Постанова

від 17.12.2014 по справі 923/7/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р.Справа № 923/7/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Сидоренка М.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" - Ніценко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 р.

у справі №923/7/13-г

за заявою Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Простір Плюс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У грудні 2012 р. Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби (далі - Енергодарська ОДПІ Запорізької області ДПС) звернулась до господарського суду Херсонської області із заявою про порушення справи про банкрутство стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Простір Плюс" (далі - ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс") у зв'язку із неможливістю останнього виконати свої зобов'язання перед бюджетом на загальну суму 465 951,03 грн. та відсутністю боржника на місцезнаходженням у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.01.2013 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам державної виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Постановою господарського суду Херсонської області від 15.01.2013 року визнано грошові вимоги Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до боржника у сумі 465951,03 грн., визнано банкрутом ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича ліквідатором банкрута, звільнено з податкової застави майно платника податків - банкрута ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс", тощо.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.12.2013 р. здійснено процесуальне правонаступництво, залучено до участі у справі Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, замість правового попередника, Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 р. (суддя Пригуза П.Д.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс", ліквідовано юридичну особу банкрута ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс", визнано погашеними вимоги кредиторів за зобов'язаннями ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс", провадження у справі припинено, тощо.

Судова ухвала мотивована тим, що ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора свідчать про відсутність у банкрута оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутність можливості відновити платоспроможність, а тому судом визнано за можливе затвердити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, ліквідувати юридичну особу та виключити її з Єдиного державного реєстру.

Не погоджуючись з даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі - ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК") з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 року у справі № 923/7/13-г, справу №923/7/13-г направити на розгляд до господарського суду Херсонської області на стадію ліквідаційної процедури та вирішити питання відміни державної реєстрації припинення ТОВ «Агрофірма «Простір Плюс», проведену відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 року у справі № 923/7/13-г.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс не відповідають вимогам чинного законодавства, а ліквідаційна процедура, що була здійснена ліквідатором виконана з порушеннями вимог чинного законодавства України, а тому скаржник заперечує проти затвердження ліквідаційного балансу та ухвалення рішення про ліквідацію банкрута, з огляду на наступне.

Скаржник зазначає, що ліквідатор банкрута, безпідставно, здійснив списання зниклої сільськогосподарської техніки банкрута з балансу на підставі наказу від 31.10.2014 року №2, оскільки дії ліквідатора банкрута, направлені на списання зниклого майна є передчасними, адже його розшук був, на думку апелянта, формальним. Так, скаржник вказує, що виходячи із змісту наявних в матеріалах справи письмових доказів, пов'язаних із розшуком майна, що здійснювались органами міліції та Великознам'янською сільською радою Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, не можна встановити ступінь повноти проведених пошукових заходів. Апелянт вважає, що ліквідатор банкрута повинен був ініціювати особистого ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №120140802600000357 на предмет перевірки повноти пошукових заходів. Крім того, ліквідатор банкрута, виходячи із змісту письмових доказів у справі мав звернутись із скаргою до суду чи органів прокуратури, які здійснюють нагляд за Кам'янсько-Дніпровським РВ ГУМВС України в Запорізькій області з метою надання правової оцінки достатності та повноти застосованих органом міліції пошукових заходів с/г техніки банкрута, адже окрім орієнтування працівників міліції, про інші заходи розшуку нічого невідомо.

Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тій обставині, коли ліквідатор банкрута з однієї сторони списав з балансу банкрута зниклу його с/г техніку, а також за результатами інвентаризації в інвентаризаційних документах запис про зникле майно відсутнє, а з другої сторони ця техніка продовжує бути на обліку в Державній інспекції сільського господарства в Запорізькій області. Апелянт вважає, що перед списанням цією техніки необхідно було здійснити заходи по зняттю її з обліку у відповідності до порядку, встановленого чинним законодавством Українита посилається на п.п. 1, 11 постанови Кабінету Міністрів від 08.07.2009 року № 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів». Проте, як зазначає скаржник, у матеріалах справи відсутні докази зняття з реєстрації зниклої с/г техніки банкрута чи скасування цієї реєстрації, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність майна у банкрута, за твердженням апелянта, є помилковим та не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.

До того ж, апелянт зазначає, що в матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22.03.2013 р. за № 40193385, згідно якого є записи про обтяження майна Банкрута, а саме 18.02.2008 року внесено запис про обтяження за №6611357, де зниклий трактор К 700А ПЕ (державний номер АР02101, заводський номер 9203940) був обтяжений АБ «Металург» (запис 1); 07.03.2008 року внесено запис про обтяження за № 6746547, де зниклі трактори МТЗ-82.1.57 (державний номер ВО11383, заводський номер 08115329) та трактор К 700А ПЕ (державний номер АР02324, заводський номер А8604664) був обтяжений АБ «Металург» (запис 2); 10.04.2008 року внесено запис про обтяження за № 6989443, де рухоме майно банкрута було обтяжено АБ «Металург» (запис 3).

Як зазначає скаржник, записи 1 і 2 вилучені з реєстру за завершенням п'ятирічного терміну зберігання. Запис 3 є діючим, але в матеріалах справи немає доказів встановлення ліквідатором банкрута індивідуальних ознак цього рухомого майна, адже до його складу могли входити зникле майно банкрута або якесь інше його рухоме майно, про яке не було відомо раніше, тощо.

Таким чином, скаржник вважає, що виходячи із змісту наявних матеріалах справи письмових доказів та положень діючого законодавства України, не можна вважати припиненою заставу зниклої с/г техніки (записи в реєстрі №№ 1 і 2) та рухомого майна банкрута (запис в реєстрі № 3), де не виключно, що до її складу може бути включена зникла с/г техніка банкрута. Незважаючи на вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про обтяження за №№ 1 і 2, не можна вважати припиненим саму заставу цього майна, адже вилучені вони були за спливом п'ятирічного терміну зберігання, а не на підставі заяви обтяжувала про припинення цієї застави. Вилучення цих записів може лише впливати на визначення пріоритету права на стягнення заставленого майна банкрута, тощо.

Виходячи з цього, апелянт вважає, що ліквідатором банкрута не була здійснена перевірка дійсності застави майна банкрута, обтяженого раніше АБ «Металург» (який згодом змінив назву на АТ «Метабанк»), коли в останній раз здійснювалась в цій банківській установі перевірка цього заставного майна та чи здійснювалась вона взагалі. Також, апелянт зазначає, що він не виключає, що зникла с/г техніка банкрута могла бути вилучена її обтяжувачем (АБ «Металург») та перебувати у нього на зберіганні в іншому місці.

Скаржник зазначає, що необхідність такої перевірки стану застави зниклого рухомого майна банкрута викликана наявністю вимог п. 21 Порядку, яким встановлюється заборона на зняття з обліку машину, щодо якої в установленому порядку повідомлено про накладення арешту або заборону зняття її з обліку, а тому, на думку скаржника, зникла с/г техніка може бути знята з обліку тільки за відсутності арештів, але судом першої інстанції не надано належної правової оцінки даним обставинам, що містяться в матеріалах справи.

В апеляційній скарзі, скаржник наголошує, що ліквідатором не було здійснено належні заходи щодо розшуку та встановлення місцезнаходження бухгалтерської (фінансової) документації банкрута. Також не надається можливим встановити той факт, чи було опубліковано в пресі оголошення про недійсність викрадених, загублених печаток і штампів банкрута оскільки копії відповідних повідомлень відсутні у матеріалах справи, на що суд також не звернув жодної уваги.

Окрім того, апелянт зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, звіту ліквідатора та оскаржуваного судового акту суду, ліквідатором та судом не перевірено відомості в державному реєстрі підприємств, установ та організації про участь боржника, як засновника (учасника) у статутних фондах інших господарюючих суб'єктів господарювання, при виході боржника з яких останньому повинно була виплачуватись вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутних фондах та подальшому розподіленню між кредиторами у справі про банкрутство пропорційно їх вимогам.

15.12.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області в яких вона просить в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" відмовити та розглянути дану справу без участі представника податкової.

15.12.2014 р. Одеським апеляційним господарським судом будо отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. в якому він просить ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 р. у справі №923/7/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" без задоволення та просить у зв'язку із відсутністю фінансування на відрядження розглянути дану справи за його відсутності.

У судовому засіданні представник ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" просив апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 р. у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка інших представників учасників провадження, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. При цьому, згідно наведених положень ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", така заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених вказаною статтею, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав. Вказана правова позиція наведена і в Постанові пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 р. № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство ".

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції було зазначено про те, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 06.11.2014 р. свідчать про відсутність у банкрута основних та оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутня можливість відродити платоспроможність, оскільки у банкрута відсутнє будь-яке майно, що підтверджується листом Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Херсонській області від 28.01.2013 р. № 6/12-1009, листом Енергодарського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 07.02.2013 р. № 65, листом Південного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.01.2014 р. №07/04/252, листом Головного управління Держземагентства у Херсонській області від 05.02.2013 р. № 04-19/627, листом Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 11.03.2013 р. № 09-02-44/1103, листами Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Херсонській області від 24.01.2013 р. № 01-10/1/133 та у Запорізькій області від 30.01.2013 р. № 07/07-21/202, Державної авіаційної служби України від 12.11.2013 р. №20.1.19-13297, листом Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України від 24.10.2013 р. №5411/Д/99-99-18-03-01-14, листами Головного управління статистики у Херсонській області від 25.01.2013 р. № 05/2-24.2/5 та у Запорізькій області від 18.02.2013 р. № 06-02-11/38, Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 25.02.2013р. № 05-11/922/1913, листом Державної служби інтелектуальної власності України від 28.10.2014 р. №1-8/8238

До того ж, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 01.02.2013 р. № 368 за боржником зареєстровано сільськогосподарську техніку, а саме трактор колісний марки К-700А ПЕ, державний номер АР 02101, заводський номер 9203940 1992 року випуску, свідоцтво АБ423391 від 04.05.2007; трактор колісний марки К-700А ПЕ, державний номер АР 02324, заводський номер А8604664 1994 року випуску, свідоцтво АБ428450 від 22.08.2007; трактор колісний марки МТЗ-82.1.57, державний номер ВО 11383, заводський номер 08115329 2004 року випуску, свідоцтво АБ166600 від 23.03.2005; трактор колісний марки Т-150К, державний номер ВО 12606, заводський номер б.н. 2003 року випуску, свідоцтво АБ166850 від 20.05.2005.

З метою встановлення фактичного місцезнаходження вищезазначеної сільськогосподарської техніки, та збору інформації, ліквідатором направлено відповідний запит до Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Листом від 15.02.2013 року за № 126 отримано відповідь, що майна за адресою місця реєстрації не має, та встановити його місце знаходження не має можливості.

З метою здійснення заходів по розшуку зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки, до ГУМВС України в Запорізькій області направлено відповідну заяву.

Отримано відповідь від Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 08.08.2013р. № 39/13192, що було проведено розшукові заходи направлені на встановлення місця знаходження сільськогосподарської техніки Банкрута. Було орієнтовано особовий склад райвідділу, перевірені сільськогосподарські підприємства. В ході проведення розшукових заходів встановити місцезнаходження сільськогосподарської техніки ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" не представилось можливим.

Ліквідатор повторно надіслав заяву до ГУМВС України в Запорізькій області з проханням здійснити заходи по розшуку зареєстрованої за боржником сільськогосподарської техніки, та здійснення перевірки щодо можливих фактів протиправних діянь відносно майна банкрута.

За заявою ліквідатора 14.04.2014 р. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120140802600000357 за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення - ст. 190 КК України, ч. 1, невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи сільськогосподарською технікою ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс".

Листом Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 30.10.2014 р. № 39/12732 повідомлено, що під час розслідування кримінального провадження проводились слідчі, розшукові дії направлені на встановлення місця знаходження сільськогосподарської техніки. Було орієнтовано особовий склад райвідділу, перевірені сільськогосподарські підприємства. В ході проведення розшукових заходів встановити місцезнаходження сільськогосподарської техніки ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" не представилось можливим.

Наказом від 31.10.2014 р. № 2 "Про списання", ліквідатором списано з балансу ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" трактор К-700А ПЕ, держ.номер АР 02101, 1992 р. випуску, свідоцтво АБ423391 від 04.05.2007 р.; трактор К-700А ПЕ, держ.номер АР 02324, 1994 р. випуску, свідоцтво АБ428450 від 22.08.2007 р.; трактор МТЗ-82.1.57, держ.номер ВО 11383, 2004 р. випуску, свідоцтво АБ166600 від 23.03.2005 р.; трактор Т-150К, держ.номер ВО 12606, 2003 р. випуску, свідоцтво АБ166850 від 20.05.2005 р.

До того ж, як зазначено судом першої інстанції Реєстраційною службою Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні - згідно інформаційної довідки від 22.02.2013 р. № 698184 (додаток № 29) у Державному реєстрі іпотек наявні записи відповідно до яких ТОВ "Агрофірма "Простір Плюс" є боржником за основним зобов'язанням перед АБ "Брокбізнесбанк". Реєстраційний номер обтяження - 4553230; тип обтяження - іпотека; зареєстровано - 22.02.2008; майновий поручитель - ОСОБА_3; розмір зобов'язання - 250 000,00 грн.; строк виконання -25.07.2008 р.; АБ "Брокбізнесбанк". Реєстраційний номер обтяження - 5909927; тип обтяження - іпотека; зареєстровано - 25.10.2007; майновий поручитель - ОСОБА_4; розмір зобов'язання - 300 000,00 грн.; строк виконання -24.10.2008 р., АБ "Металург". Реєстраційний номер обтяження - 6783102; тип обтяження - іпотека; зареєстровано - 12.03.2009; майновий поручитель - ОСОБА_5; розмір зобов'язання - 1 897 664,56 грн.; строк виконання -15.12.2009 р.; АБ "Металург". Реєстраційний номер обтяження - 6929971; тип обтяження - іпотека; зареєстровано - 12.03.2009; майновий поручитель - ОСОБА_6; розмір зобов'язання - 1 897 664,56 грн.; строк виконання -15.12.2009 р.

Згідно витягу від 22.03.2013 р. №40193385 Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявні записи про обтяження майна боржника.

Запис 1. Стан реєстрації - запис вилучено за завершенням п'ятирічного терміну зберігання.

Зареєстровано 18.02.2008 за № 6611357. Підстава обтяження: договір застави 32-10-08/0018-К/МП, 15.02.2008. Об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, трактор К-700, номер об'єкта 9203940, номер державної реєстрації 02101АР; інший транспортний засіб, трактор К-700, номер об'єкта А8604664, номер державної реєстрації 02324АР. Обтяжувач: АБ "Металург", код 20496061, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30. Розмір основного зобов'язання: 100000,00 грн.. Строк виконання зобов'язання: 13.08.2009 р. Термін дії: 18.02.2013 р. Звернення стягнення: не зареєстровано.

Запис 2. Стан реєстрації - запис вилучено за завершенням п'ятирічного терміну зберігання.

Зареєстровано 07.03.2008 за № 6746547. Підстава обтяження: договір застави 32-10-08/0033-К/З, 06.03.2008. Об'єкт обтяження: інший транспортний засіб, трактор Беларус-82.1.57, номер об'єкта 08115329, номер державної реєстрації 11383ВО; інший транспортний засіб, трактор Т-150К, номер державної реєстрації 12606ВО; рухоме майно загальною вартістю 307700,00 грн. згідно договору застави. Обтяжувач: АБ "Металург", код 20496061, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30. Розмір основного зобов'язання: 1900000,00 грн. Строк виконання зобов'язання: 05.03.2009 р. Термін дії: 07.03.2013р. Звернення стягнення: не зареєстровано. 11.03.2009 внесено зміни щодо розміру основного зобов'язання, після змін - 1897664,56 грн.

Запис 3. Зареєстровано 10.04.2008 за № 6989443. Підстава обтяження: договір застави 32-10-08/0053-К/З, 09.04.2008. Об'єкт обтяження: рухоме майно загальною вартістю 22000,00 грн. згідно договору застави. Обтяжувач: АБ "Металург", код 20496061, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30. Розмір основного зобов'язання: 550000,00 грн. Строк виконання зобов'язання: 16.12.2008р. Термін дії: 10.04.2013р. Звернення стягнення: не зареєстровано.

Запис 4. Зареєстровано 21.05.2008 за № 7226557. Підстава обтяження: договір застави 32-10-08/0053-К/3-1, 20.05.2008. Об'єкт обтяження: майбутній врожай зерно озимої пшениці у кількості 477 тон, яке заставодавець отримає після збору врожаю зернових культур в 2008 році, до збору врожаю предметом застави є посіви соняшника загальною вартістю 715500 грн. згідно договору застави. Обтяжувач: АБ "Металург", код 20496061, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30. Розмір основного зобов'язання: 550000,00 грн. Строк виконання зобов'язання: 16.12.2008 р. Термін дії: 21.05.2013 р. Звернення стягнення: не зареєстровано.

Запис 5. Зареєстровано 03.11.2008 за № 8144996. Підстава обтяження: договір застави 32-10-08/0033-К/3-2, 03.11.2008. Об'єкт обтяження: врожай а саме зерно озимого ячменя у кількості 72 тони, яке заставодавець отримає після збору врожаю зернових культур в 2009 році, до збору врожаю предметом застави є посіви озимого ячменя засіяного на полях площею 72га загальною вартістю 36000,00 грн. згідно договору застави; врожай а саме зерно озимої пшениці у кількості 118 тон, яке заставодавець отримає після збору врожаю зернових культур в 2009 році, до збору врожаю предметом застави є посіви озимої пшениці засіяної на полях площею 118га загальною вартістю 47200,00 грн. згідно договору застави. Обтяжувач: АБ "Металург", код 20496061, 69006, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 30. Розмір основного зобов'язання: 1900000,00 грн.. Строк виконання зобов'язання: 05.03.2009 р. Термін дії: 03.11.2013 р. Звернення стягнення: не зареєстровано. 11.03.2009 внесено зміни щодо розміру основного зобов'язання, після змін - 1897664,56 грн.

Виносячи оскаржену ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно отриманих відповідей нерухомого майна та транспортних засобів за банкрутом не зареєстровано, грошові кошти на рахунку боржника відсутні.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції зробленими при неповно з'ясованих обставинах справи з огляду на таке.

Частиною другою статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.

У зв'язку з відсутністю боржника у ліквідатора немає будь-яких документів стосовно його діяльності, тому ліквідатор здійснює їх розшук для з'ясування активу і пасиву боржника шляхом направлення відповідних запитів до явних та потенційних кредиторів боржника, а також до відповідних державних органів.

Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тощо). Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2012 р. у справі № 38/5005/17545/2011.

У відповідності до пунктів 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 та відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом про банкрутство. Також, відповідно до частини другої статті 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

Між тим, ліквідатором не отримано взагалі інформацію щодо наявності чи відсутності у банкрута корпоративних прав, не перевірено відомості в державному реєстрі підприємств, установ та організації про участь боржника, як засновника (учасника) у статутних фондах інших господарюючих суб'єктів господарювання.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ліквідатор здійснив усі заходи ліквідаційної процедури, повно вчинив дії по виявленню активів боржника й довів неможливість платоспроможності боржника і задоволення вимог кредиторів.

Окрім цього,судова колегія звертає увагу й на безпідставність порушення справи про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс", з огляду на наступне.

Системний аналіз зазначених вище положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дозволяє зробити висновок, що ст. 52 Закону про банкрутство передбачає саме ці "інші випадки" особливості порушення справи про банкрутство, зазначені у в ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже є спеціальною нормою, яка регулює банкрутство за спрощеною процедурою.

Разом з цим, оскільки перелічені вище обставини саме є підставою для порушення провадження у справі про банкрутства боржника за спрощеною процедурою, їх доведення належними і допустимими доказами має бути здійснене ініціюючим кредитором разом із подачею до суду заяви про банкрутство боржника в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто до порушення провадження по справі.

Як вбачається із матеріалів справи, у грудні 2012 р. Енергодарська ОДПІ Запорізької області ДПС звернулась до господарського суду Херсонської області із заявою про порушення справи про банкрутство стосовно ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" у зв'язку із неможливістю останнього виконати свої зобов'язання перед бюджетом на загальну суму 465 951,03 грн. та відсутністю боржника на місцезнаходженням у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" було зареєстровано 08.12.2004 р. Кам'янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області за адресою 71300, вул. Набережна, 66, м.Кам'янка-Дніпровська, Кам'янського-Дніпровський район, Запорізька область.

Вподальшому, ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" було змінено місцезнаходження на м. Херсон, вул. 21 січня, будинок 37, про що було внесено запис 1 086 107 0011 000035 28.12.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 17 згаданого закону, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Приписами ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" визначено, що коли відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо ж відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до п. 11, 12, 14 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу; у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки; у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки; у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу; якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що відповідними та допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність боржника або керівних органів боржника за його місцезнаходженням, є відповідний витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру з відповідним записом. Зазначене узгоджується з позицією викладеною у вже згаданій Постанові Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 р. № 15 „Про судову практику в справах про банкрутство", та підтверджується позицією Вищого господарського суду, яка вже неодноразово наведена, зокрема, в його постановах від 02.08.2011 р. по справі №44/565-б, від 19.05.2010 р. по справі № 19/224/09, від 25.11.2009 р. по справі № 05-2-44/24644.

Таким чином, для належного підтвердження відсутності боржника державним реєстратором до Єдиного державного реєстру має бути внесено саме запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Проте, у порушення вищевказаних норм судом першої інстанції не було звернуто уваги на той факт, що на момент подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значився запис 1 499 106 0013 014340 від 04.04.2012 р. про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є витяг з Єдиного державного реєстру, в якому повинен міститися запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Проте, в матеріалах справи відсутні відомості з Єдиного державного реєстру із записом про відсутність боржника за його місцезнаходженням на момент порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс".

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що справа про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" порушена безпідставно і у господарського суду першої інстанції не було правових підстав для ліквідації боржника, в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма"Простір Плюс" підлягає припиненню, а оскаржувана ухвала скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів апеляційної (касаційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 р. та припинення провадження у справі №923/7/13-г та про прийняття зазначеної постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 р. по справі №923/7/13-г скасувати.

Провадження у справі №923/7/13-г за заявою Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Простір Плюс" про визнання банкрутом припинити.

Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Простір Плюс" (73000, м. Херсон, Суворовський район, вул. 21 Січня, буд. 37, код ЄДРПОУ 32905011) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі №923/7/13-г та припинення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Простір Плюс" (73000, м. Херсон, Суворовський район, вул. 21 Січня, буд. 37, код ЄДРПОУ 32905011).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 22.12.2014 року.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Сидоренко М.В.

Суддя Таран С.В.