Ухвала

від 23.12.2014 по справі 810/4490/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4490/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елкор» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Елкор» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002862301 від 22.07.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Елкор» зареєстровано Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 18.12.2007 року та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200118591.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 10.07.2013 року по 11.07.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1, статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу №606 від 10.07.2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Елкор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.11.2012 року по 30.11.2012 року при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Електротех». Результати перевірки оформлено актом № 430/22-2/35623732 від 11.07.2013 року.

На основі висновків Акту перевірки, 11.07.2013 року Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів України у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002862301, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Елкор» з податку на додану вартість на суму 499 785,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 124 946,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, ТОВ «Елкор» звернулось з вказаним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання товарів, а також правильності обчислення податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, основними видами діяльності ТОВ «Елкор» є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронна апаратура побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.

01.09.2011 року між ТОВ «Елкор» та ТОВ «Електротех» укладено договір купівлі-продажу №01/01/11. Згідно умов вказаного договору, Продавець (ТОВ «Електротех») зобов'язується поставити в обумовлений термін, а Покупець (ТОВ «Елкор») прийняти у власність товар, найменування, ціна та кількість яких визначається у накладних.

Товари були передані ТОВ «Електротех» за видатковими накладними, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.

В якості оплати за поставлені ТОВ «Елкор» товари, ТОВ «Елкор» перерахувало на користь ТОВ «Електротех» грошові кошти, що підтверджується банківською випискою за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

В підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу товарів ТОВ «Елкор» отримало від ТОВ «Електротех» податкові накладні, копії яких є в матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що виконання Договору купівлі-продажу товарів №01/01/11 від 01.09.2011 року мало реальний характер, а твердження податкового органу про його безтоварність та нікчемність є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, що не заперечується податковим органом.

Договір, укладений між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювався, недійсним (фіктивним) не визнавався, його зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність вказаного договору не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу Акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Електротех», на які посилається відповідач в своїй апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки, відповідно до вимог податкового законодавства України, вказані обставини не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини та зазначив, що за таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності Підприємства щодо таких порушень.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Таким чином, позивачем дотримано всіх, передбачених чинних законодавством передумов для формування податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених до п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, та надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.