Ухвала

від 03.12.2014 по справі 2а-3860/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р. м.Львів Справа № 876/1556/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Стиль ВД» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-3860/12/0970 за позовом державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства «Стиль ВД» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Івано-Франківську) звернулася з поданням до відкритого акціонерного товариства «Стиль ВД» (надалі - ВАТ «Стиль ВД») про стягнення податкового боргу в розмірі 15761,78 грн у зв'язку із несплатою самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року подання задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив відповідач, який вважає, що під час прийняття вказаного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Тому просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, 28.09.2001 року відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік як платник податків.

Статтею 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Податковий борг зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 15761,78 грн самостійно узгоджений поданою відповідачем уточнюючою податковою декларацією від 28.09.2012 року за № 9061456942 на суму 15392,46 грн, самостійно нарахованої штрафної санкції на суму 369,52 грн в порядку статті 50 ПК України та виник у зв'язку з несплатою сум такого податку.

Податковий борг, згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

У зв'яку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань в установлені строки податковою інспекцією надсилалась відповідачу податкова вимога за № 1777 від 11.10.2012 року, яка відповідачем отримана.

А підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність податкового боргу в сумі 15761,78 грн підтверджена самим відповідачем, податкова вимога ним оскаржена не була, тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про підставність вимог позивача та правомірність задоволення таких позовних вимог судом першої інстанції.

Покликання апелянта на те, що даний спір підлягає розгляду у господарському а не адміністративному судочинстві суд до уваги не бере, оскільки пунктом 3 частини першої статті 183-3 КАС України прямо передбачено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійснення ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, оскільки не грунтуються на положеннях законодавства, а при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Стиль ВД» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-3860/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий судді Р.Й. Коваль

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк