Постанова

від 18.12.2014 по справі 826/14195/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14195/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Медирент" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Медирент" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Екніс-Україна" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку апелянта з питань перевірки податкового законодавства з податку на прибуток та прибутку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.11.2011 року по 30.11.2013 року.

За результатами перевірки було складено акт № 162/1-26-50-22-03-22956058 від 30 квітня 2014 року, в якому встановлено порушення апелянтом п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на прибуток на загальну суму 689 273 грн. та порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість за загальну суму 656 141 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкове-повідомлення рішення № 0004982203 від 21.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 860 657 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004972203 від 21.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 820 178 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено можливість правомірного формування податкової вигоди за спірними операціями та не доведено підстав для формування господарських операцій з контрагентом.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Щодо господарських операцій апелянта з ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія», колегія суддів зазначає наступне.

Між апелянтом та ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія» укладено договір № 11071 від 05.10.2011 року про надання послуг щодо вивчення ситуації на ринку супутникових комунікацій для Інтернет-технологій.

ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія» провело аналіз і підготувало аналітичний звіт по вивченню ситуації на ринку супутникових комунікацій для Інтернет-технологій, який було надано під час перевірки.

На підтвердження вищезазначених зобов'язань, апелянт та ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія» підписали акт здачі-приймання № 1 від 08.11.2011 року.

Відповідно до платіжного доручення № 209 від 11.11.2011 року апелянт сплатив ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія» кошти в сумі 19 500 грн.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія» апелянтом надано копії наступних документів: акту здачі-приймання наданих послуг № 1 від 08.11.2011 року; податкової накладної № 1 від 08.11.2011 року; звіту та картки-рахунку № 361.

Щодо господарських операцій апелянта з ПП «Гранд-Сервіс», колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ "НВП Медирент" та ПП «Гранд-Сервіс» укладено угоду № 111008 від 30.12.2011 року, згідно з якою ПП «Гранд-Сервіс» зобовязувалось надати послуги по підтримці та супроводу інформаційних технологій.

Зазначені в угоді послуги ПП «Гранд-Сервіс» виконані в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-приймання № 020205 від 02.02.2012 року, № 050303 від 03.05.2012 року, № 060505 від 05.06.2012 року, № 070208 від 02.07.2012 року, № 080107 від 01.08.2012 року та № 090305 від 03.09.2012 року. В додатках до даних актів наводиться детальний перелік послуг, які були надані.

Надані послуги були оплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 128 від 14.03.2012 року, № 320 від 22.06.2012 року, № 428 від 14.08.2012 року, № 475 від 30.08.2012 року, № 510 від 10.09.2012 року.

Між ТОВ "НВП Медирент" та ПП «Гранд-Сервіс» укладено договір № 12006 від 18.01.2012 року, відповідно до умов якого ПП «Гранд-Сервіс» зобов'язувалось надати консультаційні послуги щодо формування та розробки аналітичних, статистичних та прогнозних звітів.

На підтвердження вищезазначених зобов'язань, апелянт та ПП «Гранд-Сервіс» підписали акт здачі-приймання № 021602 від 16.02.2012 року.

ТОВ "НВП Медирент" сплатило на користь ПП «Гранд-Сервіс» кошти за надані послуги відповідно до платіжних доручень № 200 від 20.04.2012 року та № 763 від 26.12.2012 року.

Між ТОВ "НВП Медирент" та ПП «Гранд-Сервіс» укладено договір № 12027 від 22.05.2012 року, відповідно до якого надано послуги з модернізації програмного забезпечення прикладних систем.

На підтвердження вищезазначених зобов'язань, апелянт та ПП «Гранд-Сервіс» підписали акт здачі-приймання № 073009 від 30.07.2012 року.

ТОВ "НВП Медирент" сплатило на користь ПП «Гранд-Сервіс» кошти за надані послуги відповідно до платіжних доручень № 428 від 14.08.2012 року, № 481 від 03.09.2012 року та № 531 від 18.09.2012 року.

В рамках договорів № 12028 від 22.06.2012 року, № 12048 від 06.08.2012 року та № 12049 від 20.08.2012 року позивачу надано послуги з розробки ескізів курсів дистанційного навчання та реалізації веб-порталу для забезпечення анкетування громадян щодо отримання різних видів соціальної допомоги та компенсаційних витрат.

Надані ПП «Гранд-Сервіс» послуги ТОВ "НВП Медирент" оплатило в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 622 від 26.12.2012 року, № 638 від 05.11.2012 року та № 661 від 12.11.2012 року.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Українська незалежна інноваційна консалтингова компанія» та ПП «Гранд-Сервіс» позивачем до матеріалів справи долучено податкові та видаткові накладні, які відповідають нормам, встановленим чинним законодаством.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність господарських відносин з контрагентами підтверджується належним чином укладеними договорами, видатковими та податковими накладними, що підтверджують факт постачання товару, та платіжними дорученнями про перерахування коштів за надані послуги.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами та оформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

Тобто, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії податкових, видаткових накладних, які відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996-XIV є первинними документами бухгалтерського обліку, що фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновки податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники податку та їм присвоєно індивідуальні податкові номери.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, які на момент здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано, а отже вони підлягають скасуванню.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Медирент" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0004972203 та 0004982203 від 21 травня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Медирент", сплачений при поданні до суду позовної заяви, в сумі 3361 грн. 67 коп. відповідно до квитанції № 275 від 11 вересня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Медирент", сплачений при поданні апеляційної скарги, в сумі 1680 грн. 84 коп. відповідно до квитанції № 410 від 20 листопада 2014 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.