Постанова

від 16.12.2014 по справі 907/858/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р. Справа № 907/858/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П. Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Мочар ІР» б/н від 07.11.2014 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2014 року

у справі № 907/858/14

за позовом: Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород та Мукачівського міжрайонного управління водного господарства, м. Мукачево

до відповідача-1: Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава

до відповідача-2: Фермерського господарства «Мочар ІР», с. Арданово Іршавського району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Приватного акціонерного товариства «Закарпатський рибокомбінат», с. Залужжя Мукачівского району

про розірвання договору оренди водного об'єкта від 20.07.2012 року.

за участю представників:

від позивача: Державної екологічної інспекції у Закарпатській області: не з'явився; Мукачівського міжрайонного управління водного господарства: Мочкош Л.В. довіреність № 922 від 25.11.2014 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Рябінічева А.С. - довіреність б/н від 08.09.2014 року; Маркусь М.І. - довіреність б/н від 31.01.2013 року;

від третіх осіб: Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області: не з'явився; Приватного акціонерного товариства «Закарпатський рибокомбінат»: Олексик В.В. - довіреність № 229 від 20.08.2014 року;

прокурора: Макогон Ю.І. - посвідчення № 020235 від 06.09.2013 року;

ВСТАНОВИВ:

Закарпатський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Мукачівського міжрайонного управління водного господарства звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Іршавської районної державної адміністрації та Фермерського господарства «Мочар Ір» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області та ПрАТ «Закарпатський рибокомбінат» про розірвання договору оренди водного об'єкта від 20.07.2012 року, укладеного між Іршавською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Мочар Ір» та про повернення земельної ділянки спірного водного об'єкту у попередній стан.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2014 року у справі № 907/858/14 (суддя Бобрик Г.Й.) позов Закарпатського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задоволено. Суд виніс рішення, яким розірвав договір оренди водного об'єкта від 20.07.2012 року, укладений між Іршавською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Мочар Ір» та зобов'язав повернути земельну ділянку, у тому числі прибережну захисну смугу на території якої знаходиться водний об'єкт - водосховище загальнодержавного значення «Роман Потік» осушувальної системи «Чорний Мочар» площею водного дзеркала 148,00 га, розташованого в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району, у попередній стан.

Не погоджуючись з даним рішенням, Фермерське господарство «Мочар ІР» подало апеляційну скаргу б/н від 07.11.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення було порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що прокурор не довів належними доказами в чому полягає порушення інтересів зазначених ним державних органів та не довів, що обставини на які він посилається в позовній заяві є підставою для розірвання договору оренди.

Прокурором було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 55-44-14 вих. 14 від 24.11.2014 року, в якому просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Мукачівським міжрайонним управління водного господарства було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 924 від 25.11.2014 року, в якому стверджує, що відповідно до п. 9 та п. 11 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу та своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства, тому договір підлягає розірванню.

ПрАТ «Закарпатський рибокомбінат» було подано до суду заперечення на апеляційну скаргу б/н від 25.11.2014 року, в якому просить рішення Господарського суду Закарпатської області залишити без змін.

Відповідачем-2 подано до суду додаткові пояснення б/н від 08.12.2014 року (вх. № 01-04/7364/14 від 09.12.2014 року), в яких просить апеляційну скаргу задоволити в повному обсязі. Також до даних пояснень відповідачем-2 додано ряд документів, згідно додатку. Зазначені документи судом були долучені до матеріалів справи.

Крім цього, представником відповідачем-2 у судовому засідання 16.12.2014 року було заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Закарпатдержрибоохорону. Дане клопотання судовою колегією відхилене.

Іршавська районна державна адміністрації подала до суду заяву № 02-33/2759 від 15.12.2014 року, в якій просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання. Дане клопотання колегією суддів відхилене, оскільки надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки у судове засідання конкретного представника, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Апелянтом було подано до суду лист Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № 3662/05 від 12.12.2014 року, в якому зазначено що остання не заперечує про перенесення термінів виконання припису до 23.02.2015 року. Колегією суддів встановлено, що даний документ датований 12.12.2014 року, після винесення рішення Господарським судом Закарпатської області від 28.10.2014 року. За таких обставин даний документ не може бути доказом при перегляді апеляційної скарги, оскільки є новим доказом, який виник після розгляду справи.

Представником відповідача 2 (Маркусь М.І.) у судовому засіданні (16.12.2014 року) було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи. Дане клопотання колегією суддів відхилене, оскільки представник відповідача (Маркусь М.І) бере участь у справі з 09.12.2014 року та мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2012 року між Іршавською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Мочар Ір» було укладено договір оренди водного об'єкта.

За умовами п.1.1. вищезгаданого договору, орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.06.2012 року № 346 надав, а орендар прийняв в користування на умовах оренди водний об'єкт (водосховище загальнодержавного значення «Роман Потік» осушувальної системи «Чорний Мочар») площею водного дзеркала 148,00 га, розташований в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, за межами населеного пункту.

Відповідно до 3.1 договору водний об'єкт передається в оренду для риборозведення, вирощування риби. Орендар повинен забезпечити умови загального водокористування відповідно до статті 47 Водного кодексу України.

В п. 4.3 договору визначені зобов'язання орендаря (ФГ « Мочар Ір»), відповідно до яких орендар зобов'язався, зокрема, оформити земельну ділянку зайняту водним об'єктом, в тому числі з прибережною захисною смугою відповідно до чинного законодавства та дозвіл на спеціальне водокористування; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу спеціально уповноважених органів в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; своєчасно сплачувати орендну плату за користування водним об'єктом.

Договір був укладений строком на 10 років (п. 2 договору).

30.05.2014 року Державною інспекцією сільського господарська у Закарпатській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ФГ «Мочар-Ір». За результатами перевірки був складений Акт від 30.05.2014 року яким встановлено, що земельна ділянка під водосховищем та прибережною смугою в оренду не передавалась. Зазначена земельна ділянка числиться в постійному користуванні первинного водокористувача - Мукачівського міжрайонного управління водного господарства на балансі якого знаходиться дамба водосховища.

Пізніше, з 03.07.2014 року по 08.07.214 року Державною інспекцією сільського господарська у Закарпатській області було проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства ФГ «Мочар Ір». За результатами якої був складений Акт перевірки від 18.06.2014 року.

08.07.2014 року на підставі Акту від 18.06.2014 року Державною інспекцією сільського господарська у Закарпатській області було винесено припис, яким зобов'язано ФГ «Мочар Ір» оформити паспорт водного об'єкта, оформити документи, що посвідчують право користування на земельну ділянку та забезпечити дотримання вимог вказаних у договорі оренди водного об'єкті.

З часу укладення даного договору оренди 20.07.2012 року фермерське господарство не уклало договору оренди земельної ділянки, яка зайнята водним об'єктом, в т. ч. із прибережною захисною смугою, та не виготовило дозвіл на спеціальне водокористування.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та Законом.

Відповідно ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

В силу ст. 121 Конституції України одним із завдань прокуратури є представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Стаття 36 1 Закону України " Про прокуратуру" передбачає що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні в суді прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій спрямованих на захист інтересів громадян або держави у випадках передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За приписами ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

У п. 5 цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначається, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 ГПК України є стороною в господарському процесі.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку заступник прокурора вірно визначив орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та довів порушення інтересів держави внаслідок порушення відповідачем-2 норм природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно ст. 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору оренди) у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Рада міністрів Автономної Республіки Крим і обласні Ради.

Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Водокористувачі, яким водний об'єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

За положеннями ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (ст. 85 Водного кодексу України).

Згідно ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Доказів укладення відповідачем 2 договору оренди землі водного фонду під орендованим водним об'єктом матеріали справи не містять.

Згідно ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані зокрема утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Дозвіл на спецводокористування, як документ дозвільного характеру, є обов'язковою умовою реалізації особою набутого в установленому порядку права користування водним об'єктом для рибогосподарських потреб.

Пунктом 3 договору оренди від 20.07.2012 року зазначено, що водний об'єкт ФГ «Мочар Ір» передано в оренду для риборозведення та вирощування риби.

Аналізом вищенаведеного, що встановлено необхідність ФГ «Мочар Ір» отримання дозволу на спеціальне водокористування, що аналогічно передбачено п. 4.3. договору щодо здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу.

Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що ФГ «Мочар Ір» не потрібно дозволу на спеціальне водокористування.

Судом встановлено, що ФГ «Мочар Ір» не було отримано дозволу спеціального водокористування.

Також, надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення паспорта водного об'єкта затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 року № 99.

Замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є його орендодавець.

Орендодавцем не було розроблено паспорта орендованого водного об'єкта, зазначений факт підтверджується приписом Державною інспекцією у Закарпатській області від 08.07.2014 року.

В п. 4.6 договору сторони погодили, що оформлення режиму ведення рибного господарства здійснюється орендарем у трьохмісячний термін після одержання водного об'єкта в оренду у відповідності до нормативних актів у галузі введення рибного господарства.

Відповідно до ст. ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

За приписами ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 6.2 Договору від 20.07.2012 договір оренди може бути розірвано в односторонньому порядку у випадку грубого або систематичного порушення іншою стороною умов договору чинного природоохоронного законодавства. У даному випадку відповідач порушуив як умови укладеного договору так і чинне природоохоронне, законодавство.

У зв'язку з наведеним та встановивши відсутність у відповідача (ФГ «Мочар Ір») доказів укладення договору оренди землі, спеціального дозволу водокористування, паспорту водного об'єкту, що свідчить про порушення умов спірного договору оренди водного об'єкту та чинного природоохоронного законодавства.

А тому суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов та розірвав договір оренди водного об'єкта від 20.07.2012 року, укладений між Іршавською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Мочар Ір» та зобов'язав повернути земельну ділянку, у тому числі прибережну захисну смугу на території якої знаходиться водний об'єкт - водосховище загальнодержавного значення «Роман Потік» осушувальної системи «Чорний Мочар» площею водного дзеркала 148,00 га, розташованого в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району, у попередній стан.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 19.12.2014 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П.

Якімець Г.Г.