Ухвала

від 03.12.2014 по справі 821/1196/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1196/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Сівєлькіній С.Є.,

за участю представника позивача Южбабенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт-Херсон» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів в Херсонській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28.03.2013р. ТОВ «Агропродукт-Херсон» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів в Херсонській області) та просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013р. №0001872200, №0001882200 і №0001912200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали необґрунтовані висновки відповідача про безтоварність господарських операцій з ТОВ ТПК «Прайд». Між тим, такі висновкі податкового органу є протиправними, оскільки товарність операцій з цим контрагентом повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які надавалися ревізору під час перевірки.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Агропродукт-Херсон» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС від 18.03.2013 р. №0001882200, №0001872200, №0001912200.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС 08.05.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні усіх позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача, який заперечували проти задоволення апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи і доводи цієї апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В лютому 2013 року співробітниками ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС було проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Агропродукт-Херсон» з питань взаємовідносин з ТОВ ТПК «Прайд» за листопад-грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 04.03.2013р. №1423/22.4/33590624.

Так, у висновках цього акту перевірки зазначено, що ревізорами встановлено наступні порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, а саме:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 480497 грн., у тому числі: за 2011 рік у сумі 480497 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у листопаді 2011 року в сумі 10356 грн. та у грудні 2011 року на суму 6843 грн., а саме: за листопад 2011 року в сумі 10356 грн.; за грудень 2011 року в сумі 6843 грн.,

Також, в порушення ст.198 ПК України, ТОВ «Агропродукт-Херсон» завищено суму від'ємного значення у розмірі 221431 грн., а саме: за листопад 2011 року в сумі 183080 грн.; за грудень 2011 року в сумі 38351 грн.

На підставі даного акту перевірки, уповноваженою особою ДПІ у м.Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013 р.:

- №0001872200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 591012 грн., з яких за основним платежем на 480497 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 110515 грн.;

- №0001882200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 30393 грн., з яких за основним платежем на 20262 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 10131 грн.;

- №0001912200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів ) з податку на додану вартість на 105863 грн., з яких за 11 місяць 2011 року та 12 місяць 2011 року на 221431 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52931,50 грн.

При цьому, під час спірної перевірки відповідачем було використано акт перевірки ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська від 15.11.2012р. №3433/22-2/37149085 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ ТОВ ТПК «Прайд» (код ЄДРПОУ 37149085 ) під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП «Украгро-Трейд» (код ЄДРПОУ 37452250 ) за період за листопад, грудень 2011 року».

За змістом акту ДПІ у м.Херсоні, його висновки ґрунтуються саме на акті перевірки ТОВ ТПК «Прайд», яке було контрагентом-постачальником позивача в перевірених періодах.

Згідно даних контролюючого органу, в ході проведення перевірок встановлено здійснення ТОВ ТПК «Прайд» діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Такий висновок відповідача ґрунтується лише на тому, що стосовно директора ПП «Украгро-Трейд» (т.б. контрагента ТОВ ТПК «Прайд» ) порушено кримінальну справу за ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.1, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України. Також, податковий орган зазначає, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ ТПК «Прайд» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціям з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Таким чином, ДПІ у м.Херсоні дійшла висновку, що визнання договорів недійсними зумовлює виникнення відповідних податкових наслідків в частині обліку операцій з придбання товару. За правилами ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі податкового кредиту з ПДВ та не можуть приймати участь у формуванні валових витрат так звані безтоварні операції. Відтак, податковий кредит та валові витрати ТОВ «Агропродукт-Херсон» за операціями з придбання товару від ТОВ ТПК «Прайд» сформовано неправомірно.

Не погоджуючись з вказаними вище висновками та рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з помилковості висновків та протиправності спірних рішень ДПІ, а також з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні ) та фактичні перевірки.

Так, витрати, які повинні враховуватися при обчисленні об'єкта оподаткування, визначені ст.138 ПК України.

Як слідує з положень п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з приписами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

А у відповідності до вимог ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ПКУ ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу (п. 198.6 ПКУ ).

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України ).

Відповідно до вимог п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу ), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, з точки зору податкового законодавства України, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат, є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також судова колегія зазначає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту та валових витрат необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що 08.02.2011р. між підприємством позивача та ТОВ ТПК «Прайд» укладено договір купівлі-продажу №670211, п.2.1 якого передбачено, що товаром є «висівки пшеничні гранульовані», українського походження. Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 цього договору, поставка Товару здійснюється на умовах: СРТ - ст.Херсон-Порт. Датою поставки Товару вважається дата відвантаження партії Товару зі ст.Дніпропетровськ. Кінцевий строк поставки кожної партії Товару оговорюється в Додатковій угоді до даного Договору.

На виконання вказаного договору від 08.02.2011р. №670211 та додаткових угод до нього від 06.10.2011р. №18, від 01.11.2011р. №19,№20, від 23.11.2011р. №21, від 24.11.2011р. №22, від 05.12.2011р. №23, ТОВ ТПК «Прайд» продало ТОВу «Агропродукт-Херсон» висівку пшеничну гранульовану у листопаді 2011 року - на суму 919112,71 грн. (в т.ч. ПДВ 153918,64 грн .), у грудні 2011 року - на суму 1681059,01 грн. (в т.ч. ПДВ 263904,17 грн .).

Слід зазначити, що факт поставки цього товару - «висівки пшеничної гранульованої» підтверджується наявними в матеріалах справи:

- видатковими накладними №РНО-3396 від 01.11.2011р., №РНО-3402 від 02.11.2011р., №РНО-3452 від 09.11.2011р., №РНО-3470 від 11.11.2011р., №РНО-3519 від 18.11.2011р., №РНО-3533 від 22.11.2011р., №РНО-3598 від 30.11.2011р., №РНО-3624 від 02.12.2011р., №РНО-3654 від 06.12.2011р., №РНО-3666 від 07.12.2011р., №РНО-3685 від 09.12.2011р., №РНО-3707 від 13.12.2011р., №РНО-3725 від 15.12.2011р., №РНО-3735 від 16.12.2011р., №РНО-3757 від 20.12.2011р., №РНО-3775 від 21.12.2011р., №РНО-3783 від 22.12.2011р., №РНО-3811 від 27.12.2011р., №РНО-3831 від 29.12.2011р., №РНО-3837 від 30.12.2011р.,;

- податковими накладними №№10,11 від 01.11.2011р., №17 від 02.11.2011р., №51 від 07.11.2011р., №№68,72 від 09.11.2011р., №87 від 11.11.2011р., №120 від 16.11.2011р., №130 від 17.11.2011р., №138 від 18.11.2011р., №152 від 22.11.2011р., №214 від 29.11.2011р., №218 від 30.11.2011р., №№19,21 від 02.12.2011р., №50 від 06.12.2011р., №64 від 07.12.2011р., №73 від 08.12.2011р., №83 від 09.12.2011р., №102 від 12.12.2011р., №№106,112 від 13.12.2011р., №125 від 15.12.2011р., №136 від 16.12.2011р., №153 від 19.12.2011р., №158 від 20.12.2011р., №167 від 21.12.2011р., №184 від 22.12.2011р., №194 від 23.12.2011р., №209 від 26.12.2011р., №214 від 27.12.2011р., №№234,236 від 29.12.2011р., №241 від 30.12.2011р.;

- рахунком-фактурою № СФО-2775 від 16.12.2011 р.

Розрахунки між сторонами було здійснено у відповідності до п.5.1 Договору у безготівковому порядку, що підтверджується відповідними виписками по банківському рахунку.

Транспортування ж товару - «висівки пшеничної гранульованої» здійснювалося, відповідно до п.4, п.6 Договору, залізничним транспортом - з пункту навантаження - станція Дніпропетровськ до пункту розвантаження - Херсон-Порт.

Крім того, факт перевезення цього товару підтверджується відповідними накладними №47944822 від 29.12.2011р. на суму 61550 грн., №47948864 від 29.12.2011 р. на суму 60500 грн., №46439808 від 01.11.2011 р. на суму 60600 грн., №46462818 від 02.11.2011 р. на суму 61350 грн., №46462826 від 02.11.2011 р. на суму 60850 грн., №46656286 від 09.11.2011 р. на суму 61300 грн., №46719209 від 11.11.2011 р. на суму 61150 грн., №46719035 від 11.11.2011 р. на суму 61500 грн., №46897815 від 18.11.2011 р. на суму 60550 грн., №46897823 від 18.11.2011 р. на суму 60000 грн., №47011705 від 22.11.2011 р. на суму 61350 грн., №47011721 від 22.11.2011 р. на суму 61300 грн., №47200613 від 29.11.2011 р. на суму 61350 грн., №47200563 від 29.11.2011 р. на суму 61250 грн., №47278429 від 02.12.2011 р. на суму 59800 грн., №47406061 від 07.12.2011 р. на суму 60550 грн., №47378690 від 06.12.2011 р. на суму 61300 грн., №47378708 від 06.12.2011 р. на суму 60300 грн., № 47457247 від 09.12.2011 р. на суму 61400 грн., № 47457239 від 09.12.2011 р. на суму 61400 грн., №47628185 від 15.12.2011 р. на суму 61300 грн., №47606751 від 15.12.2011 р. на суму 62050 грн., №47551973 від 13.12.2011 р. на суму 62150 грн., №47551924 від 13.12.2011 р. на суму 61500 грн., №47638424 від 16.12.2011 р. на суму 62750 грн., №47609805 від 15.12.2011 р. на суму 61250 грн., №47705488 від 19.12.2011 р. на суму 61500 грн., №47705462 від 19.12.2011 р. на суму 60750 грн., №47787049 від 22.12.2011 р. на суму 61350 грн., №47751243 від 21.12.2011 р. на суму 60800 грн., №47889670 від 26.12.2011 р. на суму 61850 грн., №47897038 від 27.12.2011 р. на суму 61150 грн., №47889654 від 26.12.2011 р. на суму 61250 грн., №47966775 від 30.12.2011 р. на суму 61100 грн.

Також, як видно з матеріалів спарви, позивачем було надано до окружного суду і копії посвідчень з якості висівок та сертифікатів якості, які відповідають датам та кількості поставленого Товару залізничним транспортом.

До того ж, з самого акту перевірки ДПІ у м.Херсоні від 04.03.2013 р. №1423/22.4/33590624 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агропродукт-Херсон» (код 33590624 ) з питань взаємовідносин з ТОВ ТПК «Прайд» за листопад, грудень 2011 року» вбачається, що «висівки пшеничні гранульовані» українського походження були використані ТОВ «Агропродукт-Херсон» у здійсненні своєї господарської діяльності.

Окрім того, слід звернуи увагу й на те, що у спірному акті перевірки не спростовується факт того, що суми ПДВ були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ТОВ ТПК «Прайд» на момент здійснення спірних господарських операцій із позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником ПДВ також відповідачем не заперечується.

Як видно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, будь які записи про відсутність ТОВ ТПК «Прайд» на момент здійснення господарських операцій з позивачем за місцезнаходженням відсутні.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ТОВ ТПК "Прайд" на момент придбання у нього товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат.

Таким чином, аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, транспортних накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання підприємством позивача спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ ТПК «Прайд», які були предметом перевірки.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належнихі беззаперечних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Окремо необхідно зазначити і про те, що апеляційним судом не беруться до уваги і доводи відповідача про факт порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України та відносно ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.1, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України щодо незаконного формування податкового кредиту внаслідок відображення в бухгалтерському та податковому обліку придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг підприємств, які мають ознаки фіктивності, у тому числі ПП «Украгро-Трейд», свідчить про безтоварність операцій між ТОВ «Агропродукт-Херсон» та ТОВ ТПК «Прайд» (т.б. покупця ПП «Украгро-Трейд»), з огляду на наступне.

По-перше, позивач - ТОВ «Агропродукт-Херсон» мало господарські відносини безпосередньо з ТОВ ТПК «Прайд», а не з ПП «Украгро-Трейд».

При чому, в даному випадку необхідно вказати, що за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України).

По-друге, відповідно до ст.205 КК України, фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України, встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Проте, податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ПП «Украгро-Трейд» чи ТОВ ТПК «Прайд» до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене та оцінивши усі наявні докази в їх сукупності, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Херсоні від 18.03.2013р. №0001872200, №0001882200, №0001912200, а тому, відповідно позовні вимоги ТОВ «Агропродукт-Херсон» дійсно підлягають задоволенню.

Крім того, ще необхідно зазначити, що відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має виключно індивідуальний характер. Тобто, якщо контрагенти позивача або контрагенти у 2-й чи 3-й ланках ланцюга не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

До того ж, судова колегія звертає увагу й на те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову що, в свою чергу, не було зроблено представником відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу податкового органу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко