Ухвала

від 29.01.2015 по справі 817/3734/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"29" січня 2015 р. Справа № 817/3734/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук М.М. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" грудня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Журавлина".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області №0001392200 від 16.10.2014.

Присуджено на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487, 20 грн.

В апеляційній скарзі Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновку суду не відповідають обставинам, встановленим під час перевірки та не враховано акт ДПІ у Солом»янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ Фірми "Журавлина" (код за ЄДРПОУ 13994640), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ТОВ "СЕВЕРАН ФОКС" (код ЄДРПОУ 37849423), за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, Сарненською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області складено акт від 09.09.2014 за № 295/17-14/22/13994640 в якому встановлено порушення товариством п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200 п.201.4 п.201.6 п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість за листопад 2013 року па суму 325 509, 06 грн.

16 жовтня 2014 року, на підставі вказаного акту, Сарненською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від Форми "Р" за №0001392200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняним товарам на суму 488264 грн. 49 коп. (в т.ч. 325509,96 грн. - основного платежу, 162754, 53 грн. - штрафних фінансових санкцій).

Суд першої інстанції, перевіряючи спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що його прийнято протиправно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" код за ЄДРПОУ 13994640 уклало договір купівлі-продажу нафтопродуктів №13-161 від 12.11.2013 року з ТзОВ "Северан Фокс", згідно якого, Постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити нафтопродукти, в подальшому "Товар" у відповідності до умов Договору та додаткових угод до поставки на кожну окрему партію товару визначаються відповідними додатковими угодами по нього договору, поставки на кожну окрему партію товару визначаються відповідними додатковими угодами до цього договору, узгодженими в договорі, які після їх підписання є невід'ємними частинами цього договору.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору купівлі-продажу №13-161 від 12.11.2013 року, суб'єктом господарювання ТзОВ "Северан Фокс" поставлено ПММ та виписано (оформлено) відповідні видаткові накладні: №337 від 13.11.2013, №339 від 14.11.2013, №341 від 18.11.2013, №360 від 28.11.2013; податкові накладні: №383 від 28.11.2013, №382 від 28.11.2013, №363 від 18.11.2013, №357 від 14.11.2013, №355 від 13.11.2013.

Суми податку на додану вартість згідно вищезазначених податкових накладних включено податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ листопад 2013р. та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що перевезення вантажу здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ "Гувер" на замовлення ТзОВ "Северан Фокс", згідно товарно-транспортних накладних форми №1ТТН- (нафтопродукт):

- СФ-1311/13-2 від 13.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, водій ОСОБА_5, отримувач ТОВ ФІРМА"ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м.Сарни вул. Варшавська,6, відправник ТзОВ "Северан Фокс", пункт навантаження - пгт. Глеваха, із вказанням назви відправляємого груза- Бензин А-92, кількості-37840 л, густини - 745кг/м, маси нафтопродукту - 28191 кг, доручення №803 від 13.11.2013 р. через ОСОБА_6;

- СФ-1411/13-2 від 14.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_3, причіп НОМЕР_4, водій ОСОБА_7, отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ "Северан Фокс", пункт навантаження - с. Переяславське, із вказанням назви відправляємого груза- Бензин А-92, кількості - 40150 л, густини-736 кг/м, маси нафтопродукту-29550 кг, доручення №814 від 14.11.2013р. через ОСОБА_6 ;

- СФ-1811/13-1 від 18.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_5, причіп НОМЕР_6, водій ОСОБА_8, отримувач TOB ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м.Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ "Северан Фокс", пункт навантаження - с. Переяславське, із вказанням назви відправляємо груза - Бензин А-92, кількості - 38000 л, густини - 736кг/м, маси нафтопродукту - 27968 кг, доручення №821 від 18.11.2013 р. через ОСОБА_6;

- СФ-2811/13-1 від 28.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_7, причіп НОМЕР_8, водій ОСОБА_9, отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ "Северан Фокс", пункт навантаження - с.Переяславське, із вказанням назви відправляємого груза- Бензин А-92, кількості - 35740 л, густини - 741 кг/м, маси нафтопродукту - 26269 кг, доручення №835 28.11.2013 р. через ОСОБА_6 ;

- СФ-2911/13-2 від 29.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_7, причіп НОМЕР_8, водій ОСОБА_9, отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ "Северан Фокс", пункт навантаження - с.Переяславське, із вказанням назви відправляємого груза - Бензин А-92, кількості-35740 л, густини - 735 кг/м, маси нафтопродукту -26269 кг, доручення №835 від 2013 р. через ОСОБА_6 ;

- СФ-2911/13-1 від 29.11.2013р.: автомобіль НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, водій ОСОБА_10 отримувач ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" пункт розвантаження - м. Сарни вул. Варшавська, 6, відправник ТзОВ "Северан Фокс", пункт навантаження - с.Переяславське, із вказанням назви відправляємо груза- Бензин А-92, кількості-37840 л, густини - 736 кг/м, маси нафтопродукту -27850 кг, доручення №835 від 28.11.2013 р. через ОСОБА_6

Наявність зазначених накладних податковим органом не заперечується. Однак, податковий орган посилався на те, що у товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові реквізити, а саме: відсутні дані щодо дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, дати і часу прибуття до вантажоодержувача, також в графі "пункт навантаження" вказано лише пгт.Глеваха, с.Переяславське без зазначення повної адреси платника (покупця), відтак перевіркою не можливо підтвердити факт транспортування та передачі товару (ПММ) від постачальника до покупця, суд вказує, що факт виконання умов договору поставки сторонами, факт транспортування і безпосередньої передачі товару, окрім ТТН, повністю підтверджується і іншими первинними обліковими документами, наданими для перевірки і описаними в Акті (договір купівлі-продажу, видаткова накладна, податкова накладна, видана довіреність на отримання TMЦ оприбуткування ПММ тощо), що підтверджують обсяг, вартість поставлених ПММ, час розвантаження, особу, що прийняла ПММ, оплату.

Суд першої інстанції обґрунтованого відхилив зазначені посилання, оскільки вказані товарно-транспортні накладні не складалися позивачем, а тому він не може нести відповідальність за їх оформлення.

Разом з тим, на реалізовану продукцію отримано довіреності за №835 від 28.11.2013 року, №821 від 18.11.2013 року, №14 від 14.11.2013 року, №803 від 13.11.2013 року, що видані ОСОБА_6 (паспортні дані: серія НОМЕР_9 виданий 01.04.1996 р. Сарненським УМВС України в Рівненській області).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар (надані роботи, послугу) проводились у безготівковій формі - ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" перерахувало через філію AT "Укрексімбанк" (МФО 333539, р/р банку 2600500011623) в листопаді 2013 року на розрахунковий рахунок ТзОВ "Северан Фокс" згідно договору та поставленого ПММ, що стверджується платіжними дорученнями: №1155 від 15.11.2013, №1228 від 18.11.2013, №1135 від 13.11.2013, №1153 від 14.11.2013, №1154 від 14.11.2013, №1232 від 19.11.2013, №1338 від 28.11.2013, №1339 від 28.11.2013.

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА" є безпосереднім отримувачем ПММ та реалізовує останні через власну мережу АЗС; Реалізація нафтопродуктів в бухгалтерському обліку відображено згідно даних аналізу бухгалтерських рахунків: 702 "Дохід від реалізації товарів", 791 "Результат операційної діяльності" за листопад 2013 року.

Також, належними доказами підтверджено, що придбане ПММ - Бензин А-76 платником податків ТзОВ "Северан Фокс" надано для ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА сертифікат відповідності виданий ДКУзПТРСП ДСС на бензин автомобільний А-76, термін дії 07.03.2012 року до 05.03.2014 року та сертифікат видано виробнику продукції Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти с.Андріївка Балаклійського району Харківської області код ЄДРПОУ 25751368, що є підрозділом Управління з переробки газу та газового конденсату, 39420 Україна, с.Базилівщина, Машивського району, Полтавської області, вул. Польова, 6; на придбане ПММ- Бензин А-92 платником податків ТзОВ "Северан Фокс" надано для ТОВ ФІРМА "ЖУРАВЛИНА сертифікат відповідності виданий ДКУзПТРСП ДСС на бензин автомобільний А-92 термін дії з 19.03.2012 року до 10.03.2014 року та сертифікат видано виробнику продукції Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти с.Андріївка Балаклійського району Харківської області код ЄДРПОУ 25751368, що є підрозділом Управління з переробки газу та газового конденсату, 39420, Україна, с. Базилівщина, Машивського району, Полтавської області, вул. Польова, 6.

З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що надані позивачем податкові, видаткові накладні, розрахункові документи в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Докази того, що вказані видаткові, податкові накладні не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано, а тому позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість по вказаних господарських операціях до податкового кредиту.

Такі дії позивача узгоджуються з приписами податкового законодавства, а досліджені судом докази спростовують висновки акту перевірки, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (електрообладнання) та послуг (автотранспортних) відсутні. Суд вважає, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту товариства сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, відсутні, оскільки отримання такого товару за договорами купівлі-продажу не суперечить чинному законодавству, та є такими, що спрямовані на отримання доходів, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, а підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Досліджені судом первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Окрім того, судом безспірно встановлено, що на час укладення договорів та на момент здійснення господарських операцій, проведення перевірки ТОВ "СЕВЕРАН ФОКС" не перебувало у процесі припинення чи банкрутства, установчі документи не були визнані недійсними, проти включених в ЄДР посадових осіб даного Товариства не порушено кримінальних справ щодо фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків (сприяння третім особам в такому ухиленні).

Надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо нікчемності укладеного правочину, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України, обґрунтовано виходив з того, що правочин, укладений між позивачем та контрагентом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Також, обгрунтовано відхилено судом першої інстанції і посилання податкового органу на акт перевірки ДПІ у Солом»янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, оскільки витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку позивача.

Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування чи формування витрат платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету

Також, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції врахував, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відтак, результати перевірки контрагента позивача, контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання спірних господарських операцій.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий кредит за охоплений перевіркою період, формувався позивачем у повній відповідності до вимог чинного податкового законодавства на підставі належним чином оформлених первинних документів обліку, обґрунтовано та правомірно.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" грудня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" січня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина" вул.Варшавська,9-А,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Широка,18,м.Сарни,Рівненська область,34500

- ,