Рішення

від 24.03.2014 по справі 910/1206/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1206/14 24.03.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРВУД"

про стягнення 14 676 012,74 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Вишневський Є.В. за довіреністю від 28.01.2014

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 24.03.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.01.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №58 від 24.01.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРВУД" (надалі - відповідач) про стягнення 14 676 012,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1556/14, розгляд справи призначено на 24.02.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1206/14, розгляд справи призначено на 17.02.2014.

12.02.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

14.02.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 17.02.2014, представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, розглянувши вказане клопотання, задовольнив його.

В судове засідання, призначене на 17.02.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2014 розгляд справи відкладено на 12.03.2014.

В судове засідання, призначене на 12.03.2014, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

В судове засідання, призначене на 12.03.2014, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2014 розгляд справи відкладено на 24.03.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 24.03.2014, з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 24.03.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 між позивачем (Замовник) та відповідачем (підрядник), було укладено договір генерального підряду №ДГ26-ІВ-2021 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 2.1 Договору, підрядник зобов'язувався за завданням та за кошти замовника на свій ризик виконати повний комплекс робіт щодо будівництва Об'єкта. Крім того, відповідно до пп. 1.1.15 та пп.1.1.14 п.1.1 Договору підрядник зобов'язувався надати замовнику послуги генерального підряду.

Відповідно до п.3.5 Договору замовник зобов'язувався приймати та оплачувати виконані роботи та надані послуги на підставі актів виконаних робіт та актів вартості наданих послуг Генерального підряду.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п.5.2.1 Договору сторони встановили, що Замовник надає Генеральному підряднику аванс строком до 6 місяців для виконання Генеральним підрядником послуг, функцій та обов 'язків передбачених договором.

Крім того, відповідно до п.5.2 Договору Замовник може перерахувати Генеральному підряднику аванс на наступний місяць на підставі письмового замовлення Генерального підрядника, у якому визначаються цілі, для яких цей аванс є необхідним (закупівля матеріалів, обладнання тощо).

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, зокрема вчасно здійснював авансування робіт відповідно до письмових заявок відповідача. Позивачем було задоволено заявки Відповідача викладені у листах від 22.10.2012 вих.№485-ІВ, від 14.11.2012 вих.№567-ІВ, від 20.12.2012 вих. №609-ІВ. Однак, Відповідач свої зобов'язання ; виконав частково. Так, роботи за Договором виконувалися лише до березня 2013 року. Після цього виконання Відповідачем будь-яких робіт на Об'єкті припинилося.

У зв'язку із неможливістю продовжити виконання робіт, 15.01.2013 відповідач запнувся до позивача з листом вих.№688-Ю від 15.01.13, в якому просив створити спільну робочу групу по інвентаризації майна відповідача, яке знаходилося на Об'єкті, для його завезення з території Об'єкту.

На момент припинення відповідачем робіт сума сплаченого позивачем авансу, на яку не були виконані Роботи, становила 14 676 012,74 грн., з врахуванням проведеного сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказане підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків складеним сторонами станом на 30.09.2013.

Отже, сума сплаченого замовником авансу, на яку не були виконані роботи або не було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, становить 14 676 012,74 грн.

17.10.2013 позивач надіслав на адресу відповідача листа від 17.10.2013 вих.№1037, з вимогою повернути невикористані кошти у сумі 14 676 012,74 грн. Вказаний лист було вручено відповідачу 14.11.2013, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, позивач через підприємство зв'язку повторно надіслав відповідачу листа аналогічного змісту від 08.11.2013 вих.№1108, один примірник якого 12.11.2013 також було вручено під розписку головному бухгалтеру Відповідача Бажан І.Г.

Позивачем було надіслано відповідачу чергову вимогу від 27.12.2013 вих.№1260, якою позивач повідомив відповідача про припинення Договору та вимагав сплатити кошти, які безпідставно знаходяться у відповідача. 14.01.2014 Відповідачу була надіслана аналогічна вимога, вих.№22 від 13.01.201., яка була вручена Відповідачу 15.01.2014, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення.

За твердженням позивача, яке жодним чином не спростовано відповідачем, останній на вказані вимоги не відреагував.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до п.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненім.

Таким чином, право підрядника на односторонню відмову від договору передбачено ст. 849 Цивільного кодексу України. Зазначеними вище листами позивач відмовився від Договору та вимагав повернення безпідставно утримуваних відповідачем коштів. Отже, Договір припинився у зв'язку із односторонньою відмовою позивача від Договору, з підстави, яка передбачена законом.

Крім того, позивач оплатив частину роботи, яка була виконана відповідачем, сплативши суму, яка значно перевищує вартість виконаних робіт, що підтвердив сам відповідач, підписавши Акт звіряння взаємних розрахунків від 30.09.2013.

Відповідно до п.2 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, Договір та зобов'язання Сторін за ним припинилися.

Відповідно до п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Підставою для сплати позивачем коштів в сумі 14 676 012,74 грн. був Договір, але оскільки Договір припинився - правова підстава для їх утримання відповідачем відпала. Таким чином, у відповідача відсутні будь-які правові підстави для утримання коштів в сумі 14 676 012,74 грн., які були сплачені позивачем раніше за Договором та не використані, а отже такі кошти підлягають поверненню позивачу. Оскільки на жодну із письмових вимог відповідач кошти не повернув та не надав пояснень, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Вказана позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України. Так, у п.3 оглядового листа від 18.02.2013 №01-06/374/2013 Вищий господарський суд України вказав, що відповідно до ч. 4 ст.849 Цивільного кодексу України замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Позиція щодо правомірністю стягнення з підрядника авансу, з огляду на те, що договір підряду припинився, оскільки замовник надіслав підряднику листа, яким повідомив про односторонню відмову від договору підряду та вимагав повернути сплачений аванс викладена у постанові від 27.06.2012 по справі №5004/2442/11 Вищого господарського суду України

Таким чином,суд приходить до висновку, що укладений між позивачем та відповідачем Договір генерального підряду №ДГ26-ІВ-2021 від 01.10.2008 було припинено, у зв'язку із цим, кошти, зайво сплачені позивачем на виконання Договору, підлягають поверненню позивачу.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 31.01.2014, 17.02.2014 та 12.03.2014 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Однак, відповідач вимоги зазначених ухвал суду не виконав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати виконання взятих зобов'язаннь за Договором чи повернення авансових коштів, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором генерального підряду №ДГ26-ІВ-2021 від 01.10.2008 в 14 676 012,74 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 14 676 012,74 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований,, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 14 676 012,74 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРВУД" (04205, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 20-А; ідентифікаційний код 32453773) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01001, м. Київ, Спортивна площа, будинок 1-А; ідентифікаційний код 23167414) заборгованість в сумі 14 676 012 (чотирнадцять мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч дванадцять ь) грн. 74 коп. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.03.2014

Суддя М.О. Лиськов