Постанова

від 16.12.2014 по справі 817/3734/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3734/14

16 грудня 2014 року 11год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сміховський М.М., представник Жученя Ю.Ю.,

відповідача: представник Ляшук Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Журавлина" (по тексту постанови - ТОВ фірма "Журавлина") звернулося з адміністративним позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001392200 від 16.10.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Так, на думку позивача, висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що бухгалтерські документи, якими оформлені господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВЕРАН ФОКС» (код ЄДРПОУ 37849423) в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року є первинними документами, оскільки мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Стверджує, що господарські операції позивача з даним контрагентом є реальними і підстав вважати їх безтоварними немає. У зв'язку з чим вважає висновки акта перевірки про порушення вимог Податкового кодексу України необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на припущеннях осіб, що здійснювали перевірку, а оспорюване податкове повідомлення-рішення протиправне та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав про що представником було подано відповідне письмове заперечення (вх. №23244/14 від 03.12.2014).

У запереченні вказує, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем 44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200 п.201.4 п.201.6 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2013 року на суму ПДВ 325 509, 06 грн.

Причиною вказаних порушень стала відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів по взаємовідносинах позивача із ТОВ «СЕВЕРАН ФОКС».

Зазначив, що перевіркою встановлено неможливість останніх здійснювати господарські операції по продажу товарів, внаслідок встановлення факту безтоварності господарських відносин із їх контрагентами по придбанню торгово-матеріальних цінностей.

Тим самим, вважає, що податкові зобов'язання по податку на додану вартість було збільшено позивачеві правомірно.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, на підставі наказу Сарненської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області від 29.08.2014 року № 392 було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Фірми «Журавлина» (код за ЄДРПОУ 13994640), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ТОВ «СЕВЕРАН ФОКС» (код ЄДРПОУ 37849423) за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, про що складено акт від 09.09.2014 p. за № 295/17-14/22/13994640.

В акті перевірки встановлено, що в порушення п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200 п.201.4 п.201.6 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість за листопад 2013 року па суму 325 509, 06 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Сарненською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2014 року Форми «Р» за №0001392200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняним товарам на суму 488264 грн. 49 коп. (в т.ч. 325509,96 грн. - основного платежу, 162754, 53 грн. - штрафних фінансових санкцій).

З вказаними висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ «Северан Фокс» уклало договір купівлі-продажу нафтопродуктів №13-161 від 12.11.2013 року з ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" код за ЄДРПОУ 13994640, згідно якого Постачальник: ТзОВ «Северан Фокс» код ЄДРПОУ 37849423, в особі директора Щербатка Віктора Володимировича, який діє на підставі Статуту та Покупець: ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" код за ЄДРПОУ 13994640 в особі директора Політила Володимировича, діючого на підставі Статуту, Постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити нафтопродукти, в подальшому «Товар» у відповідності до умов Договору та додаткових угод до поставки на кожну окрему партію товару визначаються відповідними додатковими угодами по нього договору, поставки на кожну окрему партію товару визначаються відповідними додатковими угодами до цього договору, узгодженими в договорі, які після їх підписання є невід'ємними частинами цього договору.

На виконання умов договору купівлі-продажу №13-161 від 12.11.2013 року суб'єктом господарювання ТзОВ «Северан Фокс» поставлено ПММ та виписано (оформлено) відповідні видаткові накладні: №337 від 13.11.2013, №339 від 14.11.2013, №341 від 18.11.2013, №360 від 28.11.2013; податкові накладні: №383 від 28.11.2013, №382 від 28.11.2013, №363 від 18.11.2013, №357 від 14.11.2013, №355 від 13.11.2013.

Суми податку на додану вартість згідно вищезазначених податкових накладних включено податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ листопад 2013р. та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Матеріалами справи стверджено, що перевезення вантажу здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ «Гувер» на замовлення ТзОВ «Северан Фокс», згідно товарно-транспортних накладних форми №1ТТН- (нафтопродукт):

- СФ-1311/13-2 від 13.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, водій ОСОБА_6, отримувач ТОВ ФІРМА"ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м.Сарни вул. Варшавська,6, відправник ТзОВ «Северан Фокс», пункт навантаження - пгт. Глеваха, із вказанням назви відправляємого груза- Бензин А-92, кількості-37840 л, густини - 745кг/м, маси нафтопродукту - 28191 кг, доручення №803 від 13.11.2013 р. через ОСОБА_7;

- СФ-1411/13-2 від 14.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_3, причіп НОМЕР_4, водій ОСОБА_8, отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ «Северан Фокс», пункт навантаження - с. Переяславське, із вказанням назви відправляємого груза- Бензин А-92, кількості - 40150 л, густини-736 кг/м, маси нафтопродукту-29550 кг, доручення №814 від 14.11.2013р. через ОСОБА_7 ;

- СФ-1811/13-1 від 18.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_5 причіп НОМЕР_6 водій ОСОБА_9, отримувач TOB ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м.Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ «Северан Фокс», пункт навантаження - с. Переяславське, із вказанням назви відправляємо груза - Бензин А-92, кількості - 38000 л, густини - 736кг/м, маси нафтопродукту - 27968 кг, доручення №821 від 18.11.2013 р. через ОСОБА_7;

- СФ-2811/13-1 від 28.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_7, причіп НОМЕР_8, водій ОСОБА_10, отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ «Северан Фокс», пункт навантаження - с.Переяславське, із вказанням назви відправляємого груза- Бензин А-92, кількості - 35740 л, густини - 741 кг/м, маси нафтопродукту - 26269 кг, доручення №835 28.11.2013 р. через ОСОБА_7 ;

- СФ-2911/13-2 від 29.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_7, причіп НОМЕР_8, водій ОСОБА_10, отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ «Северан Фокс», пункт навантаження - с.Переяславське, із вказанням назви відправляємого груза - Бензин А-92, кількості-35740 л, густини - 735 кг/м, маси нафтопродукту -26269 кг, доручення №835 від 2013 р. через ОСОБА_7 ;

- СФ-2911/13-1 від 29.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_9, причіп НОМЕР_2, водій ОСОБА_11 отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ «Северан Фокс», пункт навантаження - с.Переяславське, із вказанням назви відправляємо груза- Бензин А-92, кількості-37840 л, густини - 736 кг/м, маси нафтопродукту -27850 кг, доручення №835 від 28.11.2013 р. через ОСОБА_7

У частині посилання відповідача на те, що у товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові реквізити, а саме: в товарно-транспортних накладних відсутні дані щодо дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати і часу прибуття до вантажоодержувача, також в графі «пункт навантаження» вказано лише пгт.Глеваха, с.Переяславське без зазначення повної адреси платника (покупця), відтак перевіркою не можливо підтвердити факт транспортування та передачі товару (ПММ) від постачальника до покупця, суд вказує, що факт виконання умов договору поставки сторонами, факт транспортування і безпосередньої передачі товару, окрім ТТН, повністю підтверджується і іншими первинними обліковими документами, наданими для перевірки і описаними в Акті (договір купівлі-продажу, видаткова накладна, податкова накладна, видана довіреність на отримання TMЦ оприбуткування ПММ тощо), що підтверджують обсяг, вартість поставлених ПММ, час розвантаження, особу, що прийняла ПММ, оплату.

Так, на реалізовану продукцію отримано довіреності за №835 від 28.11.2013 року, №821 від 18.11.2013 року, №14 від 14.11.2013 року, №803 від 13.11.2013 року, що видані ОСОБА_7 (паспортні дані: серія НОМЕР_10 виданий 01.04.1996 р. Сарненським УМВС України в Рівненській області).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар (надані роботи, послугу) проводились у безготівковій формі - ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" перерахувало через філію AT «Укрексімбанк» (МФО 333539, р/р банку 2600500011623) в листопаді 2013 року на розрахунковий рахунок ТзОВ «Северан Фокс» згідно договору та поставленого ПММ, що стверджується платіжними дорученнями: №1155 від 15.11.2013, №1228 від 18.11.2013, №1135 від 13.11.2013, №1153 від 14.11.2013, №1154 від 14.11.2013, №1232 від 19.11.2013, №1338 від 28.11.2013, №1339 від 28.11.2013.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" є безпосереднім отримувачем ПММ та реалізовує останні через власну мережу АЗС; Реалізація нафтопродуктів в бухгалтерському обліку відображено згідно даних аналізу бухгалтерських рахунків: 702 «Дохід від реалізації товарів», 791 «Результат операційної діяльності» за листопад 2013 року.

Матеріалами справи стверджено, що придбане ПММ - Бензин А-76 платником податків ТзОВ «Северан Фокс» надано для ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА сертифікат відповідності виданий ДКУзПТРСП ДСС на бензин автомобільний А-76, термін дії 07.03.2012 року до 05.03.2014 року та сертифікат видано виробнику продукції Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти с.Андріївка Балаклійського району Харківської області код ЄДРПОУ 25751368, що є підрозділом Управління з переробки газу та газового конденсату, 39420 Україна, с.Базилівщина, Машивського району, Полтавської області, вул. Польова, 6; на придбане ПММ- Бензин А-92 платником податків ТзОВ «Северан Фокс» надано для ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА сертифікат відповідності виданий ДКУзПТРСП ДСС на бензин автомобільний А-92 термін дії з 19.03.2012 року до 10.03.2014 року та сертифікат видано виробнику продукції Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти с.Андріївка Балаклійського району Харківської області код ЄДРПОУ 25751368, що є підрозділом Управління з переробки газу та газового конденсату, 39420, Україна, с. Базилівщина, Машивського району, Полтавської області, вул. Польова, 6.

Суд зазначає, що податковим органом не оспорюється фактична наявність ТОВ Фірма «Журавлина» за юридичною адресою, а також не ставиться під сумнів наявність персоналу, дозволів та сертифікатів, необхідних для здійснення господарської діяльності в сфері торгівлі ПММ, а також ведення Товариством бухгалтерського і податкового обліку та подання відповідної звітності.

Таким чином, податковим органом не ставиться під сумнів право- та дієздатність і Фірма «Журавлина» та наявність всіх необхідних повноважень та ресурсів для здійснення господарської діяльності, в тому числі і в сфері торгівлі ПММ.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд врахував наступне.

Оцінюючи вищенаведені висновки акта перевірки, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд враховує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (електрообладнання) та послуг (автотранспортних) відсутні. Суд вважає, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту товариства сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, відсутні, оскільки отримання такого товару за договорами купівлі-продажу не суперечить чинному законодавству, та є такими, що спрямовані на отримання доходів, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Надані позивачем податкові, видаткові накладні, розрахункові документи в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані видаткові, податкові накладні не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, суд робить висновок, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

ТОВ Фірма «Журавлина» на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та правомірності включення до податкових зобов'язань і складу податкового кредиту з ПДВ подано суду копії вищевказаних доказів.

Надані докази у ході розгляду справи є підставою для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагентів, які мали статус платників податку на додану вартість. Вказані документи відображають реальність господарської операції, її зв'язок з господарською діяльністю, а також використання придбаних товарів робіт (послуг) у власній господарській діяльності.

При цьому, судом береться до уваги той факт, що ТОВ «СЕВЕРАН ФОКС», є діючим, на момент здійснення господарських операцій проведення перевірки не перебувало у процесі припинення чи банкрутства, установчі документи не були визнані недійсними, проти включених в ЄДР посадових осіб даного Товариства не порушено кримінальних справ щодо фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків (сприяння третім особам в такому ухиленні).

У суду немає підстав вважати, що правочини між підприємствами ТОВ Фірма «Журавлина» та ТОВ «СЕВЕРАН ФОКС» не спрямовані на реальне настання наслідків.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч Закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим, вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. В матеріалах справи є докази реальності виконання господарських зобов'язань, що спростовує висновок відповідача про нікчемність правочинів.

Судом також врахована правова позиція, викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

По суті справи витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку позивача.

Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування чи формування витрат платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету

Також суд врахував, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відтак, результати перевірки контрагента позивача, контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

Таким чином, податковий кредит за охоплений перевіркою період, формувався позивачем у повній відповідності до вимог чинного податкового законодавства на підставі належним чином оформлених первинних документів обліку, обґрунтовано та правомірно, а висновки податкового органу про протилежне є безпідставними та необгрунтованими.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області №0001392200 від 16.10.2014.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487, 20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.