Постанова

від 18.12.2014 по справі 2а-4491/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року 10:15м. ПолтаваСправа № 2а-4491/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.;

представників позивача - Москаленка І.О.;

представника відповідача - Фастівець Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про скасування вимог, -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2010 року Приватний вищий навчальний заклад "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про скасування як незаконних вимоги про сплату боргу № 147 від 02.07.2008 зі сплати страхових внесків на суму 281951,45 грн та вимоги № 113 від 05.05.2010 зі сплати страхових внесків на суму 302983,10 грн, нарахованих Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, виходячи з невідповідності вищевказаних вимог Указу Президента України №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", що діє до 01.01.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року, в задоволенні адміністративного позову Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про скасування вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після завершення судових процесів щодо правової колізії при нарахуваннях страхових внесків відповідно до Указу Президента України №727/98 від 03 липня 1998 року суб'єктами малого підприємництва та прийняття судом найвищої інстанції рішення на користь Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», інститут «Світоч» вимушено погодився з існуючою суперечливою системою нарахування страхових внесків незважаючи на наявність у нього свідоцтв про реєстрацію його, як платника єдиного податку. Разом із тим, вказував що позиція позивача випливає з положень прийнятого Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в якому прямо зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом, суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону з 01 січня 2011 року. Таким чином, наполягає, що із норм вказаного Закону випливає тлумачення того, що Інститут вірно і на законних підставах був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в складі єдиного податку, відповідно до Указу Президента №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03 липня 1998 року є податковим законодавчим актом, то його дія не поширюється на порядок обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вказував, що саме Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулює правовідносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та є спеціальним для спірних правовідносин. При цьому, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням і надходженням страхових внесків, інших платежів здійснюється органами Пенсійною фонду України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язком державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування". На підставі вищевикладеного, наголошував, що за період з січня 2004 року по даний час позивач не нараховує страхові внески на фонд оплати праці за ставками 33,2% чим порушив пункт 2 частини шостої статті 17 та частину першу статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку із чим і були направлені вимоги про сплату боргу №147 від 02 липня 2008 року та №113 від 05 травня 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» зареєстрований як юридична особа 14 липня 1994 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради.

Крім того, ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» мав право сплати єдиного податку як об'єкт малого підприємництва за ставкою єдиного податку 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування та звітності протягом 2007-2010 років, про що видано відповідні свідоцтва, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Також, як вбачається із матеріалів справи, 02 липня 2008 року УПФУ Київського району в м Полтаві виставлено вимогу № Ю-147 Приватному вищому навчальному закладу «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» про сплату недоїмки станом на 02 липня 2008 року у розмірі 281951,45 грн.

Також, 05 травня 2010 року УПФУ Київського району в м Полтаві виставлено вимогу №Ю-113 ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» про сплату недоїмки станом на 05 травня 2010 року у розмірі 302983,10 грн.

Не погодившись із зазначеними вимогами, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним вимогам про сплату боргу №Ю-147 від 02 липня 2008 року зі сплати страхових внесків на суму 281951,45 грн та №Ю-113 від 05 травня 2010 року зі сплати страхових внесків на суму 302983,10 грн, нараховані УПФУ Київського району в м. Полтаві, виходячи із тверджень позивача щодо невідповідності вищевказаних вимог Указу Президента України №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», що діє до 01 січня 2011 року, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзаців 4-5 частини другої статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно абзацу 34 статті 1 Закону №1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 статті 11 Закону №1058-ІV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону №1058-ІV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 18 Закону №1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР), яким, як і Законом № 1058-ІV, не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов до висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ №727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Згідно з вимогами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать закону і застосуванню не підлягають.

За змістом абзацу 2 частини першої статті 19 Закону №1058-ІV установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохчувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до абзаців 1-3 частини третьої статті 106 Закону №1058-ІV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правління Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим аргументом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про штату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Підстави, порядок складання та надсилання територіальними органами Пенсійного фонду страхувальникам, які мають недоїмку вимог про їх сплату, а також порядок їх узгодження та підстави оскарження в судовому порядку визначено статтею 106 Закону №1058-ІV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, що розроблена відповідно до Закону №1058-ІV та Закону №400/97-ВР.

З огляду на те, що ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» зареєстрований як юридична особа 14 липня 1994 року виконавчим комітетом Полтавської міської ради, позивач мав право сплати єдиного податку як суб'єкт малого підприємництва - юридична особа за ставкою єдиного податку 6 відсотків та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності протягом 2007-2010 років, про що видано відповідні свідоцтва, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила: суди не врахували, що позивач не визнає свою заборгованість перед відповідачем зі сплати страхових внесків і не перевірили правильність розрахунків недоїмки зі страхових внесків, які позивач оспорив до суду. Апеляційний суд не надав оцінки зазначеному висновку № 27 судово-економічної експертизи.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 К/9991/19087/11 судом витребувано додаткові докази, за результатом досліджень яких встановлено наступне.

Перевіряючи правильність розрахунків недоїмки зі страхових внесків, визначених оскаржуваними вимогами органу Пенсійного фонду, суд виходить з наступного.

У період з 26 червня 2008 року по 01 липня 2008 року УПФУ Київського району в м. Полтаві проведено планову перевірку правильності повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» за період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 209 від 02 липня 2008 року, згідно якого встановлено, що ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» в період з грудня 2006 року по травень 2008 року включно, в порушення частини першої статті 19, пункту 6 частини другої статті 17 Закону №1058-ІV не нараховані та не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 4%, 32%, 31,8%, 32,3%, в загальній сумі 281951,45 грн.

Також, в період з 15 квітня 2010 року по 05 травня 2010 року УПФУ Київського району в м. Полтаві проведено планову перевірку ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня 2008 року по лютий 2010 року включно.

Як встановлено судом ПВНЗ "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28 червня 1999 року №746/99 (надалі - Указ №746/99) за ставкою єдиного податку 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 3 Указу №746/99, відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків, у тому числі Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки, для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства: тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа і спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого і підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Таким чином, відповідно до вимог Указу №746/99 ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а Державне казначейство перераховує до пенсійного фонду України 42 відсотки від загальної суми сплаченого єдиного податку.

Згідно висновку №27 судово-економічної експертизи від 28 лютого 2011 року, проведеної судовим експертом Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз (а.с. 149-157 т.1) факт відрахування вказаних відсотків до УПФУ Київського району в м. Полтаві підтверджується листом управління Державного казначейства у м. Полтаві №02-07/216 від 28 січня 2011 року.

Вищевказаною судово-економічною експертизою встановлено, що розрахунки сплати єдиного податку ПВНЗ «Полтавський інститут економіки менеджменту «Світоч» за період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року та платіжні доручення підтверджують перерахування єдиного податку до бюджету в період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року.

На підставі даних вказаних платіжних доручень та даних бухгалтерського обліку ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» (рахунок 641-03) судовим експертом встановлено, що за період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року із сум єдиного податку до пенсійного фонду підлягає перерахуванню 100130,59 грн, у тому числі: 18600,08 грн у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року, 40376,89 грн у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року, 41153,62 грн у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

Згідно експертизи даних бухгалтерського обліку ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» по кредиту рахунку 661 "Розрахунки за заробітної платою" встановлено, що за період 2006-2010 роки загальна сума нарахованої заробітної плати склала 2313519,67 грн , у тому числі: 438048,27 грн - у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 896093,54 грн - у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 979377,86 грн - у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року. Загальна сума виплат на які нараховується збір за ставкою 31,8%, 33,2%, визначалися з врахуванням виплат, які не є об'єктом оподаткування (допомога на дитину до трьох років та лікарняні по вагітності, оренда автомобіля, матеріальна допомога в межах прожиткового мінімуму) і склала 2178537,85 грн, у тому числі: 419929,59 грн - в період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 851792,19 грн - в період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 906816,07 грн - в період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

На підставі наданих на дослідження судовому експерту особистих карток працівників ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» встановлено, що за період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року в навчальному закладі працювали три особи (інваліди) для яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування, а саме: ОСОБА_3 - у період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року; ОСОБА_4, - у період з 01 квітня 2006 року по 01 березня 2010 року; ОСОБА_5 - у період з 01 грудня 2008 року по 01 березня 2010 року.

Відповідно до проведених розрахунків, судовим експертом встановлено, що загальна сума збору на обов'язкове державне страхування 31,8%, 33,2%, 4%, що повинна бути нарахована ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» складає 718134,31 грн, у тому числі: 133755,07 грн у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 282663,17 грн у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 301716,07 грн у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ПВНЗ «Полтавський економіки та менеджменту «Світоч» та наданих платіжних доручень судовим експертом встановлено, що у період з 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року навчальний заклад самостійно сплачував збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 31,8%, 33,2%, 4%. Загальна сума самостійно сплачених внесків за вказаний період складає 34195,07 грн, у тому числі: 114,73 грн в період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 2326,07 грн у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 31754,27 грн у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

На підставі зазначеного, судовий експерт дійшов висновку, що з урахуванням вимог Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництві" 28 червня 1999 року №746/99 та Закону №1058-ІV", в період 01 січня 2006 року по 01 березня 2010 року ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» не сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 31,8%, 33,2%, 4% в сумі 583808,65 грн, у тому числі: 115040,26 грн у період з 01 січня 2006 року по 30 листопада 2006 року; 239960,21 грн у період з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2008 року; 228808,18 грн у період з 01 червня 2008 року по 28 лютого 2010 року.

Згідно висновку №27 судово-економічної експертизи від 28 лютого 2011 року, проведеної судовим експертом Полтавського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз висновки Акту №209 від 02 липня 2008 року, згідно якого встановлено, що на ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» в період з грудня 2006 року по травень 2008 року включно ненараховані та несплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 4%, 32%, 31,8%, 32,3%, в загальній сумі 281951,45 грн підтверджується частково в сумі 239960,21 грн, а висновки Акту №120 від 05 травня 2010 року, згідно якого встановлено, що на ПВНЗ «Полтавський інститут економіки та менеджменту «Світоч» в період з червня 2008 року по лютий 2010 року включно не нараховані та не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 31,8-33,2% в загальній сумі 302983,10 грн, підтверджується частково в сумі 228808,18 грн (а.с. 149-157 т.1).

Сторони висновки судово-економічної експертизи не спростували, доказів в їх спростування не надали, а судом не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних вимог покладено на відповідача - УПФУ Київського району в м. Полтаві.

Відповідач не надав суду доказів правомірності спірних вимог в частині нарахування розміру сум страхових внесків, вказаних у таких вимогах в повному обсязі. З огляду на викладене, суд вважає правомірними оскаржувані вимоги лише в частині нарахування позивачеві недоїмки у вимозі №147 від 02 липня 2008 року на суму 239960,21 грн та по вимозі №113 від 05 травня 2010 року на суму 228808,18 грн.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зокрема в частині визнання протиправними та скасування вимоги УПФУ Київського району в м. Полтаві про сплату боргу №147 від 02 липня 2008 року зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 41991,24 грн та вимоги №113 від 05 травня 2010 року зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 74174,92 грн.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного вищого навчального закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Порлтаві про скасування вимог задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про сплату боргу № 147 від 02.07.2008 зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 41991,24 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про сплату боргу №113 від 05.05.2010 зі сплати страхових внесків в частині нарахування страхових внесків у розмірі 74174,92 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути Приватному вищому навчальному закладу "Полтавський інститут економіки та менеджменту "Світоч" (код ЄДРПОУ 22525750) з Державного бюджету України надміру сплачену згідно квитанції від 23.09.2010 № 54Р2327 суму судового збору в розмірі 3,40 грн (три гривні 40 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський