Ухвала

від 11.12.2014 по справі 813/7741/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 876/15458/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

15.10.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (надалі - ТзОВ «Ресурстехнобуд») звернулося до суду з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000752200, №0000762200 від 07.10.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що акт перевірки відповідача №180/2210/36621754 від 23.09.2013 р., на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки, викладені в цьому акті, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що реальність правовідносин з ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Промелектромонтаж», ТзОВ «ПКФ Локос» підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Також вказує, що в акті перевірки податковим органом не наведено будь-яких фактів щодо визнання первинних документів, поданих позивачем під час перевірки, недійсними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекцієї у Пустомитівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській №0000752200 від 07.10.2013року, №0000762200 від 07.10.2013року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги податковий орган зазначає, про неможливість підтвердити факт проведення господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні (ТТН), що засвідчують факт перевезення товару від ТзОВ «БК АРТ Груп», та сертифікати якості і відповідності.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження №32012110060000109 від 17.12.2012р., директори ТзОВ «БК АРТ Груп» ОСОБА_1 (з 09.08.2010р. по 20.02.2011р), ОСОБА_2 (з 21.02.2011р. по 29.11.2011р.) від імені підприємства фінансово-господарської діяльності не здійснювали, первинних бухгалтерських документів не підписували.

Апелянт зазначає, що позивачем також не надано належним чином оформлених підтверджуючих документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності з ТзОВ «Промелектромонтаж», а саме договору, який відповідно до пояснень позивача укладався в усній формі, ТТН, які засвідчують факт перевезення товару від постачальник до покупця, сертифікати якості та відповідності. Крім цього, позивачем не надано належним чином оформлених підтверджуючих документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності з ТзОВ «ПКФ Локос», а саме ТТН, які засвідчують факт перевезення товару від постачальник до покупця, сертифікатів якості та відповідності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено такі факти.

Так, на підставі направлень виданих ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 27.08.2013 р. №35/2210, №36/1720, №37/2230, №38/2230 та наказу від 09.09.2013р. №71, згідно з п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Ресурстехнобуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт перевірки від 23.09.2013 р. №180/2210/36621754.

Перевіркою ТзОВ «Ресурстехнобуд» встановлено порушення:

- п.п.14.1.36, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 54006 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 р. на сум 54006 грн.

- п.п.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.п7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 213953грн., в т.ч. за вересень 2010 р. на суму 22320 грн., за червень 2011 р. на суму 46962 грн., за квітень 2012 р. на суму 83228 грн., за червень 2012 р. на суму 61444грн.

Як вбачається з акта перевірки відповідачем встановлено неможливість підтвердження факту проведення господарських операцій позивача з ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Промелектромонтаж», ТзОВ «ПКФ Локос».

На підставі Акта перевірки ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області винесено:

1) податкове повідомлення-рішення №0000752200 від 07.10.2013 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 54007 грн., в т.ч. 54006 грн. за основним зобов'язанням та 1 грн. штрафних санкцій;

2) податкове повідомлення-рішення №0000762200 від 07.10.2013року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податку на додану вартість на загальну суму 291870 грн., в т.ч. 213953 грн. за основним зобов'язанням та 77917 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «БК АРТ Груп» (код ЄДРПОУ - 37241554) судова колегія зазначає таке.

Так, із матеріалів справи слідує, що між позивачем та ТзОВ «БК АРТ Груп» укладено Договір №3006-5 від 30 травня 2011р., предметом якого була поставка товарів постачальником (ТзОВ «БК АРТ Груп») згідно із замовленням покупця (позивача).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копію видаткової накладної №30/06-12 від 30.06.2011 р., згідно з якою позивачу поставлявся цемент гірський (576 кг), райнігер (13,6 л), поліуретан ін'єкційний (600 кг), пакера (1132 шт) та аквафін 2К (33,33 кг).

Оплата за отримані товари проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №575 від 10.08.2011р.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, ТзОВ «Ресурстехбуд» надало суду податкову накладну від 30.06.2011р. №472, складену ТзОВ «БК АРТ Груп», що не має жодних недоліків та порядок її заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за податковою накладною включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкова накладна від 30.06.2011р. №472, отримана від ТзОВ «БК АРТ Груп», внесена в реєстр податкових накладних та задекларована в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що підтверджується відповідними податковими деклараціями та витягом з реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ «БК АРТ Груп», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ «БК АРТ Груп» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТзОВ «БК АРТ Груп» з боку відповідача надано не було.

Так, відповідач обґрунтовує факт неможливості підтвердити проведення господарських операцій позивача з ТзОВ «БК АРТ Груп» з посиланням на акт від 17.05.2013р. №1707/22.8/37241554 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК АРТ Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010р. по 31.03.2013р.», яким встановлено, що правочини ТзОВ «БК АРТ Груп» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Крім того, податковий орган зазначає, що з матеріалів кримінального провадження №32012110060000109 від 17.12.2012р., вбачається, що директори ТзОВ «БК АРТ Груп» ОСОБА_1 (з09.08.2010р. по 20.02.2011р), ОСОБА_2 (з 21.02.2011р. по 29.11.2011р.) від імені підприємства фінансово-господарської діяльності не здійснювали, первинних бухгалтерських документів не підписували.

Щодо цих доводів суд вірно зазначив, що самі лише пояснення посадових осіб контрагента не можуть бути достатньою підставою для визнання господарських операцій нереальними, оскільки такі факти повинні бути встановлені вироком у кримінальній справі.

Таким чином, наявні у матеріалах справи письмові докази, що надані позивачем, в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з ТзОВ «БК АРТ Груп».

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Промелектромонтаж» (код ЄДРПОУ - 32703995), колегія суддів виходить з наступного.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відносини між позивачем та ТзОВ «Промелектромонтаж» здійснювались на без договірній основі відповідно до положень ст.639 ЦК України, згідно з якими договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копію накладної на відвантаження №МЦВВ-00150 від 10.09.2010р., згідно з якою позивачу відвантажувався пісок металевий у кількості 16,800 тон та поліуретан ін'єкційний у кількості 300.00 кг.

Оплата за отримані товари проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №439 від 21.04.2011р.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, ТзОВ «Ресурстехбуд» надало суду податкову накладну, складену ТзОВ «Промелектромонтаж», що не має жодних недоліків та порядок її заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковою накладною включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкова накладна від 10.09.2010р. №000000211, отримана від ТзОВ «Промелектромонтаж», внесена в реєстр податкових накладних та задекларована в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що підтверджується відповідними податковими деклараціями та витягом з реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ «Промелектромонтаж», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ «Промелектромонтаж» чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТзОВ «Промелектромонтаж» з боку відповідача представлено не було.

Податковий орган обґрунтовує факт неможливості підтвердити проведення господарських операцій позивача з ТзОВ «Промелектромонтаж» з посиланням на акт невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Промелектромонтаж» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р., яким встановлено, що ТзОВ «Промелектромонтаж» вчиняло правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними. Проте, вказані факти не спростовують доводів позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з ТзОВ «Промелектромонтаж».

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «ПКФ Локос» (код ЄДРПОУ - 36168746) суд зазначає таке.

Так, між позивачем та ТзОВ «ПКФ Локос» укладено Договір №8 від 02 квітня 2012р., предметом якого була поставка товарів постачальником (ТзОВ «ПКФ Локос») згідно з замовленням покупця (позивача).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копії: специфікацій до договору, видаткових накладних №12037 від 25.06.2012р., №2868 від 20.04.2012р.

Колегією суддів встановлено, що оплата за отримані товари проведена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №882 від 17.05.2012р., №992 від 06.06.2012р., №925 від 11.06.2012р., №952 від 03.07.2012р., №956 від 05.07.2012р., №967 від 17.07.2012р., №977 від 18.07.2012р., №1032 від 17.09.2012р., №1056 від 26.09.2012р.

Факт транспортування товару, отриманого за договором №8 від 02 квітня 2012р., підтверджується товарно-транспортними накладними від 25.06.2012р., від 20.04.2012р.

В підтвердження віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за період, що перевірявся, ТзОВ «Ресурстехбуд» надало суду податкові накладні, складені ТзОВ «ПКФ Локос», що не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству. Суми ПДВ за цими податковими накладними включені позивачем в податковий кредит відповідного періоду та відповідають даним податкової декларації по ПДВ.

Податкові накладні: від 25.06.2012р. №12037, від 20.04.2012р. №2868, які отримані від ТзОВ «ПКФ Локос», внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності в відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних, що підтверджується відповідними податковими деклараціями та витягом з реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, в період здійснення господарських операцій ТзОВ «ПКФ Локос», було включене до ЄДРПОУ та було платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість у ТзОВ «ПКФ Локос»чи анулювання свідоцтва платника на додану вартість у ТзОВ «ПКФ Локос»з боку Відповідача представлено не було.

Таким чином, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем письмові докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарської операції з ТзОВ «ПКФ Локос».

Судом також встановлено, що для здійснення господарської діяльності у ТзОВ «Ресурстехнобуд» працює кваліфікований персонал, що підтверджується штатним розписом підприємства (у 2010 р. - 20 ос., у 2011 р. - 22 ос., у 2012 р. - 21 ос., у 2013 р. - 21 ос.), позивач орендує транспортні засоби для здійснення перевезень, що підтверджується договорами оренди транспортних засобів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, позивачем надано докази, які підтверджують використання отриманих від контрагентів ТМЦ у своїй господарській діяльності, зокрема: договір підряду від 20.10.2010р. №20/10-09-2010, договір підряду №08/10-01 на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон до «ЄВРО 2012» на території у районі вул.Стрийської-Кільцевої дороги - проектованої вул.Вернадського у м.Львові, договір №03-14-03-2012/72-14-8-12-2134 від 14.03.2012 р. по ін'єкції переходу ІЛК-їдальня, договір субпідряду №1/002 від 19.01.2012 р. на виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції.

Як вбачається з акта приймання виконаних робіт №39 за квітень 2012р. відповідно до договору від 20.10.2010р. №20/10-09-2010 субпідрядчик (позивач) у своїй роботі використовував, зокрема: пакери (а.с.135, 140), цемент (а.с. 134, 140), райнігер (а.с.134, 140), аквафін (а.с.135, 140), поліуретан ін'єкційний (а.с.135, 140), тобто матеріали, які він отримав від ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Промелектромонтаж», ТзОВ «ПКФ Локос» згідно з видатковими накладними.

Відповідно до акта приймання виконаних робіт №38 за квітень 2012р. відповідно до договору від 20.10.2010р. №20/10-09-2010 субпідрядчик (позивач) у своїй роботі використовував, зокрема: швидкотвердіючу стяжку SE93 (а.с.149), ремонтну суміш ceresit (а.с.149), пісок (а.с.149), тобто матеріали, які він отримав від ТзОВ «ПКФ Локос» згідно з видатковими накладними.

Згідно з актом №19/РТБ приймання-виконання будівельних робіт за квітень 2012 за договором субпідряду №1/002 від 19.01.2012 р. на виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції субпідрядчик (позивач) у своїй роботі використовував, зокрема: ін'єкційну поліуретанову смолу MC-injekt 2300 plus (а.с.155), паркери (а.с.155), тобто матеріали, які він отримав від ТзОВ «ПКФ Локос» згідно з видатковими накладними.

Як вбачається з акта №19 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011р. за договором від 20.10.2010р. №20/10-09-2010 субпідрядчик (позивач) у своїй роботі використовував, зокрема: аквафін (а.с.162), цемент (а.с.162), ін'єкційний поліуретан (а.с.162), паркери (а.с.162), райнигер (а.с.163), тобто матеріали, які він отримав від ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Промелектромонтаж», ТзОВ «ПКФ Локос» згідно з видатковими накладними.

Відповідно до акта №20 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011р. за договором від 20.10.2010р. №20/10-09-2010 субпідрядчик (позивач) у своїй роботі використовував, зокрема: аквафін (а.с.170), цемент (а.с.170), ін'єкційний поліуретан (а.с.170), паркери (а.с.170), райнигер (а.с.171), тобто матеріали, які він отримав від ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Промелектромонтаж», ТзОВ «ПКФ Локос» згідно з видатковими накладними.

Згідно з актом №1 приймання виконаних робіт за червень 2012р. за договором №03-14-03-2012/72-14-8-12-2134 від 14.03.2012 р. по ін'єкції переходу ІЛК-їдальня генпідрядчик (позивач) у своїй роботі використовував, зокрема: паркер (а.с.178), ін'єкційну поліуретанову смолу MC-injekt 2700 plus (а.с.179), каталізатор МС КАТ 27 (а.с.179), тобто матеріали, які він отримав від ТзОВ «ПКФ Локос» згідно з видатковими накладними.

Як вбачається з акта №19/РТБ приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012р. за договором субпідряду №1/002 від 19.01.2012 р. на виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції субпідрядчик (позивач) у своїй роботі використовував, зокрема: паркер (а.с.184), ін'єкційну поліуретанову смолу MC-injekt 2300 plus (а.с.184).

Крім цього, позивач надав суду копії подорожніх листів вантажного автомобілів з 25.10.2010р. по 23.11.2010р., з 19.04.2012 р. по 22.04.2012 р, з 19.07.2012 р. по 31.07.2012р., 17.06.2011р. по 03.07.2011р., які підтверджують факт транспортування ТМЦ позивачем для виконання робіт за договорами підряду.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що позивач підтвердитв факт використання отриманих від ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Промелектромонтаж», ТзОВ «ПКФ Локос» товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності.

Також колегією суддів встановлено, що отримання робіт/товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Промелектромонтаж», ТзОВ «ПКФ Локос» здійснювалось матеріально-відповідальними особами позивача.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незвершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення "Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Враховуючи вищевикладені правові норми та наявні у матеріалах справи письмові докази, які були досліджені у судовому засіданні, колегія судді вважає, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" докази в повній мірі підтверджують обставини щодо здійснення поставки позивачу товару (робіт, послуг), а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.ч.1-3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, суд апеляційної інстанції оцінив наявні у матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та прийшов до висновку, що відповідач приймаючи податкові повідомлення-рішення №0000752200, №0000762200 від 07.10.2013 р. не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. по справі № 813/7741/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

Р.Й. Коваль

Ухвала складена в повному обсязі 16.12.2014 року.