Рішення

від 15.12.2014 по справі 908/4083/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/80/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2014 Справа № 908/4083/14

За позовом позивача 1: Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя.

за позовом позивача 2: Міського комунального підприємства "Основаніє", м.Запоріжжя.

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич ЛТД", м.Запоріжжя.

Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.

Представники:

Від позивачів : 1. Фанін П.В., дов. № 151/01/01-10 від 24.10.2014р.

2. Петрова Л.І., дов. № 24/01/01-10 від 05.02.2014р.

Від відповідача : не з'явився.

До господарського суду Запорізької області звернулись позивачі з позовною заявою про внесення змін в договір оренди № 03.27.61 від 01.09.2000р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилаються на ч. 3 631, ч. 1 ст. 632, ч. 1 ст. 648 ЦК України, ч. 4 ст. 188 ГК України, ст.. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», вказуючи на те, що в травні 2012 року, у зв'язку із продовжена строку дії договору, на підставі результатів незалежної оцінки було здійснено перерахунок розміру орендної плати, що зафіксовано в додатковій угоді від 03.05.2012р. Однак, в розрахунку розміру орендної плати за травень 2012 року, що міститься в зазначеній додатковій угоді, було допущено помилку, а саме застосовано оренду ставку у розмірі 15% до всієї площі приміщення, в той час як для розміщення офісів встановлена ставка 18%, а для майстерні 15%. Вищевказана помилка була виявлена в результаті позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради за період з 01.04.2011р. по 31.07.2014р., проведеною державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області.

Враховуючи те, що відповідач не підписав додаткову угоду, якою було запропоновано усунути вищевказане порушення, позивачі звернулись до суду про внесення відповідних змін до договору оренди.

Ухвалою суду від 16.10.2014р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 10.11.2014р. Судове засідання відкладалось на 03.12.2014р., 10.12.2014р., 15.12.2014р. з метою надання відповідачу додаткової можливості скористатись правом на захист своїх інтересів.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

За клопотанням представників позивачів судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання, продовжене 15.12.2014р. не з'явився повторно, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив.

Ухвала суду від 16.10.2014р. про порушення провадження по справі, що була направлена на адресу відповідача, що зазначена позивачем в позовні заяві. Ухвала була повернута поштовим відділенням з відміткою "немає реєстрації".

Представниками позивачів надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.10.2014р., яким підтверджується адреса відповідача (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, буд. 12), що зазначена позивачем в позовній заяві та на яку було надіслано ухвалу суду про порушення провадження по справі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України",

- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12 ), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторонам надавалось достатньо часу для належної підготовки до судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи (позовна заява надійшла до суду 15.10.2014р.).

08 грудня 2014р. від позивачів надійшла заява про уточнення формулювання резолютивної частини позовних вимог, в якій позивачі просять суд внести зміни до п. 2 додаткової угоди від 03.05.2012 до договору оренди приміщення № 03.27.61 від 01.09.2000, в редакції, наданій позивачами.

Заява подана згідно зі ст.22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників позивачів

Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 15.12.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представників позивачів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивачі, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.08.2000р. №296/58 між державним комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №3» та товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич» ЛТД було укладено договір оренди нежитлового приміщення №03.27.61 від 01.09.2000р. (далі -договір оренди).

Згідно п. 1.1 договору оренди (в редакції додаткової угоди від 30.09.2010р.), відповідачу було передано в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 104,8 кв.м., розташоване за адресою: вул.Авраменка,12 в м.Запоріжжі.

Приміщення передано для використання під офіс та майстерню з комплектації сантехнічного обладнання (згідно п.1.2 договору оренди в редакції додаткової угоди від 01.01.2002р.).

Передача об'єкту оренди підтверджена актом прийому-передачі від 01.09.2000р.

Додатковою угодою від 01.06.2011р. до договору оренди було внесено зміни в частині заміни орендодавця на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

МКП «Основаніє» з 25.07.2012р. є повним правонаступником КП «ВРЕЖО №3» (балансоутримувача за договором оренди), про що зазначено в рішенні Запорізької міської ради від 25.07.2012р. №6.

Договір оренди було укладено на три роки, однак термін дії договору неодноразово продовжувався. В останнє строк дії договору було продовжено до 15.01.2015р., що підтверджується додатковою угодою від 03.05.2012р.

На момент продовження строку дії договору оренди, вступили в дію зміни до ч.2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин» від 21.04.2011р. №3269-VI). Так, зазначену норму було доповнено положеннями наступного змісту: «У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди».

В травні 2012 року, у зв'язку із продовженням строку дії договору, на підставі результатів незалежної оцінки, було здійснено перерахунок розміру орендної плати, що зафіксовано в додатковій угоді від 03.05.2012р. Однак, в розрахунку розміру орендної плати за травень 2012 року, що міститься в зазначеній додатковій угоді, було допущено помилку, а саме застосовано оренду ставку у розмірі 15% до всієї площі приміщення, в той час, як для розміщення офісів, встановлена ставка 18%, а для майстерні 15%.

Вищевказана помилка була виявлена в результаті позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, за період з 01.04.2011р. по 31.07.2014р., проведеною Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області.

З метою усунення вищевказаного порушення Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, була підготовлена відповідна додаткова угода до договору оренди, яка була направлена відповідачу разом з листом від 11.09.2014р. №4158/01/01-07. Однак, зазначена додаткова угода не підписана відповідачем.

Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч.1 ст.648 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Всупереч вищевказаним нормам, ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.9 додатку 2 Методики розрахунку розміру орендної плати та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, п.1 рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011р. №47, розмір орендної плати за травень 2012 визначено сторонами з помилкою, тобто не у відповідності до затверджених розмірів орендних ставок. Це, в свою чергу, є порушенням зазначених нормативно-правових актів, внаслідок якого місцевому бюджету завдаються збитки в розмірі не до отриманої орендної плати.

Проте, пропозиція позивача залишена відповідачем без задоволення, станом на час звернення позивача з заявою до суду, відповідачем не здійснено заходів щодо внесення запропонованих змін до договору, додаткову угоду також не укладено.

Відповідно до ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, особи, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. У разі недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України, зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пунктом 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували викладену в позовній заяві правову позицію позивача, правом на захист своїх інтересів в суді не скористався.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. ч. 3 ст. 631, ч. 1 ст. 632, ч. 1ст. 648 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов 1: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 2: Міського комунального підприємства "Основаніє" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич ЛТД" задовольнити.

Внести зміни до пункту 2 додаткової угоди від 03.05.2012р. до договору оренди нежитлового приміщення №03.27.61 від 01.09.2000 року, виклавши його у наступній редакції:

«На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 та рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 №47 розмір орендної плати становить:

Вп* Сор* Іінф. *Ім.

Ор = -

100%* 12

де: Вп - вартість орендованого приміщення, визначена експертним шляхом (станом на 31.03.2012 становить 109 635,00 грн. за площу 105,1кв.м, вартість 1кв.м складає 1043,15грн.);

Сор - орендна ставка (%);

І інф. - індекс інфляції з дати проведення незалежної оцінки об'єкта оренди по дату

укладення додаткової угоди - 1,000 (за квітень 2012 року);

їм.- індекс інфляції з дати перерахунку орендної плати - 0,997 (травень 2012 року) (розміщення офісу)

33193,01 * 18%* 1,000*0,997

Ор1 = = 496,40 грн.

100%* 12

(розміщення майстерні з комплектації сантехобладнання)

76129,04* 15%* 1,000*0,997

Ор 2 = - = 948,76 грн.

100%* 12

Ор = Ор1 +Ор2 = 496,40 + 948,76 = 1445,16 грн.

Розмір орендної плати з 01 травня 2012 року дорівнює 1445,16 грн. (одна тисяча чотириста сорок п'ять грн. 16 коп.).

Розмір платежу за неповний місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної орендної плати.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається «Орендарем» самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.»

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» ЛТД (69120, м.Запоріжжя, вул.Авраменка,12, код ЄДРПОУ 20480733) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Леніна,206, код ЄДРПОУ 37573068, розрахунковий рахунок №35417001078540 в УДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутнім представникам позивачів в судовому засіданні роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет