Постанова

від 25.06.2015 по справі 910/16807/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 910/16807/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Кондратова І.Д., Могил С.К. (доповідач ) ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2014 у справі № 910/16807/14 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" простягнення 100 035, 61 грн., за участю представників позивача: Дітковської С.А., відповідача: Амеліна О.В., Ігнатової Т.М., В С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" про стягнення 100 035, 61 грн. за понаднормовий час зливу цистерн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015, позов частково задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 83 040, 00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів в частині стягнення штрафних санкцій за простій цистерн № 57150062 та № 57150179, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позов у розмірі 79 200, 00 грн.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові акти, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерполітрейд" (покупцем) 25.11.2013 укладено договір № А201308511, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити та прийняти соду каустичну (натрію гідроксид технічний) в кількості, в перерахунку на 100% вміст основної речовини, орієнтовно 720 тонн ± 10% на умовах договору.

Згідно з п. 1.2 договору ціна, кількість, асортимент, умови поставки, період відвантаження товару, транспорт узгоджується помісячно в додатках до даного договору, які погоджуються та підписуються сторонами до 27 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.

Пунктами 4.5, 4.6 договору визначено, що відвантаження товару здійснюється згідно з інструкціями, які покупець передає продавцю за 3 робочих дні до початку відвантаження; датою відвантаження товару вважається дата, що вказана у видатковій і/або залізничній накладній.

Відповідно до п. 4.9 договору, час зливу цистерни продавця у вантажоодержувача складає 72 години з моменту передачі цистерни зі станції призначення. У випадку перевищення встановленого терміну покупець додатково сплачує продавцю 400, 00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 80, 00 грн., що разом становить 480, 00 грн. за кожну добу понад встановлений час зливу цистерни.

Пунктом 9.6 договору передбачено, що останній набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

В подальшому між сторонами укладено 10 додаткових угод, якими вносились зміни та доповнення до договору, зокрема, в частині кількості товару, що поставляється, та загальної суми договору.

Додатковою угодою від 25.12.2013 № 2 сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2014.

Кількість, ціна та умови поставки за договором та додатковими угодами до нього при поставці кожної партії товару узгоджувались сторонами в додатках до договору (специфікаціях), де, зокрема, були погоджені умови поставки, період відвантаження, загальна вартість товару, час зливу цистерн та умови оплати.

На виконання умов договору позивач у період з грудня 2013 року по травень 2014 року здійснив поставки відповідачу соди каустичної залізничним транспортом у цистернах на умовах, визначених договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи транспортними накладними.

Як стверджує позивач, не всі відправлені цистерни злиті впродовж встановленої п. 4.9 договору норми, тобто 72 годин, у зв'язку з чим позивачем складено акти простою цистерн № 1 на загальну суму 48 480, 00 грн., № 2 на загальну суму 44 160, 00 грн., № 3 на загальну суму 6 090, 50 грн., № 4 на загальну суму 1 305, 11 грн., що разом становить 100 035, 61 грн., та виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату.

У зв'язку з відсутністю оплат за простій цистерн 01.07.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією № 451 про сплату заборгованості в сумі 100 035,61 грн. за договором, яка була отримана відповідачем 08.07.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7730600229102.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплати за простій цистерн не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача 100 035, 61 грн. оплати за простій цистерн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди обох інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується несвоєчасний злив цистерн, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягнення 83 040, 00 грн. (за власним розрахунком судів).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач у період з грудня 2013 року по травень 2014 року поставив відповідачу соди каустичної залізничним транспортом у цистернах на умовах, визначених договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи транспортними накладними.

Відповідачем періодично порушувалися умови договору в частині перевищення часу зливу цистерн, що підтверджується Інформацією про вагонні операції, наданою Державним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України", та складеними актами компенсації витрат за договором від 20.11.2013 №А201303637 від 14.01.2014, від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014, від 30.04.2014 та від 31.05.2014.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що протиправна поведінка відповідача щодо невчасного зливу цистерн підтверджується фактичними обставинами справи, що також не заперечується відповідачем.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахування понаднормового часу простою цистерн (вагонів) слід рахувати з наступного дня після закінчення 72 годинного строку, відведеного на злив цистерни, оскільки ст. 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У зв'язку з цим, розрахунок позивача в частині визначення понаднормового періоду простою цистерн (вагонів) правомірно відхилено судами та прийнято до уваги контррозрахунок відповідача в цій частині.

Посилання відповідача на те, що розмір нарахованих збитків повинен залежати від типу котла цистерни (чорний чи нержавіючий) та від тих тарифів, згідно з якими нарахування здійснював експедитор - товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕК Транс", тобто 315, 04 грн. для користування котлом із чорного металу та 435, 04 грн. для користування котлом із нержавіючого металу, а не нараховуватись за ставкою 480, 00 грн. правомірно відхилені судами, оскільки сторонами у договорі купівлі-продажу погоджено оплату в сумі 480, 00 грн. за добу простою.

Доводи відповідача про неможливість нарахування ставки штрафу за понаднормовий простій цистерн № 57150062 та № 57150179, що поставлялись по специфікаціях від 01.04.2014 № 16 та № 17 є необґрунтованими, оскільки саме у договорі купівлі-продажу соди каустичної сторонами погоджено розмір штрафу - 480, 00 грн., у зв'язку з чим суди обох інстанцій дійшли правильних висновків, що за понаднормовий час зливу цистерни № 57150062 підлягає стягненню 3 360, 00 грн. (480,00 грн. * 7 днів), цистерни № 57150179 - 480, 00 грн. (480,00 грн. * 1 день), разом 3840,00 грн.

Таким чином, правильно визначивши дні порушення часу зливу цистерн, звертаючи увагу на Загальну довідку з надання інформації про дислокацію цистерн, та здійснивши власний розрахунок суди дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача 83 040, 00 грн. за понаднормовий час зливу цистерн.

Згідно з ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 - без змін.

Головуючий суддя Борденюк Є.М.

Судді: Кондратова І.Д.

Могил С.К.