Ухвала

від 18.12.2014 по справі 910/12006/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" грудня 2014 р. Справа №910/12006/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІ ГРАНТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНГ УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІ ГРАНТ"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року по справі №910/12006/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аді Грант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнг Україна" 79328 грн. 85 коп. - основного боргу, 13302 грн. 01 коп. - пені, 2830 грн. 35 коп. - 3% річних, 5439 грн. 65 коп. - інфляційних втрат та 2022 грн. 02 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду судом, з огляду на наступне.

Стаття 94 ГПК України встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не надано доказів надсилання її копії іншій стороні.

Так, апеляційна скарга не містить доказів відправлення апеляційної скарги позивачу, що підтверджується відсутністю переліку додатків до апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України „Про судовий збір" № 3674- VI, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктами 2.1., 2.2., статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 2.4. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлені такі ставки судового збору: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи вищевикладене, за подання апеляційної скарги апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 1011,01 грн.

В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником не надано доказів сплати судового збору, що підтверджується відсутністю переліку додатків до апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 14.10.2014 року (повний текст складено 20.10.2014 року), отже, останнім днем подачі апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу України, є 30.10.2014 року.

З матеріалів апеляційної скарги вбачаєтсья, що відповідач звернувся до місцевого господарського суду з апеляційною скаргою 13.11.2014 року, тобто з пропуском строку встановленого на апеляційне оскарження.

Частиною 2 ст. 93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - в разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В клопотанні про поновлення строку на оскарження рішення суду апелянт, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилається на тривалу хворобу директора ТОВ "АДІ ГРАНТ", в зв'язку з чим, останній не мав можливості подати апеляційну скаргу в строки передбачені ст. 93 ГПК.

Колегія суддів зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Так, з наданої апелянтом довідки №7102 від 14.10.2014 року вбачається, що директор відповідача Дручок І.І. знаходився в приймальному відділенні міської клінічної лікарні з 05:00 14.10.2014 року по 05:45 14.10.2014 року. Також, відповідно до зазначеної довідки Дручку І.І. встановлено діагноз - ЗТГК. забій грудної клітини справа та рекомендовано амбулаторне лікування у хірурга за місцем проживання.

Отже, відповідач в клопотанні про поновлення пропуску строку на апеляційне оскарження фактично вказує на неможливість директора Дручка І.І. приймати участь в судовому засіданні 14.10.2014 року.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги що, матеріали апеляційної скарги не містять доказів перебування директора відповідача на лікарняному в період з 20.10.2014 року (дата складання повного тексту рішення) по 30.10.2014 року (останній день подання апеляційної скарги відповідно до ст. 93 ГПК України), або інших об'єктивних обставин неможливості подання апеляційної скарги директором відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апелянта викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставними.

Крім того, законодавством не передбачено обмежень щодо надання керівником юридичної особи повноважень її представника у господарському процесі іншим особам, крім тих, що не мають можливості взяти участь у судовому засіданні. Таких обмежень також не передбачено щодо осіб, які мають право подавати апеляційні скарги.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом встановленого законодавством терміну.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Таким чином, можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року по справі №910/12006/14 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку в даному випадку колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає.

З огляду на викладене, клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІ ГРАНТ" підлягає поверненню на підставі пунктів 2,3,4 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 94, п. 2,3,4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІ ГРАНТ" про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відмовити.

Повернути без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІ ГРАНТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 року по справі №910/12006/14.

Матеріали справи №910/12006/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна