Постанова

від 17.12.2014 по справі 815/8320/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8320/13-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої суді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Берекет Н.В.,

за участю представника позивача - Лашина Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльська поромна переправа» до відділу Держземагенства у м. Ізмаїлі Одеської області, Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області, за участю третьої особи на боці відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ізмаїльської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року позивач звернувся з зазначеним позовом, в якому просить визнати дії відділу Держкомзему у м. Ізмаїлі Одеської області та відділу Дерземагенства у м. Ізмаїлі Одеської області протиправними, по застосуванню у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнт функціонального використання в розмірі 2,5 та зобов'язати відповідача - Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області внести зміни до картки особового рахунку платника податків за платежем "Орендна плата з юридичних осіб", а саме зменшити нарахування за серпень-грудень 2010 року, та сформувати на особистому рахунку позивача за платежем "Орендна плата з юридичних осіб" позитивне сальдо розрахунків платника з бюджетом (надміру сплаченої орендної плати за землю) у розмірі 483008, 52 гривні станом на 01.07.2013 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем Відділом Держкомзему у м. Ізмаїлі в період 2009-2013 рік неправомірно видавалися витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебувала у користуванні позивача із застосуванням підвищувального коефіцієнту використання 2,5, тоді як вказана земельна ділянка використовувалась для забезпечення транспортного обслуговування, в зв'язку із чим, повинен був застосовуватись коефіцієнт 1,0, що призвело до переплати земельного податку за вказані податкові періоди. Позивач також вважає, що Ізмаїльська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області неправомірно відмовила позивачу у проведенні перерахунку переплаченого податку на землю по зазначеним підставам, в зв'язку із чим, є достатні законні підстави зобов'язати його вчинити вказані дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідачі та третя особа надали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2014 р. апеляційну скаргу відділу Держземагенства у м. Ізмаїлі Одеської області повернуто апелянту.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", що діяв на момент спірних правовідносин, грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 15 вищезазначеного закону визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до вимог статей 20, 23 Закону за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про землеустрій" розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Судом встановлено, що 16.03.2005 року ТОВ "Ізмаїльська поромна переправа" звернулись до Ізмаїльської міської ради з проханням, надати в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 1, 8758 га для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл-Тульча в м. Ізмаїлі, вул. Фаногорійська, б/н. (т.с. 2 а.с. 83).

Рішенням Ізмаїльської міської ради 22 сесії 4 скликання від 07.04.2005 року №1013-4 надано згоду на збір документів для надання ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 2,0 га з земель транспорту для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл-Тульча в м. Ізмаїлі, вул. Фаногорійська, б/н, та дозволити ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" скласти проект відводу земельної ділянки для будівництва та експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл - Тульча по вул. Фанагорійська, б/н.(т.с.2 а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2005 року ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" звернулись до Ізмаїльської міської ради з проханням, надати в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 1, 8758 га для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл-Тульча в м. Ізмаїлі, вул. Фаногорійська, б/н. (т.с. 2 а.с. 83).

Рішенням Ізмаїльської міської ради 22 сесії 4 скликання від 07.04.2005 року №1013-4 надано згоду на збір документів для надання ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 2,0 га з земель транспорту для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл-Тульча в м. Ізмаїлі, вул. Фаногорійська, б/н, та дозволити ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" скласти проект відводу земельної ділянки для будівництва та експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл - Тульча по вул. Фанагорійська, б/н.(т.с.2 а.с.4).

02.11.2006 року ТОВ "Ізмаїльська поромна переправа" звернулась до МПП "Алідада" з проханням, розробити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл-Тульча в м. Ізмаїлі по вул. Фаногорійська, б/н.(т.с.2 а.с.5).

Відповідно до технічного завдання, погодженого директором МПП "Алідада" та затвердженого генеральним директором "ТОВ Ізмаїльська паромна переправа", пунктом 7 визначено основні етапи роботи, у п.п.7.3 зазначено визначення цільового використання земельної ділянки.(т.с.2 а.с.88).

Таким чином, отримавши дозвіл Ізмаїльської міської ради Одеської області на збір документів та розробку проектної документації, щодо відводу земельної ділянки, позивач звернувся до проектної організації для розробки проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" для будівництва і експлуатації берегового комплексу з визначенням цільового використання земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2007 році проектною організацією мале приватне підприємство "Алідада", які діяли на підставі ліцензії Держкомзему України серія АА №777214 від 16.09.2004 року по 15.09.2007 року, було розроблено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл - Тульча (Румунія) в м. Ізмаїл вул. Фанагорійська, б/н Одеської області і відповідно до вихідної земельно-кадастрової інформації відведенню підлягали: ділянка №1 - ЗАТ "Ізмаїльський ССЗ", ділянка №2 - ВАТ "Українське -Дунайське пароплавство" цільове використання землі та код згідно УКЦВЗ - 3 - землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; 3.2. - транспорту зв'язку; 3.2.10. - інші землі транспорту та зв'язку; та ділянка №3 - ДП "Ізмаїльське лісове господарство з кодом УКЦВЗ - 5. - землі лісогосподарського призначення; 5.1. - для ведення лісового господарства. Загальна площа земельних ділянок складала 1, 2965 га. .(т.с.2 а.с. 79).

Тобто, з технічної документації вбачається, що відведенню підлягали три земельні ділянки з різним цільовим використанням землі по коду УКЦВЗ.

Крім того, проектною організацією мале приватне підприємство "Алідада" було розроблено ще один проект землеустрою, щодо відведення ще однієї земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл - Тульча (Румунія) в м. Ізмаїл вул. Фанагорійська, б/н Одеської області і відповідно до вихідної земельно-кадастрової інформації відведенню підлягали землі лісового фонду, цільове використання землі та код згідно з УКФВЗ -1.-землі населених пунктів; 1.16.- для ведення лісового господарства загальною площею -0, 5793 га.(т.с.2 а.с.152).

Відповідно до відомостей про земельну ділянку, в розробленому проектантом технічному проекті землеустрою, запроектовану до відведення, вищезазначені земельні ділянки було об'єднані в одну та їм присвоєно кадастровий номер 51100600000 з цільовим використанням землі згідно коду УКЦВЗ - 1.11. - комерційне використання; 1.11.6 - інша комерційна діяльність; шифр рядка ф.№6-зем.- 4.2. - землі, які використовуються в комерційній діяльності. ( т.с. 2 а.с. 80, т.с.2 а.с. 152).

Вищезазначені проекти землеустрою були погоджені з усіма відповідними установами, організаціями, і рішенням Ізмаїльської міської ради 11 сесії 5 скликання від 05.03.2007 року №492-5 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл - Тульча (Румунія) в м. Ізмаїл вул. Фанагорійська, б/н Одеської області та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" земельну ділянку площею 1, 2965 га в тому числі: - за рахунок земель ЗАТ "Ізмаїльський суднобудівельно - судноремонтний завод" 0, 0899 га забудованих земель (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення);- за рахунок земель ВАТ "Українсько-Дунайське пароплавство" - 0, 0783 га забудованих земель (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення); - за рахунок земель Державного підприємства "Ізмаїльське лісове господарство"- 0, 9892 га вкритих лісовою рослинністю (землі лісового фонду).(т.с.1 а.с.. 14)

Рішенням Ізмаїльської міської ради 19 сесії 5 скликання від 22.06.2007 року №797-5 було затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" для будівництва і експлуатації берегового комплексу автомобільної паромної переправи Ізмаїл - Тульча (Румунія) в м. Ізмаїл вул. Фанагорійська, б/н Одеської області та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" земельну ділянку загальною площею 0, 5793 га за рахунок земель державного підприємства"Ізмаїльське лісове господарство"- 0, 5793 га вкритих лісовою рослинністю (землі лісового фонду).(т.с.1 а.с.15).

На підставі прийнятих вище рішень, між Ізмаїльською міською радою (орендодавцем) та ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" (орендар) 16 квітня 2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1, 2965 га, згідно до п. 1.2 зазначеного договору, земельна ділянка, яка є об'єктом оренди за цим договором, належить до категорії земель за основним цільовим призначенням - інша комерційна діяльність (код Українського класифікатора цільового використання землі 1.11.6.) надається в оренду Орендарю для будівництва та експлуатації берегового комплексу поромної переправи Ізмаїл - Тульча (Румунія).

Крім того, вищезазначеним договором оренди у п. 2.2. визначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки на момент підписання договору - 1990675 гр. Згідно п.4.2 за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі - 2.45% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік із щорічним збільшенням на 0, 05%.(т.с.1 а.с. 16) Договір підписано двома сторонами.

16 квітня 2008 року між Ізмаїльською міською радою та ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" було підписано угоду про внесення змін у договір оренди земельної ділянки, згідно якої п.4.2. було змінено, орендну плату визначено в розмірі 4,5% від грошової оцінки землі за 1 кв.м. в рік із щорічним збільшенням на 0, 05 %, нормативно грошову оцінку землі змінено на 2046384 гривень.(т.с.1 а.с.19).Договір підписано двома сторонами.

15 серпня 2007 року між Ізмаїльською міською радою та ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0, 5793 га. Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору визначена земельна ділянка належить до категорії земель за основним цільовим призначенням - інша комерційна діяльність(код Українського класифікатора цільового використання землі 1.11.6.) надається в оренду Орендарю для будівництва та експлуатації берегового комплексу поромної переправи Ізмаїл - Тульча (Румунія). Відповідно до п. 2.2. нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент підписання цього договору складає 889457 гривень. Відповідно до п. 4.2 за користування земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю плату в розмірі - 2, 45 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік із щорічним збільшенням на 0, 05%

16 квітня 2008 року між Ізмаїльською міською радою та ТОВ "Ізмаїльська паромна переправа" було підписано угоду про внесення змін у договір оренди земельної ділянки, згідно якої п.4.2. було змінено, орендну плату визначено в розмірі 4,5% від грошової оцінки землі за 1 кв.м. в рік із щорічним збільшенням на 0, 05 %, нормативно грошову оцінку землі змінено на 914362 гривень.(т.с.1 а.с.24).Договір підписано двома сторонами.

В 2011 році позивач звернувся до Відділу Держкомзему, щодо приведення коефіцієнта функціонального використання, застосованого до розрахунку грошової оцінки земельних ділянок, у відповідність до вимог законодавства.

На своє звернення позивач отримав відповідь, в якій його було повідомлено, що згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженої технічної документації із землеустрою та договорів оренди функціональне призначення вищезазначених земельних ділянок визначено як комерційне, а проекти землеустрою та технічна документація по вищезазначеним земельним ділянкам, в свою чергу, розроблені на замовлення ТОВ ««Ізмаїльська поромна переправа».

У грудні 2012 року Позивач направив до Ізмаїльської міської ради пропозицію з метою приведення розрахунку нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок у відповідність до норм чинного законодавства, розглянути і підписати проекти договорів про внесення відповідних змін до цих договорів, розроблені ТОВ ««Ізмаїльська поромна переправа» з урахуванням коефіцієнтів функціонального використання що дорівнюють 1,0, а не 2,5.

Ізмаїльська міська рада розглянула порушені позивачем питання та внесла до обох договорів оренди наступні зміни: згідно із рішенням від 31.01.2013 року №2801- VІ - встановлено, що розмір орендної плати за користування земельними ділянками становитиме 3,0% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в рік; згідно із рішенням від 31.01.2013 року №2802- VІ пункти 1.2. договорів оренди викладено в наступній редакції: « 1.2. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди за цим договором, належить до категорії земель за основним цільовим призначенням згідно Українського класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Держкомзему № 548 від 23.07.2010 року, - землі транспорту (Секція і, розділ 12), код КВЦПЗ - 12.03. для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, надається в оренду Орендарю для: будівництва і експлуатації берегового комплексу поромної переправи Ізмаїл - Тульча (Румунія)», згідно із рішенням від 31.01.2013 року №2802- VІ пункти 5.1 договорів оренди викладено в наступній редакції: « 5.1. Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди за цим договором, належить до категорії земель за основним цільовим призначенням згідно Українського класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Держкомзему № 548 від 23.07.2010 року, - землі транспорту (Секція І, розділ 12), код КВЦПЗ - 12.03. для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту».

На підставі вказаних рішень між Ізмаїльською міською радою та позивачем 08.02.2013 року були підписані додаткові угоди про внесення до договорів оренди вищезазначених змін.

Для здійснення розрахунку орендної плати ТОВ «Ізмаїльська поромна переправа» отримали у відділі Держземагенства витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 06.02.2013 року, в яких визначено коефіцієнти функціонального використання - 1,0, а також нормативна грошова оцінка за Договором 1 - 2166063,00 грн., за Договором 2 - 967836,00 грн.

02.09.2013 року позивач звернувся із заявою №1-199-П до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області з вимогою проведення перерахунку сплаченого розміру земельного податку в межах строків давності з урахуванням невірно визначеного коефіцієнту на загальну суму 483008,52 грн., однак 26.09.2013 року відповідач - Ізмаїльська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області відмовив у проведенні перерахунку плати за землю з огляду на відсутність правових підстав для цього.

Приймаючи рішення, про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зазначив, що цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться в оренді позивача - землі транспорту та зв'язку, не змінювалось відповідно до приписів чинного законодавства, а тому необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання 1,0, як для земель транспорту та зв'язку, тобто відділом Держкомзему у м. Ізмаїлі Одеської області у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки безпідставно застосований коефіцієнт функціонального використання 2,5. Зобов'язуючи Ізмаїльську об'єднану податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області внести зміни до картки особового рахунку платника податків за платежем "Орендна плата", суд першої інстанції виходи з того, що оскільки позивачем здійснювалось внесення плати за землю по вказаним договорам оренди землі на підставі протиправних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в яких протиправно застосовувався підвищувальний коефіцієнт функціонального призначення 2,5, позивач здійснив переплату до бюджету плати за користування землею на загальну суму 483008,52 грн.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду такий висновок суду першої інстанції вважає помилковим з огляду на наступне.

На підставі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про плату за землю", який був чинний на момент спірних правовідносин, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності,- договір оренди такої земельної ділянки .

З набранням законної сили Податкового Кодексу України, почали діяти норми п. 288.1 -288.5.1. ст. 288, згідно якої підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 14.1.72. Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу);

Ст. 14.1.136. Податкового Кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата);

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції щодо застосування норми ст. 286.1. Податкового Кодексу України, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру є помилковим, оскільки земельний податок і орендна плата не є тотожним поняттям, і до спірних правовідносин не може застосовуватись.

Таким чином, аналізуючи норми законодавства, та враховуючи обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про неправомірні дії відповідача, щодо складання витягів про нормативно грошову оцінку земельної ділянки є безпідставні, оскільки розробником проектної документації - малим приватним підприємством "Алідада", за погодженням з позивачем - цільове використання землі відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205, який діяв на момент спірних правовідносин, визначено за кодом 1.11. - землі комерційного використання; 1.11.6 - інша комерційна діяльність. Відповідно до зазначеної технічної документації між сторонами укладено договір оренди, відповідно до п. 1.2 якого, земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, належить до категорії земель за основним призначенням - інша комерційна діяльність. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а тому відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 27.01.2006 № 18/15/21/11 та був чинним на момент правовідносин, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, до внесення змін у договір оренди складав 2, 5.

Доказів того, що при затвердженні технічної документації або підписанні договору оренди земельних ділянок він надавав свої зауваження, заперечення або договір оренди підписано ним під впливом тиску позивачем не надано.

Крім того, з позовних вимог неможливо встановити, по складанню та видачі яких саме витягів, та за який період позивач вважає дії відповідача неправомірними.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про плату за землю", яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно п.287.1. - 287.3. ст. 287 Податкового Кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 288.1-288.5.1. ст. 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки...

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В судовому засіданні колегією суддів встановлено, що позивач протягом 2009 - 2013 року на підставі договору оренди самостійно визначав суму грошового зобов'язання орендної плати за землю у податковій декларації, подавав її до контролюючого органу, а тому в силу норм податкового законодавства ці грошові зобов'язання вважаються узгодженими, що не заперечувалось позивачем.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відділом Держземагенства не вчинено протиправних дій стосовно позивача, оскільки відповідно до земельного та податкового законодавства, нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Позивач самостійно як в проектній документації так і в договорі оренди зазначив, що орендована ним ділянка використовується в комерційних цілях, самостійно визначав орендну плату на підставі договору оренди та подавав до контролюючого органу розрахунки і тільки 08.02.2013 року між сторонами були підписані додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди та 12.07.2013 року ці зміни зареєстровані у Державному реєстрі. Тому у податкової інспекції відсутні підстави для внесення змін до картки особового рахунку платника податків та формувати на його рахунку позитивне сальдо до 12.07.2013 року.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльська поромна переправа» відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 19.12.2014 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик