Ухвала

від 24.11.2014 по справі 826/7913/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7913/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Кобаля М.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліхімпром» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Армабуд - Тех» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, про що складено відповідний Акт від 12.05.2014 року № 1179/26-52-22-03-14/32913970, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.9-26).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого на 88066,00 грн. занижено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі за: березень 2013 року - на 16908,00 грн., квітень 2013 року - на 116542,00 грн., травень 2013 року - на 16238,00 грн., червень 2013 року - на 12600,00 грн., вересень 2013 року - на 25733,00 грн.; п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого за 2013 рік на 83663,00 грн. занижено суми податку на прибуток.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30 травня 2014 року №0001582203 (а.с.8), яким Позивачу збільшено на 104578,75 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 83663,00 грн. за основним платежем та на 20915,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Між Позивачем, як Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Армабуд-Тех», як Підрядником, укладено Договір будівельного підряду від 01 березня 2013 року №03-13, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.72-76), відповідно до пп.1.1 п.1 якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами провести роботи за завданням та за кошти Замовника відповідно до проектно - кошторисної документації.

На підтвердження виконання умов зазначеного Договору, Позивачем надано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.03.2013 року №АТ-0000215, від 11.03.2013 року №АТ-0000082, від 29.04.2013 року №АТ-0000267, від 05.04.2013 року №АТ-0000058, від 17.05.2013 року №АТ-0000174, від 30.05.2013 року №АТ-0000331, від 26.06.2013 року №АТ-0000312, від 14.06.2013 року №АТ-0000149, від 30.09.2013 року №АТ-0000395, від 16.09.2013 року №АТ-0000192, від 09.09.2013 року №АТ-0000102 (а.с. 35-45); Платіжні доручення від 19.04.2013 року №89 на суму 10145,00 грн., від 14.05.2013 року №111 на суму 171385,00 грн., від 17.05.2013 року №115 на суму 9925,00 грн., від 17.06.2013 року №144 на суму 9770,00 грн., від 16.07.2013 року №169 на суму 7560,00 грн., від 01.10.2013 року №225 на суму 155000,00 грн., від 15.10.2013 року №238 на суму 15440,00 грн., від 04.11.2013 року №259 на суму 149175,00 грн. (а.с. 46-53); Виписки за особовим рахунком Позивача за: 04.11.2013 року, 15.10.2013 року, 01.10.2013 року, 16.07.2013 року, 17.06.2013 року, 17.05.2013 року, 14.05.2013 року, 19.04.2013 року (а.с.85-92).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження здійснення Позивачем з його контрагентами господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарських операцій, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-яких доказів на підтвердження зазначеного та/або відповідних судових рішень щодо визнання Договору між Позивачем і його контрагентами недійсним не надано, у зв'язку з чим, не доведено «безтоварності», здійснених Позивачем з його контрагентом господарських операцій, а відсутність факту їх здійснення спростовується матеріалами справи .

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано .

Відповідач в Акті, як на доказ «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій, посилається, зокрема, на висновки Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Армабуд-Тех» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.06.2013 року по 30.09.2013 року» від 08 листопада 2013 року №1796/26-59-22-07/38406268. Проте, акти про неможливість проведення зустрічної звірки та/або документальної позапланової перевірки лише фіксують факт неможливості їх проведення та не можуть містити висновки щодо «безтоварності» (фіктивності) або реальності здійснення суб'єктами господарської діяльності господарських операцій.

Відповідно до частини четвертої ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, вирок суду у кримінальному провадженні є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, в зв'язку з чим, посилання Відповідача в Акті на матеріали кримінального провадження, як на доведений факт здійснення посадовими особами контрагента Позивача кримінальних правопорушень та «безтоварності» (фіктивності) здійснених Позивачем господарських операцій, є безпідставними.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Кобаль М.І.