Рішення

від 15.12.2014 по справі 910/19687/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19687/14 15.12.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лігал Консалтинг"

до компанії "HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD"

про стягнення 1 811 413,33 дол. США, що еквівалентно 21 280 654,07 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Фрідман О.О.(дов. від 15.04.2014)

Від відповідача Зорін Р.Є.(дов. від 05.04.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання юридичних послуг № SPAHKGHK131112007477390536 від 27.11.2013 у розмірі 1 811 413,33 дол. США, що еквівалентно 21 280 654,07 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.09.2014 порушено провадження у справі №910/19687/14 та призначено до розгляду на 16.10.2014.

В судове засідання 16.10.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав клопотання про витребування від позивача доказів сплати судового збору.

Розгляд справи відкладено на 30.10.2014.

В судове засідання 30.10.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі, розгляд справи відкладено на 13.11.2014.

В судове засідання 13.11.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав клопотання відкладення розгляду справи про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Суд задовольнив дане клопотання .

Розгляд справи відкладено на 27.11.2014.

В судове засідання 27.11.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Суд прийшов до висновку про витребування додаткових доказів по справі.

Розгляд справи відкладено на 15.12.2014.

Представник відповідача з'явився в судове засідання 15.12.2014, надав пояснення по суті справи, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, оскільки, на його думку, позивач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання юридичних послуг № SPAHKGHK131112007477390536 від 27.11.2013, а відтак не має права на отримання винагороди.

Представник позивача в судове засідання 15.12.2014 також з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2013 між ТОВ «Лігал Консалтинг» (далі - Позивач або Фірма) та HUAWEI TECH. INVESTMENT CO., LTD (далі - Відповідач або Клієнт) укладено договір про надання юридичних послуг № SPAHKGHK131112007477390536 (далі - Договір).

Згідно статті 1 вказаний договір регулює правовідносини Сторін, які виникають у зв'язку із наданням Фірмою юридичних послуг Клієнту.

Статтею 2 Договору передбачено, що Фірма надає клієнту наступні види послуг:

- представництво інтересів та захист Клієнта у відносинах з усіма судовими і правоохоронними органами України;

- надання Клієнту правової допомоги під час розгляду державними органами усіх питань щодо нього, а також під час провадження у кримінальних справах, які стосуються Клієнта;

- консультування Клієнта або вказаних ним осіб з питань чинного законодавства, а також правозастосовної практики в усній чи письмовій формі;

- підготовка юридичних висновків з питань, що цікавлять Клієнта, зокрема стосовно документів, які направляються Клієнтом Фірмі для юридичного аналізу;

- складання проектів різних документів, зокрема проектів договорів і інших правочинів, позовних заяв, претензій, заяв, скарг, клопотань та інших документів;

- представництво інтересів Клієнта у відносинах з третіми особами, зокрема участь від імені Клієнта (або спільно з Клієнтом) в переговорах, нарадах, зборах і інших зустрічах;

- представництво інтересів Клієнта в правоохоронних, контролюючих, у тому числі податкових, антимонопольних, а також інших державних органах України;

- представництво інтересів Клієнта в судових органах, зокрема підготовка до розгляду справ в судах загальної юрисдикції, у тому числі в адміністративних та господарських судах, усіх інстанцій, включаючи Верховний Суд України, в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, інших арбітражах та третейських судах, у відповідності до їх Регламентів, до компетенції яких відноситься вирішення спорів, що стосуються інтересів Клієнта або вказаних ним осіб;

- надання інших послуг юридичного та консультативного характеру в інтересах Клієнта.

Згідно статті 4 Договору, надання Фірмою послуг в межах договору може здійснюватись на підставі додаткових угод, що укладаються в межах цього Договору чи за письмовим завданням (дорученням) Клієнта.

Відповідно до статті 5 Договору вартість послуг за цим Договором визначається Сторонами окремо в додатковій угоді.

На виконання умов Договору, 27.11.2013 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода).

У відповідності до пункту 1 Додаткової угоди Фірма прийняла на себе зобов'язання забезпечити представництво та захист інтересів Клієнта під час стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» код ЄДРПОУ 34726705 (далі - Боржник або ТСУ) на користь Клієнта заборгованості (в тому числі, але не виключно, штрафних санкцій), яка виникла на підставі наступних Контрактів на поставку Клієнтом Боржнику телекомунікаційного обладнання (надалі за текстом - Заборгованість):

- Контракт на поставку телекомунікаційного обладнання Honet №0008040412270К від 11.01.2005р., укладений між HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD та Закритим акціонерним товариством «Телесистеми України»;

- Контракт на поставку для Пілотного Проекту телекомунікаційного обладнання IPTV та VOD №0008040507168G від 22.07.2005р., укладений між HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD та Закритим акціонерним товариством «Телесистеми України»;

- Контракт на поставку телекомунікаційного обладнання №0008040607050В від 25.12.2006р., укладений між HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України»;

- Контракт на поставку телекомунікаційного обладнання №0008040702060А від 25.03.2007р., укладений між HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України».

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди Відповідач зобов'язувався сплатити Позивачу 70% від усіх коштів, фактично отриманих на рахунок Клієнта від Боржника в рахунок погашення заборгованості.

Таким чином, розмір вартості послуг отриманих Відповідачем за Договором залежить від розміру коштів, фактично отриманих від Боржника в рахунок погашення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов Договору Позивач в повній мірі забезпечив надання Відповідачу юридичних послуг в межах розгляду судової справи № 910/24660/13. Жодних зауважень щодо змісту та якості наданих Позивачем юридичних послуг від Відповідача не надходило.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що позивач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання юридичних послуг № SPAHKGHK131112007477390536 від 27.11.2013 та Додатковою угодою до Договору від 27.11.2013, а відтак не має права на отримання винагороди.

Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з наступним:

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд наголошує, що п. 2 додаткової угоди до договору чітко встановлено, що позитивним для Відповідача результатом надання юридичних послуг Сторони вважають фактичне отримання від ТОВ «Телесистеми України» коштів на будь-який банківський рахунок Клієнта в рахунок погашення заборгованості.

Проте, як встановлено судом, позитивного для Відповідача результату, передбаченого п.2 Угоди досягнуто не було. Зокрема, жодних коштів на банківський рахунок Відповідача в рахунок погашення заборгованості за Контрактами №0008040412270К від 11.01.2005 року; №0008040507168G від 22.07.2005; №0008040607050В від 25.12.2006; №0008040702060А від 25.03.2007 від ТОВ «Телесистеми України» не надходило. Про невиконання в повному обсязі умов Договору та Угоди свідчить відсутність акту наданих послуг, підписаного та скріпленого печатками Сторін. П. 3.3.4 Договору передбачено зобов'язання Компанії "HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD" в разі належного надання послуг - підписати з ТОВ «Лігал Консалтинг» акт про надані послуги та сплати гонорар у розмірі та порядку, встановленому п. 5 Угоди.

Відповідно до п. 4.8 Договору після отримання Компанією "HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD" результатів надання ТОВ «Лігал Консалтинг» юридичних послуг Сторони складають про це двосторонній акт приймання-передання в двох примірниках. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, повинен забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах. Ст. 9 до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року визначено, що факт здійснення господарської операції підтверджується первинними документами. Тобто, акт наданих послуг підтверджує факт здійснення господарської операції - отримання послуг, та складається після закінчення надання послуг виконавцем.

Оскільки сторони у Договорі, а саме п.3.3.4; 4.8. визначили акт наданих послуг суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, то Договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України.

Зміст Договору свідчить про те, що грошові кошти за обумовлену роботу підлягають сплаті на підставі оформленого належним чином акта наданих послуг, за умови не тільки виконання юридичних послуг, але і досягнення економіко- правового ефекту для Замовника, тобто Відповідача, по даній справі . Цей ефект сторони у договорі визначили конкретно - як прийнятний для замовника результат.

Аналогічна позиція була викладена Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України в Постанові від 08 квітня 2014 року по справі № 911/27/25/13-г. Верховний суд України звертає увагу на те, що застосовуючи статті 901, 903 ЦК України, слід враховувати, що зміст предмета послуги за договором між сторонами складається як із власне професійних юридичних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій. На такому розумінні статті 901 ЦК України ґрунтуються і постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2013, від 01.02.2012 та від 30.09.2013.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з наведеним, оскільки наданими сторонами доказами не підтверджується надходження коштів на банківський рахунок Відповідача в рахунок погашення заборгованості за Контрактами №0008040412270К від 11.01.2005 року; №0008040507168G від 22.07.2005; №0008040607050В від 25.12.2006; №0008040702060А від 25.03.2007 від ТОВ «Телесистеми України», то позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо доводів позивача, що ним юридичні послуги не були надані у повному обсязі із-за вини замовника, який під час розгляду судової справи 910/24660/13 без узгодження з ним відмовився від позову, то суд зазначає наступне:

Згідно п. 3.4. Договору Компанія "HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD" має узгоджувати з TOB «Лігал Консалтинг» вчинення будь-яких значимих дій (переговорів, листування) з питань правовий супровід яких здійснює ТОВ «Лігал Консалтинг». У випадку порушення даного зобов'язання наступають наслідки, передбачені п. 6.3. Договору. Відповідно до п. 6.3. Договору ТОВ «Лігал Консалтинг» не несе відповідальності перед Компанією "HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD" у випадку виникнення у нього збитків у зв'язку з діями Компанії "HUAWEI TECH. INVESTMENT CO.,LTD", які не були узгоджені з ТОВ «Лігал Консалтинг».

Відповідач наголосив, що він погоджується з наслідками передбаченими п.6.3. Договору та не вбачає у зв'язку з цим право позивача на отримання винагороди.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Лігал Консалтинг" відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 22.12.2014