Ухвала

від 16.12.2014 по справі 826/7975/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/800/56871/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 р.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р.

у справі № 826/7975/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ягуар»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ягуар» (далі - позивач, ТОВ «Ягуар») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі від 07.05.2014 № 0002172202. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі від 07.05.2014 року № 0002172202 та № 0002162202.

У касаційній скарзі ДПІ у Дарницькому районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Дарницькому районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ягуар» з питань законності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від'ємного значення ПДВ в податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року (рядок 24 декларації) у розмірі 722 811,00 грн., за результатом якої складено акт перевірки від 25.04.2014 року № 3617/26-51-22-02/31571594.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 187.1 ст.187, п. 198.1 ст.198, п. 198.2, 198.3,198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, ч. 5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів ТОВ «Ягуар» при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2014 року № 0002172202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 382,00 грн., з яких за основним платежем - 1 588,00 грн. штрафні (фінансові) санкції - 794,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 07.05.2014 року № 0002162202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 722 811,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (Замовник) та ТОВ «Ягуар» (Генпідрядник) укладено договір підряду на виконання робіт з будівництва житлово-рекреаційного комплексу з паркінгами між проспектом Миколи Бажана та вулицею Зарічною в Дарницькому районі м. Києва від 23.09.2013 року № 216/КБ.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковою накладною, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), банківськими виписками.

Крім того, ТОВ «Ягуар» (Генпідрядник) на виконання умов договору від 23.09.2013 року № 216/КБ був укладений договір підряду з ТОВ «Еко-Буд-Монтаж» (Підрядник) від 02.01.2014 року № 216/6-14П.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковою накладною, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, банківськими виписками.

Також між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» (Генпідрядник) та ТОВ «Ягуар» (Підрядник) було укладено договір на виконання робіт по реабілітації пішохідної зони від Поштової площі до Паркового (Пішохідного) мосту через річку Дніпро у м. Києві від 24.12.2013 року № 319/КБ.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковою накладною, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, банківськими виписками.

ТОВ «Ягуар» (Покупець) на виконання умов договору від 24.12.2013 року № 319/КБ був укладений договір поставки товару з ТОВ «Торговий дім «Орлан» (Продавець) від 02.01.2013 року № 1-13М.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковою накладною, видатковою накладною, прибутковою накладною, товарно-транспортною накладною.

Також судами встановлено, що ТОВ «Ягуар» (Підрядник) було укладено договір підряду з ТОВ «УКБ.» на прокладання зовнішніх інженерних мереж та улаштування дороги на громадсько-житловому комплексі з приміщеннями соціально-побутового призначення на проспекті Академіка Глушкова, 92Б у Голосіївському районі м. Києва від 26.04.2013 року № 2604/13П.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковою накладною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, банківською випискою.

ТОВ «Ягуар» (Підрядник) на виконання умов договору від 26.04.2013 року № 2604/13П був укладений договір субпідряду з ТОВ «Фобос-О» (Субпідрядник) від 02.01.2014 року № 0201/2-14П.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: податковою накладною, актом приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, банківською випискою.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованого виникнення у позивача від'ємного значення суми податку на додану вартість за результати господарських відносин з TOB «Еко-Буд-Монтаж», TOB «Торговий дім «Орлан», TOB «Фобос-О».

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов