Ухвала

від 10.12.2014 по справі 813/997/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 876/3202/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування наказу та визнання неправомірними дій,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі-ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про скасування наказу ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 553 від 04.12.2013 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» та про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова щодо проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Леополіс» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Укпрестижсервіс М» за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року.

Вважає, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова при винесенні оскаржуваного наказу та проведенні перевірки ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» були порушені норми податкового законодавства, оскільки підстав для проведення позапланової перевірки не було. Крім того, позивач зазначає, що в акті перевірки містяться неправдиві відомості, ОСОБА_2 у даному акті зазначений як директор ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», що негативно може вплинути на його права, свободи та інтереси, оскільки на підставі даного акту до нього можуть бути застосовані заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері податкового законодавства. Також позивач зазначає, що ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» є ліквідованим, що виключає можливість проведення його перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року позов задоволений.

Відповідач - ДПІ у Залізничному районі м. Львова оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права і просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не порушив прав та законних інтересів позивача, оскільки повноваження ОСОБА_2, як представника ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», не підтверджені відповідними документами. Також апелянт зазначає, що предметом перевірки була діяльність ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», як платника ПДВ, а будь-яких рішень щодо вказаного підприємства, які б збільшували його податкове зобов'язання, відповідачем не приймалося.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова на підставі наказу №553 від 04.12.2013 року проведена позапланова невиїзна перевірка ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Укпрестижсервіс М» за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складений акт перевірки №2559/22-10/36361147 від 09.12.2013 року, в якому зазначено про порушення ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок проведення безтоварних операцій на загальну суму 5289124,17 грн. в т.ч. за червень 2009 року у сумі 5289124,17 гривень; п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок проведення безтоварних операцій на загальну суму 5289124,17 гривень.

В акті перевірки №2559/22-10/36361147 від 09.12.2013 року позивач ОСОБА_2 зазначений як керівник ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», що несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання. В п.п. 2.3.2 розділу 2 «Загальні положення» акту перевірки зазначено про місцезнаходження підприємства, але в акті перевірки відсутні відомості про припинення ТзОВ «Торговий центр «Леополіс».

Також судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.07.2013 року у справі №31/164-2010 ліквідовано ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» і 01.08.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», як юридичної особи.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що підстав для проведення перевірки ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», яке на час її проведення було припинене, не було. Крім того, права позивача як особи, яка зазначена в акті перевірки відповідальною за діяльність підприємства, порушені.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 Податкового Кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначено: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України зазначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.02.2014р. серія АГ №923957, 01.08.2013 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» (номер запису 14151170013021673).

Тобто, ТзОВ «Торговий центр «Леополіс», як юридична особа, станом на час проведення перевірки, була припинена, а тому не є платником податків в розумінні ст. 15 Податкового Кодексу України, що в свою чергу виключає можливість проведення її перевірки контролюючим органом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність дій ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та неправомірність видачі наказу №553 від 04.12.2013 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Торговий центр «Леополіс».

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставість зазначення позивача в акті перевірки №2559/22-10/36361147 від 09.12.2013 року як особи, відповідальної за фінансово-господарську діяльність ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» за період з 17.09.2009 року по день підписання акта перевірки.

Доводи апелянта щодо відсутності підстав у позивача для представництва інтересів ТзОВ «Торговий центр «Леополіс» є надуманими, оскільки позивач звертається не від імені підприємства, а за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Інші доводи апелянта спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, а тому не впливають на законність та обгрунтованість рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 813/997/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 15.12.2014 року