Ухвала

від 10.12.2014 по справі 815/547/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/547/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ОРІОН-ТЕХНО» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.2013 року № 00002072260 та № 0002062260,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ПП «ОРІОН-ТЕХНО» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.12.2013 року № 0002072260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 256094 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013 р. № 0002062260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 282248 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч законодавству та не ґрунтуються на наявних у ПП «ОРІОН-ТЕХНО» первинних документах. Під час здійснення перевірки перевіряючим були надані усі первинні документи, складені на виконання господарських операцій позивача. Зазначені документи були проаналізовані фахівцями відповідача, їх зміст та порядок складання не викликав жодних зауважень. Поряд з цим, податковий орган в акті перевірки посилається на податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, яка не дає жодних правових підстав для висновків про нереальність господарських операцій з ПП «ОРІОН-ТЕХНО».

До того ж, позивач вказував, що документи, на які посилається відповідач є скасованими, а саме, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 р. по справі № 815/6863/13-а було скасовано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Престиж Строй 2012», а ТОВ «АВС Ресурси» оскаржило до суду висновки Кіровоградської ОДПІ, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 14.06.2011 р. № 51/23-6/37231724. Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 р. визнаний протиправним та скасований наказ Кіровоградської ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АВС Ресурси», визнані протиправними висновки акту перевірки щодо безпідставності формування підприємствами-покупцями податкового кредиту за рахунок сум ПДВ та сформованих податкових зобов'язань підприємствами-постачальниками ТОВ «АВС Ресурси».

З урахуванням наведеного, позивач вважав протиправними податкові повідомлення-рішення від 25.12.2013 року № 00002072260 та № 0002062260, прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області за результатами перевірки ПП «ОРІОН-ТЕХНО».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.12.2013 року № 00002072260 та № 0002062260.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 508776 ПП «ОРІОН-ТЕХНО» зареєстроване як юридична особа 13.10.1999 р. (номер запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію - 15561080006006730).

Згідно даних довідки з ЄДРПОУ серії АА № 729020 ПП «ОРІОН-ТЕХНО» здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, установлення та монтаж машин та устаткування, будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, складське господарство, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Відповідно до п. 2.4 акту перевірки підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.10.1999 р. № 5060, зареєстроване платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.10.1999 р. № 22809380 (іпн - 305881415424).

У період з 21.11.2013 р. по 27.11.2013 р. на підставі направлень від 06.11.2013 р. № 000974/910, № 000975/911, виданих ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, ОСОБА_1, головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, ОСОБА_2, головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Одеській області від 30.04.2013 р., та наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.11.2013 р. № 1108, проведено позапланову виїзну перевірку ПП «ОРІОН-ТЕХНО» (код ЄДРПОУ - 30588146) з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої був складений акт від 06.12.2013 р. № 3157/15-53-22-6/30588146.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (надалі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «ОРІОН-ТЕХНО» пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 227783 грн., в т.ч. по періодах: 1 квартал 2011 р. на 6393 грн., 2 квартал 2011 р. на 3535 грн., 3 квартал 2012 р. на 217855 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість всього на суму 173457 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2011 р. - 563 грн., березень 2011 р. - 4550 грн.,квітень 2011 р. - 3073 грн., листопад 2011 р. - 91195 грн., червень 2012 р. - 49400 грн., липень 2012 р. - 24676 грн.

Згідно вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013 року № 0002072260, яким ПП «ОРІОН-ТЕХНО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 173457 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 82637 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013 р. № 0002062260, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 227783 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 54465 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, товар використовувався в господарській діяльності позивача.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Стосовно господарських відносин ПП «ОРІОН-ТЕХНО» (замовник) з ТОВ «Престиж Строй 2012» (підрядник) слід зазначити наступне.

У травні 2012 р. відповідно до договору підряду від 21.05.2012 р. № 8, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок по виконанню робіт на об'єкті: «Сивашская ВЕС мощностью 5МВт 1-я очередь строительства мощностью 1,72МВт из 16ВЕУ типа USW 56-100, 2-я очередь из 1-й ВЕУ Т600-48, 3-я очередь из 1-й ВЕУ Т600-48 с АСКУЕ».

Вказаний договір підтверджується наступними первинними документами: акти прийомки виконаних будівельних робіт форми КБ-2, підсумкова відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та затрати форми КБ-3, податкові накладні.

У червні 2012 р. відповідно до договору підряду від 12.06.2012 р. № 9, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок по виконанню робіт на об'єкті: «Тарханкутская ВЕС 12-я очередь строительства».

На підтвердження виконання цього договору позивачем надано договірну ціну на будівництво вищезазначеного об'єкта, розрахунки витрат на будівництво, локальний кошторис на монтаж ВЕУ, підсумкову відомість до локального кошторису, акт прийомки виконаних будівельних робіт, довідка про вартість будівельних робіт та затрати.

Підтвердженням оплати виконаних робіт є квитанції з АТ «Імексбанк» по рахунку ПП «ОРІОН-ТЕХНО».

З матеріалів справи також вбачається, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «АВС Ресурси» відповідно до договору підряду від 17.02.2011 р. № 17/-2, згідно з яким ПП «ОРІОН-ТЕХНО» доручає, а ТОВ «АВС Ресурси» (підрядник) приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по ТП. Комплекс робіт включає в себе поставку необхідних матеріалів та електромонтажні роботи на ТП.

Контрагентом позивача ТОВ «АВС Ресурси» було здійснено поставку товарів ПП «ОРІОН-ТЕХНО», що підтверджується рахунками-фактурами та податковими накладними.

На підтвердження виконання електромонтажних робіт ТОВ «АВС Ресурси» позивачем надано акти прийомки виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрати, виписки банку по рахунку ПП «ОРІОН-Техно», податкові накладні.

До того ж, у перевіряємому періоді ПП «ОРІОН-ТЕХНО» (покупець) мало господарські відносини з ТОВ «Аван-Тайм.Зовнішторг» (постачальник):

відповідно до договору купівлі-продажу від 13.10.2011 р. № 26, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити в обумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Поставці за цим договором підлягає товар згідно специфікації.

До даного договору додаються специфікації із зазначенням найменування товару, його кількості та вартості.

Згідно договору купівлі-продажу від 18.11.2011 р. № 29 згідно з яким постачальник зобов'язується поставити в обумовлені строки покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Поставці за цим договором підлягає товар згідно специфікації.

До даного договору додаються специфікації із зазначенням найменування товару, його кількості та вартості.

На підтвердження виконання вищезгаданих договорів позивачем надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку по рахунку ПП «ОРІОН-ТЕХНО» про оплату товару.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив із наступного.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

На підставі пункту 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За правилами ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В контексті наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підставі ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За правилами п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Слід також відзначити, що надані позивачем документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Престиж Строй 2012», ТОВ «Аван-Тайм.Зовнішторг», ТОВ «АВС Ресурси» не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ПП «ОРІОН-ТЕХНО» та вказаними контрагентами.

При цьому не можна погодитись з висновком податкового органу щодо порушень ПП «ОРІОН-ТЕХНО» по господарським операціям з ТОВ «Престиж Строй 2012», ТОВ «Аван-Тайм.Зовнішторг», ТОВ «АВС Ресурси» з огляду на таке.

По-перше, податковим органом не доведено нереальності спірних господарських операцій, так як мотивом для судження відповідача про безтоварність спірних правочинів є висновок про відсутність виробничої бази (складів, транспортних засобів, технічного персоналу та інш.) у контрагентів ТОВ «Престиж Строй 2012», ТОВ «Аван-Тайм.Зовнішторг», ТОВ «АВС Ресурси». З наведеного відповідач робить висновок про нереальність господарських операцій з закупівлі будівельних матеріалів та здійсненні будівельних робіт між ПП «ОРІОН-ТЕХНО» та вищевказаними контрагентами.

По-друге, в матеріалах справи міститься постанова Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 р. по справі № 815/6863/13-а, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо коригування показників податкової звітності Приватного підприємства "Оріон-техно" з податку на додану вартість за серпень 2012 року та січень 2013 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області поновити показники податкової звітності Приватного підприємства "Оріон-техно" з податку на додану вартість за серпень 2012 року та січень 2013 року та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 30.09.2013 року № 0001172260.

В силу приписів ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.

Вищевказана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.

Контрагент ТОВ «АВС Ресурси» оскаржило до суду висновки Кіровоградської ОДПІ, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 14.06.2011 р. № 51/23-6/37231724. Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2011 р. визнаний протиправним та скасований наказ Кіровоградської ОДПІ від 14.06.2011 р. № 1604 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АВС Ресурси», визнані неправомірними дії Кіровоградської ОДПІ щодо проведення такої перевірки, визнані протиправними висновки акту перевірки щодо безпідставності формування підприємствами-покупцями податкового кредиту за рахунок сум ПДВ та сформованих податкових зобов'язань підприємствами-постачальниками ТОВ «АВС Ресурси».

Зазначена постанова набрала законної сили 24.11.2011 р., що підтверджується листом Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 р. № 3142/14.

Водночас, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нереальність правочинів.

Слід також зазначити, що на час здійснення господарської операції між позивачем та контрагентами - постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

При цьому в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ПП «ОРІОН-ТЕХНО» та його контрагенти ТОВ «Престиж Строй 2012», ТОВ «Аван-Тайм.Зовнішторг», ТОВ «АВС Ресурси» є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

Отже, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

В ході судового розгляду, позивач наймав субпідрядників ТОВ «Престиж Строй 2012» та ТОВ «АВС Ресурси» для виконання своїх договірних зобов'язань перед ТОВ «ИССО», ТОВ «Сивашенергопром», що підтверджується матеріалами справи.

Придбані будівельні матеріали у ТОВ «Аван-Тайм.Зовнішторг» були використані позивачем для проведення будівельних робіт за договорами підряду.

До того ж, в матеріалах справи містяться акти списання товарно-матеріальних цінностей відповідно до яких будівельні матеріали, придбані у ТОВ «Аван-Тайм.Зовнішторг» були списані позивачем у зв'язку з використанням їх при виконанні робіт на Тарханкутській ВЕС.

Водночас, чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновку податкового органу, викладеного в акті перевірки від 06.12.2013 р. № 3157/15-53-22-6/30588146.

Апеляційним судом у приватного підприємства «ОРІОН-ТЕХНО» були витребувані докази, які на спростування доводів апеляційної скарги підтверджують факт виконання будівельних робіт (а.с. 191-197, 202-243).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач надав належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, товар використовувався в господарській діяльності позивача, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства «ОРІОН-ТЕХНО» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі у справі № 815/547/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян