Ухвала

від 16.12.2014 по справі 826/10783/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10783/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юстон» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2014 року № 46726552209, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юстон» (далі - позивач, ТОВ «Юстон») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2014 року № 46726552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, протягом періоду з 05.03.2014р. по 12.03.2014р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 05.03.2014р. № 817, працівником ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Юстон» (ідентифікаційний код 34979766) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТОЛК» (ідентифікаційний код 31302396) та ТОВ «ТДТП» (ідентифікаційний код 38813932) за період з 01.10.2013 по 31.10.2013, за результатами якої складений Акт від 18.03.2014р. № 242/26552209/34979766 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Юстон» і ТОВ «ТОЛК» (ідентифікаційний код 31302396), ТОВ «ТДТП» (ідентифікаційний код 38813932)

За результатами дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів працівник відповідача прийшов до висновку, що такі документи, а саме: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) хоч і містять перелік виконаних робіт та їх обсяг, але вони лише фіксують господарські операції та жодним чином не дають можливості встановити її реальність.

Також перевіряючим були враховані висновки та відомості викладені у акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.01.2014р. № 22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТОЛК» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 по 30.11.2013, відповідно до змісту якого встановлено, що звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «ТОЛК» у ТОВ «Укр-спецторг», ТОВ «Візіон Груп», ТОВ «Інформус» та операції з подальшого продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за перевіряємий період, а в Акті Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 31.01.2014р. № 20/20-11-22-01/38813932 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТДТП» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2013 року встановлено, що з урахуванням наявних на час формування акта обставин та відомостей, неможливо провести зустрічну звірку та підтвердити реальність здійснення діяльності ТОВ «ТДТП» за жовтень 2013 року.

З урахуванням вищевикладеного працівники податкового органу дійшли висновку про відсутність у ТОВ «Юстон» правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний звітний період на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ТОЛК» та ТОВ «ТДТП» за наслідками нереальних господарських операцій.

В розділі «Висновок» Акта перевірки від 18.03.2014р. № 242/26552209/34979766 встановлені порушення ТОВ «Юстон» наступних норм законодавства України: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 125 082, 00 грн.

02 квітня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 18.03.2014р. № 242/26552209/34979766 прийняла спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення за № 46726552209 (форми «Р»), яким визначило ТОВ «Юстон» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 156 353, 00 грн., в т.ч. 125 082, 00 грн. - основний платіж, 31 271,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 жовтня 2013 року між ТОВ «Юстон» (Покупець) та ТОВ «ТОЛК» (Продавець), був укладений договір купівлі-продажу за № 288, за умовами якого Продавець (ТОВ «ТОЛК») зобов'язується поставляти товари, а Покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору. Товар передається по найменуваннях та в кількості, із зазначенням відпускної ціни, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних. Постачання товару здійснюється товарними партіями. Відпускні ціни на товар можуть бути змінені Продавцем, при наявності обставин, які впливають на формування ціни товару. Покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

04 жовтня 2013 року між ТОВ «Юстон» (Покупець) та ТОВ «ТДТП» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу за № 41, за умовами якого Продавець (ТОВ «ТДТП») зобов'язується передавати у власність Покупцю (позивачу), а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати двері металеві, на умовах, визначених цим Договором. Продаж товару здійснюється партіями. Кількість, номенклатура та ціна товару в партії, визначаються виходячи із замовлення Покупця і вказуються у додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору. Сума договору становить 166 621, 87 грн., в тому числі ПДВ - 27 770, 31 грн.

Також 10 жовтня 2013 року між ТОВ «Юстон» (Замовник) та ТОВ «ТДТП» (Виконавець) був укладений договір про виконання роботи за № 111, за умовами якого Виконавець (ТОВ «ТДТП») приймає на себе зобов'язання виконувати роботи по зборці та встановленню конструкцій з матеріалів Замовника (Позивача) в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділів (філій, відділень банків) та на інших об'єктах по Заявці Замовника, а Замовник зобов'язувався приймати та своєчасно оплачувати виконані роботи на умовах цього Договору. Загальна вартість складає 206 462 грн., в тому числі ПДВ - 34 410, 33 грн. Оплата за цим Договором здійснюється в національній валюті шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця вказаний у цьому Договорі.

На підтвердження факту виконання ТОВ «ТОЛК» та ТОВ «ТДТП» умов спірних договорів на зазначену суму коштів, та проведення розрахунку, позивачем надано належно завірені копії первинних документів:

- додаткова угода від 31.12.2013р. № 1 до договору купівлі-продажу від 02.10.2013р. № 288; додаткові угоди від 04.10.2013р. № 1, від 17.10.2013р. № 2, від 23.10.2013р. № 3 та від 29.10.2013р. № 4 до договору купівлі-продажу від 04.10.2013р. № 41; видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкові накладні, виписані ТОВ «ТОЛК» на користь ТОВ «Юстон», а також податкові накладні виписані ТОВ «ТДТП» на користь ТОВ «Юстон» на загальну суму у розмірі 750 489,40 грн., в тому числі ПДВ - 1250 82,00 грн.; платіжні доручення та виписки по рахунку ТОВ «Юстон» на загальну суму 388 180, 09 грн.

Також на підтвердження реальності спірних господарських операцій позивачем надано договори купівлі-продажу, договори підряду, договори на виконання роботи, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, які підтверджують факт подальшої реалізації поставленого позивачу ТОВ «ТОЛК» та ТОВ «ТДТП» товару, на користь третіх осіб; а також ліцензію ТОВ «ТДТП» від 05.08.2013р. серії АЕ № 273560, яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), зокрема, на будівельні та монтажні роботи, які підтверджують наявність у ТОВ «ТДТП» передбачених чинних законодавством вимог.

Крім того, в матеріалах справи наявні сертифікати відповідності від 31.07.2014р. №000854 та №000854 серії ДЦС на конструкції захисні кулетривкі, а саме: двері та перегородки захисні, видані позивачу.

На підтвердження використання придбаних товарів та робіт в своїй господарській діяльності позивачем надано договір купівлі - продажу від 15 жовтня 2013 року № 54 (укладений з ТОВ «АРХІ ГЛАСС ПЛЮС») із видатковим та податковими накладними до нього, договір підряду від 08 серпня 2013 року № 47 (укладений з ПАТ «АВТОКРАЗБАНК») із рахунками - фактурами, податковими накладним та актом виконаних робіт, договору підряду від 09 жовтня 2013 року № 49 (укладений з ПАТ «АВТОКРАЗБАНК») із рахунками - фактурами, податковими накладними та актом виконаних робіт, договір на виконання робіт від 12 вересня 2013 року № 169-08/2013 (укладений з ТОВ «Мастер-Буд») із актом виконаних робіт, договір купівлі-продажу від 04 жовтня 2013 року № 41 (укладений з ТОВ «ТДТП») із видатковими та податковими накладними, договір купівлі - продажу від 10 жовтня 2013 року № 111 (укладений з ТОВ «ТДТП») із актами виконаних робіт та податковими накладними.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 138.1, 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 17.12.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.