Ухвала

від 22.12.2014 по справі 904/6663/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.12.2014 Справа № 904/6663/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів : Джихур О.В., Виноградник О.М.

проаналізував матеріали справи № 904/6663/14 в зв'язку з поданням апеляційної скарги Дніпропетровською міською радою, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2014року по справі № 904/6663/14

За позовом Приватного підприємства "МТЦ-ЗАПОРІЖЖЯ"

до Дніпропетровської міської ради

про розірвання договору оренди землі

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2014 року у справі № 904/6663/14 (суддя Юзіков С.Г.) за позовом Приватного підприємства "МТЦ-ЗАПОРІЖЖЯ" до Дніпропетровської міської ради за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі позов було задоволено повністю; розірвано договір оренди землі, укладений 19 січня 2006 року Приватним підприємством "МТЦ-Запоріжжя" м. Запоріжжя з Дніпропетровською міською радою м. Дніпропетровськ, про оренду земельної ділянки площею 0,2885 га, кадастровий номер 1210100000:03:051:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрований 28 лютого 2006 року у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040610400203. Стягнуто з Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ на користь Приватного підприємства "МТЦ-Запоріжжя" м. Запоріжжя 1 218,00 грн. - судового збору ( а.с.70-74, т.1).

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, його оскаржила в апеляційному порядку Дніпропетровська міська рада, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2014 року по справі № 904/6663/14, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Одночасно, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у справі.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу без розгляду в силу наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявникові, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08 липня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями), що набрав чинності 01 листопада 2011 року.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання апеляційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 4 пункт 2 частина 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Зважаючи на те, що позовна заява по даній справі має немайновий характер, ставка судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір", становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Тобто, судовий збір за подачу апеляційної скарги повинен бути сплачений у розмірі 609,00 грн.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Скаржником на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору лише зазначено, що Дніпропетровська міська рада є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів міського бюджету, і через складність процедури фінансування та перерахування органом держаного казначейства коштів не має можливості вчасно, на момент подачі апеляційної скарги сплатити судовий збір, але на підтвердження цих обставин не надано жодного доказу в розумінні статей 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, всупереч вимогам вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року.

Наданий скаржником лист від 11 грудня 2014 року №750 свідчить про те, що рух грошових коштів по рахункам Дніпропетровської міської ради було призупинено на період з 10 вересня 2014 року тільки по 11 грудня 2014 року, в той час коли апеляційна скарга до господарського суду Дніпропетровської області була подана 11 грудня 2014 року, що не заважало скаржнику сплатити суму боргу 12 грудня 2014 року чи в інший день та звернутися в інший день, так як апеляційна скарга вже подана з клопотанням про відновлення строку на її подання.

Крім того слід зазначити, що судовий збір по апеляційній скарзі повинен складати тільки 609,00 грн., що не є значною для бюджету обласного центру.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.86, 94, п.3 ч.1 ст.97, ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради № 7/11-4058 від 10 грудня 2014 року, подану на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2014року по справі № 904/6663/14 на 11 аркушах з додатком на 20 аркушах, повернути заявнику без розгляду.

Копію апеляційної скарги Дніпропетровською міською радою, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2014 року по справі № 904/6663/14 приєднати до матеріалів справи.

Матеріали справи № 904/6663/14 повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник