Рішення

від 12.12.2014 по справі 910/16807/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16807/14 12.12.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд"

про стягнення 100035 грн. 61 коп.

Представники сторін:

від позивача: Дітковська С.А. - представник за довіреністю № 92/0-107 від 26.04.2012;

від відповідача: Амелін О.В. - керівник;

Ігнатова Т.М. - представник за довіреністю № 2550/3 від 01.09.14.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.08.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" про стягнення 100035 грн. 61 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № А201308511 від 25.11.2013 неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання, а саме перевищив встановлений термін зливу цистерн, в яких постачався узгоджений між сторонами товар, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати відшкодування збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/16807/14, розгляд останньої призначено на 04.09.2014 р.

У судовому засіданні 04.09.2014 представники сторін подали додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.09.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 23.09.2014.

23.09.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи та письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.09.2014 представник відповідача подав додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2014, відповідно до статті 69 господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 14.10.2014.

07.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що надані позивачем роздруковані копії залізничних накладних на порожні цистерни не оформлені і не засвідчені належним чином, а тому не можуть бути належними доказами понаднормованого простою цистерн. Крім того, відповідач зауважив, що позивачем не надано суду доказів фактично понесених ним витрат за простій вагонів.

13.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр державної адміністрації залізничного транспорту України» надійшла інформація з архіву вагонних операцій про маршрут руху по залізницях України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.10.2014.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у зв'язку з припиненням повноважень у судді Удалової О.Г., справу № 910/16807/14 передано на повторний автоматичний розподіл.

В результаті повторного автоматичного розподілу справу № 910/16807/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

22.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач, зокрема, заперечив щодо порядку нарахування позивачем збитків за Договором № А201308511 від 25.11.2013 на надав власний контррозрахунок, відповідно до якого розмір грошових коштів, який підлягає стягненню з відповідача становить 72381 грн. 92 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 справу № 910/16807/14 прийнято до розгляду суддею Отрош І.М.

23.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошена перерва до 10.11.2014.

10.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких позивач заперечив щодо порядку нарахування збитків, наведеного відповідачем у відзиві, та пояснив, яким чином здійснював нарахування збитків за Договором № А201308511 від 25.11.2013.

10.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 28.11.2014.

26.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові заперечення щодо розрахунку збитків, наданого позивачем, які суд долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського кодексу України, оголошено перерву до 12.12.2014.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2014 надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2014 надав усні пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 12.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" (покупець) укладено Договір № А201308511, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти соду каустичну (натрію гідроксид технічний), надалі товар, в кількості, в перерахунку на 100% вміст основної речовини, орієнтовно 720 тон (сімсот двадцять тон) ± 10% на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору № А201308511, ціна, кількість, кількість, асортимент, умови поставки, період відвантаження товару, транспорт узгоджується помісячно в Додатках до даного Договору, які погоджуються та підписуються сторонами до 27 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.

Згідно з п. 2.1 Договору № А201308511, якість товару, який є предметом даного Договору, повинна відповідати вимогам ТУ, ГОСТ, ДСТУ, ОСТ, що встановлені для даного виду товару, і підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника.

Розділом 3 Договору № А201308511 сторони погодили ціну товару і загальну суму Договору.

Пунктом 4.1. Договору № А201308511 сторони погодили, що кількість та асортимент товару, що відвантажується, узгоджується помісячно в Додатках до даного Договору, які погоджуються ті підписуються сторонами до 27 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6 Договору № А201308511, відвантаження товару здійснюється згідно інструкцій, які покупець передає продавцю за 3 робочих дні до початку відвантаження; датою відвантаження товару вважається дата, що вказана у видатковій і/або залізничній накладній.

Згідно з п. 4.9 Договору № А201308511, час зливу цистерни продавця у вантажоодержувача становить 72 години з моменту передачі цистерни зі станції призначення. У випадку перевищення встановленого терміну покупець додатково сплачує продавцю 400 грн. 00 коп., без ПДВ, крім того ПДВ 80 грн. 00 коп., що разом становить 480 грн. 00 коп. за кожну добу понад встановлений час зливу цистерни.

Відповідно до п. 9.6 Договору № А201308511, даний Договір набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків діє до повного виконання зобов'язань.

В подальшому між сторонами було укладено 10 додаткових угод до Договору № А201308511 від 25.11.2013, якими вносились зміни та доповнення до договору, зокрема, в частині кількості товару, що поставляється, та загальної суми договору.

Додатковою угодою № 2 від 25.12.2013 сторони продовжили строк дії Договору № А201308511 до 31.12.2014.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 266 Господарського кодексу України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що кількість, ціна та умови поставки за Договором № А201308511 від 25.11.2013 та додатковими угодами до нього при поставці кожної партії товару узгоджувались сторонами в Додатках до договору (специфікаціях), де, зокрема, були погоджені умови поставки, період відвантаження, загальна вартість товару, час зливу цистерн та умови оплати.

Так, сторонами було погоджено, що час на злив цистерн встановлюється в розмірі 72 годин з дати календарного штемпеля станції призначення. Штрафні санкції за наднормативний простій ідентичні, зазначеним у договорі про надання транспортно-експедиторських послуг з використанням власного рухомого складу під перевезення соди каустичної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЕК-Транс».

Звертаючись до суду позивач зазначив, що за період з грудня 2013 року по травень 2014 року не всі відправлені до покупця цистерни були злиті впродовж встановленої норми, тобто 72 годин, що підтверджується інформаційним рядом по стеженню за вагонами протягом маршруту слідування за даними ДП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», у зв'язку з чим, керуючись п. 4.9 Договору № А201308511 від 25.11.2013, позивачем було складено акти простою цистерн № 1 на загальну суму 48480 грн. 00 коп., № 2 на загальну суму 44160 грн. 00 коп., № 3 на загальну суму 6090 грн. 50 коп. та № 4 на загальну суму 1305 грн. 11 коп., що разом становить 100035 грн. 61 коп., та виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату.

01.07.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 451 від 01.07.2014 про сплату заборгованості в загальному розмірі 100035 грн. 61 коп. за Договором № А201308511 від 25.11.2013, яка була отримана відповідачем 08.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7730600229102.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права(реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГК України).

Судом враховано те, що згідно зі ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору № А201308511 від 25.11.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" здійснювало постачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" узгодженого між сторонами товару, соди каустичної, за період з грудня 2013 року по травень 2014 року, залізничним транспортом - цистернами, на умовах, визначених договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи транспортними накладними, складеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 31.08.2014, та факт поставки товару не заперечувався відповідачем.

При цьому, пунктом 4.9 Договору № А201308511 сторони погодили, що час зливу цистерни продавця у вантажоодержувача становить 72 години з моменту передачі цистерни зі станції призначення. У випадку перевищення встановленого терміну покупець додатково сплачує продавцю 400 грн. 00 коп., без ПДВ, крім того ПДВ 80 грн. 00 коп., що разом становить 480 грн. 00 коп. за кожну добу понад встановлений час зливу цистерни.

Як встановлено судом, та це підтверджується наявними в матеріалах справи інформацією про вагонні операції, наданою Державним підприємством «Головним інформаційно-обчислювальним центром державної адміністрації залізничного транспорту України, відповідачем періодично порушувалися умови Договору № А201308511 від 25.11.2013 щодо часу зливу цистерн продавця.

Даний факт також підтверджується складеними актами компенсації витрат по Договору надання транспортно-експедиторських послуг з використанням власного рухомого складу під перевезення соди каустичної № А201303637 від 20.11.2013, який укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ітек-Транс» (експедитором), зокрема, актами компенсації витрат від 14.01.2014, від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 30.04.2014 та від 31.05.2014, в яких вказані дата прибуття вагону під навантаження/вивантаження, дата відправлення завантажених вагонів зі станції навантаження (простою), час знаходження на станції навантаження/вивантаження, час, який перевищує встановлений час знаходження вагонів на станції навантаження/вивантаження та нарахована плата за простій вагонів, яку повинен сплатити позивач експедитору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що протиправна поведінка відповідача щодо невчасного зливу цистерн підтверджується фактичними обставинами справи, та сам факт невчасного виконання свого обов'язку щодо злиття цистерн (протягом 72 годин з моменту передачі цистерни зі станції призначення) відповідачем не заперечувався.

Втім, відповідач заперечив щодо існування в нього обов'язку зі сплати грошових коштів в розмірі 100035 грн. 61 коп. за Договором № А201308511 від 25.11.2013, посилаючись на те, що між сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків та складено акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками уповноваженими представниками сторін.

Однак, суд зазначає, що акт звірки не є первинною бухгалтерською документацією в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не є підставою для виникнення чи припинення права та обов'язку за договором, тоді як право позивача на відшкодування збитків виникає у зв'язку з порушенням відповідачем п. 4.9 Договору № А201308511 від 25.11.2013.

Крім того, відповідач заперечив щодо розміру нарахованих збитків, надавши суду власний контррозрахунок.

Зокрема, відповідач зауважив, що визначений позивачем понаднормовий час користування цистернами, вказаний в актах оплати простою цистерн №№ 1-4, не відповідає дійсності, оскільки позивачем завищено понаднормовий час користування вагонами на одну добу.

Відповідно до пояснень позивача, він здійснював нарахування збитків таким чином: дата прибуття цистерни на станцію призначення «А» 02.05.2014 об 15:00. Цистерна відправилася з станції «А» 10.05.2014 об 22:36. Згідно договору надається 72 години користування за котрі оплата не нараховується, після закінчення 72 годин покупець сплачує користування цистерною за кожну звітну добу - це час із 00 годин 00 хвилин однієї доби до 00 годин 00 хвилин наступної доби за київським часом.

Тобто, відповідно до пояснень позивача, пільговий простій розпочався з моменту прибуття 02.05.2014 об 15:00 годин і завершиться 05.05.14 об 15:00 годин (так як закінчився пільговий час користування цистерною 72 години), тоді оплата понаднормативного простою буде складати включно з 05.05.2014 року по 10.05.14 року включно - незалежно від того скільки годин він користувався у звітній добі цистерною, так як оплата по добова. Таким чином, час користування цистерною становить 6 діб.

Втім, суд визнає такий спосіб визначення понаднормового часу простою цистерн (вагонів) необґрунтованим зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що нарахування понаднормового терміну простою цистерн (вагонів) слід рахувати з наступного дня після закінчення 72 годинного строку, відведеного на злив цистерни, у зв'язку з чим, суд не приймає до уваги розрахунок позивача в частині визначення понаднормового періоду простою цистерн (вагонів) та вважає, що наведений контррозрахунок відповідача в частині визначення понаднормового часу користування цистернами (вагонами) є таким, що відповідає чинному законодавству.

Крім того, відповідач зауважив, що розмір нарахованих збитків повинен залежати від типу котла цистерни (чорний чи нержавіючий) та напряму залежати від тих тарифів, згідно з якими нарахування здійснював експедитор, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс», тобто 315,04 грн. для чорного типу котла цистерни та 435,04 грн. для нержавіючого типу котла цистерни, а не нараховуватись за ставкою 480,00 грн., як це було передбачено позивачем та відповідачем у п. 4.9 Договору № А201308511 від 25.11.2013.

Втім, суд зазначає, відповідно до частини 5 статті 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що укладаючи Договір № А201308511 від 25.11.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" пунктом 4.9 за взаємною згодою визначили заздалегідь розмір збитків, зазначивши, що у випадку перевищення встановленого терміну покупець додатково сплачує продавцю 400 грн. 00 коп., без ПДВ, крім того ПДВ 80 грн. 00 коп., що разом становить 480 грн. 00 коп. за кожну добу понад встановлений час зливу цистерни.

Таким чином, доцільним та обґрунтованим буде здійснення розрахунку понесених позивачем збитків за Договором № А201308511 від 25.11.2013, виходячи з погодженим сторонами розміром збитків в сумі 480 грн. 00 коп. за кожну добу понад встановлений час зливу не залежно від типу котлу цистерни, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги розрахунок відповідача в частині ставки нарахування збитків (315,04 грн. або 435,04 грн.) у зв'язку з необґрунтованістю.

При цьому, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позивач допустив арифметичні помилки щодо визначення розміру збитків, а також деякі невідповідності в датах прибуття та повернення порожніх цистерн на станцію призначення, зазначених позивачем у розрахунках (актах оплати простою цистерн) з інформацією про вагонні операції, наданою Державним підприємством «Головним інформаційно-обчислювальним центром державної адміністрації залізничного транспорту України».

За таких обставин, встановивши всі фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне навести власний розрахунок понесених позивачем збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № А201308511 від 25.11.2013:

№ цистерни№ додатку на відванаженнядата передачі навантаженої цистерни вантажоотримувачу на станції призначеннядата повернення порожньої цистерни вантажоотримувачем на станцію призначеннячас користування цистерною вантажоотримувачем, дібнорматив на злив цистерн, дібпонаднормовий час користування, дібставка збитків за понаднормовий простій, грн. за добусума збитків, грн. 50527118 4 від 06.12.2013 14.12.2013 25.12.2013 11 3 8 480,00 3 840,00 57150286 1 від 25.11.2013 26.12.2013 30.12.2013 4 3 1 480,00 480,00 57274607 1 від 25.11.2013 26.12.2013 01.01.2014 6 3 3 480,00 1 440,00 57150385 1 від 25.11.2013 29.12.2013 02.01.2014 4 3 1 480,00 480,00 57150351 1 від 25.11.2013 31.12.2013 04.01.2014 4 3 1 480,00 480,00 57149957 1 від 25.11.2013 31.12.2013 05.01.2014 5 3 2 480,00 960,00 57150112 1 від 25.11.2013 02.01.2014 07.01.2014 5 3 2 480,00 960,00 57003139 5 від 25.12.2013 04.01.2014 08.01.2014 4 3 1 480,00 480,00 57080665 1 від 25.11.2013 04.01.2014 08.01.2014 4 3 1 480,00 480,00 57150120 6 від 30.12.2013 27.01.2014 31.01.2014 4 3 1 480,00 480,00 57150385 6 від 30.12.2013 31.01.2014 06.02.2014 6 3 3 480,00 1 440,00 57274607 6 від 30.12.2013 31.01.2014 05.02.2014 5 3 2 480,00 960,00 57044539 6 від 30.12.2013 03.02.2014 10.02.2014 7 3 4 480,00 1 920,00 57080624 6 від 30.12.2013 03.02.2014 07.02.2014 4 3 1 480,00 480,00 57077414 6 від 30.12.2013 03.02.2014 08.02.2014 5 3 2 480,00 960,00 57080483 6 від 30.12.2013 05.02.2014 11.02.2014 6 3 3 480,00 1 440,00 57080269 6 від 30.12.2013 05.02.2014 09.02.2014 4 3 1 480,00 480,00 57149957 6 від 30.12.2013 05.02.2014 12.02.2014 7 3 4 480,00 1 920,00 50751031 11 від 29.01.2014 10.02.2014 01.03.2014 19 3 16 480,00 7 680,00 57150039 10 від 22.01.2014 14.02.2014 17.02.2014 3 3 0 480,00 0,00 57150385 10 від 22.01.2014 19.02.2014 27.02.2014 8 3 5 480,00 2 400,00 57003139 10 від 22.01.2014 21.02.2014 28.02.2014 7 3 4 480,00 1 920,00 57040974 10 від 22.01.2014 21.02.2014 04.03.2014 11 3 8 480,00 3 840,00 57080665 10 від 22.01.2014 21.02.2014 01.03.2014 8 3 5 480,00 2 400,00 57077414 10 від 22.01.2014 24.02.2014 04.03.2014 8 3 5 480,00 2 400,00 57150419 10 від 22.01.2014 24.02.2014 06.03.2014 10 3 7 480,00 3 360,00 57150062 10 від 22.01.2014 25.02.2014 11.03.2014 14 3 11 480,00 5 280,00 57149973 10 від 22.01.2014 02.03.2014 09.03.2014 7 3 4 480,00 1 920,00 57150369 10 від 22.01.2014 02.03.2014 08.03.2014 6 3 3 480,00 1 440,00 57150377 10 від 22.01.2014 04.03.2014 12.03.2014 8 3 5 480,00 2 400,00 57044539 10 від 22.01.2014 04.03.2014 14.03.2014 10 3 7 480,00 3 360,00 57150302 10 від 22.01.2014 11.03.2014 20.03.2014 9 3 6 480,00 2 880,00 57049868 10 від 22.01.2014 11.03.2014 20.03.2014 9 3 6 480,00 2 880,00 50574920 10 від 22.01.2014 11.03.2014 18.03.2014 7 3 4 480,00 1 920,00 57150120 10 від 22.01.2014 11.03.2014 17.03.2014 6 3 3 480,00 1 440,00 57044521 10 від 22.01.2014 11.03.2014 18.03.2014 7 3 4 480,00 1 920,00 57080483 10 від 22.01.2014 11.03.2014 15.03.2014 4 3 1 480,00 480,00 53877551 10 від 22.01.2014 18.03.2014 24.03.2014 6 3 3 480,00 1 440,00 57048241 10 від 22.01.2014 18.03.2014 22.03.2014 4 3 1 480,00 480,00 57127664 10 від 22.01.2014 18.03.2014 22.03.2014 4 3 1 480,00 480,00 57081572 10 від 22.01.2014 19.03.2014 28.03.2014 9 3 6 480,00 2 880,00 57127375 10 від 22.01.2014 19.03.2014 26.03.2014 7 3 4 480,00 1 920,00 57274607 10 від 22.01.2014 19.03.2014 25.03.2014 6 3 3 480,00 1 440,00 57150062 17 від 01.04.2014 07.04.2014 17.04.2014 10 3 7 480,00 3 360,00 57150120 19 від 03.04.2014 20.04.2014 25.04.2014 5 3 2 480,00 960,00 57150179 16 від 01.04.2014 19.04.2014 23.04.2014 4 3 1 480,00 480,00 57150468 24 від 17.04.2014 26.04.2014 29.04.2014 3 3 0 480,00 0,00 57150062 31 від 12.05.2014 18.05.2014 19.05.2014 1 3 0 480,00 0,00 57150112 31 від 29.04.2014 20.05.2014 23.05.2014 3 3 0 480,00 0,00 Разом: 173 83040,00

Таким чином, враховуючи вищевикладений розрахунок суду, беручи до уваги п. 4.9 Договору № А201308511 від 25.11.2013 та положення ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" про стягнення збитків в розмірі 100035 грн. 61 коп. підлягають частковому задоволенню в розмірі 83040 грн. 00 коп.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 34, оф. 208; ідентифікаційний код: 37449709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4; ідентифікаційний код: 33129683) грошові кошти в розмірі 83040 (вісімдесят три тисячі сорок) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 17.12.2014

Суддя І.М. Отрош