на суму 54 000,00 грн., у тому числі 9 000,00 грн. ПДВ. Позивач також надав акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 41).

Оплату за придбаний товар МПП "Ілона" підтверджує долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями на загальну суму 54 000,00 грн. (а.с. 206-207).

18.03.2014 між МПП "Ілона" (покупець) та ТОВ "ТД "Трейдторг" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №18032014 (а.с. 43), яким передбачено, що постачальник зобов'язується передати в обумовлений строк у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити борошно вищого ґатунку (товар).

Згідно зі специфікаціями від 18.03.2014 №1 (а.с. 45) та №2 (а.с. 46) покупець здійснив придбання борошна вищого ґатунку у кількості 36 т загальною вартістю 158 400,00 грн. та у кількості 45 т загальною вартістю 198 000,00 грн. відповідно

На виконання умов даного договору продавець виписав на ім'я МПП "Ілона" рахунки-фактури (а.с. 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71), видаткові накладні (а.с. 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72) та податкові накладні (а.с. 74-82) на загальну суму 356 400,00 грн. , у тому числі ПДВ - 59 400,00 грн.

На підтвердження факту перевезення придбаного товару позивач надав товарно-транспортні накладні (а.с. 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73).

Факт оплату за придбаний товар МПП "Ілона" підтверджує долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями на загальну суму 245 720,00 грн. (а.с. 208-212, 214-215).

09.06.2014 позивач, як покупець, уклав із ТОВ "Берег" (постачальник) договір купівлі-продажу №09/06/14 (а.с. 83-84), за умовами якого постачальник зобов'язується передати в обумовлений строк у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити борошно вищого ґатунку (товар).

Згідно зі специфікацією №1 від 09.06.2014 до даного договору (а.с. 85-86) покупець здійснив придбання борошна вищого ґатунку у кількості 40 т загальною вартістю 174400,00 грн.

На виконання умов даного договору продавець виписав на ім'я МПП "Ілона" рахунки-фактури (а.с. 87, 90, 93, 96), видаткові накладні (а.с. 88, 91, 94, 97) та податкові накладні (а.с. 99-102) на загальну суму 174 400,00 грн. , у тому числі ПДВ - 29 066,68 грн.

Як підтвердження факту перевезення придбаного товару позивачем долучено до матеріалів справи товарно-транспортні накладні (а.с. 89, 92, 95, 98).

Оплату за придбаний товар МПП "Ілона" підтверджує долученим до матеріалів справи платіжним дорученням на суму 17 440,00 грн. (а.с. 213).

Застережень щодо невідповідності вказаних вище первинних документів за формою акт податкової перевірки не містить. Натомість ревізор вказує на обставини нереальності угод, укладених позивачем із суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат. При цьому ревізор посилається на акт ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 04.08.2014 №380/08-29-22-1306/22129154 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Берег" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2014 року" (а.с. 107-112) та акт ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 17.06.2014 №138/08-27-2211/38993653 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Трейдторг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 30.04.2014 (а.с. 113-115).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За таких обставин суд не приймає до уваги докази Кременчуцької ОДПІ, які ґрунтуються на висновках перевірок контрагентів позивача, оскільки такі не містять безпосереднього аналізу взаємовідносин у спірних періодах, за якими позивачу були зняті суми податкового кредиту з ПДВ, тоді як жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Разом з цим суд, в силу принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, самостійно здійснює дослідження фактичних обставин господарювання позивача на предмет наявності правових передумов формування податкового кредиту, право на включення якого заперечує відповідач.

Для цього слід звернутися до відповідних норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (п. 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичні обставини виконання умов договорів купівлі-продажу, укладених позивачем у перевірений період, суд встановив, що придбання термоконтейнера з холодильною установкою у ТОВ "ТД "Трейдторг" не підтверджено товарно-транспортними накладними чи іншими товаросупроводжуючими документами, які б засвідчували факт переміщення придбаного обладнання. Як пояснив представник позивача, придбаний термоконтейнер, 1981 року виготовлення, був у використанні. Проте, здійснюючи придбання вказаного обладнання, позивач не вжив жодних заходів на встановлення його придатності для подальшого використання у власному виробництві, не встановив його залишкову вартість, тоді як саме за наявності вказаних документів як на час проведення перевірки, так і під час розгляду справи у суді була б реальною можливість відслідкувати шлях товару від виробника до кінцевого споживача. Все це, у свою чергу, свідчить на користь висновку перевірки про відсутність операції з купівлі-продажу взагалі.

У судовому засіданні представник позивача стверджував, що кредиторська заборгованість за всіма договорами відсутня. В той же час, як свідчать матеріали справи, за договорами поставки борошна вищого ґатунку позивач не надав письмових доказів на підтвердження факту повної оплати за придбане борошно (за договором з ТОВ "ТД "Трейдторг" до матеріалів справи долучено платіжні доручення на загальну суму 245 720,00 грн., тоді як у податкових накладних сума придбання товару значиться 356 400,00 грн.; за договором з ТОВ "Берег" до матеріалів справи долучено одне платіжне доручення на суму 17 440,00 грн., тоді як у податкових накладних загальна сума придбаного товару становить 174 400,00 грн.). Крім цього позивач не надав суду жодних документів, які б підтверджували ту обставину, що придбане у контрагентів борошно належить саме до вищого ґатунку. Більш того позивач не спромігся навіть підтвердити обставини походження придбаного продукту харчування, який в подальшому, за твердженням представника, був використаний у власній господарській діяльності, пов'язаній з виробництвом соціально значимого продукту - хлібопекарських виробів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що поставка товарно-матеріальних цінностей саме від ТОВ "ТД "Трейдторг" та ТОВ "Берег" фактично не відбулася, тоді як мало місце лише документальне оформлення господарських взаємовідносин з метою спотворення показників податкової звітності.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У світлі наведених обставин слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість визначеного податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно підтвердити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Відсутність документальних доказів походження придбаного товару, доводить правильність висновку перевірки про нереальність господарських операцій, що, у свою чергу, нівелює право платника на включення відповідних показників до власних даних податкової звітності.

Тому первинні документи, надані МПП "Ілона" на підтвердження факту придбання товару за договорами купівлі-продажу від 20.02.2014 №200214, від 18.03.2014 №18032014 та від 09.06.2014 №09/06/14, є неповними, недостовірними та не можуть підтверджувати право підприємства на формування податкового кредиту.

Отже відповідач, діючи на підставі та у межах повноважень, що передбачені чинним законодавством України, правомірно визначив платнику розмір грошового зобов'язання з ПДВ, що свідчить про законність спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин позовні вимоги суд визнає необґрунтованими, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Разом з цим, виходячи з приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача до Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 193, 01 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Ілона" (ідентифікаційний код 21074698; місцезнаходження: вул. Б.Хмельницького, 1-А, м. Кременчук, Полтавська область) на користь Державного бюджету України (р/р №31213206784002, отримувач коштів: УДКС України у м. Полтаві, код 22030001; банк отримувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019; ідентифікаційний код 38019510; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір за позовом Малого приватного підприємства "Ілона" , Полтавський окружний адміністративний суд, ідентифікаційний код 35521510) судовий збір у розмірі 2 193 (дві тисячі сто дев'яносто три) грн. 01 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16.12.2014.

Суддя Є.Б. Супрун