Рішення

від 22.12.2014 по справі 918/1718/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 грудня 2014 р. Справа № 918/1718/14

за позовом Прокурора Володимирецького району в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до відповідача Рафалівської селищної ради

про скасування рішення та зобов'язання прийняти державний житловий фонд у комунальну власність

Суддя Андрійчук О.В.

Учасники судового процесу:

від позивача: Маланчук І.В., дов. № 38 від 20.11.2013 року

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Шрамович Р.М., посв. № 030111

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2014 року прокурор Володимирецького району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі-позивач) до Рафалівської селищної ради (надалі-відповідач) про скасування рішення, зобов'язання прийняти державний житловий фонд у комунальну власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

19.03.2013 року рішенням відповідача у задоволенні звернення позивача щодо прискореного прийняття у комунальну власність житлового фонду - житлових будинків по вул. Гранична, 31 та 33 в смт. Рафалівка Володимирецького району, що не увійшов до статутного фонду товариств та залишилося на балансі ВАТ "Володимирецьке РТП" та ВАТ "Володимирецький райагропостач", відмовлено.

Відмова у прийнятті у комунальну власність об'єктів житлового фонду не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки балансоутримувачів у судовому порядку визнано банкрутами та ліквідовано, а тому житлові будинку підлягають передачі до комунальної власності.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 5 ЖК УРСР, ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тощо.

Ухвалою суду від 03.12.2014 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 15.12.2014 року.

Ухвалою суду від 15.12.2014 року розгляд справи відкладено на 22.12.2014 року.

22.12.2014 року через службу діловодства господарського суду від прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суду визнати незаконним рішення Рафалівської селищної ради № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" від 19.03.2013 року; зобов'язати Рафалівську селищну раду Володимирецького району Рівненської області прийняти від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області у встановленому чинним законодавством порядку у комунальну власність територіальної громади селища Рафалівка житлові будинки по вул. Гранична,31 та вул. Гранична,33 в смт. Рафалівка Волидимирецького району.

Оцінивши правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, протоколу № 2 засідання комісії по оцінці вартості майна Володимирецького підприємства МТЗ від 17.02.1994 року, плану приватизації майнового комплексу Володимирецького районного підприємства матеріально-технічного забезпечення та витягами з Реєстру державного майна, на балансі ВАТ "Володимирецький райагропостач" обліковується державне майно, а саме: житловий будинок на 8 квартир, контейнер для сміття, що знаходиться за адресою: вул. Гранична,33, с. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, а на балансі ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" - житловий будинок на 12 квартир, інв. № 236, сарай до будинку на 12 квартир, інв. № 264, що знаходиться за адресою: вул. Гранична,31, с. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, яке не увійшло до статутного фонду товариств в процесі приватизації.

Відповідно до п. 1.4. Наказу Фонду державного майна/Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" способом управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", постановами Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", від 19.02.1996 року № 222 "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності" та від 06.11.1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" (підп. 2.3.1. п. 2 Наказу Фонду державного майна/Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68).

Судом з наявних матеріалів справи встановлено таке.

02.10.2007 року ухвалою Господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі № 4/20 про банкрутство ВАТ "Володимирецький райагропостач".

16.10.2007 року постановою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецький райагропостач" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру.

13.01.2009 року ухвалою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецький райагропостач" ліквідовано, провадження у справі № 4/20 припинено.

25.02.2005 року ухвалою Господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі № 9/15 про банкрутство ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство".

20.07.2005 року постановою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру.

19.11.2007 року ухвалою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" ліквідовано, провадження у справі № 9/15 припинено.

У силу вимог ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла станом на дату визнання ВАТ "Володимирецький райагропостач" та ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" банкрутами та введення ліквідаційної процедури) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Аналогічна норма закріплена в п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), згідно з якою державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Порядок передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Постановою КМ України від 06.11.1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій".

Так, за ст. 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.

Об'єктами передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом ( абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності").

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абз. 4 та 6 ч. 1 ст. 2 цього Закону.

У силу вимог ч. 1 ст. 4-2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") , відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що з державної у комунальну власність передаються безоплатно житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів визначається відповідними органами місцевого самоврядування - у разі передачі об'єктів у комунальну власність.

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (ч.ч. 5, 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності").

Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій, врегульований також Постановою КМ України від 06.11.1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій"

Передача в комунальну власність відомчого житлового фонду в інших випадках здійснюється в такому ж порядку з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів. Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки. Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно (п.п. 1-3 Постановою КМ України від 06.11.1995 року № 891).

З наведеного вбачається, що житловий фонд у разі банкрутства підприємства передається в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Як встановлено судом, 11.09.2007 року рішенням Рафалівської селищної ради № 166 "Про розгляд клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області" надано попередню згоду на приймання у власність територіальної громади селища Рафалівка державного майна (житлового фонду), яке не ввійшло до статних фондів балансоутримувачів ВАТ "Волидимирецький райагропостач" та ВАТ "Володимирецьке РТП" у процесі приватизації, при наявності будівельно-технічної документації та згідно із Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" і Постанови КМ України № 1482 від 21.09.1999 року. Вказаним рішенням також доручено виконкому селищної ради створити комісію та провести приймання-передачу житлового фонду відповідно до п. 1 цього рішення та відповідно до чинного законодавства.

11.09.2007 року рішенням Рафалівської селищної ради № 167 "Про надання попередньої згоди на приймання державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" надано попередню згоду на приймання державного майна, яке перебуває на балансі господарських структур ВАТ "Волидимирецький райагропостач" та ВАТ "Володимирецьке РТП" у власність територіальної громади селища. Вказаним рішенням також доручено виконкому селищної ради провести приймання-передачу приміщень при наявності технічної документації та відповідно до чинного законодавства.

19.03.2013 року рішенням Рафалівської селищної ради № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" у задоволенні звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області по питанню прискореного прийняття у комунальну власність житлового фонду, яке не увійшло до статутних фондів та залишилося на балансах господарських структур, відмовлено у зв'язку з тим, що житлово-комунальне господарство в селищі відсутнє, а селищна рада дотаційна на 77,5%, тому немає можливості утримувати житловий фонд у належному технічному стані.

У силу вимог ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема законності.

Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що рішення відповідача № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" від 19.03.2013 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки передача житлового фонду у разі банкрутства підприємства до комунальної власності відповідної територіальної громади не пов'язується з наявністю чи відсутністю житлово-комунального господарства та дотаційністю, а здійснюється в обов'язковому порядку без будь-яких додаткових умов.

З огляду на невідповідність рішення відповідача № 547 від 19.03.2013 року вимогам чинного законодавства, останнє підлягає визнанню незаконним у судовому порядку.

Так само підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача прийняти у комунальну власність територіальної громади селища Рафалівка житлові будинки по вул. Гранична,31 та вул. Гранична,3 3 в смт. Рафалівка Волидимирецького району, оскільки зазначений обов'язок визначений чинним законодавством та не виконаний відповідачем у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Рішення Рафалівської селищної ради № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" від 19.03.2013 року визнати незаконним.

Зобов'язати Рафалівську селищну раду Володимирецького району Рівненської області прийняти у встановленому чинним законодавством порядку у комунальну власність територіальної громади селища Рафалівка від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області житлові будинки по вул. Гранична,31 та вул. Гранична,33 в смт. Рафалівка Волидимирецького району Рівненської області.

Стягнути з Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області (вул. 1 Травня,12, смт. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04388127) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 436,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 22.12.2014 року.

Суддя Андрійчук О.В.