Рішення

від 18.12.2014 по справі 917/2288/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 Справа № 917/2288/14

за позовом Приватного підприємства "Євро Клас", вул. Хрестовоздвиженська, буд. 21, м. Полтава, 36017

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо", пров. Перспективний, буд. 1-А, м. Полтава, 36007

про стягнення 314 509,50 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Курзанцев Д.В., довіреність № 11 від 02.12.2014 р., паспорт серії КО № 500684, виданий Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 14.05.2003 р.;

від відповідача: Касьян В.В., довіреність від 04.11.2014 р., паспорт серії КО № 631369, виданий Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 22.12.2005 р..

У судовому засіданні 01.12.2014 р. з огляду на задоволення судом клопотання представника позивача про надання часу для реагування на відзив на позовну заяву, не повне виконання вимог суду та з метою надання можливості представлення сторонами додаткових письмових доказів з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні, в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.12.2014 р. до 09 год. 30 хв..

18.12.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Приватного підприємства "Євро Клас" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо" 314 509,50 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 16.01.2012 р. між сторонами Договору поставки № 2, з яких : 253 842,00 грн. основний борг, 5 076,84 грн. штраф, 15 230,52 грн. 3% річних та 40 360,14 грн. інфляційні втрати за період з грудня 2012 р. по вересень 2014 р..

Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог № б/н від 17.12.2014 р. (вх. № 16892 від 17.12.2014 р.), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 166 382,18 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 16.01.2012 р. між сторонами Договору поставки № 2, з яких : 133 922,63 грн. основний борг, 2 678,45 грн. штраф та 26 518,64 грн. інфляційні втрати за період з грудня 2012 р. по вересень 2014 р..

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає дану заяву до розгляду в даному позовному провадженні як таку, що подана з дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії. Спір розглядатиметься в межах предмету спору в редакції вказаної заяви позивача.

Відповідач надав суду заперечення проти позову № б/н від 02.12.2014 р. (вх. № 15968 від 02.12.2014 р.), в яких зазначає, що між сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог і на момент розгляду даної справи його основний борг перед позивачем, що виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного 16.01.2012 р. між сторонами Договору поставки № 2, складає 133 922,63 грн.. Враховуючи викладене останній визнає заборгованість у розмірі 133 922,63 грн., 2 678,45 грн. штраф та 26 518,64 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив :

16.01.2012 р. між ПП "Євро Клас" (постачальник) та ТОВ "СІМО" (покупець) був укладений Договір поставки № 2 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар, а останній зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його відповідно до умов даного Договору (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- предметом поставки є будівельні матеріали, вироби та конструкції відповідно до специфікацій (товарних накладних) до даного Договору. Загальна кількість товару, що має бути поставлений, зазначається у специфікаціях, які складаються на підставі замовлення покупця та додаються до Договору і є його невід'ємними частинами (п. 1.2 та п. 2.1 Договору);

- товар поставляється покупцю протягом січня-грудня 2012 року, згідно з графіком поставки, погодженого сторонами (п. 6.1 Договору);

- остаточна сума Договору визначається, виходячи з ціни на товар, асортименту та загальної кількості товарів, поставлених у відповідності до умов Договору

- порядок оплати : попередня оплата у розмірі 80% загальної партії товару за Договором та специфікацією згідно рахунку перераховується у день укладання Договору; 20% від вартості поставленого товару покупець сплачує протягом 2 робочих днів з дня підписання видаткової накладної та поставки товару (п. 8.5 Договору);

- за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії договору, винна сторона сплачує інший стороні штраф у розмірі 2% від суми невиконаного зобов'язання (п. 14.4 Договору);

- даний Договір набирає чинності в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 20.2 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 253 842,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями належним чином оформлених видаткових накладних : № РН - 36 від 21.11.2012 р. на суму 40 622,40 грн.; № РН - 37 від 21.11.2012 р. на суму 40 622,40 грн.; № РН - 40 від 28.11.2012 р. на суму 53 079,00 грн.; № Н-41 від 28.11.2012 р. на суму 53 079,00 грн.; № РН -44 від 30.11.2012 р. на суму 33 219.60 грн.; № РН - 45 від 30.11.2012 р. на суму 33 219.60 грн., а також копіями довіреностей (типової форми № М-2) № 340 від 21.11.2012 р., № 349 від 28.11.2012 р. та № 354 від 30.11.2012 р. на отримання представником відповідача (Гарячун В.В.) від позивача товароматеріальних цінностей (а.с. 10-15) .

В порушення умов Договору відповідач не здійснив оплату за отриманий ним товар. Проте, за даними позивача, між сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 119 919,37 грн. і заборгованість відповідача на момент розгляду справи у суді складає 133 922,63 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду в даному позовному провадженні заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 166 382,18 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 16.01.2012 р. між сторонами Договору поставки № 2, з яких : 133 922,63 грн. основний борг, 2 678,45 грн. штраф та 26 518,64 грн. інфляційні втрати за період з грудня 2012 р. по вересень 2014 р..

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент розгляду даної справи з урахуванням проведеного заліку зустрічних однорідних вимог складає 133 922,63 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 133 922,63 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 26 518,64 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2012 р. по вересень 2014 р., суд прийшов до висновку, що розмір вимог позивача в цій частині є вірним (перерахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5"). При цьому суд не виходив за межі ціни позову, що визначені позивачем.

При зверненні з даним позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення позовних вимог) позивач просить суд стягнути з відповідача 2 678,45 грн. штрафу за односторонню необґрунтовану відмову відповідача від виконання своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару, визначеного п. 14.4 Договору.

Враховуючи зміст п. 14.4 Договору, необхідною умовою для застосування до покупця міри відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 2% від суми невиконаного зобов'язання є відмова від оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем як при зверненні з даним позовом до суду, так і на момент винесення даного рішення суду не надано будь-яких доказів на підтвердження вищезазначених обставин.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 678,45 грн. штрафу є необґрунтованими та непідтвердженими будь-якими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 133 922,63 грн. основного боргу та 26 518,64 грн. інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 2 678,45 грн. штрафу позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 78, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімо" (пров. Перспективний, буд. 1-А, м. Полтава, 36007), ідентифікаційний код юридичної особи 22542687, п/р 2600701641007 в Полтавській філії ВАТ "Укрсиббанк", МФО 331649 на користь Приватного підприємства "Євро Клас" (вул. Хрестовоздвиженська, буд. 21, м. Полтава, 36017), ідентифікаційний код юридичної особи 25170832, р/р 26006172549067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401 - 133 922,63 грн. основного боргу та 26 518,64 грн. інфляційних втрат.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 678,45 грн. штрафу відмовити.

Повне рішення складене 22.12.2014 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.