Постанова

від 10.11.2014 по справі 808/6182/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року о/об 12 год. 09 хв.Справа № 808/6182/14 ДО/808/171/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-кадастровий центр»

до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельно-кадастровий центр» (надалі - позивач або ТОВ «Земельно-кадастровий центр») звернулось із адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - відповідач або Костянтинівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000192201-868 від 04.03.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 675210 грн. 00 коп., з яких: 450140 грн. 00 коп. - основний платіж та 225070 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції; №0000202201-869 від 04.03.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 656755 грн. 00 коп., з яких: 525404 грн. 00 коп. - основний платіж та 131351 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем у позові зазначено, що 10.09.2014 ТОВ «Земельно-кадастровий центр» отримало Рішення Державної фіскальної служби України за результатом розгляду в порядку адміністративного оскарження скарги на податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ від 04.03.2014 №0000202201-869 про визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток та на податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ від 04.03.2014 №0000192201-868 про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість. За змістом зазначених податкових повідомлень-рішень вбачається, що останні прийняті на підставі Акту перевірки №84/05-14-22-01-33876893 від 18.02.2014. Проте, по суті, як визначено Актом перевірки, підставою для проведення перевірки стало отримання контролюючим органом ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2013 по справі №233/2407/13-к. Як вбачається із податкових повідомлень-рішень, підставою для нарахування податкових зобов'язань визначено ті ж самі норми права що і в Акті перевірки, зокрема: з податку на додану вартість - пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; з податку на прибуток - п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, зазначені висновки про порушення зроблені лише на підставі обставин викладених в ухвалі Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2013 по справі №233/2407/13-к без вивчення первинних документів, що у свою чергу є грубим порушенням норм Податкового кодексу України. Одночасно в Особливій частині Кримінального кодексу України є спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів, зокрема, ч.2 ст.111, ч.2 ст.114, ч.3 ст.175, ч.4 ст.212, ч.2 ст.255, ч.5 ст.258, ч.6 ст.260, ч.3 ст.263, ч.4 ст.289, ч.4 ст.307, ч.4 ст.309, ч.4 ст.311, ч.3 ст.369, ч.4 ст.401. Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 визначено, що в усіх перелічених випадках особу можна звільнити від кримінальної відповідальності лише за наявності визначених у ст.44 Кримінального кодексу України умов і підстав. Позивач відмічає, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності не здійснює декриміналізацію діяння, а звільняє конкретних осіб від відповідальності за злочин, що ними було вчинено. Відтак, звільнення від кримінальної відповідальності не означає виправдання особи чи визнання невинною. А визначені в КК України підстави для звільнення від кримінальної відповідальності не є нереабілітуючими. Відповідно до cт.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину та не може бути підданою кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку й установлено в обвинувальному вироку суду. Отже, за своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності (відсутність реального застосування кримінально-правової норми та реалізації санкції) характеризується тим, що потребує обов'язкової згоди обвинуваченого на її застосування, не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин (обвинувальний вирок не постановляється), до винного не застосовується покарання, через відсутність обвинувального вироку звільнена від кримінальної відповідальності особа вважається такою, що немає судимості. Тобто, висновки Акту перевірки які ґрунтуються лише на обставинах викладених в ухвалі Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області не є обґрунтованими. У свою чергу, податкові повідомлення-рішення прийняті у березні 2014 року, тобто у строк, що на 365 днів перевищує дозволених 1095 днів встановлених п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України. На думку позивача, рішення прийняті із перевищенням повноважень та з порушенням норм матеріального права.

У судове засідання представник позивача не прибув. Про день, час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (т.1, а.с.106-110), за змістом яких Костянтинівською ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Земельно-кадастровий центр» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.04.2007 по 30.03.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова Група Авітек», ТОВ «Кит-Авто», ТОВ «Промтек-холдинг», за результатами якої встановлено порушення: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2013 по справі №233/2407/13-к відносно директора ТОВ «Земельно-кадастровий центр» ОСОБА_2, яка набула законної сили 13.06.2013, встановлено навмисне ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.04.2007 по 30.03.2010 у сумі 975544 грн. 00 коп. Так, директор ТОВ «Земельно-кадастровий центр» ОСОБА_2, діючи умисно та достовірно знаючи про те, що у періоді з 01.04.2007 по 30.03.2010 ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова Група Авітек», ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «Промтек-Холдинг», у дійсності, не надавали послуги та не виконували субпідрядні роботи і, фактично, не реалізовували товар на адресу керованого ним підприємства, так як вищевказані роботи фактично були виконані робітниками ТОВ «Земельно-кадастровий центр», з метою необґрунтованого формування податкового кредиту з ПДВ, у порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідні податкові періоди суму ПДВ у розмірі 450140 грн. 00 коп. та безпідставно сформував валові витрати у сумі 2101615 грн. 00 коп. з вартості товарів, послуг та субпідрядних робіт, відображених у недостовірних первинних бухгалтерських документах, оформлених від імені ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова група Авітек», ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «Промтек-Холдинг». Всього, у результаті неправомірних дій ОСОБА_2, спрямованих на ухилення від сплати податків, за період з 01.04.2007 по 30.03.2010 умисно не нараховано та не сплачено податок на додану вартість на загальну суму 450140 грн. 00 коп., податок на прибуток у сумі 525404 грн. 00 коп., що спричинило фактичне не надходження до бюджету України коштів у значних розмірах, оскільки в 1000 і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Крім того, ОСОБА_2, працюючи директором ТОВ «Земельно-кадастровий центр», як службова особа підприємства здійснюючи контроль за формуванням сум податкового кредиту з ПДВ і валових витрат підприємства діючи умисно, впродовж звітних податкових періодів квітня-грудня 2007 року, травня-грудня 2008 року, лютого-грудня 2009 року, січня, лютого та березня 2010 року при формуванні показників податкової звітності за вище зазначені податкові періоди необґрунтовано включив до складу податкового кредиту підприємства з податку на додану вартість суми ПДВ та сформував валові витрати за вартістю придбаних товарів і субпідрядних робіт (послуг), сформованих по недостовірних первинних документах, оформлених від імені ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова група Авітек», ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «Промтек-Холдинг», які в дійсності, вказаними підприємствами для ТОВ «Земельно-кадастровий центр» не надавалися та не виконувалися, внаслідок чого дані показники були внесені до податкових декларацій з податку на додану вартість та декларацій з податку на прибуток підприємств у вигляді завідомо неправдивих відомостей. Вищенаведене свідчіть про те, що взаємовідносини по вищевказаній операції між ТОВ «Земельно-кадастровий центр» та його контрагентами: ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова група Авітек», ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Кит-Авто», згідно ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2013 по справі №233/2407/13-к, залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку, а також позивачем не доведено факт реальності здійснення господарської операції та фактичного отримання товарів (робіт, послуг). Результат, відображений у даних податкового обліку ТОВ «Земельно-кадастровий центр» фактично не настав, унаслідок відсутності відповідних дій учасників такої операції, у зв'язку з імітацію купівлі-продажу в осіб, які фактично нічого не надавали (не продавали). У зв'язку з тим, що перевіркою на підставі ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2013 по справі №233/2407/13-к не підтверджено реальність операцій придбання товарів (робіт, послуг), у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту та валових витрат, що призвело до штучного формування податкового кредиту, валових витрат та мінімізації надходжень по ПДВ та податку на прибуток до державного бюджету. Звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України у зв'язку з закінченням строків давності, не звільняє ТОВ «Земельно-кадастровий центр» від сплати податків (податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств) у відповідності до пп.102.2.2 п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України. Таким чином, ТОВ «Земельно-кадастровий центр» не доведено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова група Авітек», ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Кит-Авто». ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 КК України за обставин, викладених в ухвалі, тобто директором ТОВ «Земельно-кадастровий центр» повністю визнано безтоварний характер фінансово-господарських операцій з ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова група Авітек», ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Кит-Авто». З огляду на наведене, Костянтинівська ОДПІ вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Земельно-кадастровий центр».

У судове засідання представник відповідача не прибув. Про день, час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

У період з 10.02.2014 по 14.02.2014 посадовими особами Костянтинівської ОДПІ проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Земельно-кадастровий центр» з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.04.2007 по 30.03.2010 по взаємовідносинам з ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова Група Авітек», ТОВ «Промтек-Холдінг», ТОВ «Кит-Авто», за результатами якої складено Акт №84/05-14-22-01-33876893 від 18.02.2014 (т.1, а.с.28-73).

У висновках Акту перевірки №84/05-14-22-01-33876893 від 18.02.2014 зазначено наступне: «… Перевіркою пунктів №1-4, 6 плану перевірки порушень не встановлено, перевіркою пункту 5 встановлені порушення:

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 450140 грн. 00 коп., в т.ч. за квітень 2007 року на суму 31160 грн. 00 коп., за травень 2007 року на суму 28536 грн. 00 коп., за липень 2007 року на суму 23300 грн. 00 коп., за серпень 2007 року на суму 4690 грн. 00 коп., за вересень 2007 року на суму 14280 грн. 00 коп., за жовтень 2007 року на суму 36012 грн. 00 коп., за листопад 2007 року на суму 91387 грн. 00 коп., за грудень 2007 року на суму 17620 грн. 00 коп., за травень 2008 року на суму 5039 грн. 00 коп., за червень 2008 року на суму 10960 грн. 00 коп., за липень 2008 року на суму 5056 грн. 00 коп., за серпень 2008 року на суму 11955 грн. 00 коп., за вересень 2008 року на суму 3905 грн. 00 коп., за жовтень 2008 року на суму 14031 грн. 00 коп., за листопад 2008 року на суму 18710 грн. 00 коп., за грудень 2008 року на суму 12529 грн. 00 коп., за лютий 2009 року на суму 1776 грн. 00 коп., за березень 2009 року на суму 1467 грн. 00 коп., за квітень 2009 року на суму 5500 грн. 00 коп., за травень 2009 року на суму 8184 грн. 00 коп., за червень 2009 року на суму 19054 грн. 00 коп., за липень 2009 року на суму 11636 грн. 00 коп., за серпень 2009 року на суму 7219 грн. 00 коп., за вересень 2009 року на суму 15836 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року на суму 13490 грн. 00 коп., за листопад 2009 року на суму 3195 грн. 00 коп., за грудень 2009 року на суму 6917 грн. 00 коп., за січень 2010 року на суму 11005 грн. 00 коп., за лютий 2010 року на суму 10650 грн. 00 коп., за березень 2010 року на суму 5041 грн. 00 коп. по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Уністройпром» (код ЄДРПОУ 34225440), ТОВ «Промислова Група Авітек» (код ЄДРПОУ 34990711), ТОВ «Кит-Авто» (код ЄДРПОУ 35794268), ТОВ «Промтек-холдинг» (код ЄДРПОУ 35127824).

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-BP від 28.12.94 року в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 525404 грн. 00 коп., в т.ч. за 2007 рік на суму 308731 грн. 00 коп., за 2008 рік на суму 87904 грн. 00 коп., за 2009 рік на суму 109169 грн. 00 коп., за 1 квартал 2010 року на суму 19600 грн. 00 коп. по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Уністройпром» (код ЄДРПОУ 34225440), ТОВ «Промислова Група Авітек» (код ЄДРПОУ 34990711), ТОВ «Кит-Авто» (код ЄДРПОУ 35794268), ТОВ «Промтек-холдинг» (код ЄДРПОУ 35127824) …».

Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №84/05-14-22-01-33876893 від 18.02.2014 стало прийняття відносно ТОВ «Земельно-кадастровий центр» податкових повідомлень-рішень: №0000192201-868 від 04.03.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 675210 грн. 00 коп., з яких: 450140 грн. 00 коп. - основний платіж та 225070 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції; №0000202201-869 від 04.03.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 656755 грн. 00 коп., з яких: 525404 грн. 00 коп. - основний платіж та 131351 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції. (т.1, а.с.25-26).

Перевіряючи правомірність нарахування Костянтинівською ОДПІ штрафних (фінансових) санкцій при прийнятті податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до Розрахунку фінансових санкцій по ТОВ «Земельно-кадастровий центр» до Акту перевірки №84/05-14-22-01-33876893 від 18.02.2014 Костянтинівською ОДПІ з посиланням на п.102.2 ст.102, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України накладено на позивача штраф у розмірі 50 відсотків сум визначених податкових зобов'язань (т.1, а.с.27).

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 за №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Відповідно до пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-III від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв під час вчинення ТОВ «Земельно-кадастровий центр» податкових правопорушень і 01.01.2011 втратив чинність) у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

У п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України вказано, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Таким чином, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння. Виходячи з викладеного, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані як до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, так і після цієї дати (6 серпня 2011 року) лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством.

Вказана правова позиція викладена у Листі Вищого адміністративного суду України (вих.№2198/11/13-11 від 24.11.2011).

Податкові повідомлення-рішення №0000192201-868 від 04.03.2014 та №0000202201-869 від 04.03.2014 прийняті Костянтинівською ОДПІ вже після 06.08.2011, тобто після набрання чинності Законом України від 07.07.2011 №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції повинні бути застосовані до позивача відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Відповідно до абз.1 п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп.102.2.2 п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

На день прийняття стосовно ТОВ «Земельно-кадастровий центр» штрафних (фінансових) санкцій діяла норма, передбачена п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України (яка і зазначена у Розрахунку штрафної санкції), згідно якої, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом досліджено Рішення про результати розгляду скарги, прийняте Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області (вих.№4302/10/05-99-10-06-12-1 від 02.06.2014) за результатами розгляду скарги позивача в якому, зокрема, зазначено: «… Узагальнюючою податковою консультацією з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, затвердженою наказом Державної податкової служби України від 22.11.2012 №1046, роз'яснено, що при застосуванні частини другої пункту 123.1 статті 123 Кодексу слід враховувати положення статті 58 Конституції України, згідно із якою Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Отже повторність застосовується лише до тих відносин, що мали місце під час дії цієї норми. Таким чином, повторним порушенням для цілей розуміння цієї статті є нарахування податкових зобов'язань за порушення податкового законодавства, які мали місце з 1 січня 2011 року. Нарахування податкових зобов'язань при проведенні перевірок після 01.01.2011 за порушення, здійснені до 1 січня 2011 року, не враховуються при визначенні повторності правопорушення. Під час розгляду скарги з'ясовано, що Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області неправомірно застосовані штрафні санкції за заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50 відсотків. Враховуючи викладене та керуючись статтями 55 та 56 Податкового кодексу України і підпунктом 2 пункту 9.2 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 №848 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за №99/24876, Головне управління Міндоходів у Донецькій області залишає без змін податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 04.03.2014 №0000202201-869 про визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 04.03.2014 №0000192201-868 про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість скасовує частково в частині штрафних санкцій на суму 112535 грн., в іншій частині зазначені рішення залишає без змін, а скаргу - без задоволення …» (т.1, а.с.113-115).

Відповідно до п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Згідно з пп.60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Як зазначено у пп.5.1.2 п.5.1 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого 28.11.2012 наказом Міністерства фінансів України №1236, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо: орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки Рішенням про результати розгляду скарги, прийнятим Головним управлінням Міндоходів у Донецькій області (вих.№4302/10/05-99-10-06-12-1 від 02.06.2014) податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ №0000192201-868 від 04.03.2014 про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість скасовано частково, у частині штрафних санкцій на суму 112535 грн. 00 коп., то відповідно до вимог ст.60 Податкового кодексу України, пп.5.1.2 п.5.1 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» вказане податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Жодного доказу направлення/вручення Костянтинівською ОДПІ податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, до суду не надано.

Суд не вбачає потреби повторно частково скасовувати податкове повідомлення-рішення Костянтинівської ОДПІ №0000192201-868 від 04.03.2014 з податку на додану вартість у частині штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 112535 грн. 00 коп.

Стосовно штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 131351 грн. 00 коп. за податковим повідомленням-рішенням №0000202201-869 по податку на прибуток, то дана сума складає 25% від визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання у сумі 525404 грн. 00 коп., що відповідає наведеній нормі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Звідси, суд приходить до висновку, що відповідачем помилково у Розрахунку фінансових санкцій по ТОВ «Земельно-кадастровий центр» до Акту перевірки №84/05-14-22-01-33876893 від 18.02.2014 зазначено про накладення на позивача штрафу 50% від визначеного податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 525404 грн. 00 коп.

Перевіряючи правомірність нарахування Костянтинівською ОДПІ основних платежів при прийнятті податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору у справі, суд виходить з наступного.

Судом досліджено Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2013 по справі №233/2407/13-к відносно директора ТОВ «Земельно-кадастровий центр» ОСОБА_2, яка набрала законної сили 13.06.2013 (т.1, а.с.85-93, 118-121).

За змістом Ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.06.2013 по справі №233/2407/13-к, ОСОБА_2, як директор ТОВ «Земельно-кадастровий центр», службова особа підприємства, умисно, впродовж звітних податкових періодів квітня-грудня 2007 року, травня-грудня 2008 року, лютого-грудня 2009 року, січня, лютого та березня 2010 року при формуванні податкової звітності необґрунтовано включав до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат суми за операціями з придбання товарів і субпідрядних робіт (послуг), використовуючи недостовірні документи, оформлені від імені ТОВ «Уністройпром», ТОВ «Промислова група Авітек», ТОВ «Кит-Авто» та ТОВ «Промтек-Холдінг», які у дійсності, вказаними підприємствами для ТОВ «Земельно-кадастровий центр» не надавалися та не виконувалися, внаслідок чого дані показники були внесені до податкових декларацій з податку на додану вартість та декларацій з податку на прибуток підприємств у вигляді завідомо неправдивих відомостей. Всього, у результаті неправомірних дій ОСОБА_2, спрямованих на ухилення від сплати податків, за період з 01.04.2007 по 30.03.2010 умисно не нараховано та не сплачено податок на додану вартість на загальну суму 450140 грн. 00 коп., податок на прибуток у сумі 525404 грн. 00 коп., що спричинило фактичне не надходження до бюджету України коштів у значних розмірах, оскільки в 1000 і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Як зазначено у ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом досліджено податкову звітність ТОВ «Земельно-кадастровий центр» за періоди, оподаткування яких становить предмет спору (т.2, а.с.1-163).

Позивачем на виконання ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 01.10.2014 не надано жодного документу в обґрунтування позову та показників податкової звітності за періоди, оподаткування яких становить предмет спору.

Звідси, висновки Акту перевірки №84/05-14-22-01-33876893 від 18.02.2014 щодо порушення ТОВ «Земельно-кадастровий центр» вимог: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем документально не спростовані.

Суд погоджується з думкою відповідача про те, що звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України та закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності (винесення судового рішення про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав), не звільняє ТОВ «Земельно-кадастровий центр» від обов'язку сплати грошових зобов'язань, встановлених контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями: №0000192201-868 від 04.03.2014; №0000202201-869 від 04.03.2014, у відповідності до пп.102.2.2 п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З'ясовано, що при подачі адміністративного позову в частині майнових вимог позивачем сплачено 487 грн. 20 коп. судового збору, що становить 10 відсотків розміру ставки судового збору по справі. Решта судового збору у сумі 4384 грн. 80 коп. позивачем - не сплачена.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.87 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача несплачену частину судового збору у сумі 4384 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельно-кадастровий центр» (85102, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Суворова, буд.20, кв.6, ідентифікаційний код 33876893) на користь Державного бюджету України 4384 грн. 80 коп. судового збору на р/р31215206784006 отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, код отримувача 38025423, код МФО 813015, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 10.11.2014.

Суддя О.О. Прасов