Постанова

від 18.12.2014 по справі 817/3564/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3564/14

18 грудня 2014 року 18год. 13хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Сміховський М.М., Жученя Ю.Ю.

відповідача: представник Юхименко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" до Сарненська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Журавлина» (далі - ТОВ «Журавлина») звернулося до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Сарненської ОДПІ) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2014 року № 0001342200.

Позовні вимоги полягають у такому. ТОВ «Журавлина» здійснює торгівлю паливно-мастильними матеріалами через мережу власних автозаправних станцій. У акті перевірки податковим органом не ставиться під сумнів право та дієздатність ТОВ «Журавлина» та наявність всіх необхідних повноважень і ресурсів для здійснення господарської діяльності, в тому числі і в сфері торгівлі ПММ. Наявність у ТОВ «Журавлина» власних офісних, торгових, складських приміщень та виробничих потужностей, ємностей для зберігання пального, наявність власних діючих АЗС, інших основних засобів та обладнання описані в акті перевірки. Тобто податковим органом не ставиться під сумнів наявність засобів та ресурсів у ТОВ «Журавлина» для реального здійснення господарської діяльності у сфері торгівлі ПММ, не оспорюється фактична наявність позивача за юридичною адресою, а також ведення товариством бухгалтерського і податкового обліку та подання відповідної звітності. Податковим органом не спростовуюється і не оспорюється відображення в обліку (бухгалтерському і податковому) придбаних у ПП «ЛЕВАГРО» паливно-мастильних матеріалів, а також факт їх наявості та реальності операцій з їх продажу. Під час перевірки для ревізорів були надані усі необхідні первинні документи, що підтвердили факт придбання та використання у господарській діяльності ПММ.

Не зважаючи на це відповідач зробив висновок про те, що відповідно до бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, актів невиїзної документальної перевірки ці операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна. Висновок податкового органу про відсутність реквізитів у товарно-транспортних накладних на перевезення ПММ спростовується безпосередньо самими ТТН, які місять всі необхідні дані. Результати господарських операцій ТОВ «Журавлина» підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які мають всі необхідні обов'язкові реквізити та повністю розкривають зміст і обсяг господарських операцій. За таких умов висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності та фактичним обставинам, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Просили адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що за наслідками проведеної Сарненською ОДПІ документальної позапланової перевірки ТОВ «Журавлина» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ПП «ЛЕВАРГО» (код ЄДРПОУ 38246328) за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року складено акт від 28.08.2014 року № 282/17-14/22/13994640. Актом перевірки встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, 200.1, п.200.2 ст.200, п.201, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Журавлина» занижено податок на додану вартість за лютий 2014 року 176 426,72 грн.

Згідно з актом ТОВ "Журавлина" уклало з ПП «ЛЕВАГРО» договір купівлі-продажу нафтопродуктів №02-26Л від 21.02.2014 року. При проведенні перевірки встановлено, що «ЛЕВАРГО» не є виробником реалізованої продукції. Згідно з наданими до перевірки документами на виконання умов зазначеного договору ПП «ЛЕВАРГО» виписано відповідні податкові та видаткові накладні, ТТН. Проте у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні дані щодо дати і часу виїзду з підприємства-вантажовідправника, пункти навантаження та розвантаження вказані без зазначення адрес. Тому цими документи не можливо підтвердити факт транспортування та передачі товару (ПММ) від постачальника до покупця.

Крім того, операції по придбанню ПММ ТОВ „Журавлина" від ПП «ЛЕВАГРО» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, відповідно до бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, актів невиїзної документальної перевірки, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Також під час проведення Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області зустрічної перевірки встановлено, що у ПП «ЛЕВАГРО» складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності відсутні. Тому з цього вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи вищевикладене ТОВ "Журавлина" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту витрати по взаєморозрахунках з ПП «ЛЕВАГРО» за лютий 2014 року на суму ПДВ 176 426,67грн., а тому прийняте Сарненською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 03.10.2014 року № 0001342200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарам на суму 264640,08 грн. є правомірним. Вважає позовні вимоги товариства надуманими та необґрунтованими, у зв'язку з чим просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що Сарненською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Журавлина» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ПП «ЛЕВАГРО» (код ЄДРПОУ 38246328) за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, за наслідками якої складено акт від 28.08.2014 р. за № 282/17-14/22/13994640 (а.с.12-29). На підставі акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200, п.п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2014 року № 0001342200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняним товарам суму 264640,08 грн., в тому числі 176426,72 грн. - основного платежу та 88213,36 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.30).

Згідно з матеріалами справи ТОВ «Журавлина» зареєстрована як юридична особа 30.05.2005 року, з цієї дати перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником ПДВ згідно з свідоцтвом від 09.09.2005 року № 24810746 НБ339571, основним видом господарської діяльності є роздрібна торгівля пальним (а.с.81-84).

Позивач здійснює торгівлю паливно-мастильними матеріалами через мережу власних автозаправних станцій. Наявність у товариства власних офісних, торгових, складських приміщень та виробничих потужностей, ємностей для зберігання пального, наявність власних діючих АЗС, інших основних засобів та обладнання описані на стор.3-4 акту перевірки, а тому податковим органом не ставиться під сумнів наявність засобів та ресурсів у ТОВ «Журавлина» для реального здійснення господарської діяльності у сфері торгівлі ПММ.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже законодавець встановлює обов'язкові ознаки необхідні для формування податкового кредиту, серед яких є придбання або виготовлення товарів.

Частинами 1 та 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року (далі - Закону № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Статтею 2 Закону № 996 визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи зі змісту п. 2 ст. З Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно з ст.1 Закону № 996, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом не спростовуюється і не оспорюється сам факт здійснення і відображення в обліку (бухгалтерському і податковому) придбаних у ПП «ЛЕВАГРО» паливно-мастильних матеріалів, а також факт їх наявності та реальності операцій з їх продажу. Зокрема, в розділі 3 акту на стор. 4 зазначено, що до проведення перевірки по господарських відносинах із ПП «ЛЕВАГРО» ТОВ «Журавлина» було надано:

копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень за лютий 2014 року;

договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 02-26Л від 21.02.2014 року;

картка клієнта по взаємовідносинах із ПП «ЛЕВАГРО»;

реєстри придбання та продажу товарів та відображення господарських операцій за перевіряємий період в регістрах бухгалтерського обліку, задекларованих деклараціях з податку на додану вартість;

товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів за формою № 1-ТТН;

сертифікати відповідності.

Таким чином, податковому органу було надано для перевірки всі первинні облікові та звітні документи щодо господарської операції із ПП «ЛЕВАГРО» і податковим органом не спростовується факт наявності первинних облікових та звітних документів по вказаній господарській операції.

Зазначені докази були досліджені і в судовому засіданні (а.с.31-44).

В акті перевірки описані умови поставки ПММ для ТОВ фірма «Журавлина», спосіб доставки товару, відображення даних операцій в бухгалтерському та податковому обліку. Так, зокрема на стор.3-6 акту детально перераховані всі первинні облікові та звітні документи, якими підтверджено факт виконання зобов'язань сторін за договором поставки, зокрема поставку автотранспортом ПММ та розрахунок через установу банку за поставлений товар, робиться висновок, що ТОВ Фірма «Журавлина» є безпосереднім отримувачем ПММ, що здійснює його реалізацію через власну мережу АЗС. На сторінці 6-7 акту описано факт перевезення товару, зокрема «...перевезення вантажу здійснювалося автомобільним транспортом перевізника ПП ОСОБА_5 та замовлення згідно товарно-транспортних накладних форми № І-ТТТ-(нафтопродукт). Зобов'язання сторін виконані повністю - товар поставлено продавцем та прийнято і оплачено покупцем.

Одночасно з цим в акті робиться покликання, що у товарно-транспортних накладних відсутні обов'язкові реквізити, що стало однією з підстав для висновку податкового органу, що операції по придбанню ПММ ТзОВ «Журавлина» від ПП «ЛЕВАГРО» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відповідно до бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, актів невиїзної документальної перевірки, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Тому, на думку податкового органу, надані для перевірки ТОВ фірма «Журавлина» товарно-транспортні накладні не мають юридичної сили і доказовості.

Суд не погоджується з цими висновками, оскільки, як вже зазначалось вище, наявність матеріальних, трудових, інтелектуальних ресурсів та дозвільної документації описана у акті перевірки посадовими особами відповідача. Висновок про відсутність реквізитів у товарно-транспортній накладній спростовується безпосередньо ТТН, які місять всі необхідні відомості (а.с.32, 34, 36).

За таких умов, на переконання суду, безпідставним є висновок податкового органу щодо визнання господарських операцій з придбання ПММ у ПП «ЛЕВАГРО» такими, що не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

ПП «ЛЕВАГРО» є діючим підприємством, на момент здійснення господарських операцій та проведення перевірки не перебувало у процесі припинення чи банкрутства, установчі документи не були визнані недійсними, проти включених в ЄДР посадових осіб контрагента позивача не порушено кримінальних справ щодо фіктивного підприємництва чи ухилення від сплати податків (сприяння третім особам в такому ухиленні) (а.с.55-59, 152-154).

Крім того, подання звітності і відображення результатів господарської діяльності з постачання ПММ у відповідних податкових зобов'язаннях відображено в акті перевірки.

Судом також встановлено, що ТОВ «Журавлина» не є кінцевим споживачем ПММ, а реалізує їх з торговельною націнкою через власну мережу АЗС та відображає результати такої реалізації в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджувалось податковим органом в акті перевірки. Зазначені обставини реалізації ПММ позивачем для ТОВ «Завод металевих виробів» підтверджуються договором купівлі-продажу від 28.01.2014 року, видатковими накладними, довіреностями на отримання ПММ, зведеною оборотною відомістю руху ПММ за лютий 2014 року та ін. (а.с.121-129).

До покликання представника відповідача на довідки про результати перевірок контрагентів ПП «ЛЕВАГРО» - ПП «Аріс» (код ЄДРПОУ 21878439) Тростянецького відділення Охтирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області та ТОВ «Гарант» (код ЄДРПОУ 37899013) ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як підставу для визнання безтоварними господарських операцій суд ставиться критично, враховуючи таке.

Суд вважає, що вказані акти не є достатнім і незаперечним доказом безтоварності здійсненних вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій з контрагентом позивача і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені. З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом позивача та інших суб'єктів господарювання у «ланцюгах постачання» правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На думку суду, встановлення факту відсутності зазначених юридичних осіб за місцем реєстрації або відсутності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів як у ПП «ЛЕВАГРО», так і ПП «Аріс» та ТОВ «Гарант» не є безумовним доказом ознак фіктивності у їх діяльності, оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для вказаних суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Суд враховує, що зазначені суб'єкти господарювання є зареєстрованими юридичними особами та платниками податків як на момент здійснення правочинів, так і на даний час, що підтверджується дослідженими судом доказами (а.с.45-54).

Таким чином, по операціях придбання ПММ від ПП «ЛЕВАГРО» не виявлено наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків.

Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів ПП «ЛЕВАГРО» чи його контрагентів, а також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства або видачу податкових накладних від цього підприємства, по яких сформував податковий кредит позивач.

У рішенні від 22.01.2009 року Європейського суду з прав людини по справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Така позиція знайшла своє відображення і в практиці Верховного Суду України.

Можливі порушення контрагентом позивача - ПП «ЛЕВАГРО» правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ. Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 02-26Л від 21.02.2014 року порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарських операціях з ПП «ЛЕВАГРО», висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому винесене на підставі зазначеного акту податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 03.10.2014 року № 0001342200, а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов - задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст..94 КАС України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України у повному розмірі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 03.10.2014 року № 0001342200.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.