Постанова

від 16.12.2014 по справі 823/3394/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Черкаси справа № 823/3394/14

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 823/3394/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Блу Оіл Компані» (надалі - ТОВ «Блу Оіл Компані») [представник позивача - не з'явився]

до Маньківського відділення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - Маньківське відділення Тальнівська ОДПІ ) [представник відповідача - не з'явився]

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, прийняв постанову.

ТОВ «Блу Оіл Компані», звернувшись до суду з адміністративним позовом до Маньківського відділення Тальнівської ОДПІ, просить:

- дії відповідача щодо не надання копії акту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 №809/26-54-22-02/38483646 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Поло Лайн» (код за ЄДРПОУ 38483646) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.03.2014 до 31.03.2014», копії відповіді ВОВЕЗ ОУ ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 01.10.2014 №23023/23-01-07-0227 щодо дослідження транспортування сої; копії відповіді ФОП ОСОБА_1 від 22.09.2014 №22/01; копії договору від 08.01.2014 №1 про оренду вантажного автомобіля Камаз ТОВ «Поло Лайн» у ФОП ОСОБА_1 та направленні формальної відповіді: листа від 13.10.2014 №4996/23-22-22-041 «Про надання інформації» - визнати протиправними;

- зобов'язати відповідача вчинити дії: надати ТОВ «Блу Оіл Компані» копії акту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 №809/26-54-22-02/38483646 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Поло Лайн» (код за ЄДРПОУ 38483646) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.03.2014 до 31.03.2014», копії відповіді ВОВЕЗ ОУ ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 01.10.2014 №23023/23-01-07-0227 щодо дослідження транспортування сої; копії відповіді ФОП ОСОБА_1 від 22.09.2014 №22/01; копії договору від 08.01.2014 №1 про оренду вантажного автомобіля Камаз ТОВ «Поло Лайн» у ФОП ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Блу Оіл Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Поло Лайн» (ЄДРПОУ 38483646) за період з 01.01.2014 до 30.06.2014, встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755). За результати перевірки складено акт від 08.10.2014 №227/22/36778252 (надалі за текстом - акт від 08.10.2014). Представником позивача зазначено, що працівниками Маньківського відділення Тальнівської ОДПІ під час складання акту від 08.10.2014 було використано висновки, що викладено в акті ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.07.2014 №809/26-54-22-02/38483646 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Поло Лайн» (код за ЄДРПОУ 38483646) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.03.2014 до 31.03.2014», відповідь ВОВЕЗ ОУ ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 01.10.2014 №23023/23-01-07-0227 щодо дослідження транспортування сої; копії відповіді ФОП ОСОБА_1 від 22.09.2014 №22/01; копії договору від 08.01.2014 №1 про оренду вантажного автомобіля Камаз ТОВ «Поло Лайн» у ФОП ОСОБА_1. Для спростування надуманих підстав, зазначених відповідачем в акті від 08.10.2014, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 09.10.2014 №46 про надання документів (а.с.18). 13.10.2014 відповідач направив на адресу позивача лист від 13.10.2014 №4996/23-22-22-041 «Про надання інформації» (а.с.19), в якому повідомив, що додатки містять інформацію службового характеру та не надаються платнику. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, адже на офіційний запит позивача надав формальну відписку не розглянувши вимогу №46 від 09.10.2014. Позивач зазначив, що документи не входять до переліку відомостей, що містять службову інформацію в органах ДФС, що затверджений наказом ДФС від 28.08.14 № 88.

Відповідач позов не визнав, надав 12.12.2014 заперечення проти задоволення адміністративного позову (а.с.39) як необґрунтованого, оскільки актом від 08.10.2014 встановлено порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Кодексу №2755, а у позові йдеться про відносини «запит - відповідь»: листом від 13.10.2014 №4996/23-22-22-041 поінформовано про відмову у наданні копій документів стосовно діяльності інших осіб у відповідь на запит (вх.10.10.2014) до Маньківського відділення Тальнівської ОДПІ від 09.10.2014 №46 про надання копій податкових документів відповідно до ст. 86.7 Кодексу №2755. Не надання копій документів стосовно діяльності інших осіб не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є актом індивідуальної дії у розумінні ст.17 КАС України. Належним способом захисту порушеного права позивача є оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки та висновку за результатами розгляду заперечень, а не судження щодо змісту відповіді.

Позивач і відповідач подали заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідно ч.4 ст.122 КАС України, у зв'язку з тим, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

ТОВ «Блу Оіл Компані» зареєстровано як юридичну особу 21.04.2011 (ідентифікаційний код 36778252) згідно виписки з ЄДР (а.с.20).

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс №2755. Статтею 74 Кодексу №2755 передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання функцій та завдань, покладених на органи державної податкової служби. Відповідно до п.86.7 ст.86 Кодексу №2755 у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює, зокрема Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (надалі за текстом - Закон №2657) . Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Законом №2657. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом та іншими законами (ст.16 Закону № 2657). Окремими статтями Законом №2657 встановлено ряд обмежень щодо доступу до інформації, зокрема згідно ст.31 забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами, а ст.37 цього ж Закону встановлено, що не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, що містять у собі конфіденційну інформацію та документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, що не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення. Згідно ст.30 Закону № 2657 конфіденційна інформація - це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Блу Оіл Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Поло Лайн» (ЄДРПОУ 38483646) за період з 01.01.2014 до 30.06.2014 та встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Кодексу №2755. За результати перевірки складено акт від 08.10.2014 №227/22/36778252 про оскарження податкового повідомлення - рішення як акту ненормативного характеру у адміністративному позові не йдеться.

Нормами п.61.1 ст.61 Кодексу №2755 визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Пунктом 75.1 ст. 75 Кодексу №2755 передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.62.1 ст. 62 Кодексу №2755 податковий контроль здійснюється, зокрема шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу. Згідно з п.71.1 ст.71 Кодексу №2755 інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. За приписами п.73.5. ст.75 Кодексу №2755 з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Пунктом 63.12 ст.63 Кодексу №2755 передбачено, що інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом, а відповідно до п.17.1.9 ст.17 Кодексу №2755 платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Згідно з п.83.1 ст. 83 Кодексу №2755 для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Порядок оформлення перевірок та їх документальне вираження регламентується статтею 86 Кодексу №2755. Відповідно до вимог п.86.1 ст.86 Кодексу №2755 результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ №984 від 22.12.2010 (надалі - Порядок) акт - це службовий документ, що підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. Згідно пункту 2, 3 розділу ІІІ Порядку усі додатки, що містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, у тому числі інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), та відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються, підписуються посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника податків або його законними представниками і додаються до акта (довідки) документальної позапланової перевірки інформативні додатки залежно від питань, що підлягали перевірці. Відповідно до п. 9 ч. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства - інформація, що міститься в акті (довідці) документальної перевірки, не підлягає розголошенню посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, а також передачі в інші органи, за винятком випадків, передбачених законом.

Вважаючи дії відповідача щодо відповіді на запит позивача «формальною відпискою» як не розгляд по суті вимоги №46 про надання документів для належного використання прав при підготовці заперечення (а.с.4) та протиправне ненадання копій документів (а.с.5), що не входять до переліку відомостей, що містять службову інформацію в органах ДФС позивач просить визнати такі дії протиправними, проте не зазначає які саме права позивача порушено у зв'язку із цим (позивач не зазначив про порушення якого саме права йдеться у підставах звернення до суду з позовом - а.с.3-6; а.с.28-31).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.03.2005 (заява № 72713/01) у справі «Українська Прес-Група проти України» зазначено: «(41) у своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є - нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, що охороняється ст. 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (рішення у справі Lingens v.Austria, стр. 28 §46)»; (42) однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, що є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя».

Дані інформаційних баз органів доходів і зборів можуть безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків платників податків. Відповідно до пп.200.19.4 п.200.19 ст.200 Кодексу №2755 право на автоматичне відшкодування ПДВ з бюджету має той платник податку, у якого, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування. При цьому органи доходів і зборів використовують інформаційні бази даних для визначення відповідної суми розбіжностей. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз. Тому до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Оскільки позивач не оскаржує дії відповідача щодо проведення документальної планової виїзної перевірки, допустивши останнього для заходу контролю, не ставить під сумнів внесення та/або не внесення інформації про результати документальної планової виїзної перевірки у облік, що здійснюється відповідачем, не зазначає про вплив витребуваних документів на податковий обов'язок позивача, то для задоволення позовних вимог у визнанні протиправними дій щодо ненадання копій документів стосовно податкової інформації про платників податків - фізичних та юридичних осіб, що одержана контролюючим органом у зв'язку з виконанням функцій підстави відсутні.

Згідно з п.п.1, 2, 3, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1232 (надалі - Порядок) зустрічна звірка розуміється у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, що підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до п.4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які затверджено наказом ДПА України від 22.04.2011 №236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. Наведені норми передбачають безпосереднє право відповідача проводити зустрічні звірки та складати у вказаних випадках відповідні акти.

При складанні акту перевірки, посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав встановлених фактів та виникнення порушень законодавства, що на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, це само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не не покладає на платника податків будь-яких нових обов'язків (у тому числі зі сплати податків).

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про захист персональних даних» визначено порядок доступу до персональних даних. Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.

Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних. У запиті зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника); 2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); 3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; 4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; 5) перелік персональних даних, що запитуються; 6) мета та/або правові підстави для запиту.

Судом встановлено, що у запиті від 09.10.2014 №46 стосовно відповіді від 22.09.2014 №22/01 ФОП ОСОБА_1 та копії договору від 08.01.2014 №1 про оренду вантажного автомобіля Камаз ТОВ «Поло Лайн» у ФОП ОСОБА_1 відсутні відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої зроблено запит позивачем.

Частина 2 ст.32 Конституції України визначає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин 1, 2 ст.32, частин 2, 3 ст.34 Конституції України до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30.10.1997 № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані. Рішенням КСУ визначено, що Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої ст.32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім'ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, що допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Майно - будь-які активи, матеріальні або нематеріальні, рухомі або нерухомі, виражені в речах або в правах, а також юридичні документи або акти, які підтверджують право власності на такі активи або інтерес у них (Конвенція ООН проти корупції від 31.10.2003).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про інформацію» право на інформацію забезпечується, серед іншого, обов'язком органів державної влади інформувати про свою діяльність та прийняття рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Згідно з п.1 ч.1 ст.3 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.6 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій ст.13 цього Закону.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. Згідно з п.6 ч.1 ст.14 цього Закону розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації. Згідно зі ст.19 цього ж Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно із положеннями ст.ст. 72, 74 Кодексу №2755 для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З урахуванням того, що висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, а позивачем не надано обґрунтування чи було на підставі висновків акта перевірки від 24.07.2014 №809/26-54-22-02/38483646 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Поло Лайн» (код за ЄДРПОУ 38483646) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.03.2014 до 31.03.2014» відповідачем внесено до АІС «Податковий блок» зміни у частині податкових зобов'язань позивача, суд дійшов висновку, що запитувані позивачем копії документів містять публічну інформацію, зокрема податкову інформацію, розпорядником якої є відповідач відповідно до ст.1 та ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та яка не стосується позивача та може розкрити інформацію щодо інших третіх осіб, зокрема персональних даних про майновий стан фізичної особи.

Відповідно до змісту ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання у порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Судом взято до уваги, що надання обґрунтованих заперечень до акту від 08.10.2014 №227/22/36778252 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Блу Оіл Компані», код ЄДПРОУ 36778252 з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Поло Лайн» код ЄДРПОУ 39483646 за період з 01.01.2014 по 30.06.2014» залежить від податкової дисципліни позивача і його власної облікової політики. ВАСУ в ухвалі від 28.05.2014 (К/800/39823/13) зазначає: формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Законодавство України, не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі документальні підтвердження податкового кредиту.

Згідно з Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1232 безумовною підставою для проведення зустрічної звірки є необхідність зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання по господарським операціям, за наявності сумнівів стосовно факту здійснення таких операцій.

Відповідно до положень п.73.5 ст.73 Кодексу №2755, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (далі - Порядок).

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних (п. 3 Порядку). Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку). Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями) (п.5 Порядку). У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку). За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення (п.7 Порядку). Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця) (п.8 Порядку). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора) (п.9 Порядку).

Відповідно до положень п.2.1 Наказу ДПА України від 22.04.2011 №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. У додатку № 3 наказу №236 затверджено зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Позивачем не обґрунтовано порушення його прав у контексті спірних відносин, а відповідачем доведено правомірність дій щодо відображення фактів і висновків за процедурою оформлення акту перевірки з використанням результатів звірки, оскільки акт як службовий документ, що підтверджує факт перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм податкової інформації, сам по собі не є підставою для виникнення грошового (податкового) зобов'язання.

Інформація, одержана підрозділами податкової служби за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби (ст.71 Кодексу №2755). У спірних відносинах має місце реалізація контролюючим органом повноважень, визначених актами законодавства щодо отримання і збереження інформації. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.63.12 ст.63 Кодексу №2755 інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом. Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.01.2012 №34-р затверджено Перелік відомостей, що містять службову інформацію та яким присвоюється гриф обмеження доступу «для службового користування». Відповідно пп.21.1.6 п.21.1 ст.21 Кодексу №2755 посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

У запиті від 09.10.2014 №46 не йшлося ні про Закон України «Про інформацію», ні про Закон України «Про доступ до публічної інформації». Згідно Кодексу №2755 платник податків має право (ст.17): 17.1.9. на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

За таких обставин, суд вважає, що оскільки дії з проведення зустрічних звірок щодо діяльності інших платників не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок і обов'язок забезпечити режим збереження податкової інформації, позовні вимоги не належить задовольняти.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості . Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову за правилами ч.2 ст.71 КАС України, відповідач довів правомірність оскаржуваних дій, у зв'язку із чим позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не належить задовольняти.

Відповідно до ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у задоволенні позову платника податків може бути відмовлено (лист ВАСУ від 01.11.2011 №1936/11/13-11). Суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази і з власної ініціативи витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для вирішення справи (ст.11 КАС України). З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Л.В.Трофімова