Постанова

від 11.12.2014 по справі 822/4564/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/4564/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретаріСтадніку Д. М. за участі:представника позивача - Сьоміна С.В. представника відповідача - Степанової Т.Ю. за довіреністю №12 від 25.06.2014 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Юридична консалтингова компанія "Партнери" до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування розпорядження №118-рп/к від 10.10.2014, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Юридична консалтингова компанія "Партнери" (далі - позивач, ПП "ЮКК "Партнери") звернулось в суд з позовом до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, відділення), з врахуванням уточнення позовних вимог (вх.№35129 від 07.11.2014), про визнання протиправним та скасування розпорядження адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про початок розгляду справи" від 10.10.2014 за №118-рп/к.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що розпорядження адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про початок розгляду справи" від 10.10.2014 за №118-рп/к не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню. Зазначає, що адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 10.10.2014 прийнято розпорядження "Про початок розгляду справи" №118-рп/к, на підставі якого постановлено розпочати розгляд справи відносно ПП "ЮКК "Партнери" за дії, які полягають у застосуванні різних цін - 2800 грн. та 3100 грн. за надання комплексних юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких та інших послуг, пов'язаних із закупівлями за державні кошти суб'єктам господарювання (учасникам торгів), що могло призвести до ущемлення їх інтересів. Вказує, що підставою винесення розпорядження стало подання Другого відділу досліджень і розслідувань Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 14/231-п від 09.10.2014. Зазначає, що прийняте відповідачем розпорядження не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вказані у поданні №14/231-п від 09.10.2014 обставини (передумови оскаржуваного рішення), враховуючи принципи розумності та законності, не можуть бути підставою для прийняття розпорядження про початок розгляду справи органом Антимонопольного комітету України та мають формальний характер, а оскаржуване розпорядження прийнято передчасно без наявності ознак порушень. Враховуючи вищезазначене позивач вважає, що розпорядження "Про початок розгляду справи" №118-рп/к від 10.10.2014 не відповідає вимогам чинного законодавства, внаслідок чого звернувся до суду з позовними вимогами про його скасування.

Представник позивача в судовому засіданні просить задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні та в поданих письмових запереченнях (вх.№35096 від 06.11.2014) і додаткових поясненнях (вх.№35704 від 12.11.2014) просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що розпорядженням №118-рп/к від 10.10.2014 розпочато розгляд справи №03-08/110-14 відносно позивача за дії, які полягають у застосуванні різних цін - 2800 грн. та 3100 грн. за надання комплексних юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких та інших послуг пов'язаних із закупівлями за державні кошти (тендерами) суб'єктами господарювання (учасниками торгів), що могло призвести до ущемлення їх інтересів, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50 та п.2 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин. Звертає увагу на те, що оскаржуване розпорядження стосується дій позивача, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не є порушенням. Вважає, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідно до норм чинного законодавства, в межах компетенції територіального відділення, з дотриманням Конституції України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції", та інших нормативно-правових актів. Зазначає, що оскаржуване розпорядження є однією зі стадій розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та не передбачає будь-якої відповідальності. Саме по собі прийняття розпорядження про початок розгляду справи та здійснення органом Антимонопольного комітету України відповідної справи не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки оскаржуване розпорядження не є остаточним документом у справі, яка закінчується прийняттям рішення у справі. Прийняття оскаржуваного розпорядження полягає у реалізації суб'єктом владних повноважень своїх владних повноважень, не породжуючи будь-яких юридичних наслідків для позивача та є засобом реалізації територіальним відділенням владної компетенції (повноважень) як органу державної влади із спеціальним статусом, метою якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що 09.10.2014 головним спеціалістом Другого відділу досліджень і розслідувань Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України під час здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель винесено подання №14/231-п "Про початок розгляду справи". Згідно вказаного подання на підставі п.5, 8 Регламенту адміністративної колегії територіального відділення, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.02. №25 запропоновано направити це подання для розгляду і прийняти адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розпорядження про початок розгляду справи відносно приватного підприємства «ЮКК "Партнери" (29000, м.Хмельницький, вул.Зарічанська 3/2, код ЄДРПОУ 36952950) за дії, які полягають у застосуванні різних цін - 2800 грн. та 3100 грн. за надання комплексних юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких та інших послуг, пов'язаних із закупівлями за державні кошти (тендерами) суб'єктам господарювання (учасникам торгів), що могло призвести до ущемлення їх інтересів, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п.2 ст.50 та п.2 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин.

10.10.2014 адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянувши подання Другого відділу досліджень і розслідувань Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.10.2014 №14/231-п та відповідні матеріали прийнято розпорядження "Про початок розгляду справи" №118-рп/к.

Розпорядженням №118-рп/к від 10.10.2014 постановлено розпочати розгляд справи відносно ПП "ЮКК "Партнери" (29000, м.Хмельницький, вул.Зарічанська 3/2, код ЄДРПОУ 36952950) за дії, які полягають у застосуванні різних цін - 2800 грн. та 3100 грн. за надання комплексних юридичних, інформаційних, консультаційних, посередницьких та інших послуг, пов'язаних із закупівлями за державні кошти (тендерами) суб'єктам господарювання (учасникам торгів), що могло призвести до ущемлення їх інтересів, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п.2 ст.50 та п.2 ч.2. ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин. Збір та аналіз доказів у справі постановлено доручити Другому відділу досліджень та розслідувань.

ПП "ЮКК "Партнери", вважаючи, що дії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, які виразились в прийнятті розпорядження "Про початок розгляду справи" від 10.10.2014 №118-рп/к є протиправними та порушують його законні права та охоронювані інтереси, звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного розпорядження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2, пунктів 6, 8 ч.1 ст.3, ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом захисту в адміністративному судочинстві є, зокрема, порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб.

Згідно з ст.27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 №236/96-ВР процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктами 21, 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169-р), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299, проводиться посадовими особами Антимонопольного комітету України після початку розгляду відповідної справи. Якщо за результатами такого розгляду не буде доведено вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, то згідно зі ст.49 Закону України від 11.01.2001 №2210-III "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210-ІІІ) зазначений розгляд справи підлягає закриттю без прийняття рішення по суті.

За змістом ч.1 ст.36 Закону №2210-ІІІ органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції як за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції так і за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету .

При цьому у ч.2 ст.36 Закону №2210-ІІІ законодавець уповноважує саме органи Антимонопольного комітету України приймати рішення про відмову заявнику у розгляді справи у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не мають відчутного впливу на умови конкуренції на ринку.

Крім того, у ч.1 ст.37 Закону №2210-ІІІ передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Отже, за змістом статей 36, 37 Закону №2210-ІІІ вирішення питань щодо прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про відмову заявнику у розгляді справи належить до виняткової компетенції органів Антимонопольного комітету України та є способом реалізації покладених на них законодавством владних управлінських функцій у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 №3659-XII).

Тому прийняття цього рішення (розпорядження про початок розгляду справи) не може порушувати права або законні інтереси суб'єкта господарювання, оскільки застосування до нього будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51-54 Закону №2210-ІІІ таке рішення не передбачає.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України №21-173а12 від 09.10.12 та постанові Вищого адміністративного суду України № К/9991/34584/12 від 26.09.2013.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15, у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що прийняття розпорядження про початок розгляду справи не має правових наслідків та не порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, а, відтак, відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Юридична консалтингова компанія "Партнери" - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2014 року

Суддя /підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк