Постанова

від 03.12.2014 по справі 808/7575/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 грудня 2014 року (16 год. 20 хв.) Справа № 808/7575/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області до Командитного товариства «Товариство обмеженої відповідальності «Розсервіс» про стягнення заборгованості.

03.11.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області (далі - позивач) до Командитного товариства «Товариство обмеженої відповідальності «Розсервіс» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 9241,49 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що за період липень-жовтень 2014 року включно сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах згідно з п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склала 9241,49 грн., яка не була сплачена відповідачем.

Ухвалою від 05.11.2014 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 19.11.2014.

У судове засідання 19.11.2014 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 19.11.2014, оскільки станом на 19.11.2014 у суду були відсутні відомості про вручення позивачу повістки про виклик до суду на 19.11.2014, розгляд справи було відкладено на 03.12.2014.

01.12.2014 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив, що заборгованість була частково сплачена на суму 2300,00 грн., проте сума недоїмки відповідача станом на 25.11.2014 зросла та складає 2367,81 грн., у зв'язку із несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад 2014 року. Розрахунок за листопад 2014 надсилався відповідачу 04.11.2014 та був отриманий 11.11.2014. Загальна сума заборгованості відповідача станом на 25.11.2014 складає 9309,30 грн. Просив стягнути зазначену суму з відповідача, а також розглянути справу за відсутності його представника.

03.12.2014 від відповідача до суду надійшло клопотання про відстрочення виплати платежів на користь позивача строком на 3 місяці, у зв'язку із припиненням фінансової діяльності підприємства з причин за діяння основних засобів підприємства під розташування військового підрозділу.

У судове засідання 03.12.2014 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, -за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому пункту 2 прикінцевих положень Закону №1058- IV, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-ХІІ були врегульовані Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованогосільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є такожфактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначенихвідповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІдо досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до ст. 3 Закону №400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Абзацем 3 пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхуваннядля платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1цього Закону,встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеногоабзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначенихвідповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівникамипенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-ХІІ.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі -Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесківє підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування -фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам, з урахуванням збільшених позовних вимог, за період липень-листопад 2014 року у сумі 9309,30 грн., яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

Одержання вказаних розрахунків відповідачем не заперечується.

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних вище розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій як до Пенсійного фонду України, так і до суду.

Судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач не надав суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Довідками позивача підтверджується факт здійснення ним витрат щодо яких заявлений цей позов, доказів, які б спростовували цей факт відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 9309,30 грн. за період липень-листопад 2014 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вище наведена позиція є тотожною із правовою позицією Верховного Суду України висловленою у постановах від 25.09.2012 по адміністративних справах №21-293а12 та №21-294а12.

Як зазначалося вище, до суду від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виплати платежів на користь позивача строком на 3 місяці, у зв'язку із припиненням фінансової діяльності підприємства з причин за діяння основних засобів підприємства під розташування військового підрозділу.

На підтвердження зазначених доводів відповідач надав до суду: наказ від 14.11.2014 №24 про зупинення підприємства, згідно якого у зв'язку з потребою на розташування військового підрозділу на території підприємства було: зупинено виробничий процес; згідно договору б/н від 20.11.2014 передано забудови згідно актів прийому-передачі в термін 2 робочі дні; зупинено дую договорів із працівниками на цей період; законсервовано обладнання; встановлено чергування з метою контролю основних засобів. Також, відповідачем було надано Розпорядження голови Розівської РДА Запорізької області від 14.11.2014 №304 про розташування військових підрозділів на території Розівського району, відповідно до якого було рекомендовано відповідачу розташувати на відповідній території військовий підрозділ ЗСУ в зв'язку з виниклою потребою.

Відповідно ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки позивач по справі не виказав заперечень щодо заяви відповідача, а також судом встановлено факт неможливості вчасної сплати боргу відповідачем через розташування військового підрозділу на території підприємства, тому існують об'єктивні причини для надання судом часу для відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 263 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області до Командитного товариства «Товариство обмеженої відповідальності «Розсервіс» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Командитного товариства «Товариство обмеженої відповідальності «Розсервіс» (адреса: 70302, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Леніна, буд. 60, код ЄДРПОУ 00904055) на користь Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області (70302, м Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Леніна, буд, 122, ЄДРПОУ 20508462) 9309,30 грн. (дев'ять тисяч триста дев'ять гривень 30 коп.) заборгованість з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період липень-листопад 2014 року.

Відстрочити виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2013 по справі №808/7575/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Розівському районі Запорізької області до Командитного товариства «Товариство обмеженої відповідальності «Розсервіс» про стягнення заборгованості на 3 (три) місяці - до 03.03.2014.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль