Постанова

від 22.12.2014 по справі 825/3607/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/3607/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Сірого І.О.,

за участі представника позивача Борон С.М.,

за участі представника відповідача Залоги О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект"" до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Чернігівській області про визнання відмови протипраною та зобов'язання надати дозвіл, -

В С Т А Н О В И В:

14.11.2014 Публічне акціонерне товариство "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" (далі - позивач, ПАТ "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект") звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державного агенства земельних ресурсів України у Чернігівській області в наданні дозволу Публічному акціонерному товариству "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,9209 га в оренду для обслуговування єдиного майнового комплексу;

- зобов'язати Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у Чернігівській області надати Публічному акціонерному товариству "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,9209 га в оренду для обслуговування єдиного майнового комплексу на території Серединської сільської ради Чернігівського району в с. Серединка, вул.. Жовтнева, 2 за межами населеного пункту.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 08.12.2010 та від 21.12.2010, посвідчених приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за №3926 та за №4110, Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський проектно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект» прийняв у власність єдиний майновий комплекс за адресою: с. Серединка Чернігівського району, вул.Жовтнева, 2 за межами населеного пункту, загальною площею 5298,2 кв.м. Листами від 03.02.2014 №10 та від 12.03.2014 №25 позивач звертався до відповідача з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,9209 га в оренду для обслуговування єдиного майнового комплексу. Однак, листом від 07.05.2014 за №32-25-0,31-3057/2-14 відповідачем відмовлено в наданні дозволу в зв'язку з тим, що земельна ділянка, яка запроектована до відведення, включена до державного акту на право колективної власності на землю колишнього сільськогосподарського ЗАТ «Агрокомсинтез» серії ЧН №022, який на сьогоднішній день не скасовано. Але відповідно до ухвали Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2011 по справі № 9/70б/3б/3б(5/67б/49б/44б/12б/117б/5б/ 4б/3б) ліквідовано(припинено діяльність) банкрута - Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрокомсинтез» (код ЄДРПОУ 03795477). 04 лютого 2011 року записом за номером 10601170005000915 в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стан суб'єкта - Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства фірма «АГРОКОМСИНТЕЗ» припинено.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 08.12.2010 та 21.12.2010, посвідчених приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 за №3926 та за №4110, Відкрите акціонерне товариство «Чернігівський проектно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект» прийняв у власність єдиний майновий комплекс за адресою: с. Серединка Чернігівського району, вул.Жовтнева, 2 за межами населеного пункту, загальною площею 5298,2 кв.м (а.с.11-20).

Листом від 03.02.2014 №10 позивач звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,9209 га в оренду за адресою: с. Серединка, вул. Жовтнева,2 Чернігівського району, Чернігівської області, для обслуговування єдиного майнового комплексу що 03.02.2014 №10 позивачем було направлено начальнику Головного управління Держкомагенства у Чернігівській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 3,9209 га за адресою: с. Серединка, вул. Жовтнева,2 Чернігівського району, Чернігівської області, для обслуговування єдиного майнового комплексу (а.с.8).

12.03.2014 позивачем до начальника Головного управління Держкомагенства у Чернігівській області було надіслано лист вих. №25 про повторний розгляд заяви та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 3,9209 га за адресою: с. Серединка, вул. Жовтнева,2 Чернігівського району, Чернігівської області, для обслуговування єдиного майнового комплексу (а.с.9).

Листом від 07.05.2014 Головне управління Держземагенства у Чернігівській області відмовило позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 3,9209 га за адресою: с. Серединка, вул. Жовтнева,2 Чернігівського району, Чернігівської області, для обслуговування єдиного майнового комплексу з підстав, що вказана земельна ділянка, включена до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН №022, що виданий ЗАТ «Агрокомсинтез» на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації №65 від 22.11.1995 та зареєстрований в книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю за №39 від 22.11.1995 та який на сьогоднішній день не скасовано та з підстав, що господарські двори не є землями державної власності (а.с.10).

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що судовим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2011 №9/70б/3б/3б/(5/67б/4 припинено юридичну особу Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство фірма «Агрокомсинтез» у зв'язку з визнанням її банкрутом, а також про відсутність юридичних осіб -правонаступників (а.с.67-69).

04.02.2011 внесено запис за 10601170005000915 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про державну реєстрацію припинення Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства фірма «Агрокомсинтез» за судовим рішенням.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

З положень статті 2 Земельного кодексу України вбачається, що земельні відносини - це відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Згідно статті 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; тощо.

Статтею 30 Земельного кодексу України передбачено, що при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку. Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частина 5 статті 116 Земельного кодексу України встановлює, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що право колективної власності на земельну ділянку площею 3,9209 га за адресою: с. Серединка, вул. Жовтнева,2 Чернігівського району, Чернігівської області Сільськогосподарського ЗАТ «Агрокомсинтез» припинено з моменту внесення запису 04.02.2011 за 10601170005000915 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи, оскільки вказані землі не перейшли в порядку правонаступництва, так як остання виключає правонаступництво.

Вказана правова позиція також висловлена і Верховним судом України у постанові від 21 лютого 2011 року по справі за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Фороської селищної ради Автономної Республіки Крим, треті особи - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Кримський державний агротехнологічний університет про скасування рішень.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на частину першу статті 30 Земельного кодексу України, оскільки на момент звернення позивача до відповідача процедура ліквідації сільськогосподарського підприємства вже була завершена, а юридична особа припинена, а тому державний акт на право колективної власності на землю серії ЧН-022, виданий ЗАТ «Агрокомсинтез» та зареєстрований в книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю за №39 від 22.11.1995 не відображає ні фактичного, ні юридичного статусу землеволодіння.

Крім того, суд зауважує, що в постанові Київського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Чернігівський проектно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект» до Чернігівської районної державної адміністрації та Головного управління Державного агенства земельних ресурсів України в Чернігівській області про переведення земель і скасування державного акту зазначено, що державний акт є нікчемним у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Статтею 122 Земельного кодексу України розмежовано повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Так, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 6 вересня 2012 року №5245 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» встановлено, що у державній власності залишаються землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Разом з тим, згідно із статтею 22 Земельного кодексу України землі під господарськими будівлями і дворами є землями сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя).

Оскільки, право колективної власності на вказану земельну ділянку припинено, земельна ділянка не перейшла в порядку правонаступництва, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та знаходиться за межами населеного пункту, а тому суд вважає, що відповідач, згідно статті 122 Земельного кодексу України має повноваження щодо передачі вказаної земельної ділянки юридичній особі на підставі статті 120 Земельного кодексу України.

За таких обставин, адміністративний позов в частині визнання протиправною відмову Головного управління Державного агенства земельних ресурсів України у Чернігівській області в наданні дозволу Публічному акціонерному товариству "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,9209 га в оренду для обслуговування єдиного майнового комплексу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, орієнтований перелік яких визначений у вказаній статті. При цьому суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересі позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та зобов'язати Головне управління Державного агенства земельних ресурсів України у Чернігівській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" від 03.02.2014 про надання дозволу Публічному акціонерному товариству "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 3,9209 га за адресою: с. Серединка, вул. Жовтнева, 2 Чернігівського району, Чернігівської області, для обслуговування єдиного майнового комплексу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, законом покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень на відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність винесеного рішення.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд всебічно, повно та об'єктивно перевіривши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги належать задоволенню.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати протиправною відмову Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Чернігівській області в наданні дозволу Публічному акціонерному товариству "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект"" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,9209 га в оренду для обслуговування єдиного майнового комплексу.

Зобов'язати Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у Чернігівській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект"" від 03.02.2014 про надання дозволу Публічному акціонерному товариству "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект"" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 3,9209 га за адресою: с. Серединка, вул. Жовтнева, 2, Чернігівського району, Чернігівської області, для обслуговування єдиного майнового комплексу.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук