Постанова

від 19.12.2014 по справі 826/19895/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 грудня 2014 року 14 год. 49 хв. № 826/19895/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників заявника та платника податків, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна приватного підприємства "Наталі-Макет-Прінт".

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 19 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) 18 грудня 2014 року о 09 год. 05 хв. зареєстровано подання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - заявник) до приватного підприємства "Наталі-Макет-Прінт" (далі - платник податків) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків (далі - подання) , застосованого рішенням заявника від 17 грудня 2014 року (далі - рішення про арешт) .

Ухвалою суду від 18 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19895/14 (далі - справа) , яку призначено до розгляду у судовому засіданні 19 грудня 2014 року о 10 год. 00 хв.

Присутні у судовому засіданні 19 грудня 2014 року о 10 год. 00 хв. представник заявника підтримав подання та просив задовольнити його повністю, а представник платника податків не визнав подання та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти подання, наданих суду у даному судовому засіданні.

Після з'ясування обставин подання та перевірки їх наявними у матеріалах справи доказами, у судовому засіданні 19 грудня 2014 року судом, згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, оголошено перерву до 14 год. 30 хв. того ж дня.

У судове засідання 19 грудня 2014 року о 14 год. 30 хв. представник платника податків не прибув, зареєструвавши у той же день о 14 год. 20 хв. електронною поштою письмове клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до абзацу 3 ч. 8 ст. 183-3 КАС України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням про арешт заявником застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, яке перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: місто Київ, вулиця Шутова, 16, офіс 10.

Підставою для прийняття заявником рішення про арешт став недопуск його посадових осіб уповноваженим представником платника податків до проведення документальної позапланової виїзної перевірки (також далі - перевірка) платника податків, ініційованої листом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04 грудня 2014 року № 2531/7/26-15-10-05-12.

Згідно з п. 94.1, пп. 94.2.3 п. 94.2, п.п. 94.3-94.6, 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Тобто, як вбачається з вище викладених норм, арешт майна платника податків може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2011 року № 149/11/13-11 зазначено, що перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та уже зазначено вище, умовний адміністративний арешт майна платника податків заявником застосовано у зв'язку з тим, що уповноваженим представником платника податків (юристом) не допущено посадових осіб заявника до проведення перевірки платника податків.

У матеріалах справи міститься копія наказу заявника від 15 грудня 2014 року № 3883 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (далі - наказ № 3883) , а саме щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Акцепт" (далі - ТОВ "ТК "Акцепт") за період із 01 вересня по 31 грудня 2011 року.

Вище вказаний наказ оформлено на виконання пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Зокрема, згідно з пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що заявником у період із 04 по 10 вересня 2014 року проведено перевірку платника податків, за результатами якої 17 вересня 2014 року складено акт № 857/26-55-22-08/33101453 про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ "ТК "Акцепт" за період із 01 вересня по 31 грудня 2011 року (далі - акт перевірки) .

Перевірку проведено на підставі наказу від 01 вересня 2014 року № 2564 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (далі - наказ № 2564) .

На підставі акту перевірки, 06 жовтня 2014 року заявником прийнято податкові повідомлення-рішення № 137826552208 та № 137926552208.

Суд зазначає, що наказ № 2564 платником податків оскаржено у судовому порядку, за результатами чого 29 жовтня 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову у справі № 826/14078/14, якою відмовлено повністю у задоволенні позову платника податків до заявника про визнання протиправним та скасування наказу № 2564.

З наявного у матеріалах справи листа від 19 грудня 2014 року № 826/14078/14/20072/14 на судовий запит вбачається, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року у справі № 826/14078/14 станом на 19 грудня 2014 року не набрала законної сили.

Як пояснив під час судового розгляду справи представник заявника та що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у ході розгляду скарги платника податків на вище вказані податкові повідомлення-рішення, прийняті заявником за результатами проведеної у вересні 2014 року перевірки виявлено обставин, які не досліджено у ході перевірки, у зв'язку з чим Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві зобов'язано заявника провести перевірку платника податків з питань, які стали предметом оскарження.

Зважаючи на вище викладені обставини та як уже зазначено вище, заявником оформлено наказ № 3883 та направлення на перевірку від 15 грудня 2014 року № 2998/26-55-22-08, які разом із службовим посвідченням посадовою особою заявника пред'явлено уповноваженому представнику платника податків у ході вчинення дій, направлених на проведення перевірки платника податків.

Враховуючи, що посадових осіб заявника уповноваженим представником платника податків не допущено до проведення перевірки платника податків, 15 грудня 2014 року посадовими особами заявника складено акт № 3033/26-55-22-08/33101453 про не допуск на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.

Про недопуск посадових осіб заявника до перевірки платника податків здійснено запис у направленні на перевірку.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення вище вказаної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, з вище викладених норми та з'ясованих обставин вбачається, що заявником дотримано норми ПК України щодо проведення перевірки платника податків, однак його уповноваженою особою не допущено посадових осіб заявника для проведення перевірки.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15, ст. 16, п.п. 81.1, 81.2 ст. 81 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абз. 5 цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин вбачається наявність підстав та, як наслідок, необхідність підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що подання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - приватного підприємства "Наталі-Макет-Прінт" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 183-3 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання задовольнити повністю.

2. Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна приватного підприємства "Наталі-Макет-Прінт" (код за ЄДРПОУ 33101453), застосованого рішенням державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17 грудня 2014 року.

3. Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 8 ст. 183-3 КАС України.

Копії постанови направити (вручити) заявнику та платнику податків (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що відповідно до ч. 10 ст. 183-3 КАС України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена

19 грудня 2014 року о 15 год. 40 хв.