Постанова

від 03.03.2015 по справі 918/1718/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 918/1718/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю прокурора Лис Н.В. (посв. №031428 від 19.01.2015 р.)

за участю представників:

позивача - Маланчук І.В. (дов. №2 від 06.01.2015 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 22.12.14 р.

у справі № 918/1718/14 (суддя Андрійчук О.В. )

за позовом Прокурора Володимирецького району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області

про скасування рішення та зобов'язання прийняти державний житловий фонд у комунальну власність

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року прокурор Володимирецького району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі-позивач) до Рафалівської селищної ради (надалі-відповідач) про скасування рішення, зобов'язання прийняти державний житловий фонд у комунальну власність.

Прокурор, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд визнати незаконним рішення Рафалівської селищної ради № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" від 19.03.2013 року; зобов'язати Рафалівську селищну раду Володимирецького району Рівненської області прийняти від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області у встановленому чинним законодавством порядку у комунальну власність територіальної громади селища Рафалівка житлові будинки по вул. Гранична,31 та вул. Гранична,33 в смт. Рафалівка Волидимирецького району.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2013 року рішенням відповідача у задоволенні звернення позивача щодо прискореного прийняття у комунальну власність житлового фонду - житлових будинків по вул. Гранична, 31 та 33 в смт. Рафалівка Володимирецького району, що не увійшов до статутного фонду товариств та залишилося на балансі ВАТ "Володимирецьке РТП" та ВАТ "Володимирецький райагропостач", відмовлено.

Відмова у прийнятті у комунальну власність об'єктів житлового фонду не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки балансоутримувачів у судовому порядку визнано банкрутами та ліквідовано, а тому житлові будинку підлягають передачі до комунальної власності.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 5 ЖК УРСР, ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тощо.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.12.2014 р. у справі №918/1718/14 задоволено позов Прокурора Володимирецького району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області про скасування рішення та зобов'язання прийняти державний житловий фонд у комунальну власність.

Рішення Рафалівської селищної ради №547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" від 19.03.2013 року визнано незаконним. Зобов'язано Рафалівську селищну раду Володимирецького району Рівненської області прийняти у встановленому чинним законодавством порядку у комунальну власність територіальної громади селища Рафалівка від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області житлові будинки по вул. Гранична, 31 та вул. Гранична, 33 в смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, Рафалівська селищна рада Володимирецького району Рівненської області, подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржене рішення скасувати та передати справу на новий розгляд.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що відповідач не був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, а справу було розглянуто за відсутності представника відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, заперечує її доводи. Вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду прокурор та позивач заперечили доводи апеляційної скарги, просять залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явку представника у судові засідання, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень (ухвал суду) (а.с. 82, 99).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.12.2014 р. у справі №918/1718/14 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 15.12.2014 р. (а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.12.2014 р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи №918/1718/14 відкладено на 22.12.2014 р. При цьому явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою (а.с. 30).

Ухвала про відкладення розгляду справи надіслана сторонам 16.12.2014 р.

Станом на день винесення судом рішення у справі №918/1718/14 вручення рекомендованого поштового відправлення (ухвали суду) відповідачу не відбулося. З поштового повідомлення вбачається, що вказана ухвала була вручена відповідачу лише 23.12.2014 р. (а.с. 64).

Розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду

Порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду Рівненської області від 22.12.2014 р. у справі №918/1718/14 підлягає скасуванню. При цьому апеляційний господарський суд зобов'язаний прийняти нове рішення.

Давши оцінку доказам у справі судова колегія дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, протоколу № 2 засідання комісії по оцінці вартості майна Володимирецького підприємства МТЗ від 17.02.1994 року, плану приватизації майнового комплексу Володимирецького районного підприємства матеріально-технічного забезпечення та витягами з Реєстру державного майна, на балансі ВАТ "Володимирецький райагропостач" обліковується державне майно, а саме: житловий будинок на 8 квартир, контейнер для сміття, що знаходиться за адресою: вул. Гранична,33, с. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, а на балансі ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" - житловий будинок на 12 квартир, інв. № 236, сарай до будинку на 12 квартир, інв. № 264, що знаходиться за адресою: вул. Гранична,31, с. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, яке не увійшло до статутного фонду товариств в процесі приватизації (а.с. 34-40).

Відповідно до п. 1.4. Наказу Фонду державного майна/Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" способом управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Передача у комунальну власність державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", постановами Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", від 19.02.1996 року № 222 "Про поетапну передачу до комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, які належать суб'єктам підприємницької діяльності" та від 06.11.1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" (підп. 2.3.1. п. 2 Наказу Фонду державного майна/Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68).

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2007 року ухвалою Господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі № 4/20 про банкрутство ВАТ "Володимирецький райагропостач". 16.10.2007 року постановою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецький райагропостач" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру. 13.01.2009 року ухвалою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецький райагропостач" ліквідовано, провадження у справі № 4/20 припинено (а.с. 17).

25.02.2005 року ухвалою Господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі № 9/15 про банкрутство ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство". 20.07.2005 року постановою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру. 19.11.2007 року ухвалою Господарського суду Рівненської області ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" ліквідовано, провадження у справі № 9/15 припинено (а.с. 18).

Згідно приписів ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла станом на дату визнання ВАТ "Володимирецький райагропостач" та ВАТ "Володимирецьке ремонтно-транспортне підприємство" банкрутами та введення ліквідаційної процедури) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Аналогічна норма закріплена в п. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), згідно з якою державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Порядок передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Постановою КМ України від 06.11.1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій".

Так, за ст. 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.

Об'єктами передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом ( абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності").

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абз. 4 та 6 ч. 1 ст. 2 цього Закону.

У силу вимог ч. 1 ст. 4-2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що з державної у комунальну власність передаються безоплатно житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів визначається відповідними органами місцевого самоврядування - у разі передачі об'єктів у комунальну власність.

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (ч.ч. 5, 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності").

Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій, врегульований також Постановою КМ України від 06.11.1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій"

Передача в комунальну власність відомчого житлового фонду в інших випадках здійснюється в такому ж порядку з дотриманням вимог Законів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів. Передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитки. Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно (п.п. 1-3 Постановою КМ України від 06.11.1995 року № 891).

Таким чином, житловий фонд у разі банкрутства підприємства передається в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Рафалівської селищної ради 11.09.2007 року № 166 "Про розгляд клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області" надано попередню згоду на приймання у власність територіальної громади селища Рафалівка державного майна (житлового фонду), яке не ввійшло до статутних фондів балансоутримувачів ВАТ "Волидимирецький райагропостач" та ВАТ "Володимирецьке РТП" у процесі приватизації, при наявності будівельно-технічної документації та згідно із Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" і Постанови КМ України № 1482 від 21.09.1999 року. Вказаним рішенням також доручено виконкому селищної ради створити комісію та провести приймання-передачу житлового фонду відповідно до п. 1 цього рішення та відповідно до чинного законодавства (а.с. 21).

Також, рішенням Рафалівської селищної ради № 167 11.09.2007 року "Про надання попередньої згоди на приймання державного майна, яке не ввійшло до статутних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" надано попередню згоду на приймання державного майна, яке перебуває на балансі господарських структур ВАТ "Волидимирецький райагропостач" та ВАТ "Володимирецьке РТП" у власність територіальної громади селища. Вказаним рішенням також доручено виконкому селищної ради провести приймання-передачу приміщень при наявності технічної документації та відповідно до чинного законодавства (а.с. 20).

19.03.2013 року рішенням Рафалівської селищної ради № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" у задоволенні звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області по питанню прискореного прийняття у комунальну власність житлового фонду, яке не увійшло до статутних фондів та залишилося на балансах господарських структур, відмовлено у зв'язку з тим, що житлово-комунальне господарство в селищі відсутнє, а селищна рада дотаційна на 77,5%, тому немає можливості утримувати житловий фонд у належному технічному стані (а.с. 19).

Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що рішення Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області від 19.03.2013 р. № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки передача житлового фонду у разі банкрутства підприємства до комунальної власності відповідної територіальної громади не пов'язується з наявністю чи відсутністю житлово-комунального господарства та дотаційністю, а здійснюється в обов'язковому порядку без будь-яких додаткових умов.

Враховуючи наведене, з огляду на невідповідність рішення відповідача № 547 від 19.03.2013 року вимогам чинного законодавства, останнє підлягає визнанню незаконним у судовому порядку.

Також, на думку колегії суддів, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти у комунальну власність територіальної громади селища Рафалівка житлові будинки по вул. Гранична,31 та вул. Гранична,3 3 в смт. Рафалівка Волидимирецького району, оскільки зазначений обов'язок визначений чинним законодавством та не виконаний відповідачем у встановленому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що у апеляційній скарзі скаржник також зазначає про неможливість перерахування судового збору у зв'язку із закриттям рахунків в управлінні казначейства в поточному році та просить прийняти довідку Рафалівської селищної ради про сплату судового збору у 2015 році (додається до апеляційної скарги). У вказаній довідці від 30.12.2014 р. №02-08/680 скаржник гарантує сплату судового збору в сумі 1218 грн. у справі №918/1718/14 у 2015 році після прийняття селищного бюджету.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 р. серед іншого зобов'язано скаржника Рафалівську селищну раду Володимирецького району Рівненської області надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 22.12.2014 р. у справі №918/1718/14 в сумі1218,00 грн.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

12.02.2015 р. на адресу суду від скаржника надійшла копія платіжного доручення №43 від 02.02.2015 р. щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 22.12.2014 р. у справі №918/1718/14. Дане платіжне доручення містить наступні реквізити отримувача: УК у м. Рівному/м.Рівне/22030001, код 38012714, банк отримувача ГУ ДКСУ У, код банку 833017, рах. №31212206783002, сума 1218 грн. Призначення платежу - *;101;04388127;КТКВКМБ 250404 КЕКВ 2800-1118,00 судовий збір за позовною заявою Рафалівської с/ради.

Тоді як правильними є наступні реквізити: отримувач коштів УДКСУ у м. Рівному; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012714; Банк отримувача ГУДКСУ у Рівненській області; Код банку отримувача (МФО) 833017; Рахунок отримувача 31213206782002; Код класифікації доходів бюджету (м.Рівне)22030001; призначення платежу Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 37382205 (суду, де розглядається справа.)

Згідно з приписами абз. 4 п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Відповідно до п. 3.3 вказаної постанови Пленуму якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Оскільки скаржником подано копію платіжного доручення, з якого не вбачається, що судовий збір було сплачено за подання до Рівненського апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської обласі від 22.12.2014 р. №918/1718/14 (зокрема, невірно зазначено рахунки одержувача, призначення платежу), вбачається необхідність стягнення з відповідача несплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд. -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 22.12.2014 р. у справі №918/1718/14 задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 22.12.2014 р. у справі №918/1718/14 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Рішення Рафалівської селищної ради № 547 "Про відмову у прийнятті державного майна, яке не увійшло до статних фондів господарських товариств, у власність територіальної громади селища" від 19.03.2013 року визнати незаконним.

Зобов'язати Рафалівську селищну раду Володимирецького району Рівненської області прийняти у встановленому чинним законодавством порядку у комунальну власність територіальної громади селища Рафалівка від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області житлові будинки по вул. Гранична,31 та вул. Гранична,33 в смт. Рафалівка Волидимирецького району Рівненської області.

Стягнути з Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області (вул. 1 Травня,12, смт. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04388127) в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 436,00 грн.

2. Стягнути з Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області (вул. 1 Травня,12, смт. Рафалівка, Володимирецький район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 04388127) в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1218,00 грн.

3. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду Рівненської області.

4. Матеріали справи №918/1718/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.