Ухвала

від 19.12.2014 по справі 1570/3468/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/3468/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина Л.В., Вербицької Н.В.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таррус-В» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Таррус-В», результати якої викладено актом №365/23-0304/33924119 від 08 лютого 2012 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2012 року №0000332350, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 313487 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12507 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у податкової інспекції не було передбачених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, оскільки з дня отримання товариством запиту щодо надання інформації та її документального підтвердження не пройшло встановленого законодавством десятиденного строку для надання відповіді. ТОВ «Таррус-В» було надано ДПІ всі первинні документи щодо виконання господарських операцій з контрагентами ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф», про відсутність у позивача яких зазначено в акті перевірки №365/23-0304/33924119 від 08.02.2012р. Висновки податкового органу про нікчемність укладених з вказаними контрагентами угод базуються на припущеннях.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 26 жовтня 2012 року ухвалено постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Суд визнав протиправними дії ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби при проведенні перевірки ТОВ «Таррус-В», результати якої викладені в акті №365/23-0304/33924119 від 08.02.2012р., а також визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012р. №0000332350.

Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходив з того, що документи на запит відповідача від 20.12.2011р. надано позивачем у встановлений законодавством строк, а тому у ДПІ у м. Іллічівську були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки, передбачені статтею 78 ПК України. Дослідженими судом доказами доведено правильність декларування ТОВ «Таррус-В» податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за правовідносинами з ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф»

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Таррус-В».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не взято до уваги висновки щодо діяльності контрагентів позивача, встановлені актами ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області Державної податкової служби від 19.01.2012р. №3/23-2/36955768 та від 26.12.2011р. №55/23-2/35640933 про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф» відповідно. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від продавця до покупця або факту виконання послуг в зв'язку з ненаданням до перевірки первинних бухгалтерських документів.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 30.01.2012р. №113, у період з 30.01.2012р. по 01.02.2012р. начальником відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби Ковалевською О.А. проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Таррус-В» (код за ЄДРПОУ 33924119) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Вайлід» (код за ЄДРПОУ 36955768) за період грудень 2010 року, січень, лютий, квітень 2011 року та ПП «Грузовозофф» (код за ЄДПРОУ 35640933) за період грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №365/23-0304/33924119 від 08 лютого 2012 року.

У висновках акту перевірки вказується, що на порушення п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , ч.1, ч.2 ст. 215 , ч.1, ч.5 ст. 203, ст.216 Цивільного кодексу України , п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Таррус-В» за період грудень 2010 року - квітень 2011 року сформувало податковий кредит по ПДВ за рахунок постачальника ПП «Грузовозофф» на суму 98497,01 грн., та ПП «Вайлід» на суму 214990 грн. при відсутності підтвердження факту поставки послуг (товарів, робіт) від ПП «Грузовозофф» та ПП «Вайлід», в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 313487 грн. (у тому числі: ПП «Вайлід» на суму 214990 грн.: грудень 2010 року -20202 грн., січень 2011 року - 8813,93 грн., лютий 2011 року - 54418,52 грн., квітень 2011 року - 131555,50 грн.; ПП «Грузовозофф» на суму 98497 грн.: грудень 2010 року - 29822 грн., січень 2011 року - 1172,32 грн., лютий 2011 року - 17131,63 грн., березень 2011 року - 25091,77 грн., квітень 2011 року - 25279,29 грн.)

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки правильності формування податкового кредиту ТОВ «Таррус-В» по операціях з ПП «Вайлід» за період грудень 2010 року, січень, лютий, квітень 2011 року використано акт ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 19.01.2012р. №3/23-2/36955768 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Вайлід» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків по податковому кредиту за період жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень - червень 2011 року», яким встановлено, що фактично підприємство займалося оптовою торгівлею парфумерними та косметичними товарами, загальна чисельність працюючих на ПП «Вайлід» згідно баз даних ДПІ у Овідіопольському районі - 3 особи, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фінансово-господарська діяльність ПП «Вайлід» здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ПП «Вайлід», фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Вайлід» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. Щодо виконання вантажно-розвантажувальних послуг відповідно до договору від 12.02.2010р. №01-02-0901 ТОВ «Таррус-В» повинен надавати ПП «Вайлід» замовлення в письмовій формі, в якому зазначається, які послуги необхідні завантаження та/або розвантаження, дату, коли повинні бути надані такі послуги, транспортні засоби, які потрібно завантажити чи розвантажити, та їх місцезнаходження (місцезнаходження складу), кількість товару, що має бути завантажена або розвантажена, дату та час надання послуг, а ПП «Вайлід» в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) розкривати зміст наданих послуг. В актах не вказано вид використаного обладнання (транспортного засобу), який потрібен для надання вантажно-розвантажувальних послуг, місцезнаходження (складу), час надання послуг (кількість витраченого часу-людино-годин). Керівником підприємства ТОВ «Таррус-В» письмові замовлення на отримання послуг до перевірки не надані. Щодо виконання маркетингових послуг по дослідженню ринку м'яса та м'ясопродуктів відповідно до договору від 20.12.2010р. до акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) ПП «Вайлід» повинен надавати звіти, в яких поетапно розписується проведена робота з вказівкою на обсяг робіт та затрачений час, тоді як до перевірки такі висновки не надані, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не надано звіту з детальним описом послуг та достовірної оцінки, що вимагається у п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»;

Також зазначено, що в ході перевірки правильності формування податкового кредиту ТОВ «Таррус-В» по операціях з ПП «Грузовозофф» за період грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень 2011 року використано акт ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 26.12.2011р. №55/23-2/35640933 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Грузовозофф» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, квітень, червень, липень 2011 року», яким встановлено, що загальна чисельність працівників на підприємстві 2 особи, фінансово-господарська діяльність ПП «Грузовозофф» здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ПП «Грузовозофф»; фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Грузовозофф» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами. ПП «Грузовозофф» здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. В зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ПП «Грузовозофф» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від продавця до покупця або факту виконання послуг в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) первинних бухгалтерських, а саме актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції та фактичного виконання послуг, у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних засобів та виробничого обладнання для здійснення даних послуг є операції без мети настання реальних наслідків. В підтвердження виконання умов договору перевезення вантажу від 01.09.2010р. ТОВ «Таррус-В» до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, в яких би було зазначено місце відправлення та пункт призначення товару і вид транспорту.

На підставі вказаного акту перевірки, 22 лютого 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332350, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 313487 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12507 грн.

В оскаржуваній постанові Одеський окружний адміністративний суд, серед іншого, знайшов обґрунтованими доводи ТОВ «Таррус-В» про відсутність у ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби підстав для проведення невиїзної документальної перевірки позивача. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача надіслано запит від 20.12.2011р. №24666/10/23-0402, у якому, на підставі п.п.20.1.4, п.п.20.1.6 п.20.1 та п.73.3, п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України , ДПІ у м. Іллічівську просила надати протягом одного місяця інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів по господарських відносинах із ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф» за період з 01.12.2010р. по 31.04.2011р.

Зазначений запит отримано позивачем 25.01.2012р., що апелянтом не заперечується.

На вищевказаний запит 31.01.2012р., тобто в строк, встановлений п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ТОВ «Таррус-В» надано документи, які підтверджують взаємовідносини з ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф» за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року: реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, виписки банків, угоди, дебіторську (кредиторську) заборгованість.

У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що у ДПІ у м. Іллічівську були відсутні передбачені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстави, до закінчення встановленого запитом строку для його виконання, призначати та проводити позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Таррус-В».

Доводи апеляційної скарги протилежного не доводять.

Задовольняючи позов ТОВ «Таррус-В» в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2012 року №0000332350, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №365/23-0304/33924119 від 08.02.2012р., а тому визначення на підставі цього акту платнику податків грошових зобов'язань є незаконним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, в акті перевірки зафіксовано, що позивачем порушено ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 313487 грн.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п.201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ТОВ «Таррус-В» є оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами.

12 лютого 2010 року між ПП «Вайлід» (Виконавець) та ТОВ «Таррус-В» (Замовник) укладено договір про надання послуг завантаження та розвантаження №01-02-0901, за умовами якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом установленого в договорі строку надавати за плату послуги із завантаження та розвантаження замороженого м'яса, а Замовник зобов'язується оплачувати такі послуги. У письмовому завданні Замовник вказує, які послуги необхідні (завантаження та/або розвантаження), дату, коли повинні бути надані такі послуги, транспортні засоби, які потрібно завантажити чи розвантажити, та їх місцезнаходження (місцезнаходження складу), кількість товару, що повинна бути завантажена або розвантажена, дату та час надання послуг. Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюються актом приймання-передачі послуг, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками в кінці кожного місяця протягом дії цього договору;

20 грудня 2010 року між ТОВ «Таррус-В» (Замовник) та ПП «Вайлід» (Виконавець) укладено договір про проведення маркетингових досліджень №4-10, за умовами якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець зобов'язується за плату провести маркетингове дослідження за напрямками, обговореними в договорі та в заявці, яка є невід'ємною частиною договору. Виконавець зобов'язаний до 20 січня 2011 року надати результати досліджень у виді звіту, складеного в табличній формі з відповідними текстовими поясненнями; Виконавець передає результати проведених досліджень у форм, визначеній в п. 4.1 договору, одночасно зі звітом Виконавець передає Замовнику для підписання акт приймання-передачі.

01 вересня 2010 року між ПП «Грузовозофф» (Перевізник) та ТОВ «Таррус-В» (Відправник) укладено договір перевезення вантажу, за умовами якого Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей (наданих послуг) у власній господарській діяльності підприємства в матеріалах справи містяться: договори, видаткові накладні, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, завдання, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти здавання-приймання виконаної роботи, акти приймання-передачі приміщень, товарно-транспортні накладні, журнали-ордери, банківські виписки, платіжні доручення, ВМД, маркетингове дослідження ринку м'яса та м'ясопродуктів в Україні, звіт про проведення заходів з покращення лояльності існуючих клієнтів ТОВ «Таррус-В».

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта про ненадання позивачем під час проведення перевірки всього пакету первинних документів по здійсненню господарських операцій з контрагентами ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф», оскільки, як зазначалось вище, ДПІ у м.Іллічівську проводила перевірку до спливу встановленого запитом строку, який було надано позивачу для виконання вимог такого запиту.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи копії первинних документів, встановлено, що вони у повній мірі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Апелянтом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять первинні бухгалтерські документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства.

Позивачем доведено, що зазначені вище договори не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

А відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Таррус-В» первинними документами доведено наявність всіх необхідних умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні послуг у контрагентів ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф», до податкового кредиту, зокрема, щодо фактичності придбання послуг, наявності податкових накладних на підтвердження придбання таких послуг та сплати відповідної суми ПДВ, а також подальшого використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає, що контрагенти позивача не могли здійснювали господарську діяльність, з огляду на встановлений факт відсутності у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки такі висновки взято відповідачем з актів ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 19.01.2012р. №3/23-2/36955768 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Вайлід» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків по податковому кредиту за період жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень - червень 2011 року» та від 26.12.2011р. №55/23-2/35640933 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Грузовозофф» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, квітень, червень, липень 2011 року», без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю.

Варто зазначити, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть вважатися належними доказами допущення позивачем порушень, так як зазначені акти свідчать лише про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання. Вказані акти взагалі не є перевіркою, а викладені в них висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних.

Листами старшого слідчого з особливо важливих справи СУ ДПС в Одеській області №3300/9/09-0009 та №3301/9/09-0009 повідомлено, що проведеним досудовим слідством по кримінальній справі №051201100163 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, 205 ч.2, 28 ч.3, 27 ч.5, 212 ч.3 КК України , не встановлена причетність службових осіб ПП «Вайлід» (ЄДРПОУ 36955768) та ПП «Грузовозофф» (ЄДРПОУ 35640933) до скоєння вищезазначених злочинів; вказані підприємства не входили до складу «конвертаційного центру»; на даний час рішень щодо порушення кримінальних справи стосовно діяльності ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф» не прийнято та правових підстав для прийняття цих рішень не вбачається.

Оскільки встановлено, що договори ТОВ «Таррус-В» з контрагентами ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф» укладені у письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції вважає, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України . Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України , не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Вайлід» та ПП «Грузовозофф».

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2012 року №0000332350, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 313487 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12507 грн., прийнято відповідачем необґрунтовано, а тому воно підлягає скасуванню.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення Одеським окружним адміністративним судом норм матеріального права, однак не зазначає, в чому саме такі порушення виразились, і лише дублює свою позицію, викладену ним при поданні до суду першої інстанції заперечення проти позову.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 197 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таррус-В» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2012 року №0000332350 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Вербицька Н.В.