Постанова

від 16.12.2014 по справі 8/155/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р.Справа № 8/155/08 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням в.о. голови суду №2567 від 22.10.2014р.)

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» - Коляда В.М. - за довіреністю;

від СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ - Заболотна І.В. - за довіреністю;

від Відділу Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області - Паненко В.В. - начальник;

від Южноукраїнської міськради Миколаївської області - не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 24 грудня 2013 року

по справі №8/155/08

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція»

до Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області;

- Южноукраїнська міська рада Миколаївської областіпро усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Сторони та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 16.12.2014 р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У квітні 2008р. Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (надалі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС») звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до WOG «Західна Нафтова Група» (надалі - відповідач, СУАП «Західна нафтова група»), третя особа - відділ земельних ресурсів м.Южноукраїнська в якому (з урахуванням уточнень від 04.12.2009р.) просило суд зобов'язати відповідача звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки (близько 140кв.м.), на якій розміщено об'єкт АЗС та яка перебуває в постійному користуванні позивача відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.04.1995р. позивачу видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138, площею 26,68га. В той же час Южноукраїнською міськрадою Миколаївської області прийнято рішення №330 від 30.05.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СУАП «Західна нафтова Група» у формі ТОВ в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнську". Земельна ділянка, передбачена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу під розміщення та обслуговування автозаправної станції в санітарно-захисній зоні атомної електричної станції, частково розміщена на землях площею 26,68га, що надані позивачу в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.04.1995р.. В порушення п.2 вищезазначеного рішення відповідач фактично частково розмістив автозаправну станцію на земельній ділянці без дозволу позивача, а також без відповідного дозволу позивача переніс об'єкт «Магістральна теплотраса від атомної електростанції до житлового селища», який знаходиться на балансі та обліковується в основних фондах позивача. Крім того, відповідач почав будівництво смуги розгону при виїзді з АЗС на частині земельної ділянки, що може призвести до деформації як колодязів, так і труб кабельної каналізації (які знаходяться на балансі позивача), що потягне за собою передавлювання та розрив кабелів зв'язку. Позивачем було направлено на адресу відповідача лист №26/4950 від 08.05.08р. з вимогою зупинити будівництво смуги розгону та надати на узгодження зміни до проекту по перенесенню смуги та проекту будівництва АЗС в цілому, проте вказаний лист залишений відповідачем без реагування.

З посиланням на норми ст.ст.95,124,125,152,158 ЗК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.11.11р. (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.201р.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.12р. скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 30.11.11р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.12р.; справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.06.2012р. (з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 12.06.2012р. про внесення виправлень) прийнято дану справу до провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Южноукраїнську міську раду Миколаївської області.

Ухвалою місцевого господарського суду від 07.08.2012р. призначено у справі №8/155/08 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до проведення Миколаївським відділенням ОНДІСЕ судової експертизи; ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2013р. поновлено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013р. (суддя Олейняш Е.М.) відмовлено в позові Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» про зобов'язання Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки (близько 140кв.м.), на якій розміщено об'єкт АЗС та яка перебуває в постійному користуванні ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р.

Рішення суду вмотивовано положеннями ч.ч.1,2 ст.116, ч.1 ст.ст.124,125 152, ч.ч.1,2 ст.95, ч.2 ст.158 ЗК України, ст.6, ч.ч.1-5 ст.16 ЗУ «Про оренду землі» та тим, що як вбачається з мотивувальної частини Висновку судового експерта №2787-2788 від 03.12.2013р. визначити по даному плану накладення двох ділянок, яке графічно відображено на даному кадастровому плані земельної ділянки площею 0,0126га по факту, неможливо. Для ствердження факту накладення частини земельної ділянки СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ на земельну ділянку, яка належить ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС», необхідне чітке встановлення та наявність межових знаків, які фіксують конфігурацію, лінійні розміри та загальну площу земельних ділянок сторін. Враховуючи, що на момент проведення експертизи вказані межові знаки відсутні по всіх поворотних точках спірної земельної ділянки, експертом не вбачається накладення земельних ділянок. Позивачем також не заперечується відсутність межових знаків на земельній ділянці, про що зазначено в протоколі судового засідання від 24.12.13р. Висновок судового експерта узгоджується з іншими матеріалами справи, а саме з рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.01.2012р. по справі №13/199/08-НР за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» до СУАП «Західна нафтова група» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення земельної ділянки у придатний до використання стан, включаючи знесення споруд

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови в позові, оскільки позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, а позивачем не доведено факту порушення його прав та накладення земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду згідно договору оренди землі від 18.06.07р., на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування від 19.04.95р., як наслідок розміщення будь-яких об'єктів на ній.

Не погодившись з рішенням суду , ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення підлягає скасуванню у повному обсязі у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а саме:

- суд першої інстанції неповно з'ясував план кадастрової зйомки земель технічного звіту по кадастровій зйомці земель автозаправної станції WOG в місті Южноукраїнськ Миколаївської області - відповідно до плану кадастрової зйомки чітко зазначено часткове накладення земельної ділянки СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ згідно договору оренди, зареєстрованого в ДП «Центр ДЗК» 21.06.2007р. на земельну ділянку ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС», надану в постійне користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р. в розмірі 0,0126га.;

- суд неповно з'ясував обставини справи відносно обґрунтованості висновку експерта по справі, в якому експерт зазначив, що визначити по наданому плану накладення двох ділянок, яке графічно вказано по даному кадастровому плану земельної ділянки площею 0,0126га, по факту, не надається можливим (стор.11 висновку), в той час як фактично в плані кадастрової зйомки земель автозаправної станції WOG в місті Южноукраїнськ Миколаївської області чітко зазначені земельні ділянки та дві межі земельних ділянок. Тобто висновок експерта №2787-2788 є недостовірним.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2014р. апеляційну скаргу ДП «НАК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України повернуто без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.03.2014р. апеляційну скаргу ДП «НАК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» на підставі п.4 ст.97 ГПК України повернуто без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. відмовлено ДП «НАК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013р. по справі №8/155/08 та повернуто судовий збір.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2014р. касаційну скаргу ДП «НАК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» задоволено, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2014р. скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р. клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги ДП «НАК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» відхилено, повернуто без розгляду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013р. по справі №8/155/08 та повернуто судовий збір.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014р. ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014р. скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2014р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

25.11.2014р. відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

16.12.2014р. Відділ Держземагентства у місті Южноукраїнськ Миколаївської області подав Одеському апеляційному господарському заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Представник Відділу Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області в засіданні апеляційного господарського суду просив суд залишити оскаржуване рішення без змін та зазначив, що ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» не замовляло технічну документацію з встановлення (відновлення) межових знаків стосовно земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні позивача відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 19.04.1995р.

Южноукраїнська міськрада Миколаївської області свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направила.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради народних депутатів №90 від 19.04.95р. видано Державному підприємству НАЕК «Енергоатом» Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р, площею 26,68га. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ЮК № 47А. Землю надано у постійне користування для будівництва і експлуатації санаторія-профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплекса.

У зв'язку з реорганізацією, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1268 від 17.10.1996р. «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 30.01.2002р. за №21 було змінено назву землекористувача на ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС».

30.05.2007р. Южноукраїнською міською радою Миколаївської області було прийнято рішення №330 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнську».

Згідно із п.2 даного рішення Южноукраїнською міською радою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки СУАП «Західна нафтова Група» у формі ТОВ та надано останньому в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнська загальною площею 1.0 га (кадастровий номер земельної ділянки 4810800000:21:001:0011), в тому числі: під проїздами, проходами, площадками - 1.0 га із земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування. Рекомендовано СУАП «Західна нафтова Група» у формі ТОВ укласти договір оренди земельної ділянки (том І, арк. справи 11).

На виконання вищевказаного рішення №330 від 30.05.2007р СУАП «Західна нафтова Група» у формі ТОВ виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на землю, наданої в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в м. Южноукраїнську.

18.06.07р. між Южноукраїнською міською радою (Орендодавець) та СУАП «Західна нафтова Група» у формі ТОВ (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого передано в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнська, Миколаївської області на підставі рішення Южноукраїнської міської ради №330 від 30.05.2007р. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 1га під розміщення та обслуговування автозаправної станції з цільовим призначенням - комерційне використання.Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 21.06.07 року за № 040100300171.

Земельна ділянка передана в оренду на підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.06.07р. та межі земельної ділянки встановлено в натурі, що підтверджується Актом про встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу-приймання межових знаків під охорону та зберігання від 03.06.07р.

Чинність договору оренди земельної ділянки від 18.06.07р. підтверджено судовим рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.10р. по справі №9/10/09-НР (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.10р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.11р.).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» з огляду такого.

Відповідно до ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст.16 ЗУ «Про оренду землі» особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК «Енергоатом» отримав Державний акт на право постійного користування землею 19.04.1995р.

В 1995р. земельні відносини в Україні регулювались, крім іншого, Земельним Кодексом України від 18.12.1990р. 561-XII, який втратив чинність.

Відповідно до ст.22 ЗК України від 18.12.1990р. право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно із п.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993р. роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ; складання плану земельної ділянки; заповнення державного акту.

Позивачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції (починаючи з 2008р.), ані під час апеляційного перегляду справи не надано жодного доказу, що підтверджує встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Щодо посилань позивача на те, що земельна ділянка, надана в оренду Спільному українсько-англійському підприємству частково розташована на землях, наданих в постійне користування ВП ЮУ АЕС, що підтверджується листом ГУ Держкомзему у Миколаївській області № 1119-400-714 від 11.11.2008р., а також на те, що вказана земельна ділянка знаходиться в зоні особливого режиму території та використовується для потреб АЕС, а тому об'єкт АЗС відповідача є об'єктом підвищеної безпеки, який розміщено та здійснює свою діяльність в межах санітарно-захисної зони, то слід зазначити, що вказані обставини досліджувались судом в процесі розгляду господарської справи № 9/10/09-НР.

Так, судовими рішеннями по господарській справі № 9/10/09-НР встановлено, що будівництво АЗС було здійснено при наявності всіх необхідних дозволів і узгоджень. Також відповідач в установленому земельним і містобудівним законодавством порядку одержав дозволи на забудову та перенесення теплотраси АЕС -ДУ 700 та ДУ 500 за межі АЗС на відстані 10м. від території станції. Як вбачається із листа Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 11.11.08 року № 1119-400-714 мережі теплотрас, що належать ВП ЮУ ДП НАЕК "Енергоатом", що проходили по земельній ділянці, наданій в оренду СП УАП "ЗНГ", демонтовано та перенесено за межі орендованої ділянки на відстань 10м. відповідно до проекту "Перенесення ділянок теплотрас ДУ 700 та ДУ500" в районі першого в'їзду в Южноукраїнську", розробленому згідно з Технічними умовами, виданими начальником цеху водоканалізаційного господарства і тепломереж ВП ЮУ ДП НАЕК "Енергоатом" та рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради від 15.08.07 року № 364. Вказане спростовує твердження ВП ЮУ ДП НАЕК "Енергоатом" про те, що саме під земельною ділянкою пл. близько 140 кв.м. проходять його магістральні комунікації (рішення господарського суду Миколаївської області від 28.09.10р. по справі № 9/10/09-НР; постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.10р. та постанова Вищого господарського суду України від 02.02.11р.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.08.2012р. у справі було призначено судову експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо наявності факту розташування земельної ділянки, наданої відповідачу згідно договору оренди земельної ділянки, на земельній ділянці позивача, яка належить йому на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування, тобто факт накладення земельних ділянок, їх площа, конфігурація тощо.

У висновку судового експерта №2787-2788 від 03.12.13р. судовим експертом зазначено:

- по першому питанню: враховуючи, що на момент проведення експертизи вказані межові знаки (межі) відсутні по всім поворотним точкам спірної земельної ділянки, експертом не вбачається накладення земельної ділянки, переданої в оренду СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ, відповідно до договору оренди, зареєстрованому у ДП "Центр ДКЗ" 21.06.2007 року за № 040700300171, на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС відповідно до Державного акту серії 11-МК № 002138 від 19.04.1998 року, тобто накладення земельної ділянки, переданої в оренду СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС - відсутнє.

- по другому питанню: виходячи з того, що накладення земельної ділянки, переданої в оренду СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ відповідно до договору оренди, зареєстрованому у ДП "Центр ДКЗ" 21.06.2007 року за № 040700300171, на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС відповідно до державного акту серії 11-МК № 002138 від 19.04.1998 року відсутнє, площа і конфігурація накладення земельної ділянки не визначається.

- по третьому питанню: - у результаті експертного дослідження встановлено відсутність накладення земельної ділянки, переданої в оренду СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ відповідно до договору оренди, зареєстрованому у ДП "Центр ДКЗ" 21.06.2007р., на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС відповідно до державного акту серії 11-МК № 002138 від 19.04.1998р., в результаті чого графічна схема накладення не складається.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Суд першої інстанції обґрунтовано оцінив висновок судової експертизи як такий, що містить докладний опис проведеного дослідження та чіткі висновки з поставлених судом запитань, а також узгоджується з іншими доказами у матеріалах справи. Також обґрунтовано вказано на недоведеність обставини накладення земельної ділянки, орендованої відповідачем, на земельну ділянку, що перебуває у користуванні позивача, а отже й стверджуваний позивачем факт розміщення саме на його земельній ділянці об'єктів відповідача у складі автозаправної станції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, а позивачем не доведено факту порушення його прав та накладення земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду згідно договору оренди землі від 18.06.07р., на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування від 19.04.95р.

Доводи апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та підставою для його скасування слугувати не спроможні, оскільки позивач не надав жодного доказу, що підтверджує встановлення меж земельної ділянки, переданої йому у постійне користування на підставі Державного акту від 19.04.1995р., в натурі. Представник позивача в судових засідання суду першої інстанції та в Одеському апеляційному господарському суді пояснив, що при видачі вищезазначеного Державного акту Акт про встановлення меж земельної ділянки в натурі не складався та межові знаки на земельній ділянці відсутні, що підтверджується також й іншими доказами у матеріалах справи.

В той же час, під час оформлення договору оренди, укладеного 18.06.2007р. між Южноукраїнською міською радою та СУАП «Західна нафтова група» у формі ТОВ, були встановлені межі земельної ділянки, що передавалася в оренду, в натурі. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи (Акт про встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу-приймання межових знаків під охорону та зберігання від 03.06.2007р.).

Посилання скаржника на недослідження судом першої інстанції плану кадастрової зйомки земель технічного звіту по кадастровій зйомці земель, з якого начебто убачається накладення земельних ділянок на площі 0,0126га, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки місцевий господарський суд надав оцінку цьому доказу за правилами ст.43 ГПК України, тобто оцінив його, керуючись законом, який вимагає визначення меж земельної ділянки в натурі.

Матеріали справи свідчать та позивачем не заперечується, що такого визначення щодо земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», не відбулось, на що й звернув увагу судовий експерт своєму висновку, вказуючи на те, що не убачається накладення земельних ділянок у зв'язку із відсутністю межових знаків по всіх поворотних точках земельної ділянки ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС».

Встановивши обставини, які мають значення для вирішення даного спору, суд першої інстанції на законних підставах відмовив у задоволенні позовних вимог у зв'язку із їх недоведеністю позивачем, поклавши здійснені судові витрати на позивача згідно із ч.1 ст.49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст.99,101-103,105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 24.12.2013р. у справі №8/155/08 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.12.2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.