Постанова

від 17.12.2014 по справі 916/4689/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р.Справа № 916/4689/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі :

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Головей В.М.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження голови суду від 03.12.2014р. №3057)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17.12.2014р.:

від позивача: Мякішев О.П., за довіреністю;

Сакали М.Я., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ритм"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 24 листопада 2014 року

по справі № 916/4689/14

за позовом Приватного підприємства "Ритм"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Порто-Франко"

про стягнення 1575656,94 грн. та 545707,47 доларів США

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 17.12.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. по справі №916/4689/14 (суддя Степанова Л.В.) повернуто позовну заяву Приватного підприємства "Ритм" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Порто-Франко" про стягнення 1575656,94 грн. та 545707,47 доларів США з посиланням на те, що позивачем не надано доказів сплати судового збору в передбаченому розмірі та порядку за подачу позовної заяви, при цьому, відмовляючи в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору місцевий господарський суд зазначив, що позивач не довів наявність скрутного фінансового стану, крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позивач об'єднав в позовній заяви декілька вимог до відповідача, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Приватне підприємство "Ритм" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. по справі №916/4689/14, справу №916/4689/14 за позовом Приватного підприємства "Ритм" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Порто-Франко" про стягнення 1575656,94 грн. та 545707,47 доларів США передати до господарського суду Одеської області для розгляду по суті, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що позивачем не надано доказів скрутного становища, оскільки всі грошові кошти підприємства знаходяться на рахунках відповідача, а розрахункові рахунки у будь-яких інших банківських установах у ПП "Ритм" відсутні, крім того, скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд безпідставно зазначив, що вимоги викладені у позові не можна об'єднати в одне провадження, посилаючись на приписи ст. 58 ГПК України, так як кількість договорів не впливає на суть розгляду справи, головне щоб поєднані вимоги були однорідними та підтверджувались тотожними доказами, що в даному випадку є безумовним фактом.

Представник Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Порто-Франко" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.12.2014р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "Ритм", заслухавши представників позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу господарського суду - скасувати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Повертаючи без розгляду позовну заяву ПП "Ритм", місцевий господарський суд, вказав на недотримання позивачем вищевказаних вимог процесуального законодавства, зокрема, ненадання останнім доказів сплати судового збору та доказів на підтвердження обставин неможливості його сплати, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єми та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що відстрочення, розстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання позову у зв'язку з важким майновим станом позивача.

Особа, яка заявляє таке клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як свідчать додані до позовної заяви докази, а саме платіжне доручення № 139 від 13.11.2014 р. про сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 73080,00 грн., лист вих. № 304 від 20.11.2014 р. про звернення до відповідача з проханням про перерахування коштів з рахунку ПП "Ритм" (№ 26006204201) на рахунок Державного бюджету в якості сплати судового збору за подачу позову, позивач місцевому господарському суду надав докази, які підтверджують його скрутне матеріальне становище і що він намагався сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви, однак банк який обслуговує його, відносно якого введено тимчасову адміністрацію і який одночасно є відповідачем за цим позовом, не здійснив цього перерахування з рахункового рахунку позивача до Держаного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно дослідив надані позивачем докази скрутного фінансового становища останнього, оскільки суд не звернув увагу на те, що всі грошові кошти позивача знаходяться на рахунках відповідача, а розрахункові рахунки у будь-яких інших банківських установах у позивача відсутні, у зв'язку із цим місцевий господарський суд мав змогу надати позивачу розстрочку або відстрочку для сплати судового збору за подання позову, в порядку ст.. 8 Закону України "Про судовий збір", або звільнити його від його сплати проте цього не зробив.

Щодо посилань місцевого господарського суду на неможливість об'єднання заявлених позивачем позовних вимог в одне провадження то, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно:

а) являють собою однаковий спосіб захисту права (наприклад, про визнання недійсним правочину, про виконання обов'язку в натурі тощо);

б) мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.

Об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Системне тлумачення коментованої статті сукупно з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК дає можливість дійти висновку, що не допускається об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог до одного чи кількох відповідачів, якщо сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

З доводів викладених у позовній заяві вбачається, що позивачем об'єднано кілька вимог до одного відповідача, а саме: стягнення заборгованості за договором банківського вкладу № 4Д-2007 від 29.03.2007 року у сумі 829 369,86 грн.; за договором банківського вкладу № 1Д-2009 від 12.01.2009 року у сумі, що еквівалентна 367 456,45 доларів США доларам США за курсом НБУ України станом на дату ухвалення рішення; за договором банківського вкладу № 2Д-2009 від 12.01.2009 року у сумі, що еквівалентна 102 071,23 доларів США доларам США за курсом НБУ України станом на дату ухвалення рішення; за договором банківського вкладу № 3Д-2009 від 12.01.2009 року у сумі, що еквівалентна 71 449,87 доларів США доларам США за курсом НБУ України станом на дату ухвалення рішення; за договором № 139 на здійснення розрахунково-касового обслуговування валютних рахунків, за яким Клієнту відкрито поточний рахунок № 26006204202840, у сумі, що еквівалентна 4 729,92 доларам США за курсом НБУ України станом на дату ухвалення рішення; за договором № 140 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, за яким клієнту відкрито поточний рахунок №26006204201 у сумі 746 287,08 грн.

Змістовний аналіз заявлених позивачем вимог у позовній заяві надає можливість зробити висновок про те, що заявлені позивачем вимоги, по-перше, заявлені до одного і того ж відповідача, а по-друге, мають однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення, і по-третє, не таке об'єднання не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і не утруднить суттєво вирішення спору, а навпаки дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, якщо буде встановлено , що таке порушення мало місце.

Викладене надає колегії суддів зробити висновок, що у місцевого суду в даному випадку не було передбачених п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України правових (процесуальних) підстав для повернення цієї позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржена ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а зазначена позовна заява, з доданими до неї матеріалами, скеруванню до господарського суду Одеської області для прийняття її до провадження, з урахуванням заяви про звільнення від сплати судового збору позивача за подачу позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ритм" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2014 р. №916/4689/14 про повернення без розгляду позовної заяви Приватного підприємства "Ритм" до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк "Порто-Франко" про стягнення 1575656,94 грн. та 545707,47 доларів США - скасувати.

3. Позовну заяву Приватного підприємства "Ритм" з доданими до неї матеріалами направити до господарського суду Одеської області для прийняття її до провадження, з урахуванням заявленої заяви про звільнення від сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 19.12.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Головей В.М.