Постанова

від 10.12.2014 по справі 804/14818/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 804/14818/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Франскевич Ю.І.

представника відповідача Водопоєнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничого кооперативу "Виробничий комерційний центр "Луч" /на кооперативній основі на самостійних засадах/" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003302203 від 04.09.2014р.,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Виробничого кооперативу «Виробничий комерційний центр «Луч» /на кооперативній основі на самостійних засадах/» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003302203 від 04.09.2014 року на загальну суму 3737,50 грн., з яких 2990,00 грн. - за основним платежем, 747,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту від 22 серпня 2014 року за №1901/04-65-22-03/20269477, висновки якого, не відповідають фактичним обставинам та протирічать діючому законодавству України;

- визнати протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ВКЦ «Луч» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», здійснені на підставі Акту від 22 серпня 2014 року за № 1901/04-65-22-03/20269477 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ВКЦ «ЛУЧ» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ТД Демос» за період березень 2014 року, ТОВ «Радаліт», ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» за період квітень 2014 року»;

- зобов'язати ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ВКЦ «Луч» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній підсистемі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ВКЦ «Луч» в розрізі контрагентів за період березень 2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вилучити з усіх податкових електронних баз даних ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області інформацію, внесену на підставі Акту від 22 серпня 2014 року за № 1901/04-65-22-03/20269477 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ВКЦ «ЛУЧ» щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ТД Демос» за період березень 2014 року, ТОВ «Радаліт», ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» за період квітень 2014 року».

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКЦ «ЛУЧ» (код за ЄДРПОУ 20269477) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ТД Демос» (код за ЄДРПОУ 3'8;905352) за період березень 2014 року, ТОВ «Радаліт» (код за ЄДРПОУ 39143808), ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» (код за ЄДРПОУ 39143855) за період квітень 2014 року, за результатами якої складено акт №1901/04-65-22-03/20269477 від 22.08.2014 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0003302203 від 04.09.2014 року на загальну суму 3737,50 грн., з яких 2990,00 грн. - за основним платежем, 747,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вважає, що податковий орган не мав підстав для коригування податкової звітності Позивача, а відтак, дії ДПІ щодо коригування показників Позивача з податку на додану вартість за наслідками проведеної перевірки, є протиправними.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКЦ «ЛУЧ» (код за ЄДРПОУ 20269477) щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ТД Демос» (код за ЄДРПОУ 3'8;905352) за період березень 2014 року, ТОВ «Радаліт» (код за ЄДРПОУ 39143808), ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» (код за ЄДРПОУ 39143855) за період квітень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого, занижено податок на додану вартість у березні 2014 року в розмірі 2990,00 грн.;

- п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, у зв'язку з чим, неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

За результатами перевірки складено Акт №1901/04-65-22-03/20269477 від 22.08.2014 року на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення № 0003302203 від 04.09.2014 року на загальну суму 3737,50 грн., з яких 2990,00 грн. - за основним платежем, 747,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини згідно наступних документів:

Договір № 1714 від 14.02.2014 року із ТОВ «ТД Демос» (постачальник) на поставку продукції (полумуфта), до якого додавалися: податкова накладна № 229 від 28.03.2014р., видаткова накладна № 1229 від 28.03.2014р., товарно-транспортна накладна №000079 від 28.03.2014р., платіжне доручення № 171 від 11,04.2014р., лист ВКЦ «Луч» вих. № 83 від 15.08.2014р. на ім'я Заступника начальника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська стосовно знаходження товару, придбаного за даним договором, на залишках ВКЦ «Луч».

Договір № 1715 від 26.02.2014 року із ТОВ «ТД Демос» (постачальник) на поставку продукції (клапани), до якого додавалися: податкова накладна № 215 від 14.03.2014р., видаткова накладна № 1215 від 14.03.2014р., товарно-транспортна накладна № 000071 від 14.03.2014р., платіжне доручення № 172 від 11.04.2014р.

Договір № 913 від 25.03.2013 року із ТОВ «Юженерго» (покупець) на продаж продукції (клапанів), до якого додавалися: специфікація №6 від 14.02.2014р., податкова накладна № 18 від 19.03.2014р., видаткова накладна № 23 від 19.03.2014р., довіреність на отримання продукції № 11 від 19.03.2014р. на ім'я ОСОБА_1, платіжне доручення № 1066 від 20.03.2014р.

Договір № 1720 від 03.04.2014 року із ТОВ «Радаліт» (постачальник) на поставку продукції (корпуси підшипників тощо), до якого додавалися: податкова накладна № 316 від 24.04.2014р., податкова накладна № 315 від 22.04.2014р., податкова накладна № 314 від 18.04.2014р., податкова накладна № 313 від 16.04.2014р., податкова накладна № 312 від 15.04.2014р., податкова накладна № 311 від 14.04.2014р., видаткова накладна № 1311 від 14.04.2014р., видаткова накладна № 1312 від 15.04.2014р., видаткова накладна № 1313 від 16.04.2014р., видаткова накладна № 1314 від 18.04.2014р., видаткова накладна № 1315 від 22.04.2014р., видаткова накладна № 1316 від 24.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000128 від 14.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000129 від 15.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000130 від 16.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000131 від 18.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000132 від 22.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000133 від 24.04.2014р., платіжне доручення № 180 від 15.04.2014р., платіжне доручення № 181 від 15.04.2014р., платіжне доручення № 189 від 18.04.2014р., платіжне доручення № 192 від 28.04.2014р., платіжне доручення № 197 від 29.04.2014р., платіжне доручення № 201 від 30.04.2014р., платіжне доручення № 212 від 13.05.2014р.

Договір № 1727 від 07.04.2014 року із ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» (постачальник) на поставку продукції (корпуси підшипника тощо), до якого додавалися: податкова накладна № 152 від 16.04.2014р., податкова накладна № 199 від 17.04.2014р., податкова накладна № 200 від 18.04.2014р. із - податкова накладна № 201 від 28.04.2014р., податкова накладна № 203 від 30.04.2014р., видаткова накладна № 226 від 24.04.2014р., видаткова накладна № 231 від 28.04.2014р., видаткова накладна № 233 від 30.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000134 від 24.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000135 від 28.04.2014р., товарно-транспортна накладна № 000136 від 30.04.2014р., платіжне доручення № 182 від 16.04.2014р., платіжне доручення № 185 від 17.04.2014р., платіжне доручення № 188 від 18.04.2014р., платіжне доручення № 194 від 28.04.2014р., платіжне доручення № 199 від 30.04.2014р.

Договір про переведення боргу та обов'язків б/н від 29.04.2014 року із ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» (попередній боржник) та ПП «Строй Консалт» (новий боржник).

Договір № 1769 від 29.04.2014 року із ПП «Строй Консалт» (постачальник) на поставку продукції (корпуси підшипника тощо), до якого додавалися: податкова накладна № 40 від 13.05.2014р., видаткова накладна № 124 від 13.05.2014р., товарно-транспортна накладна № 000279 від 13.05.2014р.

Договір № 14-04 від 01.04.2014 року із ТОВ «Дніпрокрансервіс» (покупець) купівлі-продажу продукції (корпуси підшипників тощо), до якого додавалися: податкова накладна № 23 від 14.04.2014р., податкова накладна № 24 від 15.04.2014р., податкова накладна № 25 від 16.04.2014р., податкова накладна № 26 від 17.04.2014р., податкова накладна № 29 від 25.04.2014р., податкова накладна № 30 від 28.04.2014р., податкова накладна № 32 від 29.04.2014р., податкова накладна № 35 від 13.05.2014р., видаткова накладна № 45 від 28.04.2014р., видаткова накладна № 46 від 29.04.2014р., видаткова накладна № 47 від 30.04.2014р., видаткова накладна № 53 від 13.05.2014р., товарно-транспортна накладна б/н від 28.04.2014р., товарно-транспортна накладна б/н від 29.04.2014р., товарно-транспортна накладна б/н від 30.04.2014р., товарно-транспортна накладна б/н від 13.05.2014р., платіжне доручення № 501 від 14.04.2014р., платіжне доручення № 502 від 14.04.2014р., платіжне доручення № 500 від 14.04.2014р., платіжне доручення № 523 від 16.04.2014р., платіжне доручення № 572 від 25.04.2014р., платіжне доручення № 579 від 28.04.2014р., платіжне доручення № 580 від 28.04.2014р.

Договір № 1741 від 23.04.2014 року із ТОВ «Мегатранс-Груп ЛТД» (постачальник) на поставку продукції (модулі/клапани), до якого додавалися: податкова накладна № 202 від 29.04.2014р., видаткова накладна № 323 від 16.05.2014р., платіжне доручення № 198 від 29.04.2014р.

Договір № 14-06 від 23.04.2014 року із ТОВ «Дніпрокрансервіс» (покупець) купівлі-продажу продукції (модулі/клапани), до якого додавалися: податкова накладна № 31 від 28.04.2014р., видаткова накладна № 54 від 16.05.2014р., платіжне доручення № 581 від 28.04.2014р., товарно-транспортна накладна б/н від 16.05.2014р.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано акти перевірок, а саме:

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МЕГАТРАНС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 39143855) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р.» від 22.07.2014 р. № 947/04-62-22-1-9/39143855;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Радаліт» (код ЄДРПОУ 38360763) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р.» від 22.07.2014р. № 949/04-62-22-01/38360763;

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД ДЕМОС» (код ЄДРПОУ 38905352) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року від 10.06.14 №621/04-62-22-3/38905352.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких, позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість (договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо). Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбані позивачем товари та послуги використані у власній господарській діяльності, що не заперечується матеріалами перевірки.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні, також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також, сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також, суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності, які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких, останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 КАС України, вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Тобто, доводи на які посилается податковий орган в акті перевірки позивача та запереченнях не відповідають обставинам справи та спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими у судовому засіданні щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003302203 від 04.09.2014р.

Щодо пунктів 3, 4 та 5 зазначених у позові вимог, суд зазначає, що підпунктом 14.1.171 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

За приписами ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також, форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; дані перевірок платників податків.

Експлуатація інформаційних баз даних здійснюється відповідно до Тимчасового регламенту, затвердженого наказом ДПС України від 24.12.2012р. №1198, який встановлює порядок дій структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів з використання системи при виконанні функціональних обов'язків. ІС "Податковий блок" містить декілька підсистем - автоматизованих інформаційних систем (АІС), серед яких: "Реєстрація платників податків", "Обробка податкової звітності та платежів", "Облік платежів","Податковий аудит", а також "Скарга" та "Суди".

Інформація з вказаних підсистем в автоматичному режимі відображається в аналітичній системі ризикоорієнтованій системі адміністрування податків - "Аналітична система" за допомогою якої, можна лише переглянути результати співставлення та відпрацювання схемного кредиту.

Працівники територіальних органів Міндоходів за спеціальною процедурою отримують права доступу користувача до компонентів системи (ролі) та інформаційних ресурсів відповідно до повноважень кожного окремого працівника. При цьому, Тимчасовим регламентом для кожної підсистеми визначено конкретні процедури, які можуть виконуватися, терміни та періодичність їх виконання, а також, підрозділи на конкретному рівні (районний, центральний) щодо кожної окремої процедури, які відповідальні за внесення, актуалізацію та обробку даних в ІС "Податковий блок".

Отже, в ІС "Податковий блок" спеціально уповноваженими відповідальними особами територіальних органів Міндоходів щодо кожного окремого платника податків вносяться об'єктивні дані - податкова інформація: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Інформація з ІС "Податковий блок" використовується територіальними органами Міндоходів, в тому числі під час проведення перевірок та звірок.

Такі дані (інформація) містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Порядок з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

Таким чином, відображення співробітниками контролюючих органів в інформаційних базах даних результатів податкового контролю щодо платників податків не є зміною показників податкової звітності з податку на додану вартість платника податків, а є лише відображенням відомостей (податкової інформації) щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати, при цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків.

Отже, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відображення в інформаційних електронних базах даних контролюючих органів відомостей (податкової інформації) щодо проведення перевірок та звірок є лише збиранням податкової інформації, які не впливають на права та обов'язки позивача, оскільки, не змінюють майнового стану платника податків.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що корегувань щодо позивача не було та на вимогу ухвали суду, надав витяг з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», який міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що коригування відносно Виробничого кооперативу "Виробничий комерційний центр "Луч" /на кооперативній основі на самостійних засадах/", не відбулось.

Представник позивача в судовому засіданні також підтвердив той факт, що корегування не було, а корегування відбулось відносно його контрагентів, а тому, судом не вбачається порушень прав, свобод та інтересів позивача.

З огляду на зазначене, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Присудити з державного бюджету України на користь Виробничого кооперативу "Виробничий комерційний центр "Луч" /на кооперативній основі на самостійних засадах/" судовий сбір в сумі 182, 70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Виробничого кооперативу "Виробничий комерційний центр "Луч" /на кооперативній основі на самостійних засадах/" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003302203 від 04.09.2014р. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003302203 від 04.09.2014р. на загальну суму 3737,50 грн., з яких: 2990,00 грн. - за основним платежем, 747,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкція Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесене на підставі акту від 22 серпня 2014 року за № 1901/04-65-22-03/20269477.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з державного бюджету України на користь Виробничого кооперативу "Виробничий комерційний центр "Луч" /на кооперативній основі на самостійних засадах/" судовий сбір в сумі 182, 70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 10.12.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов