Ухвала

від 11.12.2014 по справі 802/4995/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4995/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

11 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

за участю секретаря судового засідання: Швець А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Богданова О.В., Янковської Л.С.

відповідача - Загороднього Ю.С., Янушкевича А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Агрофірми приватного сільськогосподарського підприємства "Ташлик" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Агрофірми приватного сільськогосподарського підприємства "Ташлик" до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Агрофірма приватного сільськогосподарського підприємства "Ташлик" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили щодо її задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 ст.75, пп.78.1.4, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010 року та відповідно до наказу Гайсинської ОДПІ № 149 від 11.11.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка АФ ПСП „Ташлик" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року.

За результатом вищезазначеної перевірки Гайсинською ОДПІ складено акт від 27.11.2013 року № 574/2200/31857821 в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.209.2, п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, а саме АФ ПСП „Ташлик" суму податку на додану вартість, нараховану на вартість поставлених ним покупних товарів включило до складу податкових зобов'язань спеціальної декларації "спеціальний режим, оподаткування у сфері сільського та лісового господарства", в результаті чого занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в загальній сумі 78328 грн. в т.ч. за лютий 2011 року - 36100 грн., березень року 2012 - 12637 грн., червень 2012 року -18900 грн., січень 2013 року - 21667 грн., червень 2013 року - 89024 грн.

На підставі акту перевірки, 16.12.2013 року Гайсинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №0000412200, яким АФ ПСП "Ташлик" збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4010238 грн., в тому числі 178 328 грн. - основного платежу та 22 910 грн. - штрафних санкцій.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не навів аргументів та доказів, які б стали підставою для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції,АФ ПСП „Ташлик" протягом перевіреного періоду у ФГ "Ташлик+" придбавало сільськогосподарську продукцію: сою, пшеницю, соняшник, в подальшому покупну продукцію реалізовувало, включивши дану реалізацію до спеціального режиму оподаткування.

На підтвердження виконання укладених договорів між позивачем та контрагентами суду першої інстанції були надані первинні документи. Зауважень до оформлення вказаних документів податкового органу немає. Дані документи були належним чином досліджені судом першої інстанції і описані в мотивувальній частині рішення.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування (пункт 209.1).

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2).

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.209.6 ст.209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Згідно із п.209.7 ст.209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

З матеріалів справи вбачається, що АФ ПСП „Ташлик" протягом перевіреного періоду у ФГ „Ташлик+" (код ЄДРПОУ 35750681) придбавало продукцію (сою, пшеницю, соняшник), яка не відповідає вказаним вище вимогам, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо порушення позивачем Податкового законодавства України, а саме п.209.2, п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, оскільки АФ ПСП „Ташлик" суму податку на додану вартість, нараховану на вартість поставлених ним покупних товарів включено до складу податкових зобов'язань спеціальної декларації "спеціальний режим, оподаткування у сфері сільського та лісового господарства", в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевірений період в загальній сумі 78328 грн. в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 36100 грн., березень 2012 року - 12637 грн., червень 2012 року - 18900 грн., січень 2013 року - 21667.грн., червень 2013 року - 89024 грн., в зв'язку з чим правомірно винесено відповідне податкове повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, довів правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Агрофірми приватного сільськогосподарського підприємства "Ташлик" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар